18/06/2026
🚨🧐☝️«Житомирщина зрить у корінь»: як під гаслами переробки можуть добити малий кам’яний бізнес
Житомирщина сьогодні дійсно зрить у самий корінь проблеми. Наш край, який десятиліттями тримався на унікальних надрах — лабрадоритах, габро та гранітах, опинився на порозі чергового удару. Поки українські воїни виборюють незалежність на фронті, у тилу під виглядом «державницьких реформ» може розпочатися масштабний переділ ринку природного каменю.
Гірничовидобувна галузь області і без того перебуває в глибокій кризі. Війна, проблеми з логістикою, втрата частини зовнішніх ринків, кадровий голод. Але замість підтримки малий та середній бізнес ризикує отримати ще й фіскальний ніж у спину.
Йдеться про скандальну «гранітну правку», яка передбачає запровадження експортного мита у розмірі 0,3 євро за кілограм на блоки природного каменю за кодами УКТ ЗЕД 2516 11 00 00, 2516 12 00 00 та 2516 90 00 00. Як зазначає профільне видання NADRA.INFO, ця норма з’явилася між першим та другим читанням законопроєкту й фактично не проходила широкого обговорення з галуззю. При цьому, за оцінками представників ринку, нове навантаження може більш ніж у 2,2 раза перевищити всю експортну виручку галузі за відповідний період.
✅ Стратегія великих хижаків: «зачистка» під гаслом переробки
Офіційна версія звучить красиво: стимулювання внутрішньої переробки та боротьба з експортом сировини.
Але український бізнес давно навчився читати не лише тексти законів, а й те, що написано між рядками.
Звісно, в Україні ніхто не використовує правоохоронну систему для переділу ринків. Прокуратура ніколи не допомагає «потрібним людям», а контролюючі органи абсолютно однаково ставляться як до власника маленького кар’єру, так і до великого промислового холдингу. Принаймні саме так нам регулярно розповідають з високих трибун.
Однак дивним чином щоразу, коли виникає потреба прибрати дрібних конкурентів, механізми державного примусу починають працювати з особливою ефективністю.
Якщо ж подивитися на наслідки цієї правки, то складається враження, що вона здатна вирішити одну просту задачу — залишити на ринку лише тих, хто зможе пережити нові правила гри.
✅ Як працює пастка
Для невеликого кар’єру експорт часто є єдиною можливістю вижити.
Після введення такого мита багато підприємств можуть втратити зовнішні ринки та бути змушеними продавати продукцію всередині країни.
А далі починає діяти старий закон ринку: коли продавців багато, а покупців мало, ціну диктує покупець.
Тобто незалежний виробник ризикує перетворитися на постачальника сировини для кількох великих гравців, які й визначатимуть умови роботи.
✅ Випадковий збіг? Можливо.
А можливо — дуже зручний результат для тих, хто давно мріяв отримати контроль над ринком.
Тіньовий експорт — привілей для обраних?
Особливий інтерес викликає ще одна обставина.
Мито встановлюється лише для конкретних кодів УКТ ЗЕД.
Тому цілком логічно виникає питання: чи не побачимо ми найближчим часом дивовижні перетворення, коли вчорашні блоки раптом стануть «виробами з мінімальною обробкою», «будівельним каменем» або продукцією інших товарних груп?
Українська митна практика знає чимало прикладів творчого підходу до класифікації товарів.
І тут знову виникає стара українська дилема.
Для малого підприємця помилка в коді може закінчитися перевірками, штрафами, арештами майна та кримінальними провадженнями.
Для великих гравців дуже часто знаходяться більш гнучкі механізми тлумачення законодавства.
Звісно, це лише припущення. Адже всі ми прекрасно знаємо, що в Україні немає ні вибіркового правосуддя, ні вибіркового контролю, ні вибіркового митного оформлення.
Принаймні офіційно.
