28/12/2023
🔥Постанова КЦС ВС від 29.11.2023 № 466/5393/22 (61-7529св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/115376688
👨⚖️Суддя-доповідач: Литвиненко І. В.
✅Предметом спору є вимога про зміну розміру та способу стягнення аліментів, тобто суд не вирішує питання про стягнення аліментів вперше, відтак відповідне утримання, яке визначене судовим рішенням та на яке мають право діти та той із подружжя з ким вони проживають, відповідач надає. Суд правильно встановив обставини, які є підставою для обов`язкового зупинення провадження у справі, та керуючись імперативною нормою цивільного процесуального законодавства дійшов законного та обґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у зв’язку з перебуванням перебування відповідача у складі Збройних Сил України
✔️У статті 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Випадки, коли суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, визначені у частині першій статті 251 ЦПК України.
Пунктом 2 частини першої вказаної правової норми встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Європейський суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ,
від 21 жовтня 2010 року).
Встановивши, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, перебуває в районі виконання бойових завдань на території України, з метою забезпечення національної безпеки і оборони України, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Факт залучення ОСОБА_2 до виконання бойових завдань в складі військової частини по захисту України від військової агресії держави-окупанта підтверджується поданою до апеляційного суду довідкою військової частини НОМЕР_1 від 08 лютого 2023 року № 4410.
Разом із тим, колегія суддів зауважує, що зупинення провадження у справі є тимчасовим заходом та у разі наявності доказів на підтвердження припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, учасники справи не позбавлені права ініціювати питання про поновлення провадження у справі шляхом подання до суду відповідних клопотань.
Посилання у касаційній скарзі на те, що провадження у справі не підлягало зупиненню з огляду на предмет спору не можуть бути прийняті до уваги з огляду на імперативність приписів частини першої статті 251 ЦПК України.
У цьому контексті колегія суддів також ураховує, що суд апеляційної інстанції правильно зазначав, що предметом даного спору є вимога про зміну розміру та способу стягнення аліментів, тобто суд не вирішує питання про стягнення аліментів вперше, відтак відповідне утримання, яке визначене судовим рішенням та на яке мають право діти та той із подружжя з ким вони проживають, відповідач надає.
Суд апеляційної інстанції правильно встановив обставини, які є підставою для обов`язкового зупинення провадження у справі, та керуючись імперативною нормою цивільного процесуального законодавства дійшов законного та обґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Також суд не погоджується з позицією заявника, стосовно того, що апеляційний суд помилково зупинив провадження у справі, оскільки відповідно до приписів частини третьої статті 252 ЦПК України суд не зупиняє провадження у справі, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника. Частина третя статті 252 ЦПК України застосовується у випадках, якщо зупинення провадження у справі мало місце на підставі пунктів 1-3 частини першої статті 252 ЦПК України, і не може бути застосована до цих правовідносин, так як суд апеляційної інстанції зупинив провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Аргументи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі
№ 6-143цс13, у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі
№ 523/2927/18 колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, він сплачує аліменти на двох дітей у розмірі половини заробітку (доходу), хоча цей розмір не повинен перевищувати третини заробітку (доходу), тобто по 1/6 частки на кожну дитину. Також він хворіє, несе витрати на лікування та сплату комунальних платежів, у нього виникли кредитні зобов`язання. Також на його утриманні перебувають батьки-пенсіонери та неповнолітній син дружини від першого шлюбу.
У постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 523/2927/18 (провадження № 61-13820св19) зазначено, що кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Тобто, визначення способу (в твердій грошовій сумі чи частці) залежить тільки від вибору одержувача аліментів. При цьому для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі не має значення, що, зокрема: платник аліментів одержує заробіток (дохід) повністю або частково в іноземній валюті; або має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі.
Таким чином правові висновки у наведених справах стосуються питання визначення розміру аліментів, а не питання зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
#судовапрактика #зупиненняпровадження #аліменти #процесуальніпитання
🤗Канал ЦДСП у "Telegram": https://t.me/cdoslidzennasp
