Юридичний Центр "Правова Допомога"

13/06/2022

Кредит (позика) під час війни, яка відповідальність за прострочення.

Що змінилося, після запровадження воєнного стану в Україні, якщо свого часу Ви взяли кредит (позику)?

Насамперед слід зазначити, що в умовах війни обов’язок позичальника своєчасно сплачувати кредит (позику) та процентів за ними не скасовано.

Проте, є ряд особливостей, які законодавцем запровадженні з метою захисту прав позичальників. Зупинимося на найголовніших.

Отже, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник:

• звільняється від обов’язку сплатити на користь кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

• неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Окрім того, за споживчими кредитами у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування:

• у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором;

• забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом (крім випадку, якщо кредитним договором передбачена змінювана процентна ставка), у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у вищезазначений період;

• неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Також у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія наступних статей Закону України «Про іпотеку»:

• статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки);

• статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки);

• статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти);

• статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах).

Водночас, вищенаведені положення щодо іпотечного майна не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (17.03.2022 року), або за договорами, до яких після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (17.03.2022 року), за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

10/06/2022

Європейський союз скасував мита на українські товари.

4 червня 2022 року набув чинності Регламент Європейського Парламенту та Ради про тимчасові заходи з лібералізації торгівлі. Це рішення доповнює можливості, які мають українські експортери відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Тарифи, прописані в Угоді, будуть тимчасово призупинені.

Йдеться про:

• мита для промислової продукції;

• призупинення застосування системи вхідних цін для фруктів та овочів;

• призупинення усіх тарифних квот для сільськогосподарської продукції;

• призупинення антидемпінгових мит на імпорт товарів походженням з України;

• призупинення застосування глобальних захисних заходів щодо українських товарів.

При цьому Україна повинна дотримуватися європейських правил: походження товарів та відповідних процедур в рамках Угоди про асоціацію, утримання від будь-яких нових обмежень на імпорт з ЄС, повага України до демократичних принципів, прав людини та основних свобод, верховенства права, боротьба з корупцією. Ці нові правила діятимуть один рік і допоможуть українським виробникам та експортерам витримати навантаження війни та зміцнити свої позиції на європейському ринку.

09/06/2022

Крипта в законі.

Після п’яти років знаходження на розгляді в парламенті різних законопроектів щодо законодавчого врегулювання обігу криптовалют в Україні, Верховною Радою України прийнято відповідний закон.

Після вступу зазначеного закону в силу, що у свою чергу пов’язується із внесенням відповідних змін до Податкового кодексу України, оборот криптовалют (у законі цей термін позначається як віртуальний актив), буде законодавчо унормований, у тому числі щодо особливостей його оподаткування.

Які ж основні моменти передбачені цим законом? Зупинимося на найцікавіших.

• Криптовалюти є двох типів: забезпечені та незабезпечені. Забезпечені віртуальні активи посвідчують майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав. У свою чергу незабезпечені віртуальні активи майнових прав не посвідчують. Також забезпечені віртуальні активи є двох видів, а саме: забезпечені валютними цінностями та забезпечені цінними паперами або іншим фінансовим інструментом.

• Криптовалюти не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги). Отже, як бачимо, криптовалютою Ви не зможете на законних підставах розрахуватися за придбання товарів, робіт, послуг на території України.

• Оборот криптовалют, тобто купівля-продаж, обмін, дарування здійснюється через постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, які мають статус юридичної особи.

• Для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів встановлено ряд вимог, зокрема щодо мінімального розміру статутного капіталу, який варіюється залежно від виду діяльності та становить від 35 тисяч до 350 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

• Діяльність постачальників послуг, пов’язаних з оборотом криптовалют, допускається виключно за умови отримання відповідного дозволу. Якщо здійснюється більше ніж один вид діяльності, то для кожного отримується окремий дозвіл. Дозвіл видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

• Відомості про постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, який отримав дозвіл на надання послуг щодо обігу криптовалют розміщуються у відповідному Державному реєстрі.

• Операції з криптовалютами підлягають фінансовому моніторингу з метою ідентифікації платників/одержувачів віртуальних активів, за деякими винятками.

• Особливості захисту прав споживачів послуг, пов’язаних з обігом криптовалюти, визначаються відповідними законами.

08/06/2022

Поділ спільного майна подружжя. Крок за кроком.

За Сімейним кодексом України майно, набуте подружжям, за загальним правилом, належить їм на праві спільної сумісної власності. Також набуте майно буде спільною сумісною власністю подружжя і в тому випадку, якщо один з подружжя з поважних причин (хвороба, навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми), не мав самостійного доходу.

Необхідно зауважити, що сам по собі факт реєстрації спільного майна лише за одним з подружжя, не означає, що таке майно є його особистою власністю.

Подружжя спільно володіє, користується та розпоряджається таким майном. При цьому, вважається, що зазначені дії здійснюються за згодою другого з подружжя. Якщо для придбання або розпорядження спільним майном, необхідним є укладення договору з нотаріальним посвідченням, інший подружжя надає на укладення такого договору свою згоду, засвідчену нотаріально.

