Аналітика і матеріали від ЮрФем

10/09/2026

🔹 Експертки Аналітичного центру ЮрФем провели гендерно-правову експертизу проєкту Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії №15294.

▶️ Як зазначено в пояснювальній записці, законопроєкт спрямований на посилення захисту малолітніх та неповнолітніх осіб шляхом посилення відповідальності за дії, пов’язані із залученням їх до надання послуг сексуального характеру, розповсюдженням серед них творів, зображень та інших предметів порнографічного характеру, втягненням у заняття проституцією тощо.

Також законопроєкт передбачає удосконалення окремих положень Кримінального кодексу України щодо виготовлення предметів порнографічного характеру та їх збуту серед повнолітніх осіб.

🔍 У висновку експертки зазначають, що положення аналізованого проєкту закону, що спрямовані на посилення кримінальної відповідальності за дитячу порнографію та розширення кваліфікуючих ознак відповідних злочинів, здебільшого відповідають конституційним приписам та системі чинних норм законодавства України про охорону дитинства, протидію домашньому насильству і торгівлі людьми, з урахуванням висловлених зауважень.

🔻 Однак варто зазначити, що положення про декриміналізацію виготовлення, збуту та розповсюдження порнографічного контенту за участю повнолітніх осіб в запропонованій редакції не забезпечують достатніх гарантій дотримання статей 24 і 32 Конституції України та певною мірою суперечать меті Закону України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”. Також містять поняттєві прогалини через відсутність законодавчого визначення терміна “згода” та відсутність актуальної нормативної бази щодо визначень порнографічного контенту після втрати чинності Законом “Про захист суспільної моралі”.

▶️ У частині захисту дітей законопроєкт відповідає нормативно-правовим актам України, тоді як у частині декриміналізації дорослого контенту потребує узгодження з чинним законодавством і доповнення механізмами вікової верифікації, підтвердження добровільної згоди та захисту від примусу.

🔗 Більше про зауваження та рекомендації експерток ЮрФем читайте у висновку гендерно-правової експертизи: https://jurfem.com.ua/vysnovok-15294/

25/08/2026

“Оцінка законності слідчих дій не повинна обмежуватися лише їх відповідністю закону. У справах щодо сексуального насильства, особливо коли постраждалою є дитина, державні органи повинні оцінювати також психологічні наслідки відповідної процесуальної дії та співвідносити їх із її потенційною доказовою цінністю”.

📌Про це йдеться в коментарі експерток Аналітичного центру ЮрФем до нового огляду рішення ЄСПЛ. Цього разу фахівчині проаналізували справу “Х проти Грузії”.

Заявниця скаржилася на те, що органи влади Грузії не виконали свого обов'язку щодо забезпечення ефективного кримінального розслідування її заяв про сексуальне насильство, вчинене в дитячому віці її вітчимом.

Справа “Х проти Грузії” порушує низку важливих питань. Зокрема:

🔸забезпечення ефективності кримінального розслідування сексуального насильства щодо дітей;
🔸недопущення вторинної віктимізації під час кримінального провадження;
🔸документування показань потерпілих від сексуального насильства та використання сучасних механізмів для мінімізації повторних допитів і ретравматизації.

✔️Огляд рішення, який містить також аналітичний коментар до нього, можна завантажити за посиланням: https://jurfem.com.ua/ohlyad-x-georgia/

19/08/2026

Експертки Аналітичного центру ЮрФем проаналізували Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 лютого 2026 року у справі № 449/287/25, яка стосується кримінального провадження щодо систематичного психологічного домашнього насильства та можливості примирення опісля його вчинення.

🔹Суть справи полягає в тому, що обвинувачений тричі притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення психологічного насильства щодо своєї дружини, однак згодом знову вчинив аналогічні дії, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння. Питання стосувалося можливості звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням із потерпілою на підставі статті 46 КК України.

📄Суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що така можливість є, оскільки обвинувачений уперше притягується до кримінальної відповідальності, примирився з потерпілою, а вчинене ним правопорушення вони визначили як кримінальний проступок.

Верховний Суд не погодився з таким підходом та наголосив, що правопорушення, передбачене статтею 126-1 КК України, є умисним нетяжким злочином, а не кримінальним проступком. Відтак передбачене статтею 46 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням у такому випадку застосовуватися не може.

Завантажуйте огляд рішення за посиланням: https://jurfem.com.ua/oglyad-praktyky-vs-shodo-systematychnoho-psyholohichnogo-domashnyoho-nasylstva/

18/08/2026

Гендерно чутливий парламентаризм, демократія та якісне правотворення — про це говоримо у четвертому випуску подкасту “Інтегруючись в ЄС: розмови про гендерну рівність”.

