T&T Partners

14/10/2022

Сьогодні вітаємо усіх захисників та захисниць України зі святом мужності, самовідданості та героїзму! Спокій у наших домівках, майбутнє наших дітей та країни – у ваших надійних, сильних руках.

Дякуємо всім, хто бився за Україну в минулому. І всім, хто б’ється за неї тепер. Усім, хто перемагав тоді. І всім, хто неодмінно переможе зараз.

Нехай Покров Пресвятої Богородиці оберігає нашу країну, кожного захисника та захисницю. Бажаємо всім українцям спокійного, щасливого життя в мирній і процвітаючій країні під божественним Покровом Пресвятої Богородиці!

💙💛Слава Україні!Слава Героям!Слава ЗСУ!💛💙

02/09/2022

Партнери Адвокатського об'єднання "T&T Partners" Taras Zhyravetskyy та Тарас Завада мали честь взяти участь в Українсько-турецькому діловому форумі, що відбувся 02 вересня 2022 року у м. Львові.
Основною метою проведення форуму було напрацювання зв’язків українського бізнесу з бізнесменами закордоння, допомогти в експорті української продукції та послуг на зовнішні ринки, залучити інвестиції в українську економіку, обговорити нагальні питання двостороннього співробітництва.
Мали можливість поспілкуватися з представниками іноземних компаній та обговорити питання інвестицій в економіку України і перспективи розвитку бізнесу в Україні.
Хочемо висловити щиру подяку члену правління Міжнародної асоціації турецьких та українських бізнесменів (TUID) Türk Ukrayna İşadamları Derneği (TUİD) Айдин Фатіху за нашу багаторічну, успішну та плідну співпрацю.
Також раді знайомству з паном Yağmur Ahmet Güldere - Надзвичайним і Повноважним Послом Турецької Республіки в Україні та сподіваємося на наше подальше двостороннє співробітництво.

‚T&T Partners‘ Avukatlık Birliğinin ortakları Taras Zhiravetskyi ve Taras Zavada, 2 Eylül 2022 tarihinde Lviv'de düzenlenen Ukrayna-Türk iş forumuna katılma fırsatına sahip oldular.
Forumun temel amacı, Ukraynalı işadamları ve yabancı işadamları arasında bağlantılar geliştirmek, Ukrayna ürün ve hizmetlerinin dış pazarlara ihraç edilmesine yardımcı olmak, Ukrayna ekonomisine yatırım çekmek ve ikili işbirliğinin acil konularını tartışmaktı.
Yabancı şirketlerin temsilcileriyle konuşma ve Ukrayna ekonomisine yatırım konularını ve Ukrayna'da iş geliştirme umutlarını paylaşma fırsatını buldular.
Uluslararası Türk ve Ukraynalı İşadamları Derneği (TUİD) yönetim kurulu üyesi Aydin Fatih'e uzun yıllardır sürdürdüğümüz başarılı ve verimli işbirliği için en içten teşekkürlerimizi sunarız.
Ayrıca, Türkiye Cumhuriyeti'nin Ukrayna'daki Olağanüstü ve Tam Yetkili Büyükelçisi Sayın Yağmur Ahmet Güldere ile tanıştığımız için mutluyuz ve daha fazla ikili işbirliğimizi umuyoruz.

24/08/2022

З Днем Незалежності, дорогі українці🇺🇦
Ми вільні, ми сильні, ми єдині!
Дапомагаємо один одному, працюємо задля перемоги, віримо та дякуємо ЗСУ за сьогоднішній день🙏🏼

07/07/2022

Починаючи з 01 жовтня 2022 року вступає в силу наказ Міністерства оборони «Про обов’язковий військовий облік» №35 від 7 лютого 2022 року, який прийняли за два тижні до оголошення повномасштабної війни. Стосується він обов’язкового взяття на військовий облік деяких категорій жінок за деякими спеціальностями. Відтак, виникає необхідність з’ясування актуальних питань, що виникають у зв’язку з вступом в силу відповідного Наказу.

