АО "Іда-Тен"

12/12/2023

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2023 року (справа N694/721/22)






Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

✅ Передбачений ч. 2 ст. 28 КПК обов’язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК та встановлення для сторін кримінального провадження процесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК.

✅ Аналіз положень частин 1 і 2 ст. 309 КПК дає підстави вважати, що ухвала слідчого судді про встановлення органу досудового розслідування строку для проведення слідчих дій не є в переліку тих, які можна оскаржити в апеляційному порядку.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/113454831

11/12/2023

Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11 вересня 2023 року (справа N711/8244/18)







Висновок щодо застосування положень п. 10 ч.1 ст. 284 КПК

✅ Датою введення в дію положень, вказаних у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального Кодексу, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів», у тому числі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК, є 16 березня 2018 року.

✅ Пункт 10 частини 1 статті 284 КПК застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року, і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати.

Висновок щодо впливу на перебіг строку досудового розслідування часу ознайомлення прокурора з матеріалами сторони захисту

✅ Період ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК, не впливає на перебіг строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК, і не зупиняє його.

Повний текст судового рішення за посиланням:

10/12/2023

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 серпня 2023 року (справа N633/195/17)





Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

✅ Критеріями віднесення органів державної влади до правоохоронних є інституційно-функціональні ознаки, що визначають правовий статус такого органу в системі органів державної влади.

✅ До правоохоронних органів слід відносити органи державної влади, визначені в законах України як правоохоронні чи такі, що здійснюють закріплену за ними на законодавчому рівні правоохоронну функцію.

✅ При вирішенні питання про те, чи є особа працівником правоохоронного органу, необхідно виходити із системного аналізу: положень Конституції України, КК України, КПК України, КУпАП, нормативно-правових актів, які регулюють правовий статус того чи іншого органу державної влади, з яким особа перебуває у трудових чи службових відносинах; повноважень працівника згідно з його посадовою інструкцією, які передбачають реалізацію правоохоронної функції, зокрема вжиття визначених законом превентивних заходів і заходів примусу, а також передбачених кримінальним процесуальним законодавством і законодавством про адміністративні правопорушення заходів; законодавства про пенсійне забезпечення відповідної категорії працівника.

Повний текст судового рішення за посиланням:

суддів    ОСОБА_3 ,   ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,                ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ....

09/12/2023

Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року (справа N702/301/20)

#ДТП

#покарання



Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

✅ Особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Повний текст судового рішення за посиланням:

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

08/12/2023

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31 серпня 2023 року (справа N748/1997/21)

#НСРД



Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

✅ Під конфіденційним співробітництвом слід розуміти негласні відносини, що встановлюються уповноваженими органами з повнолітньою дієздатною особою і на засадах добровільності та конспіративності використовуються для вирішення завдань кримінального провадження. Слідчий має право використовувати інформацію, отриману від осіб, з якими встановлено конфіденційне співробітництво під час проведення НСРД, або залучати їх до проведення таких дій.

✅ Залучення до конфіденційного співробітництва не є різновидом НСРД, а лише складовим елементом їх проведення, що вбачається з положень ч. 2 ст. 246 КПК, де перераховуються види НСРД, які можуть проводиться у справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини, серед яких залучення до конфіденційного співробітництва відсутнє. Залучення до конфіденційного співробітництва є лише засобом проведення різних видів НСРД.

✅ Норми чинного кримінального процесуального закону не містять будь-яких заборон про можливість використання особистих коштів під час НСРД у виді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/113236402

07/12/2023

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22 серпня 2023 року (справа N523/6419/20)

#ДТП




#зауваження
#реорганізація

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

✅ Норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп’яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню й оцінці, виходячи із положень статей 84, 92, 94 КПК (поняття доказів та їх джерел, обов’язок доказування, оцінка доказів).

✅ Причинний зв’язок в автотранспортних злочинах відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями правил дорожнього руху й відповідними наслідками. Причинний зв’язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбачені ст. 286 КК.

