09/04/2020
🔥Постанова КЦС ВС від 11.03.2020 № 759/10277/1 (61-22317св19):
👨⚖️Суддя-доповідач: Гулейков І. Ю.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/88601269
⚡Ключові тези:
✔️У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Позов обґрунтовано тим, що вони з відповідачем перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2016 року. Від шлюбу сторони мають малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на утриманні матері (позивача у справі). Відповідач участі в утриманні дитини та її матеріальному забезпеченні не бере, в зв`язку із чим позивач, уточнивши позовні вимоги, просила суд стягнути з нього на свою користь на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 5 000,00 грн щомісячно для дитини відповідного віку, починаючи з 02 липня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 02 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 4 000,00 грн щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 липня 2018 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини, суд першої інстанції виходив з його доведеності та обґрунтованості.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 вересня 2019 року змінено в частині способу стягнення аліментів та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 липня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 вересня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд не погодився із судом першої інстанції, який при визначенні розміру та способу стягнення аліментів у твердій грошовій сумі виходив з того, що платник аліментів ОСОБА_2 має нерегулярний, мінливий дохід, поставивши під сумнів достовірність наданої відповідачем довідки про доходи від 06 травня 2019 року № 06/05, з якої вбачається, що ОСОБА_2 працює на посаді директора у Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Маш-Буд Сервіс». Довідка від 06 травня 2019 року № 06/05, надана відповідачем, позивачем не спростована, в зв`язку із чим помилковим є висновок суду першої інстанції про відхилення вказаної довідки як доказу.
Таким чином, на думку апеляційного суду, оскільки ОСОБА_2 працює і має стабільний дохід, що підтверджується наявними у справі письмовими доказами, колегія суддів апеляційного суду вважала за необхідне змінити рішення в частині способу стягнення аліментів, зазначивши про їхнє стягнення у частці від розміру доходу відповідача, оскільки суд першої інстанції, визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню, не врахував вимог закону та всіх обставин справи.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які підлягають стягненню, колегія суддів апеляційного суду, врахувавши всі обставини справи, вважала за необхідне та достатнє стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.
Згідно з частиною другою та третьою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина перша статті 184 СК України).
Відповідно до частини другої статті 184 СК України розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Оскільки дитина сторін проживає разом з матір`ю, а ОСОБА_2 є її батьком та на нього покладено однаковий з ОСОБА_1 обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення своєї дитини, добровільної згоди між батьками щодо порядку реалізації такого обов`язку не досягнуто, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.
Позивач, після уточнення своїх позовних вимог, просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 5 000,00 грн щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 60-61, 144-146 т. 1).
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів на дитину, стягнувши з відповідача аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 1 000,00 грн щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 липня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 218-221 т. 1).
Матеріали справи не містять підтвердження, що від сторін надходили заяви про визначення розміру аліментів на утримання дитини у частці від доходу батька.
Натомість апеляційний суд, задовольняючи частково апеляційну скаргу відповідача, постановив змінити рішення суду першої інстанції та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 липня 2018 року і до досягнення нею повноліття.
✔️Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується із доводами касаційної скарги, що апеляційний суд, змінивши спосіб присудження аліментів, вийшов за межі позовних вимог та розглянув вимогу, що не була предметом розгляду у суді першої інстанції. При цьому апеляційним судом порушено положення частини третьої статті 181 СК України, оскільки спосіб стягнення коштів на утримання дитини визначається за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.
✔️Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд допустив порушення норм матеріального права, зокрема статей 181, 182, 184 СК України, оскільки надав перевагу посиланням відповідача на його скрутне матеріальне становище, залишаючи поза увагою інтереси дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення. Крім того, належних доказів того, що у відповідача немає можливості сплачувати аліменти у визначеному судом першої інстанції розмірі відповідачем не надано.
Матеріали справи містять підтвердження, що згідно з відомостями Державної фіскальної служби України (станом лише на 21 лютого 2019 року, при цьому останнім днем обробки звітності є 23 травня 2019 року) з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за 3, 4 квартал 2018 року ОСОБА_2 отримував нарахований та виплачений дохід не тільки від ТОВ «Маш-Буд Сервіс» - у розмірі 9 158,58 грн (суми утриманого податку враховано) у кожному відповідному кварталі (3 052,86 грн за місяць), але і від ПП «Фактор Груп-С» - у розмірі 13 865,45 грн (суми утриманого податку враховано) у 3 кварталі 2018 року (4 621,82 грн за місяць) та у розмірі 14 760,00 грн (суми утриманого податку враховано) у 4 кварталі 2018 року (4 920,00 грн за місяць), всього - 46 942,61 грн (суми утриманого податку враховано) за 3 та 4 квартал 2018 року.
Згідно з наданою відповідачем довідкою про доходи від 06 травня 2019 року № 06/05 ОСОБА_2 працює на посаді директора у ТОВ «Маш-Буд Сервіс» із нарахованою заробітною платою за листопад 2018 року - у розмірі 3 723,00 грн, за грудень 2018 року - у розмірі 3 723,00 грн, за січень 2019 року - у розмірі 4 173,00 грн, за лютий 2019 року - у розмірі 4 173,00 грн, за березень 2019 року - у розмірі 4 173,00 грн, за квітень 2019 року - у розмірі 4 173,00 грн.
✔️Суд першої інстанції справедливо звернув увагу, що витрати відповідача на утримання свого майна (зокрема станом на 26 листопада 2018 року у власності ОСОБА_5 наявний автомобіль марки/модель Mercedes-Benz 600, 1996 року випуску, а до цієї дати придбавались та продавались інші транспортні засоби) та іншої дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значно перевищують офіційний дохід ОСОБА_2 , підтвердження якого міститься в матеріалах справи.
✔️Також суд першої інстанції правильно зазначив, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а запропонований відповідачем розмір аліментів для сплати у розмірі 1 000,00 грн є недостатнім для утримання дочки сторін, яка проживає разом із матір`ю.
Зазначення судом першої інстанції про те, що у власності відповідача перебуває декілька транспортних засобів та його дохід за 3, 4 квартали 2018 року складає 9 159,00 грн, посилання на частину першу статті 184 СК України в редакції, що втратила чинність згідно із Законом України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», загалом не вплинуло на правильність вирішення спору судом першої інстанції. При цьому не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
✔️Стаття 184 СК України в редакції, чинній на дату прийняття апеляційним судом своєї постанови (текст статті в редакції Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII, частина друга - в редакції Закону України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII), не передбачає використання такого критерію як стабільний дохід платника аліментів при визначенні судом їх розміру, тому така підстава як стабільний дохід, використана судом апеляційної інстанції при визначенні способу стягнення аліментів, є порушенням застосування вказаної статті, нарівні із самостійною зміною апеляційним судом способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від розміру доходу відповідача без відповідної заяви позивача, що є порушенням частини шостої статті 367 ЦПК України, яка визначає, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Натомість, вирішуючи спір, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 263-265 ЦПК України правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, загалом надав правильну правову оцінку заявленим сторонами доводам та наданим доказам і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , а суд апеляційної інстанції помилково змінив рішення суду, яке відповідає закону.
Відповідно до статті 413 ЦПК України (у редакції станом на дату подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
🤗Канал ЦДСП у "Telegram": https://t.me/cdoslidzennasp
