Адвокатське об’єднання «Barristers»

22/07/2026

📌 Законопроєкт №15399: чи стане зняття арешту з чужого майна справді простішим?

Верховна Рада зареєструвала законопроєкт №15399, який пропонує змінити порядок захисту власників майна, помилково арештованого у виконавчому провадженні. Замість окремого позову пропонується запровадити швидшу процедуру — звернення до суду із заявою про зняття арешту.

Адвокат Barristers Тарас Онищенко проаналізував, чи справді така модель спростить захист права власності та які процесуальні ризики залишаються невирішеними. 🔎

▪️ Законопроєкт пропонує замінити позовне провадження коротшою процедурою розгляду заяви.
▪️ Це може пришвидшити зняття очевидно помилкових арештів і зменшити витрати власників.
▪️ Водночас проєкт не визначає процесуальний статус заявника, строки розгляду та інші ключові процесуальні питання.
▪️ Без комплексних змін до процесуальних кодексів новий механізм може створити більше практичних проблем, ніж вирішити.

📖 Читайте повний юридичний аналіз за посиланням нижче.

#ТарасОнищенко #ВиконавчеПровадження #ПравоВласності #Законопроєкт15399 #СудоваПрактика #СудоваРеформа #ЮридичнийАналіз

Зміна одного речення — зміна всієї моделі захисту
Законопроєкт № 15399 пропонує змінити частину першу статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Сьогодні особа, яка вважає, що виконавець арештував її майно через борги іншої особи, має звертатися до суду з позовом про визнання права власності та зняття арешту. Автори проєкту пропонують замінити цей шлях заявою про зняття арешту, яку розглядатиме суд, що видав виконавчий документ, за правилами судового контролю за виконанням рішень.

Формально йдеться лише про декілька рядків закону. Насправді ж змінюється сама логіка судового захисту. Замість нового позовного провадження, яке потребує сплати судового збору, визначення відповідачів, обміну процесуальними документами та очікування рішення, власник має отримати можливість усунути помилковий арешт у межах коротшої процедури. Ідея зрозуміла: якщо майно очевидно не належить боржникові, держава не повинна змушувати його власника проходити тривалий судовий шлях лише для виправлення помилки виконавця.

Чому спрощення справді потрібне
Арешт майна — це не технічний запис у реєстрі, а реальне обмеження права власності. Громадянин не може продати квартиру чи автомобіль, підприємство — розпорядитися обладнанням, товаром або іншим активом, використати його як забезпечення чи залучити фінансування. Якщо майно вже передано на реалізацію, зволікання створює ризик його фактичної втрати. Тому у таких справах швидкість захисту має не менше значення, ніж правильність остаточного рішення.

Сильна сторона законопроєкту полягає в тому, що він не вважає кожен випадок арешту чужого майна повноцінним спором про право. На практиці трапляються ситуації, коли належність активу підтверджується державним реєстром, договором, платіжними документами або актом приймання-передачі, а боржник і стягувач цього фактично не заперечують. У такому разі окремий позов дійсно може бути надмірним. Швидка заява здатна зменшити витрати власника, розвантажити суди та не допустити продажу майна, яке не повинно було потрапити до виконавчого провадження.

Головна слабкість: нової процедури ще немає
Проблема проєкту полягає не у меті, а в надто лаконічному способі її реалізації. Закон називає звернення «заявою» та відсилає до правил судового контролю, однак процесуальні кодекси будують цей механізм переважно навколо скарг стягувача і боржника — сторін виконавчого провадження. Власник помилково арештованого майна зазвичай не має такого статусу. Проєкт надає йому матеріальне право звернутися до суду, але не визначає належним чином його процесуальне становище.

Звідси виникає ціла низка практичних питань. Які вимоги ставляться до заяви? У який строк її потрібно подати? Чи застосовуватиметься короткий строк, передбачений для скарг на дії виконавця? Хто повинен брати участь у розгляді — боржник, стягувач, виконавець, усі кредитори у зведеному провадженні? Чи сплачується судовий збір? Чи можна оскаржити ухвалу? Без одночасних змін до Цивільного, Господарського та, за потреби, Адміністративного процесуальних кодексів суди можуть по-різному тлумачити нову норму. У підсумку власник замість спрощення отримає повернення заяви, відмову у відкритті провадження або рекомендацію все одно подавати позов.

Не кожен арешт є очевидною помилкою
Ще один ризик пов’язаний із тим, що питання про зняття арешту нерідко неможливо відокремити від спору про право власності. Стягувач може стверджувати, що договір відчуження укладено заднім числом, покупець пов’язаний із боржником, а передача майна була лише способом приховати актив. У сімейних спорах потрібно встановити, чи є квартира особистою або спільною власністю подружжя. У господарських відносинах перехід права може залежати від оплати, поставки, підписання акта чи інших умов договору.

