ГО "Юридичний земельний захист"

19/04/2022

Верховна Рада прийняла в цілому Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану (реєстр. №7178).
Законом передбачається поновлення на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договорів оренди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Встановлено наступні умови договорів оренди земельних ділянок державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, що передаються в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в умовах воєнного стану:
- строк оренди не може перевищувати до одного року;
- розмір орендної плати не може перевищувати 8% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а для визначення розміру орендної плати застосовуватиметься середня нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області;
- встановлення жорстких обмежень щодо використання земельних ділянок c/г призначення орендарями, в тому числі із забороною змінювати склад угідь, передавати ділянки в суборенду, змінювати цільове призначення земельної ділянки, здійснення будівництва тощо.
- договори оренди землі договорів укладаються лише в електронній формі та без проведення земельних торгів;
- такий однорічний договір оренди землі не можна буде поновлювати, укладати на новий строк і він припинятиметься зі спливом терміну, на який він був укладений.

Законом також встановлено, що в умовах обмеженого функціонування та/або недоступності Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно формування земельних ділянок з метою передачі їх в оренду здійснюватиметься без внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру та без присвоєння їй кадастрового номеру на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, що буде додатком до договору оренди землі.
Право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення не підлягатиме державній реєстрації. Договори оренди землі реєструватимуться районними військовими адміністраціями у Книзі реєстрації, що ведеться у паперовій та електронній формі, а примірник договору оренди землі передаватиметься електронною поштою центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Законом з метою уникнення зловживань на час воєнного періоду забороняються:
- безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність; формування земельних ділянок (крім тих, що передаються в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва);
- земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок державної, комунальної власності c/г призначення. При цьому земельні ділянки державної, комунальної власності c/г призначення, права оренди, емфітевзису щодо яких були виставлені на земельні торги, але переможець у яких не визначений, підлягають передачі в оренду органами місцевого самоврядування.
- земельні торги щодо набуття права оренди земельних ділянок державної, комунальної власності, які не є завершеними, вважатимуться скасованими. Оголошення нових земельних торгів щодо таких земельних ділянок забороняється.

Законом для попередження негативних наслідків змін у забезпеченні аграрного сектору економіки трудовими ресурсами, зокрема, внаслідок мобілізації, внутрішнього переміщення громадян України та їх виїзду за кордон тощо, передбачається надати можливість користувачам земель c/г призначення тимчасово строком до одного року передавати свої права землекористування іншим аграрним виробникам, які забезпечені необхідними матеріально-технічними, фінансовими та трудовими ресурсами.

17/03/2022

Шановні голови територіальних громад!

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24.02.2022 року за №2102-ІХ, з 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан.
Враховуючи те, що діяльність всіх органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в даний час спрямована на переможне завершення війни з країною агресором - російською федерацією та надання допомоги громадянам України, які постраждали в цій війні, беручи до уваги звернення Президента України про те, що на території тих областей, де немає активних бойових дій, потрібно повертатись до нормального життя та піднімати економіку країни. Наша Громадська організація пропонує свою юридичну допомогу в забезпеченні належної правової діяльності органів місцевого самоврядування.
Основні напрямки юридичної допомоги, в такий важкий час, органам місцевого самоврядування від Громадської організації спрямовані на:
- забезпечення участі та супровід судових справ за позовними заявами фізичних та юридичних осіб до територіальних громад;
- підготовка процесуальних документів (позовні заяви, відзиви на позовні заяви, клопотання, апеляційні та касаційні скарги);
- досудове врегулювання земельних спорів (медіація);
- робота з орендарями (підвищення розміру орендної плати за орендовані земельні ділянки та наповнення місцевих бюджетів);
- післясудове врегулювання спору (робота з органами державної виконавчої служби щодо належного виконання рішень суду);
- уникнення відшкодувань та стягання коштів з місцевих бюджетів за неналежне виконання рішень суду або його невиконання;
- забезпечення проведення земельних аукціонів (торгів) тощо.
Готові працювати за безпосередньої участі та в он-лайн режимі. Ваші відповіді та пропозиції щодо розгляду даного листа просимо надсилати нам на електрону пошту: [email protected] або зв’язатись з нами за номерами телефонів: 063-896-30-98, 096-277-49-77.

СЛАВА УКРАЇНІ!

19/11/2021

https://33kanal.com/news/158557.html

Інтерв’ю з Іванівським головою Михайлом Куликом викликало бурхливе обговорення серед наших читачів. До редакції звернулися представники ГО «Юридичний земельний...

16/11/2021

Вінницька область, до уваги громадян та фермерських господарств.

Сприяння в підготовці позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, відзивів та пояснень на позовні заяви, клопотань тощо.

16/11/2021

ОГОЛОШЕННЯ!!!

Якщо Вам відомо про порушення земельного законодавства на території Вашої громади або у випадку порушення Ваших законних прав на землю органами місцевого самоврядування, звертайтесь до нашої Громадської організації «Юридичний земельний захист», надавайте відповідні докази зазначених порушень, а ми допоможемо у вирішенні Ваших питань у законний спосіб.
Громадська організація «Юридичний земельний захист» є добровільним об'єднанням юристів, фахівців із землеустрою, громадських діячів з великим практичним професійним досвідом, що створили організацію для здійснення захисту прав і свобод людини та громадянина.
Отож, при вашому зверненні до Громадської організації «Юридичний земельний захист» Ваші питання будуть вирішені в найкоротший термін та максимально якісно!
Електронна адреса: [email protected], тел. 063-896-30-98, 096-277-49-77, веб-сайт

Сприяння в підготовці позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, відзивів та пояснень на позовні заяви, клопотань тощо.

10/11/2021

Ви ще не отримали бажані 2 гектари землі?
Надаємо практичні поради всім громадянам, які досі не отримали гарантовані Державою 2 гектари сільськогосподарської землі. Останнім часом відбулося багато змін у законодавстві, яке стосується та регламентує земельні відносини. Багатьом громадянам відомо із засобів масової інформації про те, що законодавчо врегульовано ринок сільськогосподарських земель, отже земля стала товаром.
З 27 травня 2021 року місцеві органи самоврядування набули права розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення на території їх адміністративних одиниць. Відтак кожен громадянин України має право на отримання двох гектарів землі шляхом процедури безоплатної приватизації. Для цього потрібно визначитись із місцем розташування бажаної земельної ділянки в тих об’єднаних територіальних громадах, де залишились ще землі запасу чи резерву, і подати на розгляд відповідної ОТГ: графічні матеріали із зазначенням місця розташування бажаної ділянки та її орієнтовної площі, клопотання на отримання дозволу на розробку документації із землеустрою ( задля формування ділянки в системі кадастру як об’єкту цивільних прав), додати копію паспорту та ідентифікаційного коду. Протягом місячного терміну рада має прийняти рішення про надання дозволу на розробку проектної документації чи про відмову із передбачених законом підстав. В майже 99% випадків таких звернень громадянам відмовляють з не передбачених законом підстав, або взагалі просто цитують норми закону, які ніякого відношення до цього питання не мають.
Найбільш поширеною підставою для відмови у виділенні земельних ділянок є – прийняте рішення органу місцевого самоврядування про те, що при виділенні земель надається перевага місцевим жителям та подекуди учасникам бойових дій (теж місцевим). Така відмова не ґрунтується на нормах законодавства, та є прямим порушенням права громадянина – заявника на реалізацію свого конституційного права на отримання земельної ділянки.
Всі громадяни України є рівними та не можуть піддаватися жодній дискримінації. Протизаконно надавати перевагу місцевим громадянам по відношенню до зареєстрованих в інших населених пунктах. Також не можливо ділити учасників АТО/ООС бойових дій на своїх та чужих, адже всі вони боронять кордони Держави рівнозначно, не зважаючи на місце проживання чи реєстрації.
За довгі роки юридичної практики, направленої на відновлення права громадян на отримання земельних ділянок, було зібрано великий «багаж» досвіду у боротьбі з перешкодами, що спочатку створював державний орган – Держземагентство, потім Держгеокадастр, а тепер ОТГ (об’єднані територіальні громади) в особі голови та депутатів. За весь цей час в нашій державі нічого не змінилося, лише відбувається передача корупційної естафети по зловживанню посадовими обов’язками державною системою до наступного органу (який «краще знає як розпоряджатися земельними ресурсами»).
Велика кількість фермерських господарств, сільськогосподарських підприємств, учасників бойових дій і звичайних громадян України звертаються до нашої громадської організації за юридичними консультаціями, проханнями представляти їх інтереси в судах та органах місцевого самоврядування. Члени нашої громадської організації завжди готові допомагати громадянам та юридичним особам відстоювати їх права перед системною машиною спротиву можновладців. Ми готові й надалі захищати порушені права громадян, не зважаючи на їхні «статуси» чи відсутність таких. І не важливо звідки Ви, з Луганська, Донецька, Одеси, Києва чи Вінниці. Всі громадяни України є рівними в правах і перед законом.
Наша команда складається із постійно практикуючих юристів, адвокатів та громадських діячів. Щоденно ми стикаємось зі спротивом «знаючих як краще» для громади і відстоюємо порушені інтереси в судах. Непоодинокі випадки звинувачень на адресу нашого колективу в «рейдерських атаках» та «віджиму землі». Але іншого не дано, коли якісно та кваліфіковано захищаєш інтереси довірених осіб. В судовій боротьбі завжди є переможені – це закономірно.
Наголошуємо, бажаючим отримати земельні ділянки у власність чи користування, не потрібно нічого боятися, адже Ви з нашою допомогою відстоюєте власні права і не порушуєте права інших.
Якщо у Вашому населеному пункті можновладці відмовляють у реалізації такого права, перешкоджають будь яким чином, звертайтесь і ми обов’язково Вам допоможемо. Ніякого обмеження по кількості громадян на отримання землі не існує.
У Вас велика сім’я чи великий колектив однодумців які готові працювати на землі? Звертайтесь і ми зробимо максимум для захисту Ваших прав на землю!
З повагою, колектив ГО «Юридичний земельний захист»

22/10/2021

Захист прав на земельні ділянки

Кожен власник або землекористувач повинен добре знати норми чинного законодавства, які захищають їх права на землю, оформлення або відчуження землі і знає, що дана категорія справ відрізняється особливою складністю і заплутаністю.
Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення, може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.
Кожен власник або землекористувач повинен добре знати норми чинного законодавства, які захищають їх права на землю, оформлення або відчуження землі.
Стаття 13 Конституції України встановлює, що держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання. Крім того, стаття 55 Конституції України встановлює, що «Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань».
Земельним кодексом України (глава 23) передбачено, що Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
У Главі 23 Земельного кодексу України «Захист прав на землю» зосереджено норми, які визначають способи захисту прав на земельні ділянки, гарантії права власності на земельну ділянку, а також відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення права власності на землю та за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок.
Статтею 152 Земельного кодексу України визначено перелік способів захисту земельних прав, який не є вичерпним.
До цих способів захисту земельних прав належать:
- визнання прав на земельну ділянку;
- відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
- витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння;
- вимога власника земельної ділянки або землекористувача усунути порушення у здійсненні їхніх прав, які не пов’язані з позбавленням володіння земельною ділянкою, та ін.

Зобов’язально-правові способи захисту мають на меті захист прав суб’єкта як учасника зобов’язальних відносин. До таких способів захисту належать:
- відшкодування збитків, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням умов договорів (відчуження, придбання, оренди (суборенди) земельної ділянки та ін.);
- повернення власникові земельної ділянки, наданої у користування за договором оренди, та деякі інші.
Спеціальні способи захисту земельних прав стосуються особливих випадків порушення прав власників земельних ділянок і землекористувачів. Вони зумовлені особливим колом уповноважених чи зобов’язаних осіб і надзвичайними обставинами. Це такі способи захисту:
- визнання угоди щодо земельної ділянки недійсною;
- визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, які порушують права власників земельних ділянок і землекористувачів, тощо.

Слід зазначити, що згідно з Конституцією України права і свободи людини і громадянина захищаються виключно судом; кожному гарантується право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у тому числі й при порушенні земельних справ.

Враховуючи зазначене, для надання правової допомоги по порушеним питанням звертайтесь до нашої Громадської організації «Юридичний земельний захист» ми з радістю допоможемо!

16/08/2021

Право власності на землю територіальних громад
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю
У комунальній власності перебувають:
• усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
• земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Стаття 142 Конституції України, визначає суб'єктом права комунальної власності відповідні територіальні громади, що здійснюють право власності або безпосередньо (за допомогою місцевого референдуму, загальних зборів громадян - ст.ст. 7,8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"), або через органи місцевого самоврядування. Цими органами, відповідно ст.ст. 8-12, 80 та ін. ЗК України, є відповідні місцеві ради: сільські, селищні, міські - щодо земель територіальних громад, районні, обласні та Верховна Рада АРК- щодо земель спільної власності територіальних громад. Питання регулювання земельних відносин вирішується радами виключно на пленарних засіданнях (п. 34 ст. 26, п. 21 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність (частина третя ст. 83 ЗК України).
До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:
• землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);
• землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;
• землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;
• землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом;
• землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;
• земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;
• земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів;
• землі під об’єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.

Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:
• передачі їм земель державної власності;
• відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
• прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;
• придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
• виникнення інших підстав, передбачених законом.
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про поховання та похоронну справу» - землі, на яких розташовані місця поховання, є об'єктами права комунальної власності і не підлягають приватизації або передачі в оренду.
На території місця поховання не можуть бути розташовані об'єкти іншої, крім комунальної форми власності, за винятком випадків, передбачених статтею 29 цього Закону.
Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (частина перша ст. 117 ЗК України).
У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні (п. 1 частини першої ст. 117 ЗК України).
На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки (п. 2 частини першої ст. 117 ЗК України).
Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї (п. 4 частини першої ст. 117 ЗК України)
Після утворення об'єднаних територіальних громад землі за межами населених пунктів (проводиться їх інвентаризація та присвоюються кадастрові номери) переходять до комунальної власності ОТГ (окрім тих, які були у власності державних підприємств (державна власність)).
Згідно з частиною п'ятою ст. 83 ЗК України територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:
• передачі їм земель державної власності;
• відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
• прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;
• придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
• виникнення інших підстав, передбачених законом.
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.
Згідно з частиною другою ст. 117 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об’єктів у комунальну власність.
До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у державну власність (частина друга ст. 117 ЗК України).
Крім того, 27 травня 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» відповідно до якого Головні управління не розпоряджаються земельними ділянками сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, які в силу закону є комунальною власністю відповідної громади.

У разі виникнення будь-яких питань, звертайтесь до нашої Громадської організації «Юридичний земельний захист» ми з радістю допоможемо у вирішенні проблемних питань!

30/06/2021

Важливим способом забезпечення земельних прав суб’єктів є вирішення земельних спорів компетентними органами у встановленому порядку. Це питання регулює розділ 5 Земельного кодексу України.
Земельні спори – це вид правовідносин, пов’язаних із розв’язанням розбіжностей, які випливають з порушення права власності та права користування земельною ділянкою, а також відводом або вилученням землі, що виникають між власниками землі та землекористувачами, іншими особами, органами місцевого самоврядування та державними органами, що здійснюють управління земельними ресурсами.
Чинний Земельний кодекс України не визначає всі можливі види земельних спорів, проте, він перераховує категорії (види) земельних спорів, які підлягають вирішенню тим чи іншим компетентним органом.

