24/01/2020
СПРАВА ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ЛІЦЕНЗУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ВЛАСНИХ ПОТРЕБ ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
Працівник Товариства з додатковою відповідальністю “Червонозаводський хлібозавод”, звернувся за правовою консультацією, щодо надання роз’яснення чи може підприємство, що є платником ПДВ використовувати паливо для власних потреб без одержання ліцензії.
ПИСЬМОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
щодо отримання ліцензії на зберігання/використання палива підприємством для власний потреб
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (№ 2628-VIII від 23.11.2018 р.) передбачається отримання ліцензії на зберігання пального всіма суб’єктами господарювання, які зберігають пальне. Під дію цього закону підпадають всі підприємства і господарства які зберігають пальне, в тому числі і для власних потреб.
Позаяк, необхідно зазначити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.
Також, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
• підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
• підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
• суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Якщо Ваше підприємство, не підпадаєте під вищеозначені винятки, то у такому випадку для отримання ліцензії необхідно звернутися до обласного управління ДПС за місцем розташування місця зберігання пального.
Заявник має право подавати заяву в паперовому або електронному вигляді, за допомогою будь-якого програмного продукту (1С, M.Е.Doc тощо). Із цього приводу ДФС на адресу всіх обласних управлінь направила лист від 30.05.19 р. № 17014/7/99-99-12-01-01-17, у якому йдеться про форми заяв на кожен вид ліцензії щодо діяльності, пов’язаної із пальним.
Згідно із ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, у заяві зазначають:
• про використання пального для потреб власного споживання чи переробки
• загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального
• фактичне місцезнаходження резервуарів
• фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.
Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.
Ліцензія або відмова в її видаванні видається не пізніше 20 календарних днів із дня подання заяви. У рішенні про відмову податківці повинні вказати конкретну підставу з посиланням на норми законодавства (ч. 44 ст. 15 Закону № 481). Після видавання ліцензії не пізніше наступного робочого дня ДПС вносить інформацію до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального про нового ліцензіата та місце, де провадиться діяльність із пальним.
Ліцензії на право зберігання пального видаються за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.
Станом на 10.01.2020 рік, річна плата за ліцензії на право зберігання пального сплачується у розмірі 780 гривень. (ст. 15 Закону № 481)
Разом з тим з 21.08.2019 р. Державно регуляторна служба України надала роз’яснення, відповідно до якого, зберігання пального, яке використовується для власних виробничих цілей (не для переробки і продажу) не підлягає ліцензуванню. Таким чином, в законодавчому полі нашої держави виникла колізія.
На даний час на опрацюванні комітетами Верховної Ради України знаходяться два законопроекти, щодо вирішення даної ситуації, та скасування ліцензії для використання палива підприємствам виключно для потреб власного споживання, без реалізації третіми особами:
- Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (щодо уточнення порядку отримання ліцензій на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального) – від 09.10.2019 року
- Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" щодо ліцензування зберігання пального – від 24.10.2019 року
Варто зазначити, що вищезазначені законопроекти матимуть вплив на показники бюджету, що призведе до зменшення доходів бюджету від плати за ліцензії на право зберігання палива. Тому, разі прийняття відповідного із законів до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
Консультацію підготувала:
Ольга Паславська
Перевірив;
Сергій Банах