У разі розірвання шлюбу, доволі часто постає питання щодо поділу спільного майна, набутого подружжям за час їхнього шлюбу.

При поділі спільного майна, за загальним правилом, частки кожного з подружжя у такому майні є рівними. Проте, із зазначеного правила є винятки, до прикладу, якщо між подружжям був укладений шлюбний договір або колишнє подружжя вирішило відступити від засад рівності їх часток у спільному майні під час його поділу.

Для поділу спільного майна можна звернутися до нотаріуса, а в разі відсутності згоди, без звернення до суду не обійтися.

Якщо поділ спільного майна подружжя відбувається у нотаріуса, Вам необхідно буде оплатити нотаріальні послуги.

У разі судового спору, сплатити судовий збір (якщо не має підстав для звільнення Вас від сплати судового збору), в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму береться станом на 1 січня року, коли мало місце звернення до суду (на сьогодні це 2481 грн.).

Трапляються випадки, коли спільне майно може бути поділене між колишнім подружжям у судовому порядку не в рівних частках. Якщо певне майно не може бути поділене, так зване неподільне майно (до прикладу транспортний засіб), то одному з подружжя присуджується грошова компенсація в розмірі половини вартості такого майна, а інший стає його одноосібним власником.

Слід пам’ятати, що для поділу спільного майна подружжя, що здійснюється після розірвання шлюбу, Сімейним кодексом України встановлена позовна давність у три роки.

08/06/2022

Податкові перевірки відновлено, але не всі.

Після запровадження в Україні воєнного стану, був запроваджений мораторій на проведення податкових перевірок, окрім двох категорій: камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання) з метою повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та камеральних перевірок податкових декларацій платників єдиного податку четвертої групи.

Але, вже 27 травня 2022 року набув чинності закон, яким були внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема, в частині розширення переліку податкових перевірок.

Отже, починаючи з дати набрання зазначеним законом чинності податківці можуть проводити такі види перевірок:
• Усі види камеральних перевірок;
• Документальні позапланові перевірки, що проводяться на звернення платника податків та/або розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків), а також у випадку, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПКУ, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
• фактичні перевірки.

28/09/2021

Увага! Де камери на львівських дорогах!

Межа толерантності у 20 км/год наразі ще зберігається, але Конституційний суд України ( засідання перейшло у закритий режим 9 вересня) ще не визначився, кого необхідно штрафувати - власника транспортного засобу чи безпоседньо водія.

#камериавтофіксаціїльвів #львів #львівщина #ПДР #автофіксаціяльвів #адвокатльвів #юристльвів #юристдтп #юристдтпльвів #дтпльвів #юридичнадопомогальвів #правовадопомогальвів

На дорогах Львівщини запрацюють ще 13 камер автофіксації порушень: адреси. Камери фіксують перевищення швидкості 50 км/год. Перелік на Zaxid.net.

10/04/2020

ВИ МОЖЕТЕ ЗАХИСТИТИ СЕБЕ ВІД «КАРАНТИННОГО» ШТРАФУ

Справи про адмінправопорушення розглядаються або судами, або уповноваженими на те органами державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАСУ, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
———
Стаття 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в установленому порядку звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини,
та стягнення з відповідача – суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
—————
Підставою для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Зазначимо, що не може бути предметом оскарження протокол про адміністративне правопорушення, який є актом, в якому зафіксовано лише подію, яка відбулася, а не рішенням, яке встановлює чи скасовує права та обов'язки.
У разі незгоди з фактами, які зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, або діями суб'єкта владних повноважень під час його складання, можна оскаржити рішення, яке прийнято на підставі вказаного протоколу – постанову про адміністративне правопорушення.
—————
Які докази поліцейського того, що особа порушила правила карантину, не є належними?

10 квітня 2020 року капітаном поліції відносно особи складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КпАП.
Згідно протоколу особа в магазині здійснювала ревізію, при цьому магазин було відчинено та покупці мали вільний доступ до приміщення магазину, чим було порушено Постанову Кабміну № 211 та Закон України
"Про захист населення від інфекційних хвороб".
Згідно фабули правопорушення, викладеної в протоколі про адміністративне правопорушення "особа в магазині "Зелений Світ" здійснювала ревізію, при цьому магазин було відчинено".
Тобто фабула правопорушення не відповідає диспозиції ст. 44-3 КпАП, а навпаки сам поліцейський підтверджує факт проведення ревізії, а не здійснення торгівлі.
Фото магазину "Зелений світ" поліцейський зробив на власний телефон, який не знаходиться на балансі у поліції. Бодікамери при собі не було, та відео-фіксація не здійснювалася.
Разом з цим, протокол складено відносно продавця магазину, яка виконувала вказівку особи, з якою укладено трудовий договір. Таким чином, особа відносно якої складено протокол не є суб'єктом господарювання.
Згідно до ст. 62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд вирішив провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
——————
У разі, якщо вам поліціянти оформили протокол про «карантинне» адмінпорушення , пишіть нам у приватні повідомлення.

З повагою,
Юридичний Центр «Правова допомога».

04/10/2013