Адвокат Тістик Ростислав Богданович

07/11/2022

⚠У вівторок (8 листопада) за розпорядженням "Укренерго" на Львівщині буде введено графік погодинних вимкнень.

💡Відключення відбуватимуться з 8 до 20 год. відповідно до графіку, який розміщений на сайті "Львівобленерго" у розділі "Чому немає світла": https://poweroff.loe.lviv.ua

📌Орієнтовний час відключень:
від 8 до 12 год. — 3 група,
від 12 до 17 год. — 2 група,
від 17 до 20 год. — 1 група.

❗Важливо, що графік впроваджуватимуть не в повному обсязі, час відключення для споживачів складатиме орієнтовно три години.

ℹВпровадження графіків необхідне для стабілізації роботи енергосистеми.

03/11/2022

Заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги або правонаступництва у виконавчому провадженні або на будь-якій стадії судового процесу.

26 жовтня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №2-846/08, провадження № 61-16235св21 (ЄДРСРУ №106988884) досліджував питання щодо заміни сторони виконавчого провадження або стягувача у виконавчому документі.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою, другою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Аналогічні приписи містяться у частині п`ятій статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII.

За змістом статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону № 1404-VIII, з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження №14-197цс21 дійшла висновку про те, що враховуючи завдання виконавчого провадження, як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження №14-197цс21 зазначила, що стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», п.1 ч.2 ст. 26 Закону №606-Х1У), Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість штучно збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнути законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого часу. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права».

Вказана позиція підтримана 19 жовтня 2022 року Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 2-1105/10, провадження № 61-19386св21 (ЄДРСРУ № 106940349).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 389/4348/13-ц (провадження № 61-2344св22) зазначено, що «питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Таким чином, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу».

Таким чином, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документу, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. До відкриття виконавчого провадження ця особа є стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення, а тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

ВИСНОВОК: Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, зокрема після закінчення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, порушує принцип юридичної визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі і до відкриття виконавчого провадження.

12/10/2022

‼️Кіберполіція попереджає про загрози у віртуальному просторі

🔹Ворог атакує українців не лише за допомогою зброї. Ще один фронт – кіберпростір. Нагадуємо про базові правила, які допоможуть мінімізувати ризики постраждати від дій інтернет-злочинців.

🔹Використовуйте надійні, складні паролі, різні для кожного ресурсу. Обов’язково налаштуйте двофакторну автентифікацію.
Не переходьте за сумнівними гіперпосиланнями, адже за ними можуть ховатися фішингові ресурси.

🔹Також радимо не пересилати у месенджерах конфіденційну інформацію та фото документів.

🔹Програми та застосунки потрібно завантажувати лише з офіційних джерел, використовувати ліцензійне програмне та антивірусне забезпечення.

🔹Забороніть віддалений перевипуск SIM-карти у мобільного оператора або перейдіть на контрактне обслуговування.

🔹Не зайвим буде здійснення регулярного резервного копіювання даних.

Джерело: МВС

12/10/2022

04/10/2022

Апеляційний суд повідомив сторони про розгляд справи 25 листопада 2020 року, але вони не з’явилися в судове засідання. За результатами розгляду справи суд прийняв постанову від 3 грудня 2020 року, вказавши, що в цей день складено повний текст судового рішення.

Касаційна скарга, зокрема, мотивована тим, що заявницю та її представників не повідомлено про час та місце судового засідання, призначеного саме на 3 грудня 2020 року.

Справу розглядала Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, яка з метою забезпечення єдності судової практики зробила такі правові висновки.

Відповідно до п. 6 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині вказується дата складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

Справа розглядається апеляційним судом за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених ст. 369 цього Кодексу (частини 1, 3 ст. 368 ЦПК України).

Згідно зі ст. 383 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції проголошується за правилами, встановленими ст. 268 цього Кодексу.

Тлумачення вказаних норм права, зокрема, свідчить, що слід розмежовувати порядок проголошення судового рішення (скороченого або повного) у разі явки учасників справи у судове засідання та складання повного судового рішення за відсутності учасників справи.

ОП КЦС ВС зробила такі висновки щодо застосування норми права.

Для приватного права апріорі є притаманною така засада, як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки / врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти так: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.

