Земельний адвокат

20/07/2026

https://agronews.ua/news/gromadyanam-dadut-try-roky-na-pereoformlennya-prava-postijnogo-korystuvannya-zemleyu/

Фізичні особи, які мають державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, отримають три роки з моменту ухвалення закону, щоб зареєструвати узуфр...

03/06/2025

(Юридичний супровід створення ТОВ – 0984779804)
Що таке Товариство з обмеженою відповідальністю (скорочено – ТОВ), у чому переваги цієї організаційно-правової форми для ведення бізнесу, що потрібно для реєстрації – відповіді на всі запитання ви знайдете у великому матеріалі нижче.

Що таке ТОВ
Товариство з обмеженою відповідальністю – найбільш універсальний і поширений формат юридичної особи, який можуть відкрити фізичні особи, ФОП, інші юридичні особи та навіть нерезиденти. Зазвичай ТОВ реєструють у тому випадку, якщо засновниками компанії є кілька осіб (хоча може бути й одна людина), фірма планує виходити на великі обороти, залучати інвестиції в розвиток. Крім того, для ведення деяких видів діяльності в Україні потрібен саме цей формат юридичної особи, тобто реєстрації ФОП недостатньо. Наприклад, якщо ви плануєте надавати страхові чи туристичні послуги, доведеться відкрити ТОВ.
Максимальну кількість засновників ТОВ закон не оговорює. При відкритті кожен із них вносить свою частку статутного капіталу – це можуть бути і рівні частини, і різні. Їхній розмір фіксується у внутрішніх документах товариства. Далі у подібній пропорції розподіляється й величина фінансової відповідальності у межах підприємства.

Як відкрити ТОВ
Щоб зареєструвати власне ТОВ, ви можете скористатися послугами нашої юридичної компанії або зробити все самостійно. Тим паче, що підготовчий етап робіт із відкриття ТОВ усе одно за вас ніхто не виконає. Нижче наведено покрокову інструкцію, як відкрити товариство з обмеженою відповідальністю, не вдаючись до послуг сторонніх юристів.
1. Придумайте для компанії назву
2. Оберіть коди видів діяльності ТОВ згідно з класифікацією КВЕД
3. Знайдіть для ТОВ юридичну адресу
4. Визначьтеся зі статутним капіталом товариства з обмеженою відповідальністю
5. Проведіть збори засновників
6. Подайте заяву про державну реєстрацію юридичної особи
7. Оберіть систему оподаткування
Після реєстрації ТОВ вам необхідно відкрити розрахунковий рахунок у банку, він може бути або гривневим, або мультивалютним. Для відкриття рахунку в Україні у 2024 році потрібно принести такий набір документів: статут, виписка, протокол і наказ про призначення директора, нотаріальні картки підпису директора та печатки компанії (якщо є).
Також для подання звітності ТОВ слід згенерувати електронний цифровий підпис. Його можна безкоштовно отримати у державній податковій службі (ЦСК Державної податкової служби України), крім того, багато українських банків теж надають послугу оформлення ЕЦП для юридичних осіб. Але тоді вам доведеться самостійно відвідати фізичне відділення банку та сплатити відповідний збір. Докладніше про те, що таке електронний підпис і як його отримати, читайте у нашому матеріалі за посиланням.
До речі, такий атрибут ТОВ, як печатка, в Україні не є обов’язковим із 2017 року, оскільки наразі для засвідчення документів допускається використовувати підпис відповідальної особи.
Відповідно до українського законодавства ТОВ вважається чинним із часу його реєстрації в Єдиному державному реєстрі (ЄДР) юридичних осіб та індивідуальних підприємців Міністерства юстиції України. Дані про взяття на облік можна переглянути у виписці з ЄДР, це відкрита інформація.
Нагадаємо, що свідоцтво про реєстрацію ТОВ в Україні скасоване з 2011 року. У пояснювальній записці до закону вказувалося, що основне завдання свідоцтва про реєстрацію ТОВ – підтвердити вже здійснений факт державної реєстрації підприємства.
До 2011 року реєстрація юросіб і ФОП була пов’язана з видачею паперового свідоцтва, проте це призводило лише до зайвих клопотів, адже в українському законодавстві держреєстрація підприємства означає лише внесення відповідних даних у ЄДР.
Скан-копії статутних документів розміщуються в державному реєстрі. Доступ до них одержують за допомогою сайту Мін’юсту, використавши код, наведений в описі поданих держреєстратору документів.
Хоча виписка тепер повноцінно використовується замість свідоцтва про реєстрацію, проте іноді може виникнути потреба у витягу з ЄДР. Його можна отримати на сайті Мін’юсту, попередньо сплативши встановлений реєстраційний збір.
Таким чином, щойно реєстраційний запис про компанію з’явиться в реєстрі юросіб (ЄДР), керівник ТОВ отримує можливість візувати перші контракти, підписувати накази, відкрито й публічно вести іншу діяльність, необхідну для розвитку бізнесу.