✅ Формою реакції сторони захисту або потерпілого, у разі незгоди із журналом судового засідання, є подача письмових зауважень до суду, який ухвалив рішення. При цьому подання зауважень на журнал судового засідання не може переслідувати мету висловлення незгоди сторони по справі з процесуальними діями та рішеннями суду, оскільки чинним процесуальним законом передбачена для цього інша процедура. Журнал судового засідання є документом технічного характеру, який відіграє допоміжну роль, оскільки дозволяє орієнтуватися при відшукуванні потрібного фрагмента аудіозапису судового засідання для прослуховування, він не є повним стенографічним відображенням перебігу судового процесу.

✅ Відсутність в матеріалах справи постанови про визначення прокурора (групи прокурорів) у зв’язку з реорганізацією відповідного органу прокуратури не має наслідком неуповноваженість прокурора, якщо під час судового провадження сторона захисту не заявляла відводів такого прокурора, який брав участь як у суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення за посиланням:

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

06/12/2023

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30 серпня 2023 року (справа N511/1847/21)



#вина

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

✅ В ст. 384 КК передбачено відповідальність за введення в оману суду або іншого уповноваженого органу. Зміст суспільно небезпечних діянь, які визначені в диспозиціях відповідних частин ст. 384 КК визначає обман як спосіб вчинення цього кримінального правопорушення, саме він характеризує його своєрідність.

✅ Завідомо неправдиве показання свідка за суб’єктивною стороною характеризується прямим умислом, позаяк суб’єкт кримінального правопорушення усвідомлює, що повідомляє завідомо (для нього) неправдиві відомості про ті чи інші обставини або приховує (не повідомляє) ті, що має обов’язок повідомити, внаслідок чого прагне (має на меті) ввести суд в оману щодо тих обставин, які мають значення для кримінального провадження (підлягають доказуванню за приписами ст. 91 КПК).

✅ Під час встановлення вини та її змісту в кожному конкретному випадку суд виходить із того, що вона об’єктивно існує в реальній дійсності, встановлює її на підставі аналізу оцінених у справі доказів. З урахуванням усталених підходів до кваліфікації кримінальних правопорушень питання про умисел під час кваліфікації вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння.

✅ Суд пізнає вину так, як він встановлює й пізнає інші факти об’єктивної дійсності, що існують або відбуваються у зовнішньому світі поза свідомістю окремої людини чи свідомістю суддів. Принцип суб’єктивного ставлення у провину в кримінальному праві має фундаментальне і основоположне значення для кваліфікації кримінального правопорушення. Ознаки суб’єктивної сторони вчинених кримінальних правопорушень та особливості психічного ставлення винного до вчинених діянь і їх наслідків встановлюються судами на підставі характеру вчиненого діяння та об’єктивно-предметних умов його вчинення, на підставі встановлених судом фактичних обставин вчинених злочинів, що закріплені належними і допустимими доказами, зібраними в порядку, передбаченому КПК, та оціненими відповідно до вимог ст. 94 КПК.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/113236329

05/12/2023

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29 серпня 2023 року (справа N757/16489/22)





Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

✅ За змістом статей 314, 315 КПК України підготовче судове засідання є обов’язковою самостійною стадією кримінального процесу, метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду, під час якого має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов’язані виключно з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.

✅ Норми чинного КПК України не надають суду повноважень до ухвалення вироку оцінювати рішення слідчого, оскільки з’ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого судового засідання.

✅ Суд не наділений правом досліджувати докази, що стосуються рішень, прийнятих слідчим, так як такі обставини можуть бути досліджені судом під час судового розгляду.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/113204154

04/12/2023

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2023 року (справа N295/424/21)






Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

✅ Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у значенні ст. 414 КПК означає з’ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон ст. 12 КК вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.

✅ Під особою обвинуваченого у контексті ст. 414 КПК розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення.

✅ Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

✅ Разом із тим, процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості кримінального правопорушення, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання.