🔵1. Яким нормативно-правовим актом керуватися?
03 грудня 2021 року Міністерство юстиції України зареєструвало Наказ Міністерства оборони України «Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних» 11 жовтня 2021 року №313.
✅Наказом Міністерства оборони України від 07 лютого 2022 року №35 «Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313», внесено зміни до Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних (далі скорочено – «Перелік») та викладено відповідний перелік у новій редакції.
Обов’язок з забезпечення взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних згідно з Переліком, починаючи з 01 жовтня 2022 року покладено на Головнокомандувача Збройних Сил України.
❗️Отже, обов’язкове взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних здійснюється на підставі ранішезгаданого Переліку, в редакції від 07 лютого 2022 року.
📃До цього переліку входять 14 (чотирнадцять) споріднених спеціальностей, з якими Ви можете ознайомитися за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21/ed20220401 .
‼️Обов’язково зверніть увагу, що обов’язковому взяттю на облік підлягають жінки, які отримали будь-яку спеціальність та/або професію, зазначену у таблиці №1, яка у назві має наступне формулювання «після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних».

🔵2. Які категорії жінок підлягають обов’язковому військовому обліку відповідно до затвердженого переліку?
Одразу зауважимо, що конкретної відповіді на це питання чинне законодавство України не містить.
❗️Закон не дає точної вказівки на те, хто саме зобов’язаний стати на військовий облік: жінки, які отримали фахову освіту за відповідними спеціальностями, чи ті жінки, які за відповідною спеціальністю офіційно працевлаштовані?
Вважаємо, що мають бути дотримані обидві ці умови, тому що поширеними є ситуації, коли жінка може мати фахову освіту, за якою вона має ставати на облік, однак за якою вона жодного дня не працювала.
Водночас важко сказати, за яким документом вважати, чи певна жінка має відноситися до певної категорії: диплом про отримання фахової освіти, наказ про прийняття на роботу на відповідну посаду, витяг з трудової книжки тощо.
‼️Так само існують питання, щодо самозайнятих осіб та фізичних осіб – підприємців. Пропонується у таких випадках спеціальність особи визначати за основним КВЕДом її діяльності. Знову ж таки, такий підхід у законодавстві не встановлений, як буде відбуватися на практиці на разі невідомо.

🔵3. Чи поширюватиметься на жінок, які перебувають на військовому обліку та є військовозобов’язаними, обмеження щодо виїзду закордон?
Всі обмеження в умовах режиму воєнного стану, відбуваються на підставі статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», де під час введення воєнного стану передбачене обмеження певних прав, зокрема – про право на свободу пересування, в тому числі – виїзду за кордон.
⚠️Щодо обмеження виїзду закордон варто зауважити, що в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано лист від 17.03.2022 р. №23-6855/0/6-22-Вих органам Держприкордонслужби (згідно з розрахунком розсилки) «Щодо порядку організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану». У даному листі чітко зазначено, що умови щодо обмеження щодо заборони на період дії правового режиму воєнного стану виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
❗️Жоден інший нормативно-правовий акт не містить жодних норм, що обмежують право громадян на виїзд закордон.
📝На даний момент існує законопроєкт №7484 щодо доповнення Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» ст.3-1, згідно з якою громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється виїзд за межі України під час дії воєнного стану.
Винятки пропонується встановити для осіб, передбачених абзацами 3—13 ч.1 та абз.2 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
✅Цікавим є той факт, що ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою встановлені підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, стосується лише військовозобов’язаних, хоча заборона виїзду згідно з законопроєктом №7484 стосуватиметься всіх громадян чоловічої статі від 18 до 60 років (не всі з них є військовозобов’язаними).
Окремо звернімо увагу, що військовозобов’язаними можуть бути не тільки чоловіки, але й жінки. Відповідно до норм частини 12 статті 1 Закону України “Про військовий обов‘язок і військову службу“, жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час.
‼️Як наслідок, маємо таку ситуацію: невійськовозобов’язаний чоловік обмежується у праві на виїзд за кордон, а для військовозобов’язаної жінки така заборона законодавством не встановлена.
💻🎥На брифінгу 04 липня 2022 року радник глави МВС Віктор Андрусів повідомив, що українкам, які з 01 жовтня стануть на військовий облік, не заборонятимуть виїжджати за кордон. Також він зауважив, що відповідні обмеження можуть бути введені лише у випадку прийняття нових нормативно-правових актів, які такі обмеження будуть встановлювати, та вказав, що на його думку немає потреби у встановленні таких обмежень. Таку ж позицію висловила заступниця міністра оборони – Ганна Маляр.

