https://www.facebook.com/538228859661412/

Адвокатское объединение "Альтера", Кооперативная, 6, Sumy (2026)

07/09/2021

ЩО НЕ МОЖЕ ВВАЖАТИСЯ ПОВАЖНОЮ ПРИЧИНОЮ НЕВИКОНАННЯ УХВАЛИ СУДУ.
(КГС/ВС у справі №920/938/20 від 22.07.2021 року)
Верховний Суд у своїй постанові висловив наступну позицію -
сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулась до суду у зв’язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об’єктивними причинами, а суб’єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції.
Судді зазначили, що надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.
Таким чином неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою судом з додержанням вимог процесуального закону за належною адресою надсилалася ухвала для вчинення відповідних дій та яка повернулася до суду за заявою адресата, є дією у площині волевиявлення самого адресата, тобто має суб’єктивний характер.
Крім того, Верховний Суд послався на рішення рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» де була висловлена наступна позиція - "Сторони в розумні інтервали часу повинні вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами".

10/08/2021

ЗГОДА ДРУГОГО З ПОДРУЖЖЯ НЕ ПОТРІБНА ПРИ УКЛАДАННІ ДОГОВОРУ ПОЗИКИ.
(КЦС/ВС у справі № 462/2662/20 від 30.06.2021 року).
У своєму рішенні Верховний Суд зазначив, що відповідно до частин першої - третьої статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Положення цієї статті визначає правила розпорядження подружжям майном, що є об`єктом права їх спільної сумісної власності. Таке розпорядження здійснюється шляхом укладення дружиною та/або чоловіком різноманітних правочинів з іншими особами. Якщо правочин щодо спільного майна укладає один з подружжя, то воля другого з подружжя, його згода на укладення правочину має бути з`ясована окремо.
Приписи статті 65 СК України регулюють правовідносини щодо розпорядження майном, яке є спільною сумісною власністю подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір за своєю правовою природою є правочином щодо отримання у власність грошових коштів, а не правочином щодо розпорядження належним подружжю майном.
Такий договір створює обов`язки для другого з подружжя лише у разі, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї (частина четверта статті 65 СК України).
Таким чином, для укладення договору позики (за яким позичальником виступає один з подружжя) отримання згоди другого з подружжя не потрібне, оскільки цей правочин не стосується спільного майна подружжя, а той з подружжя, хто позичає кошти, не розпоряджається спільним майном подружжя, він стає учасником зобов`язальних правовідносин.

27/02/2021

ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ - КРАЙНЯ МІРА!
(ВС/КЦС по справі №753/2025/19 від 06.05.2020 р.).
Як зазначив Верховний Суд у своєму рішенні, тлумачення п. 2 ч.1 ст.164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Разом з тим, Верховний Суд наголосив на тому, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
А тому, факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав, подання апеляційної скарги свідчить про інтерес батька до дитини.

10/02/2021

«В 2016 году магистратские и Королевский суды оставили под стражей 67 214 подсудимых. Из них 9954 были признаны невиновными, либо с них были сняты все обвинения. В подобной ситуации оказывается приблизительно каждый седьмой из оставленных под стражей подсудимых, коих в 2016 году было более 67 000 (7).
Почти в 15 % случаев подсудимых, ожидающих суда под стражей, оправдывают либо снимают с них обвинения.

«То, что государство способно ворваться в жизнь человека, перевернуть ее с с ног на голову и удалиться, словно безжалостное, локализованное торнадо, не удосужившись даже извиниться, попросту не может считаться справедливым. Даже никакого официального и обезличенного заявления постфактум вроде «Суд сожалеет, что вы были заключены под стражу».

Тайный. «Ложные приговоры, неожиданные оправдания и другие игры в справедливость.»

10/02/2021

«Коллегия адвокатов в целом и по уголовным делам в частности наделяет своих членов блаженной иллюзией собственной важности и решительным, бесстрашным обаянием. Роль судебного адвоката пробуждает романтический образ тех истинных борцов за правосудие прошлого, чья удалая отвага пленяет воображение во всех пересказах уголовных дел в поп-культуре. Работа барристером защиты удовлетворяет это жгучее желание занять центральное место, сыграть голливудского героя в истории чужой жизни. Работать барристером защиты – это позволять вкусу маловероятной победы дразнить рецепторы, чтобы в конечном счете повернуться к своему благодарному, невиновному клиенту на скамье подсудимых и хитро подмигнуть, как бы говоря: «Говорил же тебе, что все будет

в порядке». Чтобы потом, уже за порогом суда, тебя встречали радостные возгласы добившихся справедливости родственников, усердно хлопающих тебя по плечу и рассказывающих, как твой голос, твой гений сами по себе сыграли решающую роль, без единой судебной ошибки. Чтобы стянуть свой парик и с ухмылкой ответить под пронзительный беззаботный смех: «В самом хорошем смысле этого слова, я надеюсь, что мы ни с кем из вас больше не встретимся». А потом скрыться в лучах заходящего солнца под саундтрек в исполнении Джона Уильямса.