Гостею випуску стала Kateryna Shunevych — керівниця Аналітичного центру ЮрФем, членкиня правління “ЮрФем”, докторка філософії у галузі права.

Експертка розповіла про необхідність впровадження гендерно-правової експертизи у процес законотворення та пояснила, чому вона важлива для якісного й недискримінаційного законодавства. Також у розмові йдеться про гендерно чутливий парламент і про те, чому це не лише про збільшення кількості жінок на посадах, а й про якість ухвалених рішень та врахування різного досвіду і потреб людей.

Ведуча: журналістка Євгенія Науменко.
Виробник подкасту: Продакшн hromadske
Розробка ідеї та продюсування: Христина Кіт, Ярина Волошин, Світлана Герик.

Цей епізод підготовлено в рамках проєкту “Посилення спроможності юристок та юристів в регіонах захищати жінок та дівчат, постраждалих від С/ГЗН” впроваджується Асоціацією жінок-юристок України “ЮрФем” за технічної підтримки UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), гнучкого та оперативного інструменту фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.

Цей епізод підготовлений за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ньому погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй.

Гендерно чутливий парламентаризм, демократія та якісне правотворенн...

14/08/2026

⚖️ Про директиви ЄС, які стимулюють запровадження політик запобігання насильству на робочому місці, оновлення трудового законодавства, а також про потреби й зобов’язання України говоримо у третьому випуску подкасту “Інтегруючись в ЄС: розмови про гендерну рівність”.

🔹 Експерткою у третьому випуску подкасту стала Катерина Пилипенко, юристка-аналітикиня Аналітичного центру ЮрФем, магістерка міжнародної програми “Права людини” Центральноєвропейського університету (LL.M. in Human Rights, Central European University). Вона розповіла про оновлення трудового законодавства, зміни, яких потребує Україна, та зобов’язання, які виникають у процесі євроінтеграції.

Ведуча: журналістка Євгенія Науменко.
Виробник подкасту: Продакшн hromadske

Розробка ідеї та продюсування: Христина Кіт, Ярина Волошин, Світлана Герик.

▶️ Третій випуск подкасту “Інтегруючись в ЄС: розмови про гендерну рівність” уже доступний до перегляду за посиланням: https://youtu.be/Vp1yJ8sXMAI

Залишаємо посилання на матеріали, згадані в епізоді, для детальнішого ознайомлення:

🔻 Звіт щодо аналізу судової практики за результатами року чинності статті 173-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення: https://jurfem.com.ua/zvit-shchodo-analizu-sudovoi-praktyky/

🔻 Рекомендації “ЮрФем” щодо оновлення трудового законодавства крізь призму ЄС у сфері гендерної рівності: https://jurfem.com.ua/onovlyennya-trudovoho-zakonodavstva/

ℹ️ Цей епізод підготовлено в рамках проєкту “Посилення спроможності юристок та юристів в регіонах захищати жінок та дівчат, постраждалих від С/ГЗН” впроваджується Асоціацією жінок-юристок України “ЮрФем” за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), гнучкого та оперативного інструменту фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.

Цей епізод підготовлений за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ньому погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй.

Про директиви ЄС, які стимулюють запровадження політик запобігання ...

12/08/2026

🔍 Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем” розробила дослідження “Домашнє насильство у 2024-2025 рр.: виклики та засвоєні уроки крізь призму систематичності, угод про примирення та оцінку ризиків”, метою якого є здійснення комплексного аналізу стану реагування на домашнє насильство у 2024-2025 рр. та оцінка ефективності наявних інструментів та підходів до кримінально-правового та адміністративного реагування на домашнє насильство в Україні.

Ключовими інститутами для дослідження стали:

🔹 систематичність як обʼєктивна сторона вчинення домашнього насильства як кримінального правопорушення, яка досі залишається предметом дискусій у наукових та правозастосовних колах;
🔹 угоди про примирення як один зі способів помʼякшення розміру покарання для кривдника з одного боку та можливість захисту постраждалої особи з іншого;
🔹 оцінка ризиків як інструмент аналізу вчинення щодо потерпілої особи залякування, тиску, повторної травматизації, з метою відбору доречних способів захисту постраждалої особи.

🔻 Домашнє насильство є гендерно зумовленим злочином, від якого щороку потерпають жінки та дівчата. Відповідно до даних загальнонаціонального дослідження “Оцінка рівня злочинності, оцінка роботи правоохоронних органів та довіри населення до системи правосуддя в Україні” (жовтень 2025), домашнє насильство є й одним з найбільш поширених злочинів та становить 3,1% від усієї кількості вчинених кримінальних правопорушень. Разом з цим, 75% респондентів/ок зазначили, що не зверталися ні до поліції, ні до неурядових організацій щодо вчинення домашнього насильства щодо них.

