18/08/2026
Сьогодні у Facebook побачив допис про спробу представників ТЦК мобілізувати громадянина Латвії. На фотографії — чоловік із закривавленим обличчям.
І ця історія нагадала мені моє недільне спілкування у Дарницькому ТЦК та СП.
До мене вийшов молодий лейтенант на ім’я Данило, який представився заступником начальника ТЦК. Чорні шорти, футболка… Такий одяг більше пасував би гопнику з підворіття, ніж офіцеру Збройних Сил України.
— Ви адвокат затриманого митрополита? — запитав Данило.
Я представився та пояснив, що працівники поліції повідомили: для звільнення незаконно утримуваної людини необхідно надати документи. Запропонував ознайомитися з копією Указу Президента України про припинення громадянства, заявами про виключення з військового обліку та позовною заявою у справі, яка вже розглядається судом.
— Усе це фількіна грамота! — з роздратуванням відповів офіцер.
Зізнаюся, я не одразу знайшовся, що сказати. Не щодня доводиться чути, як український офіцер називає «фількіною грамотою» Указ Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.
Зберігаючи спокій, я все ще сподівався, що юридичні аргументи зможуть зупинити свавілля.
Пояснив: якщо людину фактично позбавили можливості залишити приміщення, це вже обмеження її свободи. Якщо посадовець вважає такі дії законними — нехай назве правову підставу, оформить відповідні документи та допустить адвоката.
При цьому сам ТЦК не наділений повноваженнями затримувати людей на власний розсуд і тримати їх без належного процесуального оформлення.
Але лейтенант, відчуваючи за собою державну владу, вирішив повчити адвоката. Він заявив, що у приміщенні ТЦК перебуває вже не просто митрополит, а «зрадник України». А адвокат, який його захищає, — також «зрадник». Більше того, офіцер пообіцяв особисто подбати про моє засудження.
Ось таке вийшло недільне спілкування.
Молодий лейтенант уже сам визначив винуватого, виніс вирок його адвокату і, мабуть, залишив лише одне невирішене питання: коли саме починати виконання покарання.
Нагадую: в Україні винуватість людини встановлює суд. Адвокат, який здійснює захист, не стає співучасником свого клієнта. Право на професійну правничу допомогу гарантується Конституцією України, а перешкоджання законній діяльності захисника може мати цілком конкретні правові наслідки.
Такі недолугі унтерпришибєєви завдають державі значно більшої шкоди, ніж самі здатні усвідомити.
Їхнє хамство, правова безграмотність і відчуття безкарності руйнують авторитет Збройних Сил, підривають довіру до державних інституцій та ставлять під загрозу сам процес мобілізації.
Україна воює за те, щоб залишатися правовою і демократичною державою. Тому не можна захищати її методами, від яких вона сама захищається.
Кожен випадок незаконного позбавлення волі, насильства чи перешкоджання роботі адвоката має бути зареєстрований, перевірений і розслідуваний.
Посада та військова форма не дають права принижувати людей і нехтувати законом. Навпаки — вони покладають значно більшу відповідальність.
Безкарність завжди починається зі слів: «Усе це фількіна грамота».
А закінчується, як правило, кримінальним провадженням.
