19/08/2026
Ми будемо захищати Iryna Mudra
Оскільки в неї зараз немає доступу до її соціальних мереж - публікуємо її заяву щодо останніх подій:
"Сьогодні зранку у мене відбулися обшуки, а згодом мені повідомили про підозру та вручили клопотання про запобіжний захід.
Одразу спростую неправду, яка вже шириться мережею: мене ніхто не затримував. Я разом з адвокатами спокійно готуюся до судового засідання.
Слідству я надала повне сприяння та готова відповісти на кожне питання в правовий спосіб. Я не ставлю під сумнів право слідчих робити свою роботу. Підзвітність стосується всіх, включно зі мною. Я надто довго доводила партнерам, що право працює однаково для кожного, щоб тепер робити виняток для себе самої.
Фрагменти розмов, які сьогодні оприлюднюють частинами й поза контекстом, коментуватиму після ознайомлення з матеріалами справи. Соцмережі - це не місце, де встановлюють істину. Разом з адвокатами надам розгорнуту позицію предметно, по суті кожного епізоду.
Сьогодні я подала заяву про звільнення, і захищати своє добре ім’я я буду сама, не переносячи цю боротьбу на державу. Дякую за можливість понад чотири роки працювати над тим, що вважаю справою свого життя, - притягненням росії та її топкерівництва до відповідальності за агресію, відновленням справедливості для нашого народу та відшкодуванням завданих нам збитків.
Ми з нуля побудували юридичну базу безпрецедентної системи відповідальності. Залишався останній, найважливіший і найскладніший крок - ратифікація та запуск.
Уперше в історії під час триваючої війни ми підготували юридичну базу для Спеціального трибуналу щодо злочину агресії. Ми увійшли в цей процес, коли переговори фактично зупинилися й були під загрозою зриву. Ціною значних дипломатичних зусиль знайшли компроміс і за три місяці пройшли шлях від глухого кута до робочої формули, втіленої в Статуті Спецтрибуналу. Минулого року Україна підписала угоду з Радою Європи про його створення. Далі була затримка через бюджетні та безпекові питання розміщення трибуналу - ми їх вирішили, і вже цього року 36 держав і ЄС підписали угоду про Керівний комітет. Рада Європи за підтримки ЄС створила Передову групу, яка вже готує Спецтрибунал до запуску.
Ми розробили і переконали 94 держави підтримати створення міжнародного компенсаційного механізму. Реєстр збитків у Гаазі перетворився з ідеї, в яку ніхто не вірив, на працюючу інституцію: 170 тисяч заяв від людей, які втратили дім, здоров'я, близьких. Відкрито перші категорії збитків для держави й бізнесу. Після двох років складних переговорів Конвенцію про Міжнародну компенсаційну комісію для України підписали 40 держав і ЄС. Перші дев'ять ратифікацій уже є, тепер усе залежить від того, як швидко набереться двадцять п'ять, потрібних для запуску Комісії. За обома інструментами попереду ще багато дипломатичної роботи, щоб парламенти партнерів ратифікували угоди швидко.
Близько трьохсот мільярдів доларів російських суверенних активів заморожено по всьому світу, і донедавна доля значної їх частини кожні півроку залежала від згоди всіх столиць ЄС без винятку. Одного голосу було достатньо, щоб ці гроші повернулися до росії. Після років складних переговорів ЄС перейшов на безстрокове знерухомлення. Ризик розмороження знято як такий. Це рішення вважаю найважливішим технічним результатом усієї цієї роботи, хоч воно не має гучної назви й не потрапляє в заголовки.
Ще раніше з цих активів запрацював перший реальний інструмент: кредити ERA від держав G7 на 50 мільярдів доларів, які обслуговуються й погашаються з надприбутків від знерухомлених російських коштів. За цей кредит платить росія. Український бюджет цього тягаря не несе. Це перший в історії випадок, коли гроші агресора почали працювати на державу, яку він руйнує, ще до будь-якого мирного врегулювання.
До репараційного кредиту ми не дійшли буквально одного кроку. Рішення в грудні не пройшло, але в підсумковому пакеті на 90 мільярдів євро збереглася головна засада, за яку ми билися: Україна повертає ці гроші лише тоді й лише тією мірою, якою росія заплатить репарації. Інструмент вийшов інший - логіка збереглася. Наступний крок уже готовий і лежить на столі. Його треба зробити.
Я знаю ціну кожного з цих кроків, бо знаю, скільки місяців переговорів стоїть за одним абзацем підсумкового документа та скільки разів кожен із них міг не відбутися.
Ці інституції належать Україні й мільйонам людей, чиї заяви вже лежать у Реєстрі. Вони не належать посадам і прізвищам. Механізми такого рівня не ламаються від однієї кадрової зміни, але дуже легко втрачають темп. А темп тут вимірюється роками чужого життя. Тому єдине прохання, яке я маю право сьогодні висловити: не дайте цьому напряму зупинитися. Спецтрибунал, компенсації, активи рф - це має рухатися далі, і швидше, ніж рухалося досі.
