03/12/2025
ОПОДАТКУВАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ АКТИВІВ (КРИПТОВАЛЮТИ) В УКРАЇНІ
Станом на 03.12.2025 року в Податковому кодексі України відсутні спеціальні норми, які б регулювали порядок оподаткування віртуальних активів.
Верховною Радою України 17 лютого 2022 року було прийнято Закон України N2074-IX «Про віртуальні активи» (далі – Закон N2074), який регулюватиме правовідносини, що виникають у зв’язку з оборотом віртуальних активів в Україні, визначатиме права та обов’язки учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обороту віртуальних активів.
Водночас положення Закону N2074 наберуть чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Кодексу щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами, але не раніше дня опублікування такого Закону.
Таким чином, до внесення відповідних змін до Податкового кодексу України віртуальні активи (криптовалюта) оподатковуються в Україні за правилами оподаткування загального доходу.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Кодексу об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.
При цьому податковий обов’язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими Кодекс пов’язує сплату ним податку (п. 37.2 ст. 37 Кодексу).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу, згідно з п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні доходи – це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
При цьому оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім:
а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу;
б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 Кодексу;
в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу;
г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11-1 ст. 170 Кодексу.
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).
Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку (крім випадків, визначених у пп 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу) (п. 167.1 ст. 167 Кодексу).
Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Так, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок і військовий збір з таких доходів.
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 Кодексу.
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
При цьому фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).
Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою від продажу криптовалюти включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід, якщо джерело виплати цього доходу є іноземним, або як інший дохід, якщо виплата доходу здійснюється фізичною особою – резидентом на території України, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків і військовим збором за ставкою 5 відсотків у порядку, визначеному розділом IV Кодексу та п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Звертаю Вашу увагу, що контролюючий орган вважатиме доходом усі надходження від продажу криптовалюти без виключення. Якщо платник податків має на меті зменшити базу оподаткування, то він має надати контролюючому органу відповідні первинні документи (квитанція про купівлю криптовалюти, її ціну, витрати на комісію та інші супутні витрати), які б засвідчили факт витрат.
Така ж правова позиція сформована в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі №480/9396/24.
Щодо оподаткування операцій з криптовалютами, які здійснюють фізичні особи – підприємці
В податковій консультації №4217/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 05.08.2025 р. Державна податкова служба України сформувала таку правову позицію, що оскільки на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею, а також заважаючи на те, що Державна податкова служба України у своїй діяльності керується положеннями Кодексу, то регулювання оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців, отриманих від операцій з віртуальними активами (криптоактивами) можливе лише у разі визначення в Україні правового статусу віртуальних активів (криптоактивів) та внесення відповідних змін до Кодексу.
Тобто, фактично, податковий орган заборонив юридичним особам та ФОП займатися господарською діяльністю з віртуальними активами.
При цьому, звертаю Вашу увагу, що в постанові Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року у справі №820/5120/16 (яка не була скасована в апеляційній та касаційній інстанції) суд наводить такі правові висновки: «…Окремо слід відзначити, що Європейський суд з прав людини, у справі Хедквіст проти Швеції, своїм рішенням від 22.10.2015 року постановив, що операції з біткойнами та іншими віртуальними валютами на території Євросоюзу не повинні оподатковуватися податком на додану вартість.
Таке рішення суду прирівнює віртуальні валюти до традиційних валют в плані оподаткування.
Відповідно до постанови суду, операції з обміну традиційних валют на біткойни повинні бути вільні від податку на додану вартість, оскільки правила ЄС забороняють стягнення такого податку з операцій з обміну валют, банкнот і монет.
Рішення європейського суду також знімає питання про те, до яких видів активів варто відносити віртуальну валюту».
Таким чином, суд прирівнює операції з віртуальними активами до господарської діяльності з обміну традиційних валют. А, отже, на думку суду, такою діяльністю можуть займатися суб’єкти господарювання, які мають відповідну дозвільну документацію на купівлю-продаж валют.
