Адвокатское бюро Юрия Слипченко

30/07/2021

У травні 2019 року я вступив у справу, представляючи інтереси клієнта, якій державна нотаріальна контора відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини.
Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 20 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року, у задоволенні позову моєму довірителю до державної нотаріальної контори про визнання дій державної нотаріальної контори неправомірними та встановлення факту, що має юридичне значення було відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким також погодився суд апеляційної інстанції мотивоване тим, що стаття 1270 Цивільного кодексу України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, є спеціальною нормою по відношенню до статті 253 Цивільного кодексу України. Тому строк для прийняття спадщини розпочався з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця, а не з наступного дня.
У касаційній скарзі на зазначені судові рішення було зазначено, що такі висновки є неправильним тлумаченням статей 253 та 1270 Цивільного кодексу України.
Між статтями 253 та 1270 Цивільного кодексу України відсутня конкуренція норм права.
Стаття 253 Цивільного кодексу України визначає початок перебігу строку – наступний день після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок, а стаття 1270 Цивільного кодексу встановлює строк для прийняття спадщини – шість місяців з часу відкриття спадщини.
Постановою Верховного Суду від 16 червня 2021 року справі № 554/4741/19 рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 20 січня 2020 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року скасовані.
Визнано неправомірними дії Першої полтавської державної нотаріальної контори щодо відмови в заведенні спадкової справи за заявою мого довірителя про прийняття спадщини після померлої її матері.
Верховний Суд зробив наступні висновки:
Строк як часова категорія характеризується не тільки початковим, а й кінцевим моментом;
для правильного обчислення різних видів строків важливе значення має визначення початок їх перебігу. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тобто день, в якому безпосередньо мав місце момент початку перебігу строку, при обчисленні останнього не враховується;
положення статті 253 ЦК України поширюються й на інші випадки встановлення початку перебігу строків. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, враховує, що в окремих положеннях ЦК міститься правило про визначення перебігу строку «від дня» чи «з часу», а не «від наступного дня». Такий прийом законодавчої техніки законодавець застосував, керуючись принципом економії нормативного матеріалу, проте він жодним не змінює загального правила передбаченого в статті 253 ЦК України. Тому початок перебігу строку для прийняття спадщини починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою;
при визначенні кінцевого дня строку слід ураховувати, що правила частини п`ятої статті 254 ЦК України поширюються на будь-які сфери цивільно-правового регулювання і стосуються будь-яких суб`єктів цивільних правовідносин. Тому коли останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/97903488

07/04/2021

У відповідності з наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2021 № 1061/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 16 квітня 2019 року N 1203/5» автоматизований арешт та списання коштів боржників у банках буде проходити миттєво.
Найближчим часом до автоматизованої системи арешту коштів боржників буде приєднано 62 банки з усіх 72 діючих в Україні банків.
Чи на користь такі нововведення банкам України? На мою думку – ні.
Такі примусові методи будуть призводити до «вимивання» коштів з банківської системи України.
Люди будуть шукати та знаходити альтернативні платіжні системи, що «не по зубам» державним та приватним виконавцям.

16/02/2021

У серпні 2019 року до мене звернулось підприємство у зв’язку зі збільшенням йому податкових зобов’язань по податку на прибуток та податку на додану вартість зі штрафними санкціями.
Податкова служба (на той час - фіскальна) вважала, що на склади контрагентів підприємства було поставлено зерно за фізичною вагою в кількості 5017,52 тонн, а фактично відображено реалізацію та оплату цього зерна по заліковій вазі в кількості 4731,25 тонн. Фізична вага зерна була зменшена на 286,27 тонн – на відсоток вологості та відсоток сміттєвих домішок для доведення зерна до показників ДСТУ. Вартість різниці на суму 939259,00 грн.
За позицією податкової служби підприємство не нарахувало податкове зобов’язання на вартість списаної різниці між фізичною та заліковою вагою зерна, а також на цю різницю занизило податок на додану вартість.
Був поданий позов до ГУ ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішено.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року позов підприємств задоволено у повному обсязі.
Постановою Верховного Суду від 11 січня 2021 року у справі № 440/2891/19 вищевказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишені без змін, а касаційна скаргу ГУ ДФС у Полтавській області – без задоволення.
👉 Верховний Суд погодився з позицією судів першої та апеляційної інстанцій відносно того, що зменшення маси зерна в результаті його доробки (чищення, сушіння) не вважається його втратою, оскільки відповідно до приписів Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зерноприймальних підприємствах, затвердженої наказом Мінагрополітики від 13 жовтня 2008 року № 661, такі дії є технологічною операцією, спрямованою на доведення зерна до стану, придатного для його реалізації.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/94101819

12/01/2021

👋🏛 И снова здравствуйте, суды)

03/12/2020

👉У постанові від 10 листопада 2020 року у справі № 638/22396/14-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підстав для відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 та постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 не вбачає.