Дякую колегам із Міністерства юстиції та МЗС, народним депутатам, громадянському суспільству, команді Реєстру збитків у Гаазі, Раді Європи та десяткам людей у столицях партнерів, які роками тягнули цю роботу без публічності й без нагород.
Своє ім'я я захищатиму в правовий спосіб - спокійно й послідовно. А боротьба за те, щоб росія відповіла за все скоєне, триватиме в будь-якому моєму статусі.
росія заплатить за все."
_____________________
"This morning my home was searched. Later I was formally named a suspect and served with the prosecution's motion asking a court to impose a preventive measure.
Let me correct one thing straight away, because it is already circulating online: no one detained me. Together with my lawyers I am calmly preparing for the hearing.
I have given the investigation my full cooperation and I am ready to answer every question through the procedures the law provides. I do not question the right of the investigators to do their job. Accountability applies to everyone, myself included. I have spent too long proving to our partners that the law works the same way for everyone to start claiming an exception for myself now.
The fragments of conversations being released today in pieces and out of context I will address once I have seen the case file. Social media is not where the truth gets established. Together with my lawyers I will set out a detailed position on the substance of each episode.
Today I submitted my resignation. I will defend my good name myself, without making the state a party to this fight. I am grateful for the chance to spend more than four years on what I consider my life's work: holding russia and its top leadership accountable for aggression, restoring justice for our people, and securing compensation for the damage done to us.
We built the legal foundations of an unprecedented accountability system from scratch. One step remained, the most important and the most difficult: ratification and launch.
For the first time in history, while a war is still going on, we prepared the legal basis for a Special Tribunal for the crime of aggression.
We came into that process when the negotiations had effectively stopped and were close to collapse. At the cost of serious diplomatic effort we found a compromise, and in three months we moved from deadlock to a working formula, which became the Statute of the Special Tribunal. Last year Ukraine signed the agreement with the Council of Europe on its establishment. Then came a delay over the budgetary and security questions around where the tribunal would sit. We resolved them, and this year 36 states and the European Union adopted the Enlarged Partial Agreement on the Management Committee. The Council of Europe, with European Union support, set up the Special Tribunal Advance Team, which is already preparing the tribunal for launch.
We designed an international compensation mechanism and persuaded 94 states to support it. The Register of Damage for Ukraine in The Hague has gone from an idea nobody believed in to a working institution: 170,000 claims from people who lost their homes, their health, the people closest to them. The first damage categories for the state and for business are now open. After two years of difficult negotiation, the Convention establishing the International Claims Commission for Ukraine has been signed by 40 states and the European Union. Nine ratifications are in, and everything now depends on how quickly the twenty-five needed to launch the Commission come in. Both instruments still need a great deal of diplomatic work to get partner parliaments to ratify quickly.
Around three hundred billion dollars of russian sovereign assets are frozen around the world, and until recently the fate of a large part of that money depended, every six months, on the agreement of every single European Union capital. One vote was enough to send it back to russia. After years of hard negotiation, the European Union moved to open-ended immobilisation.
That risk is now off the table for good. I consider this the single most important technical result of all this work, even though it has no memorable name and will never make a headline.
Before that, the first working instrument built on these assets came into operation: the G7 Extraordinary Revenue Acceleration loans, fifty billion dollars, serviced and repaid out of the windfall profits generated by the immobilised russian funds. It is russia that pays for that loan. Ukraine's budget carries none of it. This is the first case in history of the aggressor's money going to work for the state it is destroying, and it happened before any peace settlement.
On the reparations loan we came up one step short. The decision did not go through in December 2025, but the final ninety-billion-euro package kept the principle we had fought for: Ukraine repays that money only when russia pays reparations, and only to the extent that it does. The instrument turned out to be a different one. The logic survived. The next step is ready and sitting on the table. It needs to be taken.
I know the price of every one of these steps, because I know how many months of negotiation sit behind a single paragraph of a final text, and how many times each of them came close to never happening at all.
These institutions belong to Ukraine and to the millions of people whose claims are already in the Register. They do not belong to any office or any name. Mechanisms of this scale do not break because of one personnel change, but they lose momentum very easily. And momentum here is measured in years of other people's lives.
So the one request I still have standing to make today is this: do not let this track stop. The Special Tribunal, compensation, russian assets. All of it has to keep moving, and faster than it has moved so far.
My thanks to colleagues at the Ministry of Justice and the Ministry of Foreign Affairs, to members of parliament, to civil society, to the Register of Damage team in The Hague, to the Council of Europe, and to the dozens of people in partner capitals who carried this work for years with no publicity and no awards.
I will defend my name by lawful means, calmly and consistently. And the fight to make russia answer for everything it has done will continue whatever position I hold.
russia will pay for everything."