У справі, що переглядається, сторони про призначене на 25 листопада 2020 року засідання були повідомлені належним чином в установленому законом порядку, проте в засідання не з’явилися. А тому викликати їх на 3 грудня 2020 року не було потреби – це дата складення повного судового рішення.

Постанова Верховного Суду від 5 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) –

https://reyestr.court.gov.ua/Review/106404256.

04/10/2022

Форс-мажорні обставини в даній справі мали місце задовго до 24 лютого 2022 року і не стосуються збройної агресії, однак висновки КГС, зроблені в межах даної справи, можуть бути корисними для подальших спорів щодо дії форс-мажорних обставин.

👉Головний зміст даного рішення - склад господарського правопорушення превалює над формальними умовами договору, а сам по собі пропуск боржником строку для повідомлення про настання форс-мажорних обставин не є достатньою підставою для звернення до суду з вимогою відшкодувати збитки, завдані неналежним виконанням зобов'язання.

❗В будь-якому випадку на кредитора покладається обов'язок довести факт спричинення збитків, їх розмір, протиправну поведінку боржника та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненими збитками.

✅Отже, якщо ваш боржник пропустив строк ⌛для оголошення форс-мажору, однак не зміг виконати зобов'язання у зв'язку зі зруйнуванням виробництва, згорянням врожаю, чи іншими обставинами, пов'язаними зі збройною агресією - не поспішайте вимагати стягнення збитків та заперечувати форс-мажор. Сам по собі пропуск строку повідомлення про форс-мажор ще не є підставою для стягнення збитків.

✅І навпаки, якщо ваше виробництво десь в тилових районах України не страждає від військових дій і ви об'єктивно маєте можливість виконувати зобов'язання, саме по собі оголошення форс-мажору з Вашого боку ще не дає гарантії звільнення вас від відповідальності.

04/10/2022

Рішення Касаційного цивільного суду щодо зупинення виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в період військового стану.

1️⃣Військовий стан сам по собі не є підставою для відмови в задоволені позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.
КЦС задовольнив рішення іпотекодержателя, однак постановив лише зупинити виконання рішення до закінчення військового стану і у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Тобто рішення набрало законної сили, воно вже викликало відповідні правові наслідки, створило права і обов'язки для сторін.
⚔️Отже іпотекодавцям не варто спокійно видихати з підстав дії військового стану.

2️⃣ Заборона стягнення в даному рішенні стосується лише забезпечення зобов'язань у споживчих кредитах.
Якщо спір стосується звернення стягнення на предмет іпотеки, якою забезпечено договір позики, відмінний від споживчого кредиту, посилатись на відповідне рішення КЦС не має сенсу, адже такі відносини не врегульовані цим Рішенням.

⚠️Тому, перш ніж посилатись на дану Постанову краще попередньо уважно визначити характер зобов'язання.

❗Таким чином, Верховний Суд на даний момент визначив зупинення стягнення на предмет іпотеки лише у відносинах щодо споживчих кредитів.
📢Питання звернення стягнення на предмет іпотеки у відносинах всіх інших фінансових позик данним рішенням не охоплюються.

04/10/2022

На сьогодні вже п’ять банків інтегровано у програму «єОселя»: «Ощадбанк», «Приватбанк», «Укргазбанк», «Скай банк» та банк «Глобус». Вони готові розпочати видачу перших кредитів.

Передбачається, що в рамках програми доступної іпотеки «єОселя» українці отримають можливість придбати житло в кредит під 3% або 7% річних з мінімальним початковим внеском 20% та строком кредитуванням до 20 років.
❗👍✅Однією з головних переваг програми «єОселя» є те, що процентна ставка буде залишатися фіксованою протягом усього кредитного періоду👏.

У цьому році запрацює перший етап реалізації програми «єОселя». Доступні кредити під 3% річних почнуть видавати таким соціальним категоріям населення, які працюють:
✅кадровим військовим та правоохоронцям;
✅медикам;
✅працівникам освіти;
✅науковцям.

З початку 2023-го року почнеться реалізація другого етапу програми «єОселя», в рамках якого, на отримання кредитів під 7% річних зможуть розраховувати всі громадяни, які відповідатимуть визначеним критеріям. Для отримання іпотечного кредиту треба:
✅бути громадянином України віком від 18 до 70 років;
✅бути платоспроможним;
✅володіти нерухомістю менше 52,5 кв м (додатково 21 кв м на кожного наступного члена сім’ї);
✅не знаходитися під санкціями;
не брати участь в інших подібних державних програмах.