🔵4. Яка відповідальність за ухилення від взяття на військовий облік?
✅Згідно з статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку передбачено притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу від 510 до 850 гривень, а за повторне протягом року вчинення вищезазначеного порушення, а також вчинення такого порушення в особливий період передбачено штраф від 850 до 1700 гривень.
✅Також ст. 337 Кримінального кодексу України містить норму, згідно з якою встановлюється відповідальність за ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України. Санкція передбачає штраф від 5100 до 8500 гривень або виправні роботи на строк до одного року.
‼️До уваги посадових осіб органів влади, керівників підприємств, організацій, установ, які своєчасно не повідомили в військкомат інформацію про наявність потенційних призовників: Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена наступна відповідальність для роботодавців за порушення у сфері військового обов'язку та військового обліку, а саме: стаття 210-1 КУпАП «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка передбачає штраф:
⚠️за перше порушення: для посадових осіб, в тому числі керівників підприємств, штраф від 3 400 грн до 5 100 грн.
⚠️за повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період: для посадових осіб, керівників підприємств, штраф від 5 100 грн до 8 500 грн.
✅У випадку необхідності у юридичній консультації щодо порушеної проблеми чи надання юридичного супроводу або правової допомоги, звертайтеся за номерами телефонів +380971415755; +380985727558.
Слава Україні! Бережіть себе!🇺🇦🇺🇦🇺🇦

05/07/2022

У зв’язку із суспільним резонансом щодо питання надання дозволів на виїзд за межі місця проживання (перебування) під час військового часу, вважаємо за необхідне надати відповідь на найпоширеніші запитання.

✅Що каже Закон?
Відповідно до частини 4 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов’язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника).
❗️Вказана норма існує у законодавстві з 1992 року та дійсно передбачає обов’язок призовників, військовозобов’язаних та резервістів отримувати дозвіл керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для виїзду з місця проживання.

✅Що таке місце проживання (перебування)?
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»:
місце перебування - житло у якому особа проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги;
місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає.
❗️Тобто, місцем перебування є житло в особи, в якому особа проживає менше шести місяців на рік, а місцем проживання є житло з присвоєною адресою у якому проживає особа.
❗️З наведеного випливає, що Закон не пов’язує місце проживання чи перебування особи із місцем реєстрації її проживання.
‼️Таким чином, у разі коли особа постійно проживає або перебуває не за місцем реєстрації, то необхідності отримувати дозвіл на виїзд немає.
❗️Окрім цього, станом на сьогодні відсутній будь-який нормативно-правовий акт чи роз’яснення, яке б дозволяло розтлумачити поняття «виїзд з місця проживання».
❗️В свою чергу, Валерій Залужний на своїй сторінці у мережі Facebook пояснив, що мова йде про «виїзд за межі своїх районів та областей».
‼️Таким чином, виходячи із положень Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», під час дії правового режиму воєнного стану призовники, військовозобов’язані та резервісти, які планують здійснювати виїзд за межі району чи області у якій вони проживають незалежно від місця реєстрації повинні отримати дозвіл керівника місцевого «військомату».

✅Яким категоріям громадян необхідно отримувати дозвіл на виїзд з місця проживання?
1) призовникам, яким надано чи які мають право на відстрочку від призову на строкову військову службу, на термін до одного року, але не пізніше дати закінчення відстрочки;
2) особам призовного віку, за наявності поважних причин (хвороба або смерть рідних тощо), на термін до 30 діб;
3) військовозобов’язаним та резервістам, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (повний перелік визначено у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”), на термін до одного року, за наявності підтверджуючих документів, але не пізніше дати закінчення права на відстрочку;
4) військовозобов’язаним та резервістам, що були заброньовані на період мобілізації та на воєнний час на термін до 30 діб, але не пізніше дати закінчення терміну дії посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час або дати зазначеної на витягу із наказу Міністерства економіки України про бронювання;
5) в окремих випадках, за рішенням керівника центру комплектування, решті військовозобов’язаних та резервістів при наявності інших поважних причин з поданням ними відповідних документів на термін до 30 діб.