Які податки платить ТОВ
Стандартно ТОВ реєструють на загальну систему оподаткування. Для переходу на спрощену (єдиний податок, ЄП) потрібно або надіслати відповідну заяву державному реєстратору одночасно з пакетом документів на реєстрацію ТОВ, або пізніше звернутися до податкової служби. Але враховуйте, що заяву про перехід на ЄП треба подати за місцем реєстрації юридичної особи у період до 10 днів після первинної реєстрації або протягом декади після початку нового звітного кварталу, тобто до 10 січня/квітня/липня/жовтня.
За певних умов компанії вигідно стати платником податку на додану вартість (ПДВ), адже це дасть можливість відкрито зменшити витрати бізнесу через податковий кредит, включений у вартість товарів чи послуг. Здебільшого клієнтам, які сплачують ПДВ, вигідніше співпрацювати з іншими платниками ПДВ.
Тому бажано визначитись із переходом на ПДВ іще до реєстрації ТОВ.
Взагалі, якщо ви не можете ухвалити рішення, який вид підприємництва для вас вигідніший – ТОВ чи ФОП, – візьміть до уваги, що у разі вибору загальної системи оподаткування фізична особа-підприємець в Україні заплатить 41,5% податкового навантаження від обороту, а ТОВ – 18%. При переході на ЄП підприємства обох типів заплатять по 5%. Отож для ФОП більш оптимально вибрати спрощену систему оподаткування, а ось для ТОВ різниця не така очевидна. Звичайно, на спрощеній системі ТОВ заплатять менше податків, проте можуть втратити на оборотах, адже частина клієнтів і контрагентів просто відмовиться з ними співпрацювати або доведеться продавати їм товари чи послуги за зниженою ціною. Крім того, деякі види діяльності (переважно ті, що потребують ліцензування) не дозволяють застосовувати систему спрощеного оподаткування.
Юридичні особи в Україні мають право використовувати лише третю групу ЄП, у яких ставка єдиного податку становить 5% від обороту, а в разі реєстрації платником ПДВ – 3%. Ліміт максимальної суми річного доходу – 5 млн грн.
Водночас якщо ваші доходи за 12 місяців перевищують 1 млн грн, то податковий кодекс вимагає обов’язкової реєстрації платником ПДВ.
У разі перебування на загальній системі оподаткування юридична особа сплачує лише один прямий податок – на прибуток підприємств. Його розмір дорівнює 18% суми прибутку до оподаткування. Але, крім прямих податків, є ще й непрямі (до них належить ПДВ та акцизи), а також пов’язані з оплатою праці та інші.
Наприклад, за будь-якої системи оподаткування зарплата найманого персоналу в Україні вираховуватиметься таким чином:
 податок на доходи громадян: 18% (утримується із зарплати)
 військовий збір: 1,5% (утримується із зарплати)
 єдиний соціальний внесок: 22% (сплачується з фонду оплати праці)
Прибуток ТОВ зазвичай ділять між засновниками відповідно до пропорції їхнього внеску до статутного капіталу, він оформляється як дивіденди і перераховується на їхні індивідуальні рахунки наприкінці звітного періоду. З дивідендів сплачується податок згідно з обраною системою оподаткування. Можливий також варіант, коли засновники товариства домовляються про реінвестицію дивідендів у розвиток бізнесу, а самі лише отримують щомісяця фіксовану зарплату.

У чому переваги й недоліки ТОВ порівняно з ФОП
Товариство з обмеженою відповідальністю має низку переваг перед такою формою ведення бізнесу, як фізична особа-підприємець (ФОП):
 Відсутні обмеження щодо числа засновників – можна створити підприємство з будь-якою кількістю учасників і у статуті ТОВ визначити частку та функції кожного з фундаторів.
 Формат ТОВ дає можливість створити великий бізнес із сотнями і навіть тисячами найманих працівників.
 На розвиток справи можна залучати гроші інвесторів, використовувати систему кредитування.
 Фінансова відповідальність товариства спочатку обмежена лише статутним капіталом. Тобто якщо статутний капітал дорівнює 1000 грн, а іншого майна фірма поки не має, то контрагенти в разі невиконання ТОВ будь-яких зобов’язань зможуть розраховувати лише на вищезгадані 1000 грн. До того ж особиста власність засновників захищена від претензій із боку кредиторів. Звісно, якщо компанія займалася шахрайським бізнесом, то суд може притягнути до відповідальності керівника чи засновників, проте це вже не має стосунку до нормального ведення справ у ТОВ. Утім, у міру зростання бізнесу фірма може купувати різне рухоме та нерухоме майно, а засновники – брати кредити на розвиток бізнесу навіть під заставу свого особистого майна. І тоді перед кредиторами доведеться відповідати не розміром статутного капіталу товариства, а іншими цінними активами.
Ще однією важливою перевагою ТОВ вважають можливість безпроблемного, з юридичного погляду, продажу бізнесу. Відомо, що багато підприємців спеціалізуються на розкручуванні стартапу з нуля з метою його перепродажу за високою ціною, коли обороти досягають досить високих показників. Так от, продаж ТОВ не становить труднощів і при відповідній юридичній підтримці та за згоди всіх учасників товариства відбувається досить гладко: потрібно лише замінити список зареєстрованих засновників і призначити нового генерального директора. До того ж усі документи (ліцензії, контрольно-касова техніка, дозвільна документація) оформлені на юридичну особу і ніяк не прив’язані до персони керівника та засновників ТОВ.
Проте є у формату ТОВ і недоліки. До них, зокрема, належить складний і досить тривалий процес ліквідації підприємства. Наприклад, закрити діяльність фізичної особи-підприємця в Україні набагато простіше.
Крім того, навіть у разі використання спрощеної системи оподаткування без професійного бухгалтера не обійтись. Якщо ж юрособа є платником ПДВ, працює з великою кількістю контрагентів, то знадобиться цілий відділ, оскільки ТОВ змушені здавати значний обсяг звітності.
Додатково потрібно подбати про юридичну адресу товариства з обмеженою відповідальністю, що також несе певні клопоти й витрати.
Інформація підготовлена за матеріалами сайту Fondy.ua.

15/05/2025

(Юридчний супровід поділу майна - 0984779804)
Спільна часткова власність – це власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Важливо зазначити, що кожен співвласник володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому.
Цивільним кодексом України (далі – Кодекс) передбачено, що таке майно можна поділити або можна здійснити виділ у натурі частки із майна за бажанням співвласника. У цьому матеріалі розглянемо у чому ж різниця між цими поняттями та які правові наслідки.
- Виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності
Відповідно до статті 364 Кодексу співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), тобто річ є неподільною, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Ця особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, тоді має місце поділ спільного майна (Постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 310/7011/17).
- Поділ майна, що є у спільній частковій власності
Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між усіма співвласниками за домовленістю між ними.
У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, також укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (стаття 367 Кодексу).
Відповідно до статті 71 Кодексу опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти правочини щодо поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є підопічний. Піклувальник має право дати згоду на вчинення таких правочинів також лише з дозволу органу опіки та піклування.
Розяснення Міністерства юстиції України від 10.02.2025 року.