❗Програма «єОселя» реалізується Міністерством економіки України спільно з Мінцифрою та «Укрфінжитлом».

03/10/2022

Як визначити місце проживання дитини?

Баба/ дід, які не є законними представниками малолітньої дитини, не мають права на звернення до суду з позовом про визначення місця проживання дитини з ними.
Про це зазначив Касаційний цивільний суд, переглядаючи рішення у справі №356/417/17.

У цій справі матір дитини було позбавлено батьківських прав, а місце проживання дитини визначено разом із батьком. Проте дитина проживала певний час із бабою, яка звернулася із позовом про визначення місця проживання онуки разом із нею.
Суд першої інстанції, спираючись на висновок органу опіки та піклування, позов задовольнив. Однак апеляційний суд відмовив у цьому, вказавши, що правом на звернення до суду з таким позовом наділені лише батьки дитини.

КЦС погодився із цим, зауваживши, що дитина може бути передана бабі/ дідові у разі її відібрання у батьків без позбавлення їх батьківських прав. Проте з таким позовом має право звернутися орган опіки та піклування. Суд також може вирішити таке питання під час вирішення спору між батьками про визначення місця проживання дитини у разі, якщо встановить, що жоден із них не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку.
Щоправда, на момент розгляду справи у касаційній інстанції дитина досягла 14-річного віку і набула право обирати місце проживання самостійно. Крім того, батька на цей момент вже було позбалено батьківських прав, а опікуном визначено бабу дитини.

Крім цієї справи, в огляд судової практики КЦС щодо визначення місця проживання дитини та відібрання дитини без позбавлення батьківських прав (за період із 2018 року до липня 2022 року) увійшли й інші правоі позиції.
Так, у спорах між батьками про визначення місця проживання дитини зауважено, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток і належне виховання, тому передусім мають бути визначені та враховані інтереси дитини з огляду на об’єктивні обставини спору, а вже тільки потім права батьків.

У спорах між батьками про відібрання дитини та про повернення її за попереднім місцем проживання акцентовано, що відібрання дитини в контексті ст.162 СК — це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. Отже, у кожному випадку потрібно виявити й оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати, проте з урахуванням права кожного з батьків та їхньої добросовісної поведінки задля дотримання прав дитини та кожного з них.

Стосовно врахування думки дитини при визначенні місця її проживання наголошено, що суд може врахувати її думку. Проте згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо вона не буде відповідати і сприяти захисту прав та інтересів дитини.

Стосовно участі органів опіки та піклування при визначенні місця проживання дитини зазначено, що участь органів опіки та піклування обов’язкова при розгляді справ про визначення місця проживання дитини. Інакше рішення суду, яким, зокрема, також вирішено питання місця проживання дитини, але без участі органів опіки та піклування, не може бути враховане як рішення про визначення місця проживання дитини.

03/10/2022

Усім ПРИВІТ!
Друзі, вирішив написати коротеньких пост знайомства.

Мене звати Ростислав.

З 2014 року я працюю по напрямку цивільних правовідносин, а конкретніше, основний профіль моєї діяльності – це стягнення проблемної заборгованості, оскільки весь свій досвід я набув працюючи на посадах юрисконсульта та адвоката у провідних Банках України, а саме в АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «УкрСиббанк».

На даний момент, я являюсь одним із адвокатів одного з найбільш перспективних та прогресуючих Адвокатських об’єднань України, яке має свої представництва не тільки у м. Києві та м. Львів, а й по всій Україні.

Окрім стягнення проблемної заборгованості, також володію достатнім багажем теоретичних знань та практичних навичок у сімейних справах, справах, що стосуються майна (його поділу, визнання права власності на нього, реєстрації/скасування права власності на майно та ін.), справах про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, спадкових справах та справах, що стосуються примусового виконання судових рішень.

Також у своїй професійній діяльності часто займаюсь проведенням переговорів з метою досягнення паритету інтересів обох сторін спору чи конфлікту, оскільки на мою думку кожен юрист знає, що не всякому правовому питанні місце в суді.
Навпаки, в більшості випадків проблему можна залагодити в досудовому порядку, тим самим дозволивши сторонам уникнути витрат часу та коштів.