08/06/2023
ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ РАХУНКУ У БАНКУ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ВИДАТКОВИХ ОЕРАЦІЙ
11.04.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України № 3048-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень, рішень інших органів під час дії воєнного стану» (далі – Закон), який набув чинності 06.05.2023.
Вказаним Законом, серед іншого, пункт 102 розділу XIIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» викладено в новій редакції.
Цією редакцією змінено порядок розпорядження фізичними особами-боржниками коштами, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Так, у зазначений період фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, тобто, на суму 13 400 грн, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом.
Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється. Ця сума може бути використана протягом місяця, оскільки вона не є накопичуваною. Проте арешт з коштів боржника, які містяться на відкритих рахунках, не знімається.
У разі якщо арешт накладено на кошти на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, а також у разі наявності декількох виконавчих проваджень для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.
Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник має звернутися до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.
Заява подається:
в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку);
або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», (з накладенням електронного цифрового підпису (ЕЦП)).
У заяві обов’язково зазначаються:
номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій;
найменування банку, в якому відкрито такий рахунок (для правильного (коректного) заповнення номеру рахунку рекомендуємо взяти відповідний документ в банку).
Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.
Для визначення такого поточного рахунку у банку державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:
надсилає її до банку;
перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях.
У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень. Інші кошти, які будуть на рахунку можуть бути стягнуті в рахунок погашення заборгованості згідно виконавчих проваджень.
Зупинення вчинення виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.
У разі надходження від державного, приватного виконавця постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника для здійснення видаткових операцій банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на суму коштів у розмірі, встановленому цим підпунктом.
Крім цього змінами передбачено, що юридичні особи – боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно.
З огляду на це повідомляємо, що для вирішення питання щодо визначення рахунку для здійснення видаткових операцій заявнику необхідно звернутися до державного або приватного виконавця (зразок заяви за посиланням).
ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗНЯТТЯ АРЕШТУ З КОШТІВ БОРЖНИКА
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Слід зазначити, що відповідно до статті 48 цього Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (частини перша статті 56 Закону).
Статтею 59 Закону визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Відповідно до частини четвертої статті 59 Закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, зокрема, є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