07/05/2025

Особливості та порядок створення фермерського господарства.
(юридичний супровід створення ФГ –
0984779804)
Однією з форм ведення сільськогосподарської діяльності є фермерське господарство, що являє собою виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку і реалізацію з метою отримання прибутку. Як відомо, будь-яка діяльність з метою отримання прибутку вимагає належної організації та державної реєстрації підприємства. Як відкрити фермерське господарство розглянемо в цій консультації.
ЗУ «Про фермерське господарство» детально врегульований порядок створення і ведення діяльності фермерського господарства.
Фермерське господарство (далі - ФГ) - підприємницька діяльність громадян, які мають бажання виробляти сільськогосподарську продукцію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та / або користування.
Право на створення ФГ надано всім працездатним особам, яким виповнилося 18 років. Створити ФГ може як один громадянин, так і декілька, але за умови, що вони є родичами або членами сім'ї.
Перед тим як відкрити селянське господарство його засновникам варто вирішити кілька ключових завдань:
1. Визначитися з юридичною формою ФГ.
- ФГ - юридична особа. Діє підприємство на підставі статуту. Членами ФГ є родичі і члени сім'ї в розумінні ст. 3 ЗУ «Про фермерське господарство».
- ФГ - без створення юридичної особи (сімейне фермерське господарство). До членів такого підприємства відносяться фізична особа підприємець та члени її сім'ї. Діяльність такого підприємства регулюється договором (декларацією) між ФОП та членами його сім'ї.
Сімейне ФГ - юридична особа. Членами такого ФГ є члени однієї сім'ї, і діє підприємство на підставі статуту.
2. Визначитися з членами ФГ, і зібрати збори, на яких затвердити статут і призначити голову.
3. Оформлення земельної ділянки для початку діяльності.
4. Державна реєстрація ФГ.
Далі розглянемо більш детально ці пункти і як створити фермерське господарство з нуля.
• Хто може бути головою ФГ?
За своєю суттю голова - це директор. Він виступає від імені ФГ, укладає договори тощо. Головою може бути як засновник ФГ, так і інша особа (головне щоб ця «особа» була зазначена в статуті (ст. 4 ЗУ «Про фермерське господарство»)).
Головою сімейного ФГ без статусу юридичної особи може бути член сім'ї, зареєстрований як ФОП. Це визначається в договорі про створення сімейного ФГ.
• Оформлення прав на землю фермерським господарством
Без землі будь-яке фермерське господарство не може вести свою діяльність. Земля під фермерство повинна бути належним чином оформлена, щоб уникнути рейдерського захоплення і інших протизаконних дій.
До складу земель фермерських господарств входять:
земельні ділянки, які у власності ФГ як ЮО;
земельні ділянки, які у власності громадян - членів ФГ;
земельні ділянки, які в користуванні фермерського господарства на правах оренди, емфітевзису.
• Земельні ділянки: з яким цільовим призначенням можуть бути використані для цілей фермерства?
З огляду на перелік земельних ділянок, які можуть бути у власності ФГ (ч.1 ст.12 «Про фермерське господарство»), то до складу земель фермерського господарства можуть входити такі ділянки:
- для ведення фермерського господарства;
- товарного с/г виробництва;
- особистого селянського господарства;
- земельні частки (паї).
• Державна реєстрація фермерського господарства.
Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців визначена Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Для реєстрації (за місцем проживання засновника або за місцем знаходження земельної ділянки) потрібно подати такі документи:
- заяву на проведення реєстрації юридичної особи;
- протокол загальних або установчих зборів;
- 2 примірники статуту або установчого договору;
- структуру власності юридичної особи;
- документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору.
Державна реєстрація здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, підприємство вноситься до реєстру, видається свідоцтво про державну реєстрацію фермерського господарства.

29/04/2025

Нотаріальне посвідчення земельних угод — алгоритм дій (тел. 0500603912-супровід)
Землі сільськогосподарського призначення є цінним ресурсом, який формує земельний банк на основі орендованих або приватних земельних ділянок від малих фермерів до великих агрохолдингів. Відчуження таких земель повинно ґрунтуватись на нормах чинного законодавства України з урахуванням особливостей правового регулювання та правового режиму даного виду земель.
Другий етап земельної реформи відкрив ринок землі для юридичних осіб, створених і зареєстрованих за законодавством України. Головна умова — їхніми власниками (акціонерами чи членами) мають бути виключно громадяни України, держава або територіальні громади.
При посвідченні договору купівлі-продажу об’єктів нерухомого майна, зокрема, земель сільськогосподарського призначення подається:
– документи, що посвідчують обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, цивільну правоздатність, дієздатність юридичних осіб, повноваження представника фізичної або юридичної особи;
– документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку;
– у разі спільної сумісної власності на земельну ділянку – нотаріально засвідчена згода або особиста присутність чоловіка/дружини, свідоцтво про шлюб, його/її паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);
– у разі якщо земельна ділянка знаходиться в оренді згода орендаря на продаж (у випадку коли не він є покупцем);
– витяги з Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також із технічної документації про нормативну грошову оцінку;
– звіт про експерту грошову оцінку земель;
– реквізити відкритих рахунків;
– документи, що підтверджують джерела походження коштів або активів, за рахунок яких набувається право власності на земельну ділянку.
Договір купівлі-продажу такої земельної ділянки підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Посвідчення договорів, зокрема, про відчуження земельної ділянки здійснюється за місцезнаходженням такого майна або за місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи – сторони відповідного договору (відповідно до ч. 6 ст. 55 Закону).
Законодавством визначено 8 випадків, коли набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення забороняється, які передбачені ч.1 ст. 130 Земельного кодексу України.
Ці заборони стосуються як фізичних осіб, так і юридичних. Для останніх перелік нормативних «табу» значно ширший, і певні вимоги законодавства стосуються сфери фінансового моніторингу в частинні необхідності розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників.
Процес посвідчення договорів відчуження сільськогосподарських земель є складним та залежить від суб’єктного складу учасників угоди. Саме тому звернення до нотаріусів та юристів є запорукою законності та безпеки таких операцій.
Роз’яснення Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.