✅Кому не потрібно отримувати дозвіл?
1) виключеним з військового обліку. Підставою для виїзду є позначка про зняття з обліку військовозобов'язаного;
2) особам, які вибувають у відрядження і є військовозобов’язаними, заброньованими на період мобілізації та на воєнний час. З собою необхідно мати паспорт, військовий квиток\тимчасове посвідчення військовозобов’язаного, посвідчення про відстрочення або завірений керівником ТЦК та СП витяг із наказу Міністерства економіки України та посвідчення про відрядження.
3) призовникам, військовозобов’язаним та резервістам, які зняті з обліку для переміщення до іншої місцевості (територіальної одиниці). Підставою є відмітка у посвідченні або у військовому квитку \ тимчасовому посвідченні. Такі громадяни мають стати на облік за новим місцем дислокації протягом семи діб від дати зняття з обліку.
❗️Тобто, вказані особи можуть здійснювати виїзд з місця проживання (перебування) без необхідності отримання будь-яких дозволів.

✅Як бути військовозобов’язаним, які не мають відстрочки від призову під час мобілізації або були заброньовані на період мобілізації?
❗️Виходячи із положень Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та із положень Порядку надання дозволу громадянам України, які перебувають на військовому обліку у ТЦК та СП, на виїзд за межі місця проживання (місця перебування) з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час, вказані особи не можуть здійснювати виїзд з місця проживання (перебування) за винятком виняткових випадків при наявності поважних причин. В такому разі, вказані особи повинні отримати відповідний дозвіл.

✅Як отримати відповідний дозвіл?
1. Зацікавлена особа, яка включена до переліку суб’єктів звернення звертається до керівника ТЦК та СП із клопотання (заяву) згідно затвердженої форми, в якому вказується причина виїзду та документи, що підтверджують таку причину.
2. ТЦК та СП розглядає вказане клопотання (заяву) та надає дозвіл встановленої форми, в якому вказується строк, до якого надано відповідний дозвіл.
❗️Слід зауважити, що Законом не передбачено обмежень щодо строків дії таких дозволів, окрім певних випадків, а також часу розгляду відповідних заяв (клопотань).
‼️ВАЖЛИВО‼️Дозвіл для виїзду призовникам, військовозобов’язаним та резервістам видається керівником ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку, який визначається за відміткою у військово-облікових документах.
Тобто, незалежно від Вашого місця проживання чи перебування відповідний дозвіл отримується в ТЦК та СП, в якому знаходиться Ваша облікова справа і в якому ви перебуваєте на обліку.

✅Яка відповідальність за виїзд з місця проживання (перебування) без відповідного дозволу?
Порядком передбачено необхідність формування до номенклатури справ додатково справ щодо надання дозволу на виїзд за межі проживання (перебування).
❗️З огляду на це, слід дійти висновку, що порушення вимог щодо необхідності отримати дозвіл може бути кваліфіковане як порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку (ст. 210 КУпАП), що тягне за собою закладення штрафу в розмірі від 510 до 850 гривень.

‼️ВАЖЛИВО‼️Вказаний порядок, згідно з листом Головнокомандувача Збройних Сил України поширюється також на випадки оформлення документів для перетину державного кордону.

30/05/2022

❗️В Україні відновлено програму оренди державного майна з пільгами та знижками на час воєнного стану❗️

✅У випадку необхідності у юридичній консультації щодо порушеної проблеми чи надання юридичного супроводу або правової допомоги, звертайтеся за номерами телефонів +380971415755; +380985727558,
або на електронну пошту: [email protected]
Слава Україні! Бережіть себе!
З повагою, колектив Адвокатського об'єднання “T&T Partners”

20/05/2022

❗️БРОНЮВАННЯ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ НА ПЕРІОД МОБІЛІЗАЦІЇ❗️

✔️У чому полягає та що дає бронювання військовозобов’язаних?
Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
📎Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон) , не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями.
❗️ВАЖЛИВО! Особи заброньовані на період мобілізації та на воєнний час отримають виключно відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а не звільняються від такої мобілізації.
📌Тобто, заброньовані військовозобов’язані перебувають на спеціальному військовому обліку і отримують відстрочку, строк дії якої не може перевищувати 6 (шість) місяців (абз. 2 п. 3 постанови КМУ № 194 від 3 березня 2022 року).