✅ Ефект гіпермаркету: смерть дрібного виробника
Ситуація дуже нагадує класичну історію протистояння місцевого базару та великого гіпермаркету.
Поки існує багато невеликих виробників, між ними є конкуренція. Вони борються за клієнта, шукають нові ринки, створюють робочі місця.
Але коли ринок концентрується в руках кількох великих структур, правила починають встановлювати вже не виробники, а монополіст.
Саме так поступово зникають сімейні підприємства, які роками працювали на Поліссі та забезпечували роботою місцевих жителів.
Незалежний каменяр зникає як клас.
Залишається лише найманий працівник на великому кар’єрі.
✅ Досвід агрохолдингів: людей у формулі прибутку немає
Житомирщина вже проходила подібний шлях в аграрному секторі.
Великі компанії приходили під гаслами ефективності та модернізації. А потім у селах залишалися розбиті дороги, зруйнована інфраструктура та постійні розмови про нестачу коштів у бюджеті.
Малий кар’єр — це не лише видобуток каменю.
Це десятки місцевих працівників, місцеві перевізники, ремонтники, постачальники, податки до громади, допомога військовим, підтримка шкіл та лікарень.
Великий корпоративний центр управління, зареєстрований десь у Києві або ще далі, дивиться на ситуацію зовсім інакше.
Для нього важливий ресурс.
Для громади важливі люди.
І це далеко не одне й те саме.
Наслідки: подальше зубожіння та нова монополія
🚨Якщо ця норма запрацює в нинішньому вигляді, область може отримати класичний ефект доміно:
👉закриття частини дрібних кар’єрів;
👉скорочення робочих місць;
👉зменшення надходжень ПДФО, ренти та земельних платежів;
👉падіння валютної виручки;
👉концентрацію ринку навколо кількох великих виробників;
👉подальше зубожіння видобувних громад.
🧐Житомирщина дійсно зрить у корінь.
Люди на місцях прекрасно розуміють, що мова вже давно не лише про граніт чи лабрадорит.
Мова про те, кому належатиме ринок завтра.
І якщо сьогодні мовчати, завтра нам пояснять, що закриття десятків підприємств — це і є успішна реформа.
Бо в Україні боротьба за конкуренцію надто часто закінчується появою нової монополії, а боротьба за справедливість — черговим перерозподілом ринку між тими, хто й без того почувався надто комфортно.
Матеріал підготовлено на основі публікації NADRA.INFO «Блоки обкладають митом – виробники попереджають про катастрофу»
👉 https://nadra.info/2026/06/granite-blocks-are-subject-to-a-duty-manufacturers-warn-of-a-disaster/
та публічних заяв представників галузі. Автор висловлює власні оціночні судження щодо можливих наслідків запровадження зазначеної норми.
P.S. За наявною інсайдерською інформацією, «Головинський рай» лише починає розкривати свої перспективи. Попереду нас можуть чекати нові цікаві історії про те, як одні кар’єри закриваються, інші раптом отримують нові можливості, а кам’яні блоки дивним чином змінюють свою класифікацію під час перетину кордону. Звісно, це лише чутки. Адже в Україні не буває переділу ринків, вибіркового контролю та особливих умов для особливо правильних людей. Правда ж, Роксолано?
Кажуть, що головна інтрига не в самому законі, а в тому, хто саме виграє після його запровадження. Бо інколи вся реформа дуже нагадує перестановку ліжок у відомому закладі: меблі рухають, таблички міняють, звіти пишуть красиві, а персонал і вигодонабувачі залишаються ті самі. І якщо десь знову з’явиться знайоме прізвище — то це, звісно ж, буде лише дивовижний збіг обставин. 😉
#Житомирщина #Головине
#ГранітнаПравка #НадраУкраїни
#Лабрадорит #ПереділРинку
#Монополія #РобочіМісця
#Громади #ГоловинськийРай
#ПравдаЖРоксолано #ЗбігОбставин 😉