Повний текст судового рішення за посиланням:

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: 

03/12/2023

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2023 року (справа N450/184/21)

#ДТП



Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

✅ Не вважається невиконанням вказівок суду касаційної інстанції повторне призначення судом апеляційної інстанції покарання засудженому із застосуванням ст. 75 КК, якщо на час нового апеляційного та касаційного розглядів істотно змінилися обставини (приміром, мала місце суттєва зміна позиції одного з апелянтів (касаторів) та/або зменшення кількості апеляційних (касаційних) скарг).

✅ Зміна протягом здійснення кримінального провадження ступеню тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого не може впливати на рішення судів апеляційної та касаційної інстанції за умови, що кваліфікація кримінального правопорушення вказаною особою не оскаржувалася.

Повний текст судового рішення за посиланням:

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

02/12/2023

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23 серпня 2023 року (справа N265/3994/13-к)

#кваліфікація




Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

✅ Частина 1 ст. 176 КК містить невичерпний перелік діянь, що можуть становити порушення авторського права і суміжних прав, тому прояв об’єктивної сторони цього складу можливий у формі будь-якої умисної дії чи бездіяльності, яка призвела до порушення цих прав та спричинила відповідну майнову шкоду.

✅ За умови реалізації єдиного наміру, спрямованого на заподіяння шкоди кільком правовласникам, посягання, передбачене ч. 1 ст. 176 КК, відповідає ознакам одиничного продовжуваного злочину (ч. 2 ст. 32 КК), оскільки складається з двох або більше юридично тотожних злочинних дій, що мають єдиний злочинний намір і утворюють у своїй сукупності єдине кримінальне правопорушення, який реалізується (втілюється) поетапно.

✅ Закріплене законодавцем у ст. 32 КК поняття «єдиний злочинний намір» є більш широким поняттям, ніж «єдиний умисел», так як його змістом охоплюються й сам умисел, і заздалегідь поставлена мета, які в своєму поєднанні нерозривно об’єднують все вчинене в одне кримінальне правопорушення.

✅ Кваліфікацію визначає як спрямованість умислу винної особи на вчинення єдиного одиничного продовжуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК, так і тяжкість фактично заподіяних наслідків. Якщо склад такого кримінального правопорушення передбачає встановлення певних кількісних показників, які впливають на його кваліфікацію (розмір заподіяної шкоди), то під час його кваліфікації враховується загальна сума таких показників, пов’язаних із кожним із вчинених особою діянь, що утворюють одиничний злочин. У випадках, коли умисел винного щодо розміру мав неконкретизований характер, вчинене слід кваліфікувати залежно від розміру фактично заподіяної шкоди.

✅ Складовою підстави кримінальної відповідальності за це кримінальне правопорушення є усвідомлення суб’єктом злочину того факту, що він порушує авторське право та/або суміжні права. Кримінальна відповідальність за порушення авторського права і суміжних прав пов’язана зі встановленням усвідомлення винним факту заподіяння шкоди правовласникам. Усвідомлення винуватою особою, кому саме належить авторське право або суміжні права та на яких підставах, йдеться про одного чи декількох правовласників, не є вирішальним для встановлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК.

Повний текст судового рішення за посиланням:

головуючого                                              ОСОБА_1 ,

01/12/2023

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 серпня 2023 року (справа N706/1113/20)

#ДТП







Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

✅ Звернення експертів щодо медичного роз’яснення із наданням для цього власних уже наявних матеріалів не є запитом на витребування додаткової медичної документації. Як і не є новими вихідними даними з медичної установи отримана на такий лист відповідь.

✅ Ситуаційне моделювання як метод дослідження ситуацій, не є слідчою дією та включає в себе побудову моделі реальної ситуації і проведення за її допомогою різноманітних експериментів. Ситуаційне моделювання виступає, з одного боку, як форма пізнавальної діяльності, з іншого - як метод пізнання, а побудована модель ситуації є своєрідним систематизатором, накопичувачем інформації про подію.

Повний текст судового рішення за посиланням:

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: