Collegium Law Firm, Іvana Chendeya Street, 10 "B", Uzhgorod (2026)

10/04/2026

Юридична компанія «Колегіум» щиро вітає Вас із Великоднем!

Нехай це величне свято наповнить ваші серця вірою, надією та любов’ю, принесе у кожну домівку мир, добробут і злагоду. Бажаємо вам міцного здоров’я, душевного тепла та впевненості у завтрашньому дні.

Нехай Великодні дзвони принесуть радісні новини, а світло Воскресіння Христового надихає на нові звершення, мудрі рішення та добрі справи.

Христос Воскрес! 🌿

20/03/2026

Верховний Суд поставив важливу крапку у питанні, яке часто викликає суперечки між сторонами процесу: хто має оплачувати судові витрати, якщо справа закривається через відсутність предмета спору.
У нещодавньому рішенні колегія суддів об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова ОП КГС ВС від 5 березня 2026 року у справі № 917/1161/25) роз’яснила: усе залежить від того, ким саме було фактично задоволено вимоги позивача.
Коли витрати компенсує відповідач?
Суд підкреслив: якщо після подання позову відповідач сам виконує заявлені вимоги (наприклад, погашає борг), то навіть у разі закриття провадження позивач має право на компенсацію витрат, зокрема на професійну правничу допомогу.
І не має значення, хто ініціював закриття справи – позивач, відповідач чи суд. Ключовим є саме факт: відповідач «припинив спір» своєю поведінкою.
А якщо борг сплатив не відповідач?
Цікавий поворот: у розглянутій справі заборгованість була погашена не самим відповідачем, а третьою особою – Моторне (транспортне) страхове бюро України, у межах спеціального механізму страхового відшкодування.
У такій ситуації Верховний Суд зазначив:
• сам факт закриття справи через відсутність предмета спору не означає автоматичного покладання витрат на відповідача;
• суд має дослідити, чому саме і на яких підставах третя особа виконала зобов’язання;
• право позивача на компенсацію витрат зберігається лише за умови доведення відповідної поведінки відповідача.
Принцип добросовісності – ключовий орієнтир
Суд окремо наголосив: добросовісний позивач має право розраховувати на відшкодування витрат, які він поніс до моменту припинення спору. Але це право не є абсолютним – воно залежить від конкретних обставин справи.
Висновок
Це рішення Верховного Суду формує чіткий орієнтир для судової практики:
• ✔ якщо відповідач фактично «закрив» спір – витрати покладаються на нього;
• ✔ якщо зобов’язання виконала третя особа – потрібна додаткова оцінка обставин;
• ✔ сам факт закриття провадження ще не гарантує компенсацію судових витрат.
Такий підхід підкреслює важливість аналізу поведінки сторін у процесі, а не лише формального результату справи.

13/03/2026

Процесуальні порушення — це не просто формальність, а підстава для скасування рішення!
Адвокати нашої компанії вчергове довели: органи місцевого самоврядування зобов’язані суворо дотримуватися закону при прийнятті регуляторних актів.
Що сталося?
Під час оскарження рішення місцевої влади наші юристи виявили грубі порушення Закону № 1160-IV:
🔹 Проєкт рішення було оприлюднено не в повному обсязі (порушення ст. 5).
🔹 Аналіз регуляторного впливу не був опублікований (порушення ст. 9).
Чому це важливо для бізнесу та громадян?
Такі «технічні помилки» влади — це пряме обмеження ваших прав. Через закритість процедури громадяни та підприємці були позбавлені можливості:
✅ взяти участь у відкритому обговоренні;
✅ проаналізувати нові показники, ставки чи коефіцієнти;
✅ вчасно надати свої зауваження.
Результат:
Суд погодився з нашими аргументами: порушення процедури оприлюднення та обговорення є самостійною та достатньою підставою, щоб визнати рішення влади протиправним та нечинним.

10/03/2026

Це справді «шах і мат» на процесуальному рівні!

Використання переходу до загального позовного провадження як інструменту для посилення вимог до явки сторін — це професійна «пастка», у яку банк потрапив через власну неуважність.

Стратегія «загального провадження» врятувала клієнта від боргу у 1 250 000 грн.

Команда компанії здобула процесуальну перемогу у справі про стягнення кредитної заборгованості.

Завдяки обраній стратегії та зміні виду провадження, позов банку було залишено без розгляду, а строк позовної давності вже минув.

Це було так: Банк звернувся до суду з вимогою стягнути з нашого клієнта - підприємця, значну суму. Зазвичай такі справи розглядаються у спрощеному порядку, що дає позивачу можливість для мінімальної участі в засіданнях. Однак захист обрав шлях активного протистояння. Одразу після отримання позову ми подали зустрічну позовну заяву. Це змусило суд вийти за рамки спрощеного розгляду та перейти до загального позовного провадження. Справа тривала довго: змінювалися представники банку, подавалися додаткові пояснення, запитувалися кожен раз відеоконференції з новим представником саме банку. Згодом позивач втратив пильність. Повторна неявка належним чином повідомленого позивача є підставою для залишення позову без розгляду. Після двох неявок позивача поспіль, за нашим клопотанням суд залишив позов без розгляду.
Наступне подання такого ж позову є можливим, а от виграш є сумнівним, через збіг строку позовної давності.

Цей кейс вкотре доводить: у суді перемагає той, хто краще знає правила гри та ставиться відповідально до своєї роботи.

27/02/2026

Спроба легалізації незаконно зібраних доказів через суд: адвокати зупинили процесуальне порушення.
Цікава ситуація з судової практики.
Представники експертної установи звернулися до суду з клопотанням про надання дозволу на використання результатів топографо-геодезичних робіт та фотофіксації, проведених без відповідного санкціонування ухвалою суду.
Адвокати представили суду ґрунтовні заперечення, вказавши, що аргументи, викладені в клопотанні експерта, не відповідають вимогам процесуального законодавства та фактично, таке клопотання є нічим іншим як спробою через судовий механізм узаконити результати відвідування ділянки, що відбулося поза межами процедури визначеної законодавством про порядок проведення експертизи.
Допущення таких доказів порушило б принцип рівності сторін та чистоти судового процесу.
Так, суд не може ставати інструментом для виправлення процесуальних помилок експертів чи спроб обійти закон. Ми чітко обґрунтували, що обставини, на які посилається сторона позивача та експертна установа, та порушують заборони на самостійний збір матеріалів експертами. Крім того, норми права не передбачають процедури, за якою суд міг би надавати «ретроспективні дозволи» на використання результатів огляду, проведеного з порушенням закону.
Результат
Суд взяв до уваги аргументи та відмовив у задоволенні клопотання. Це рішення підтверджує, що будь-які докази, отримані з порушенням встановленого порядку (зокрема результати сумнівних обстежень земельних ділянок), не можуть бути покладені в основу судового рішення.
Завдяки вчасній реакції адвокатів, спроба сторони позивача та експертної установи ввести в матеріали справи сумнівні докази була заблокована. Це рішення захищає право на справедливий суд та забезпечує дотримання суворих стандартів проведення судових експертиз.

20/02/2026

Лінгвістична експертиза у праві: коли значення слів вирішує справу

У складних судових спорах важливим стає не лише факт, а й те, як саме сформульовані норми чи положення акту/договору. Саме тут ефективно працює судова лінгвістична експертиза — інструмент, що дозволяє з’ясувати об’єктивний зміст формулювань, значення термінів та мовні конструкції.

📌 Лінгвістична експертиза допомагає:
✔ встановити значення слів і словосполучень;
✔ з’ясувати логіко-смислові зв’язки текстових конструкцій;
✔ виявити неоднозначності, що впливають на правові наслідки.

👉 Важливо, що практика Касаційного адміністративного суду у складі Верховний Суд підтверджує: висновки лінгвістичної експертизи можуть бути використані як докази у судових спорах, у тому числі щодо тлумачення норм права.

📍 Зокрема, у постановах:
* від 23.05.2019 року у справі № 826/958/15,
* від 16.07.2019 року у справі № 826/19899/14,
* від 18.12.2019 року у справі № 826/17680/14,
* від 27.04.2023 року у справі № 500/1766/21,
Верховний Суд підтвердив можливість використання семантико-текстуального аналізу мовних формулювань та норм як допоміжного доказу для з’ясування їх змісту при ухваленні рішення.

⚖️ Суд при цьому чітко розмежовує повноваження:
📌 експерт встановлює мовне значення та смислові конструкції,
📌 а оцінку правових наслідків робить сам суд.

💡 Це особливо важливо у податкових, адміністративних та договірних спорах, де одне слово або фраза можуть змінити юридичну кваліфікацію відносин або правові наслідки.

📎 Висновок: судова лінгвістична експертиза — це ефективний адвокаційний інструмент, що дозволяє посилити доказову позицію та забезпечити суду об’єктивну мовну оцінку спірних положень.

13/02/2026

Відкритість та прозорість — не формальність, а обов’язок органів влади, особливо тоді, коли їхні рішення безпосередньо впливають на бізнес та громаду. Саме дотримання цих принципів забезпечує справедливість регуляторної політики та довіру суспільства.
Процедура підготовки й ухвалення регуляторних актів передбачає обов’язкове інформування громадськості, оприлюднення необхідних матеріалів і можливість подання зауважень. Порушення цих вимог фактично позбавляє заінтересованих осіб права впливати на рішення, що визначають їхні фінансові та господарські умови.

