24/04/2019
В Україні запроваджено інститут кримінальних проступків. Відповідні зміни, які покликані спростити процедуру розслідування правопорушень невеликої тяжкості, цього тижня були внесені Верховною Радою до чинного Кримінального кодексу. Що зміниться для пересічних українців із набранням законом чинності, - спробуємо розібратися.
1. Кримінальний проступок та злочин: яка різниця?
За новим законом кримінальний проступок є одним з видів кримінального правопорушення (другим є злочин), за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність. Кримінальним проступком пропонується позначати діяння (дію чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу не більше 51 тис. грн. або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Цікаво, що за готування до вчинення кримінального проступку (на відміну від злочину) особа не притягатиметься до відповідальності.
Фактично законодавець просто переніс злочини невеликої тяжкості в категорію проступків, обгрунтовуючи можливість і доцільність такого поділу на існуючу значно меншу ступінь суспільної небезпеки злочинів невеликої тяжкості порівняно із злочинами середньої тяжкості, тяжкими та особливо
тяжкими злочинами. Власне, необхідність поділу була закладена ще під час прийняття нового Кримінального процесуального кодексу.
Аналогічний поділ правопорушень на злочини і кримінальні проступки існує в інших країнах, зокрема, у ФРН, Естонії, Латвії, Швейцарії, Угорщини, Туреччині.
Але для чого ділити правопорушення на злочини і кримінальні проступки?
2. Спрощена процедура
Головне, заради чого ухвалювалися зміни, відображене в самій назві: Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».
Цікаво, що нетяжкі злочини, які за новим законом стають проступками, становлять близько чверті від загальної кількості складів злочинів, визначених у Кримінальному кодексі. Але це «на папері». На практиці ж (за наявними статистичними даними) в загальній кількості розслідуваних злочинів нетяжкі складають майже 50 %.
То ж законодавець небезпідставно вважає, що спрощений порядок досудового розслідування у формі дізнання всіх кримінальних правопорушень невеликої тяжкості сприятиме зменшенню навантаження на органи досудового слідства. За новим законом вони проводитимуть розслідування проступків за скороченою процедурою у формі досудового дізнання, тривалість якого не повинна перевищувати 1 місяця з дня вручення особі повідомлення про підозру.
Зауважимо, що до внесення відомостей про
вчинення кримінального проступку уповноважена особа має право невідкладно провести огляд місця події, відібрати пояснення, провести медичне освідування, зняти показники з технічних пристроїв.
3. Хто розслідуватиме?
Тут без суттєвих змін: дізнання здійснюватиметься тими самими органами, а точніше, дізнавачами - поліцейськими, уповноваженими особами Служби безпеки, органів, які контролюють додержання податкового законодавства, представниками Державного бюро розслідувань, Державної кримінально-виконавчої служби України та Національного антикорупційного бюро.
4. Затримання – як виняток
Через значно меншу ступінь суспільної небезпеки, обмеження прав підозрюваних застосовуватиметься у виключних випадках.
Такий радикальний захід як затримання підозрюваного у вчиненні кримінального проступку на одну добу може бути застосований у разі, якщо особа перебуває в нетверезому стані і своїми діями створює небезпеку для оточуючих. А от затримати на 72 години можна в тому випадку, якщо порушник у відповідь на вимогу правоохоронця припинити протиправну поведінку чинить опір або ж продовжує вчинення проступку або намагається втекти.
У разі затримання особи суд має розглядати провадження невідкладно.
5. Швидкий суд, без судимості
Після направлення прокурором обвинувального акту до суду, останній
протягом 5 днів має розглянути справу. Якщо обвинувачений визнає свою вину та не має наміру оспорювати встановлені в ході дізнання обставини, суд може розглянути провадження щодо нього без виклику учасників до зали судових засідань.
Після відбуття покарання особа, яка була притягнута до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, вважатиметься такою, що не має судимості.
***
Втім, формуючи інститут кримінальних проступків, законодавець наповнив його не тільки злочинами. Кримінально караним діянням, нехай і не тяжким, тепер стане таке адміністративне правопорушення, як керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У Кримінальному кодексі з’явиться нова стаття 286-1, яка передбачатиме покарання у вигляді штрафу від 17 до 34 тис. грн і накладення заборони керувати транспортними засобами терміном до трьох років; а при повторному вчиненні такого ж проступку верхня межа штрафу може сягати до 51 тис. грн із забороною керувати від 2 до 3 років.
У будь-якому разі, незважаючи на зміни, громадянам варто бути уважними у повсякденному житті, знати свої права та межу повноважень працівників правоохоронних органів. Щоразу піддавайте внутрішній критиці та оцінці на відповідність здоровому глузду і нормам закону власні дії та вчинки. Будьте обережними та пам‘ятайте, що всі
процесуальні дії в ході досудового дізнання повинні проводитися із суворим дотриманням порядку, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України.
© Газета Закон і Бізнес