Повседневные реалии, разумеется, не имеют с этим описанием ничего общего. С куда большей вероятностью вы будете сидеть в пропитанной мочой камере с домушником-рецидивистом, требующим объяснить, какого х**на его соучастник отделался общественными работами, в то время как он получил «трешку», а затем вежливо слушать, что он придумал, чтобы соскочить. Или: «Что, на х**н, значит, нет никаких гребаных шансов на апелляцию?» Но такую историю мы раскручиваем у себя в головах. Пытаемся как-то оправдать нехватку времени на родных и свою разрушенную социальную жизнь подобными попытками утешить свое эго, представляя себя эдакими сошедшими с экранов популярных телешоу юристами, в работе которых – судебной адвокатуре – и заключается вся суть правосудия.
Только, к сожалению, это не так. Совсем не так.»

«Ложные приговоры, неожиданные оправдания и другие игры в справедливость.»

07/02/2021

«Чтобы быть эффективным адвокатом защиты, юрист должен быть готов стать требовательным, эпатажным, дерзким, пренебрежительным, необузданным, мятежным, а также замкнутым и одиноким человеком,«которого все ненавидят, – никто не любит выступающих от лица презренных и обреченных».
Клэренс Дэрроу (1857–1938)»

03/02/2021

ДОКАЗИ СПЛАТИ АДВОКАТУ ГОНОРАРУ ДЛЯ ЙОГО ВІДШКОДУВАННЯ ВІДТЕПЕР НЕ ПОТРІБНІ.
(ВС/КАС у справі № 280/2635/20 від 21.01.2021)
Доволі прогресивне рішення Касаційного адміністративного суду, який поступово відходить від позиції штучної формалізації відносин адвоката та його клієнта.
У вказаному рішенні Верховний Суд послався на те, що за положеннями ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Кодекс адміністративного судочинства містить норми, які визначають процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Отже за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень).
При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.
Таким чином, відмова у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду.

28/12/2020

О законе "О социальной поддержке застрахованных лиц и субъектов хозяйствования на период проведения ограничительных мероприятий". Широкой общественности он известен как "закон о 8 тысячах", так как в нем прописывается государственная поддержка людей и бизнеса в карантин.

"Красивое же название закона, правда? И вроде бы про помощь бизнесу и сотрудникам. Но в ложке меда оказалась бочка дегтя. Поскольку именно этот закон отменил норму на запрет проведения плановых проверок. Там было просто одно небольшое положение в переходных положениях: "подпункт 4 исключить". Исключили этим вот такую норму, которая действовала на период карантина:

"4) запрещается проведение органами государственного надзора (контроля) плановых мероприятий по осуществлению государственного надзора в сфере хозяйственной деятельности».
СМИ

23/12/2020

У реєстру судових рішень з’явився безкоштовний аналог
EasyGov
У Єдиного державного реєстру судових рішень з’явився безкоштовний аналог з додатковими функціями, направленими на швидкий та зручний пошук судових рішень.Сервіс називається EasyGov, реліз бета-версії відбувся 19 грудня 2020 року.
Інформація Юридичноі газети

21/12/2020

ЗМЕНШЕННЯ РОЗМІРУ ВИТРАТ НА ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ МОЖЛИВЕ ЛИШЕ У РАЗІ ЗАЯВЛЕННЯ ВІДПОВІДНОГО КЛОПОТАННЯ СТОРОНИ.
(ВС/КГС у справі № 911/4242/15 від 24.11.2020 року).
У своїй постанові Верховний Суд вказав, що згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Згідно ч. 5 ст. 126 ГК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому ч. 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Крім того, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, а не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.
Оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт.

Адвокатское объединение "Альтера"

07/09/2021

10/08/2021

27/02/2021

10/02/2021

10/02/2021

07/02/2021

03/02/2021

28/12/2020

23/12/2020

21/12/2020

Address

Telephone

Website

Alerts

Contact The Business

Shortcuts

Share

Category

Listing takedown request