🔗 Ознайомитися з дослідженням “Домашнє насильство у 2024-2025 рр.: виклики та засвоєні уроки крізь призму систематичності, угод про примирення та оцінку ризиків” можна за посиланням на нашому сайті: https://jurfem.com.ua/domashnie-nasylstvo-u-2024-2025-rr/

📌 Авторський склад дослідження: Yaryna Bushchak, юристка-аналітикиня Аналітичного центру ЮрФем; Дарʼя Гросул, юристка-міжнародниця, дослідниця, аналітикиня; Аня Гопшта юристка Центру стратегічного судочинства ЮрФем; Iryna Popika, адвокатка, медіаторка, членкиня Комітету НААУ з питань сімейного права, лекторка Вищої школи адвокатури НААУ, випускниця Академії правозахисниць ЮрФем.

✔️ Загальна редакція дослідження: Hrystyna Kit, юристка, адвокатка, кандидатка юридичних наук, керівниця та голова правління “ЮрФем”; Kateryna Shunevych, PhD, керівниця Аналітичного Центру ЮрФем.

ℹ️ Це дослідження підготовлене в рамках проєкту “Посилення спроможності юристок і юристів у регіонах захищати жінок та дівчат, постраждалих від сексуального та гендерно зумовленого насильства”, впроваджується Асоціацією жінок-юристок України “ЮрФем” за технічної підтримки UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.

Це дослідження підготовлене за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ньому погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй.

31/07/2026

♦️ Рішення Суду справедливості ЄС (WS case) стосується ситуації, коли громадянка Туреччини курдського походження перебувала в примусовому шлюбі, де впродовж тривалого часу зазнавала домашнього насильства. Попри заперечення та заборону чоловіка, жінка подала на розлучення та уклала релігійний шлюб з іншим чоловіком. Після подання заяви про розірвання шлюбу всупереч волі чоловіка вона залишила Туреччину та звернулася за міжнародним захистом у Болгарії.

🔻 Болгарія відмовила у захисті, вважаючи, що домашнє насильство та погрози вбивством з боку приватних осіб не є підставами для надання міжнародного захисту від переслідування у розумінні Женевської конвенції. Згодом постраждала подала повторну заяву, посилаючись на нові докази: обвинувальний вирок щодо колишнього чоловіка та вихід Туреччини зі Стамбульської конвенції.

📌 Попри те, що сама Болгарія не ратифікувала Стамбульську конвенцію, Суд ЄС все ж таки застосував її та звернув увагу на важливість врахування її положень у цій справі, зважаючи на її обов’язковість у Європейському Союзі.

На практиці це означає, що держава, яка розглядає заяву, не може розглядати будь-яке насильство, якого зазнала жінка, як таке, що автоматично визначає приналежність до окремої групи. Але вона може і повинна розглядати поширеність таких явищ, а також соціальні норми, що лежать в їхній основі, як доказ того, що жінки (або певна група жінок за множинними ознаками) утворюють соціально відокремлену групу у відповідній країні.

▶️ Зокрема, Суд звернув увагу, що стать, як вроджена характеристика, може становити ознаку, за якою жінки є окремою соціальною групою, якщо через усталені соціальні традиції та звичаї вони сприймаються такою групою в країні походження і через це вона може зазнавати гендерно зумовленого насильства.

▶️ Суд також зазначив, що домашнє насильство, фізичне, психологічне, сексуальне, примусовий шлюб, а також загроза таких — можуть становити переслідування в розумінні Директиви 2011/95/ЄС, якщо держава походження не забезпечує надійного захисту від загрози таких дій.

⚖️ Експертки Аналітичного центру ЮрФем пишуть, що важливість даного рішення Суду ЄС полягає в тому, що воно вперше прямо визнало постраждалих від гендерно зумовленого насильства окремою соціальною групою для збезпечення прав біженців/ок.

🔗 Аналіз рішення Суду справедливості ЄС у справі C-621/21 читайте за посиланням на нашому сайті: https://jurfem.com.ua/ohliad-rishennia-sudu-spravedlyvosti-yes/

28/07/2026

🔻 Станом на 2025 рік відсоток жінок у парламентах усього світу зріс із 12% у 1995 до майже 27%. Частка жінок у світових парламентських місцях нижньої або однопалатної влади зросла більш ніж на 70% протягом 21 століття. Половина держав світу сьогодні використовує певний тип виборчих квот у своїх парламентах.

📌 Друга частина аналітичного матеріалу “Гендерні квоти: тимчасовий захід чи стратегія сталого розвитку збалансованого політичного представництва?” присвячена ретроспективному огляду та порівняльному аналізу практик впровадження гендерних квот у різних країнах.

