23/11/2020
🔎Поняття “земельна частка (пай)” введене до законодавства України Указом Президента України від 10.11.1994 № 666/94 “Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва”.
☝🏻Земельна частка (пай) є правом на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель. Тобто частина переданих у колективну власність сільськогосподарських угідь недержавного сільськогосподарського підприємства, виділяється як доля участі члена підприємства в земельному майновому фонді господарства і може бути в установленому чинним законодавством порядку витребувана в натурі (на місцевості) у самостійну земельну ділянку.
📃Відповідна державна адміністрація видає громадянину сертифікат на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка і проводить його реєстрацію. Даний сертифікат є основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай).
ℹ️Згідно із Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899, документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) є:
▪️свідоцтво про право на спадщину;
▪️ посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі - продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);
▪️трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї (для громадян України, евакуйованих із зони безумовного відчуження або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадян України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонерів з їх числа, які проживають у сільській місцевості).
🙋🏽♀️🙋🏻♂️Реалізація права вимоги громадянина України на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відбувається на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), який вважається її «правовстановлюючим документом» та є дійсним до виділення власнику земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) земельної ділянки та видачі державного акту на право приватної власності на землю. Державні акти на право приватної власності на землю та державні акти на право власності на земельну ділянку видавалися до 01.01.2013, потім їх замінили свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а з 2016 року жодний з документів не видається, тільки за результатами реєстрації права власності на земельну ділянку можна отримати Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
🖋Підставою для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
📝Спадкування — це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Чинний Цивільний кодекс України (далі – ЦК) передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
☑️Спадкування земельної частки (паю) відбувається на загальних підставах, визначених цивільним законодавством, проте має ряд своїх особливостей.
У випадку коли спадкодавець залишив після себе заповіт, земельну частку (пай) успадковує особа, яка зазначена у ньому.
✍🏻Заповіт — це особисте розпорядження фізичної особи (громадянина) своїм майном на випадок смерті, зроблене у встановленому законом порядку і формі. Значення заповіту полягає у тому, що ним визначається порядок переходу після смерті заповідача усього майна чи його частки, майнових прав та обов`язків до певних осіб - спадкоємців.
🧑🏻🦳🧔🏼Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Під цивільною дієздатністю фізичної особи необхідно розуміти її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
❗️Ст.1241 ЦК передбачено обов’язкову частку у спадщині для певних категорій осіб, а саме: 👧🏼малолітніх, неповнолітніх👦🏻, повнолітніх непрацездатних дітей👩🏻🦽 спадкодавця, непрацездатної вдови (вдівця) та непрацездатних батьків. Вони успадковують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.
⚖️Спадкування за законом — це перехід усього майна чи його частки, майнових прав та обов`язків до певних осіб. Коло таких осіб та порядок переходу визначається відповідно до чинного ЦК.
🔍Спадкування за законом має місце у випадку, якщо:
➖ заповіт відсутній;
➖ його визнано недійсним повністю або частково;
➖спадкоємець за заповітом не прийняв, відмовився від спадщини, або був усунутий від права на спадкування;
➖ заповітом не охоплено всієї спадщини.
🔹Спадкування земельної частки (паю) за законом відбувається за принципом черговості – кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
📝Для успадкування земельної частки (паю) спадкоємцю необхідно особисто протягом 6 місяців від дня смерті спадкодавця подати письмову заяву до нотаріальної контори або до приватного нотаріуса. Місцем відкриття спадщини вважається останнє місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, то таким місцем вважається місцезнаходження нерухомого майна або його основної частини (наприклад, місцезнаходження земельної частки (паю)).
📄Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) видається нотаріусом за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Перелік необхідних документів уточнюється у нотаріуса.
🔹Ст.1268 ЦК встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї.
🧐Якщо у результаті спадкування власниками земельної частки (паю) стають двоє чи більше осіб, спадкоємці можуть:
✔️укласти письмовий договір про порядок володіння та користування спільним майном;
✔️ укласти договір про поділ майна, що є в спільній частковій власності (при цьому орендну плату спадкоємці будуть отримувати залежно від величини їх частки);
✔️ зробити поділ земельної ділянки в натурі, тобто визначити межі земельної ділянки на місцевості.
Ст. 89 Земельного кодексу України передбачає, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються 🤝за згодою усіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди – у судовому порядку.