Нещодавно Восьмий апеляційний адміністративний суд підтримав позицію юристів ЮК «Колегіум» та визнав наявність грубих порушень з боку місцевої ради. Суд встановив, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель та аналіз регуляторного впливу не були належним чином оприлюднені, що суперечить вимогам законодавства.

Унаслідок цього громадськість і суб’єкти господарювання були позбавлені можливості зрозуміти обґрунтування нових ставок плати за землю та надати свої пропозиції. Судове рішення ще раз підтвердило: ігнорування принципів прозорості у регуляторній діяльності є підставою для визнання дій органу місцевого самоврядування неправомірними.

30/01/2026

Суд став на бік споживача: незаконні донарахування за «несанкціоноване» споживання газу скасовано
Наша команда успішно захистила інтереси клієнта у суді у справі щодо неправомірного донарахування вартості природного газу на значну суму.
Клієнт є співвласником житлового будинку разом із колишньою дружиною. Після тимчасового відключення газопостачання через витік газу, через деякий час було складено акт про нібито несанкціоноване відновлення газопостачання. На підставі цього акту клієнту та іншому співвласнику було донараховано вартість «необлікованого» газу - понад 350 000 грн.
Під час судового розгляду було встановлено, що акт про порушення складено за відсутності обох співвласників будинку, без їх повідомлення та без можливості надати зауваження чи заперечення. Документ був підписаний особою, яка не є власником, мешканцем або уповноваженим представником споживачів, а її статус у первинному примірнику акту взагалі не був зазначений.
Крім того, судом встановлено, що після складання акту до нього вносилися дописки та виправлення, у результаті чого різні примірники одного й того ж акту містили істотні розбіжності. Саме відредагований після складання документ був переданий на розгляд комісії та став підставою для ухвалення рішення про донарахування.
Суд визнав те, що споживач упродовж тривалого часу передавав показники лічильника та сплачував за фактично спожитий газ, а розрахунок донарахованої суми не містив повної та зрозумілої деталізації.
Оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що під час складання акту про порушення були істотно порушені вимоги законодавства:
▪️ акт складено не в присутності споживачів;
▪️ відсутні докази відмови споживачів від підписання;
▪️ не підтверджено повноваження особи, яка підписала акт;
▪️ зафіксовано внесення змін до документа після його складання.
За результатами розгляду справи позов було повністю задоволено, визнав рішення комісії незаконним та скасував його, що унеможливило застосування донарахувань до споживача

09/01/2026

Новий рік розпочався з перемоги у апеляційному суді у справі про порушення митних правил!
Митний орган склав щодо водія юридичної особи – перевізника протокол про порушення митних правил за порушення строку тимчасового ввезення транспортного засобу на іноземній реєстрації.
Позицію митного органу підтримав суд першої інстанції і визнав водія винним за ч. 6 ст. 481 МК України, проігнорувавши те, що транспортний засіб не було вчасно вивезено за межі митної території України через поломку, про що його власник повідомив митницю.
Апеляційний суд врахував доводи захисту, а також те, що митний орган не відмовив у продовженні строку тимчасового ввезенні з зазначенням підстав та причин такої відмови, і закрив провадження у справі про порушення митних правил.

20/12/2025

Хочемо поділитися черговим виграшом юристів ЮК «Колегіум» у сфері податкового та зовнішньо-економічного законодавства.
Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, яким було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення про нарахування підприємству пені за порушення, на думку податкового органу, строків розрахунків за імпортною операцією.
Цікавим є те, що це був повторний розгляд справи апеляційним судом.
Попередня постанова апеляційного суду була мотивована тільки однією з підстав позову, яка відповідала актуальній на той час практиці Верховного Суду.
Але через декілька місяців практика Верховного Суду змінилась на 180 градусів.
На новому апеляційному розгляді апеляційний суд погодився з доводами про незаконність податкового повідомлення-рішення з інших, наведених у позові підстав, та відмовив у задоволенні апеляційної скарги податкового органу.
Цей випадок яскраво демонструє необхідність повного і всестороннього вивчення обставин для формування правової позиції та недопустимість обрання тільки одного, хоч і на перший погляд, абсолютно правильного шляху (наш фірмовий План А, план Б, план В і так далі).

Collegium Law Firm

10/04/2026

20/03/2026

13/03/2026

10/03/2026

27/02/2026

20/02/2026

13/02/2026

30/01/2026

09/01/2026

20/12/2025

Address

Telephone

Website

Alerts

Contact The Business

Shortcuts

Share

Category

Listing takedown request