📌У постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку – договір факторингу є правочином, який характеризується, зокрема, тим, що йому притаманний специфічний суб’єктний склад (клієнт – фізична чи юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності, фактор – банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник – набувач послуг чи товарів за первинним договором).

📌У постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що фізична особа, у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціальними установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ. Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов’язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб’єкт, а саме, кредитор – банк або інша фінансова установа.

☝️Крім того, у постанові від 10 листопада 2020 року у справі № 638/22396/14-ц Велика Палата Верховного Суду вказала - наступне відступлення грошової вимоги має здійснюватися шляхом укладення договору факторингу з відповідним суб’єктним складом його сторін (стаття 1079 ЦК України), а не шляхом укладення договору про відступлення права вимоги з фізичною особою.

28/11/2020

✍У разі, якщо під час виконавчого провадження змінюється назва юридичної особи, яка є стороною виконавчого провадженне, це не потребує внесення змін судом. Таку зміну проводить сам виконавець своєю постановою.

👉Такий висновок зроблений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 листопада 2020 року у справі № 910/1485/19.

21/10/2020

👉В январе 2020 года ко мне обратилась директор одного из предприятий. Она считала не справедливой и заниженной оценку недвижимого имущества предприятия, которое подлежало продаже с публичных торгов.
👉Мы подали жалобу на действия частного исполнителя - просили приостановить реализацию недвижимого имущества и признать недействительной его оценку, проведенную оценщиком в процедуре исполнения решения суда.
🏛 Хозяйственный суд первой инстанции отказал в удовлетворении жалобы.
🏛 Апелляционный хозяйственный суд жалобу частично удовлетворил – признал недействительной оценку недвижимого имущества.
🏛 Верховный Суд (Кассационный хозяйственный суд) постановлением от 15 октября 2020 года в деле 917/628/17 кассационные жалобы банка и частного исполнителя оставил без удовлетворения, а постановление апелляционного хозяйственного суда без изменений, тем самым подтвердив правомерность признания недействительной оценки недвижимого имущества.
🌏 http://reyestr.court.gov.ua/Review/92252534

19/10/2020

🏠 Податок на нерухомість платять тільки власники житлової нерухомості.

👉 Якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
👉 Якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою.
👉 Якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

18/10/2020

🔊 В 2020 году Европейский суд по правам человека впервые рассмотрел явление кибербуллинга как формы насилия над женщинами.
🏛 Это произошло в в деле "Бутурага против Румынии".
👆 ЕСПЧ указал - домашнее насилие не только насилие физическое, оно может включать в себя и насилие психологическое, запугивание.
🤔 В этом деле заявительница жаловалась на то, что ее бывший муж рассматривал ее аккаунт в Fasebook, копировал ее частные разговоры, документы и фотографии.

16/10/2020

Право на звернення до господарського суду в інтересах юридичної особи надано ст. 54 Господарського процесуального кодексу України власнику (учаснику, акціонеру) в разі подання ним позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою. З іншими позовами в інтересах юридичної особи власник (учасник, акціонер) може звернутися лише в разі наявності підстав, прямо передбачених відповідними законодавчими нормами.
Положеннями чинного законодавства не передбачено звернення учасника юридичної особи до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва, окрім позовів про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
Такі правові висновки висловлені у постанові Верховного Суду (Касаційний господарський суд) від 08 вересня 2020 року справі № 910/17599/19.
Отже, власник (учасник, акціонер) юридичної особи може звернутись до господарського суду в інтересах такої юридичної особи виключно з позовом про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

05/06/2019

"Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог. Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц."

Это вывыд из одного нашего дела по Банку Михайловскому (постанова ВП ВС від 15.05.19. справа № 554/10058/17)

У нас ответчиком был Банк в лице Уполномоченого лица. ВП ВС сдела вывод что это гражданская подсудность.

Хотя до этого в десяти аналогичных случаях был отказ в удовлетворении кассации.

Таким образом, суд должен отказать в иске Банку, и удовлетворить иск к Фонду (в гражданском производстве).

У зв'язку з великим навантаженням на сервер пошукової системи " Єдиний державний реєстр судових рішень " (або з інших технічних причин) доступ тимчасово обмежено.