Консультантка Аналітичного центру ЮрФем Snizhana Shevchenko розкрила типи квот та їхню роль у системі позитивних дій, спрямованих на досягнення гендерної рівності. Окрему увагу експертка приділила українському контексту: оцінила поточний стан, наявні механізми та заходи для розширення політичного представництва.

🔗 Читайте аналітичний матеріал за посиланням на нашому сайті: https://jurfem.com.ua/henderni-kvoty-chastyna-2/

24/07/2026

До 2024 року в українському законодавстві існувало поняття сексуальних домагань у Законі України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, проте діяння, які у міжнародній практиці вважалися сексуальними домаганнями, не були такими в українському законодавстві, оскільки сексуальні домагання як явище могли виникнути в розумінні законодавства виключно у відносинах підпорядкування. Наприклад, між роботодавцем/вицею та найманим працівником/цею чи викладачем/кою та студентом/кою. Через це сексуальні домагання, що мали місце у “горизонтальних” відносинах, випадали із фокусу статті, наприклад, ті ж домагання у метро, про які писали медіа влітку 2022 року.

⚖️ Однак 19 грудня 2024 року набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), які запровадили статтю 173-7 та встановили адміністративну відповідальність за вчинення сексуальних домагань. Такі зміни були зумовлені, зокрема, вимогами, встановленими у Стамбульській конвенції, оскільки держави-учасниці конвенції зобов’язані передбачити кримінальні чи інші юридичні санкції за вчинення сексуальних домагань.

📌 Необхідність визначити механізм притягнення до відповідальності за сексуальні домагання назріла з огляду на те, що відсутність передбаченої законодавством відповідальності за такі дії створювала ситуацію безкарності для кривдників та незахищеності для потерпілих.

✔️ Центр стратегічного судочинства ЮрФем підготував Звіт щодо аналізу судової практики за результатами року чинності статті 173-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Потреба у його підготовці виникла на основі практичної роботи Центру зі справами про сексуальні домагання, яка виявила непослідовність підходів до застосування цієї статті та окремі проблеми правозастосування.

🔍 У Звіті зібрано комплексний аналіз судової практики застосування статті 173-7 КУпАП протягом першого року її чинності через виявлення усталених підходів і розбіжностей у притягненні до відповідальності за сексуальні домагання, оцінці доказової бази, а також визначенні прогалин у законодавстві й практиці.

Через аналіз судової практики судів першої інстанції авторки Звіту пропонують ознайомитися з тим, як система правосуддя працювала з категорією справ, що стосуються сексуальних домагань, протягом 2025 року після набрання чинності змінами.

📍Нагадуємо, що в квітні 2026 року “ЮрФем: підтримка” трансформувалася в Центр стратегічного судочинства ЮрФем, а підготовлений Звіт став першим продуктом, підготовленим Центром після його створення.

Авторський склад: юристка, менеджерка програм центру “ЮрФем: освіта” Marta Pavlyshyn, юристка-аналітикиня Аналітичного центру ЮрФем Yaryna Bushchak, юристка Центру стратегічного судочинства ЮрФем Анна Гопшта та юристка, керівниця Центру стратегічного судочинства ЮрФем Юлія Нікітіна (загальна редакція).

🔗 Завантажити Звіт можна за посиланням на нашому сайті: https://jurfem.com.ua/zvit-shchodo-analizu-sudovoi-praktyky/

23/07/2026

🔹 Проєкт закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантії трудових прав народного депутата України з дитиною” спрямований на подолання наявної прогалини у чинному законодавстві України щодо “положень, які б створювали умови для поєднання виконання депутатських повноважень із батьківськими обов'язками”. Обґрунтування законодавчої ініціативи виходить із того, що Верховна Рада України є не лише органом законодавчої влади, а й місцем здійснення трудової діяльності народних депутатів/ок, а чинне законодавство не містить достатніх процедурних та інфраструктурних гарантій для депутатів-батьків, щоб поєднувати сімейні й професійні обов’язки.

Це непропорційно впливає на депутаток Верховної Ради України, зокрема в період грудного вигодовування та в перші роки життя дитини. Такі положення поглиблюють гендерну нерівність у парламентській діяльності, обмежують рівні можливості бути обраними до парламенту й повноцінно впливати на його робочі процедури, а також фактично створюють перешкоди для участі в засіданнях, голосуваннях і виступах.

🔻 Експертки Аналітичного центру ЮрФем здійснили гендерно-правову експертизу законопроєкту, проаналізувавши його основні положення, відповідність нормативно-правовим актам, принципу забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків, а також міжнародним стандартам.

📌 Більше про потребу гендерно чутливого правотворення — у дослідженні: https://jurfem.com.ua/henderno-chutlyve-pravotvorennia-u-vru/

✔️ Завантажити висновок можна за посиланням: https://jurfem.com.ua/vysnovok-15371/