✔️Хто може бути заброньований на період мобілізації та на воєнний час?
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.
В розумінні Закону, мобілізаційні завдання (замовлення) – це окремі вимоги щодо номенклатури, обсягів виробництва необхідної продукції, виконання робіт або надання послуг конкретними підприємствами, установами та організаціями, які виконують такі завдання на підставі затверджених основних показників мобілізаційного плану і договорів (контрактів).
📌Тобто, до пропозицій повинні включатися військовозобов’язані, які працюють виключно на підприємствах, в установах і організаціях, які є виконавцями мобілізаційних завдань (замовлень).
❗️ВАЖЛИВО! Не погоджуються Міністерством оборони України посади працівників, які не є визначальними для забезпечення сталого функціонування підприємств, галузей і не є дефіцитними на ринку праці та які можуть бути замінені громадянами-невійськовозобов’язаними або які не відносяться до професій, що забезпечують виробництво продовольства (різноробочий, підсобний робітник, робітник фермерського, охоронець, черговий, комірник, диспетчер, кухар, пекар, менеджер з продажів, юрисконсульт, член громадської організації, продавець продовольчих товарів тощо).
❗️ВАЖЛИВО! Наведений у цій статті порядок не поширюється на військовозобов’язаних водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, військовозобов’язаних працівників підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, бронювання яких здійснюється за рішенням Мінінфраструктури або обласних, Київської міської військової адміністрації, в якому зазначається строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, який не може перевищувати шість місяців.
❗️ВАЖЛИВО! Не підлягають бронюванню, у визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 194 порядку, військовозобов’язані, які мають посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, а також призовники та особи, які не перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних.

✔️Який порядок бронювання військовозобов’язаних?
1️⃣Підприємство, установа чи організація на якій (якому) працюють відповідні особи звертається до органів державної влади, інших державних органів за відповідною сферою управління, галуззю національної економіки. Враховуючи наявну практику, рекомендуємо звертатися із наступним пакетом документів:
а) пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних за визначеною формою (затверджена постановою КМУ № 194 від 3 березня 2022 року);
б) супровідний лист з обґрунтуванням пропозицій щодо бронювання військовозобов’язаних;
в) копію договору (контракту) про виконання підприємством мобілізаційних завдань (замовлень);
г) копію листа обласної військової адміністрації або Київської міської військової адміністрації про підтвердження наявності у підприємства мобілізаційних завдань (замовлень).
2️⃣Відповідний орган аналізує та узагальнює надані пропозиції та погоджує їх з Міністерством оборони України.
3️⃣Органи державної влади, інші державні органи подають Міністерству економіки погоджені Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях за формою з відповідним обґрунтуванням.
4️⃣Міністерство економіки узагальнює подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам.
5️⃣З метою підтвердження надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час орган державної влади, інший державний орган видає військовозобов’язаному витяг з наказу Міністерства економіки.
6️⃣Міністерство оборони організовує через Генеральний штаб Збройних Сил доведення в одноденний строк до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки витягів з наказів Міністерства економіки.
Вважаємо, що незважаючи на доволі суворі вимоги законодавства, бронювання військовозобов’язаних є ефективних механізмом для забезпечення діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

✅У випадку необхідності у юридичній консультації щодо порушеної проблеми чи надання юридичного супроводу або правової допомоги, звертайтеся за номерами телефонів +380971415755; +380985727558.
Слава Україні! Бережіть себе!🇺🇦🇺🇦🇺🇦

24/04/2022

19/04/2022

❗️ОРЕНДНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ❗️

✅Для детальної консультації, юридичного супроводу звертайтесь за телефоном +380960089777 |+380971415755 |+380509698000 або на електронну пошту [email protected]

СЛАВА УКРАЇНІ!!!! 🇺🇦
З повагою, колектив Адвокатського об’єднання «T&T Partners»

06/04/2022

Для консультації, юридичного супроводу звертайтесь за телефоном +380630224144 або на електронну пошту [email protected]
А також підписуйтесь на наш Instagram за посиланням:
https://instagram.com/tt.partners?igshid=YmMyMTA2M2Y=

СЛАВА УКРАЇНІ!!!! 🇺🇦
З повагою, колектив Адвокатського об’єднання «T&T Partners»