Відповідно до статті 158 Земельного кодексу України, земельні спори вирішуються:
- судами;
- органами місцевого самоврядування;
- центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виключно судами вирішуються земельні спори щодо: володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Такі ж вимоги передбачені ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» – спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ст.. 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави
Відповідно до вимог статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи зазначене, для надання правової допомоги по порушеним питанням звертайтесь до нашої Громадської організації «Юридичний земельний захист» ми з радістю допоможемо!

07/06/2021

Громадська організація «Юридичний земельний захист» є добровільним об'єднанням юристів, фахівців із землеустрою, громадських діячів з великим практичним професійним досвідом, що створили організацію для здійснення захисту прав і свобод людини та громадянина.
31 березня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2178-10, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».
Вищезазначеним Законом з 1 липня 2021 року скасовується дія мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення.
У зв’язку з чим, Громадська організація доводить до відома громадськості про готовність проведення юридично – консультативного супроводу громадян, юридичних осіб та органів місцевого самоврядування з приводу:
- купівлі-продажу земельних ділянок;
- оформлення/переоформлення земельних часток (паїв);
- розроблення документацій із землеустрою, а також внесення відомостей до земельні ділянки до Державного земельного кадастру;
- надання консультацій з питань земельного законодавства;
- консультативної допомога у написанні заяв, клопотань, скарг, звернень до органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади;
- супровід реєстрації права власності та інших речових прав на землю;
- супровід проведення нормативної та експертної грошової оцінки земельних ділянок;
- комплексний юридичний супровід процедури приватизації земельних ділянок тощо.

Отож, при вашому зверненні до Громадської організації «Юридичний земельний захист» Ваші питання будуть вирішені в найкоротший термін та максимально якісно!
Електронна адреса: [email protected],
тел. 063-896-30-98, 096-277-49-77,
веб-сайт

Сприяння в підготовці позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, відзивів та пояснень на позовні заяви, клопотань тощо.

01/06/2021

Плата за землю та оподаткування
Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів( п.п. 14.1.72 статті 14 Податкового кодексу України).
В свою чергу, плата за землю — це одна із складових податку на майно ( п.п. 265.1.3 Податкового кодексу України). Із цього робимо висновок, що наразі земельний податок є місцевим ( п.п. 10.1.1 Податкового кодексу України), а не загальнодержавним (як це було до 2015 року, до набуття чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).
Платниками податку на землю є (п.п. 14.1.72 Податкового кодексу України, п. 269.1 Податкового кодексу України):

Власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно ( п.п. 14.1.34 статті 14 Податкового кодексу України) та земельних часток (паїв);
землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди ( п.п. 14.1.73 статті 14 Податкового кодексу України) .
Для юридичної особи не оформлення права власності на землю є порушенням, відповідальність за яке встановлено ст. 144 Земельного кодексу України.
Об'єктами оподаткування є ( п. 270.1 Податкового кодексу України):
- земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
- земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Не всі земельні ділянки, які перебувають у власності чи у постійному користуванні, оподатковуються земельним податком.

Так, згідно із ст. 283 Податкового кодексу України встановлено перелік земельних ділянок, які не оподатковуються земельним податком. До таких земельних ділянок належать:
- сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;
- землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;
- земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;
- землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування — землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг;
- земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;
- земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;
- земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі;
- земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.
Від сплати податку на землю звільняються такі категорії фізичних осіб (ст. 281 Податкового кодексу України):
- особи з інвалідністю першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, які передали ці ділянки та паї в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
У разі виникнення будь-яких питань, звертайтесь до нашої Громадської організації «Юридичний земельний захист» ми з радістю допоможемо у вирішенні проблемних питань!