31/03/2022

❗️❗️❗️Все, що треба знати про трудові відносини в умовах воєнного стану❗️❗️❗️

15 березня 2022 року Президентом України прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», даний закон діє з 24 березня 2022 року.
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон) на час дії воєнного стану є пріоритетнішим Кодексу Законів про працю України (далі КЗПП України).
Закон стосується трудових відносин працівників усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

❗️ Трудовий договір в період дії воєнного стану

При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь якої категорії працівників. З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець може укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

Строкові трудові договори – це відповідно до статті 23 КЗПП України, строковий Трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

❕ Форма трудового договору визначається між сторонами у період дії воєнного стану.

❗Переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного стану

Роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу:
✔️ не обумовлену трудовим договором,
✔️ без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії),
✔️ якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров`я,
✔️ лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей,
✔️ оплата праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

❕ Норми частини 3 статті 32 КЗПП України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовується!

❗ Розірвання трудового договору в період дії воєнного стану

✔️ За ініціативою Працівника:

Працівник може розірвати Трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у Заяві про розірвання договору у зв`язку з веденням бойових дій у районах в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існує загроза життю та здоров`ю працівника.

❕ Можливість розірвати Трудовий договір виключається, вразі примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

✔️ За ініціативою Роботодавця:
Допускається звільнення працівника
✔️ у період його тимчасової непрацездатності
✔️ у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю, пологами та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку).

✔️ Дата звільнення буде
першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеному документі про тимчасову непрацездатність
або
першим робочим днем після закінчення відпустки.
❕ Стаття 43 КЗПП України, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не застосовується, крім випадків звільнення працівників обраних до профспілкових органів.

❗ Облік часу роботи та часу відпочинку в період дії воєнного стану

✔️ нормальна тривалість робочого часу працівника у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень
✔️ скорочена тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень
✔️ п`ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється за рішенням військового командування разом із військовою адміністрацією (якщо такі утворені)
✔️ час початку та закінчення роботи (зміни) встановлюється роботодавцем
✔️ тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин

❕ Не застосовуються:

✔️ стаття 53 КЗПП України, тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів;
✔️ частина 1 статті 65, частини 3-5 статті 67 та статті 71-73 КЗПП України, святкові і неробочі дні.

❗ Робота в нічний час в період дії воєнного стану

До роботи в нічний час без згоди не залучаються:
✔️ вагітні жінки
✔️ жінки які мають дитину віком до одного року
✔️ особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

❕ Не застосовуються частини 1,2 статті 54 КЗПП України, тривалість роботи в нічний час.

❓Кого ще можна залучати до роботи в воєнний час

✔️ Жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, підземних роботах;
✔️ Працівників, які мають дітей (крім вагітних жінок, жінок які мають дитину віком до одного року та осіб з інвалідністю) за їхньою згодою до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні та направлятись у відрядження.

❗️ Оплата праці в період дії воєнного стану

✔️ Заробітна плата виплачується на умовах передбачених в трудовому договорі;
✔️ Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення строків оплати праці, за умови, якщо доведе, що це сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили;

❕ Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
❕ Вразі неможливості виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

❗️ Відпустки в період дії воєнного стану

✔️ Щорічна основна оплачувана відпустка надається працівнику тривалістю 24 календарні дні;
✔️ Роботодавець може відмовити у наданні відпустки будь-якого виду, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку);
✔️ Роботодавець на прохання працівника може надати відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною 1 статті 26 Закону України «Про відпустки».

❗️ Призупинення дії трудового договору в період дії воєнного стану

Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

❕ Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України.

❕ Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

❕ Про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

❕ На державу, що здійснює військову агресію проти України покладається відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору в повному обсязі.

❗️ Закон втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану, крім статті 13 цього Закону, яка втрачає чинність з моменту завершення виплати державою, що здійснює військову агресію проти України, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам.

✅ Для детальної консультації, юридичного супроводу звертайтесь за телефоном +380960089777 |+380971415755 |+380509698000 або на електронну пошту [email protected]

СЛАВА УКРАЇНІ! 🇺🇦
З повагою,
Колектив Адвокатського об’єднання «T&T Partners»
#трудовеправо #Україна #воєннийстан #юридичніпослуги