Такі справи потребують повного дослідження доказів, а іноді — експертизи, допиту свідків і перевірки дійсності правочину. Скорочена процедура судового контролю для цього не завжди придатна. Якщо ж суд зніматиме арешт лише на підставі формального договору, механізм може бути використаний для виведення активів боржника з-під стягнення. Це вже ризик не лише для окремого кредитора, а й для обов’язковості судового рішення загалом.

Підсудність і збереження майна
Проєкт передбачає звернення до суду, який видав виконавчий документ. Такий підхід працює щодо звичайного виконавчого листа, але виконавчі документи видають не лише суди. Виконанню підлягають також, зокрема, виконавчі написи нотаріусів, постанови в адміністративних справах та рішення окремих органів. У таких випадках суду, який «видав виконавчий документ», не існує. Окремо можуть виникати колізії юрисдикції: документ видав господарський суд, а право на арештовану квартиру заявляє фізична особа у сімейному спорі.

Не врегульовано й те, що відбувається з майном до розгляду заяви. Якщо його вже готують до продажу, саме звернення до суду не гарантує збереження активу. Водночас автоматичне зупинення реалізації за будь-якою заявою створить можливості для зловживань. Тому суд повинен мати право оперативно заборонити продаж після попередньої оцінки документів та ризику втрати майна, але така заборона не має наставати механічно.

Яким має бути доопрацьований механізм
Найбільш збалансованою була б дворівнева модель. Якщо право власності підтверджується безспірними документами і учасники виконавчого провадження не наводять обґрунтованих заперечень, арешт можна знімати за швидкою заявою. Якщо ж виникає реальний спір щодо належності майна, дійсності договору або добросовісності набувача, справа має розглядатися за правилами позовного провадження з усіма гарантіями змагальності.

Для цього необхідно синхронно змінити процесуальні кодекси: визначити статус заявника, компетентний суд, строки, склад учасників, порядок подання заперечень, правила доказування, можливість тимчасово зупинити реалізацію та порядок оскарження. Варто також передбачити процесуально економний перехід до позовного розгляду, щоб у разі виявлення спору про право власник не був змушений починати все заново.

Висновок
Законопроєкт № 15399 порушує реальну проблему та пропонує правильний напрям її вирішення. Власник не повинен роками судитися через очевидно помилковий арешт чужого боргу. Проте проста заміна позову на заяву ще не створює повноцінної процедури. У нинішній редакції проєкт залишає невизначеними статус учасників, строки, підсудність, захист інтересів кредитора та порядок розгляду справжнього спору про право.
Тому ініціативу доцільно підтримати за концепцією, але перед ухваленням суттєво доопрацювати. Якісний закон має одночасно забезпечити швидкий захист добросовісного власника і не перетворити нову процедуру на інструмент приховування майна боржника. Саме баланс цих двох інтересів визначатиме, чи стане законопроєкт реальним спрощенням, а не новим джерелом процесуальних спорів.

22/07/2026

Barristers продовжує підтримувати талановиту молодь та інвестувати у формування нового покоління українських правників.

У Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» представниця Barristers вручила студентам персональні запрошення на проходження стажування в адвокатському об’єднанні.

Як стейкхолдер інституту, Barristers активно долучається до розвитку юридичної освіти, підтримує обдарованих студентів та створює для них реальні можливості професійного зростання.
Ми переконані, що поєднання ґрунтовної теоретичної підготовки з практичним досвідом є основою становлення успішного правника.

Стажування в Barristers - це можливість працювати в команді одного з провідних адвокатських об’єднань України, долучатися до супроводу складних правових проєктів, переймати досвід провідних адвокатів і розвивати навички, необхідні для успішної юридичної практики.

Ми щиро вітаємо студентів із цим важливим кроком та бажаємо їм професійного зростання, нових знань і сміливих кар’єрних звершень. Віримо, що саме такі молоді фахівці формуватимуть майбутнє української адвокатури.

21/07/2026

Незакінчені кримінальні правопорушення — у фокусі уваги нового випуску «Адвокат онлайн» з партнером АО Barristers Юрієм Радзієвським.

Незакінченими кримінальними правопорушеннями є готування до кримінального правопорушення та замах на кримінальне правопорушення.

Готуванням до кримінального правопорушення є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників, змова на вчинення кримінального правопорушення, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення кримінального правопорушення.

Замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Особа, яка добровільно відмовилася від доведення кримінального правопорушення до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого кримінального правопорушення.

📺 Детальніше — у новому випуску «Адвокат онлайн» з партнером АО Barristers Юрий Радзиевский.

20/07/2026

Чи означає повідомлення про підозру, що особа вже є винною? Чи може мовчання підозрюваного розцінюватися як доказ вини?

У короткому бліц-відео адвокат Barristers Дмитро Зеленюк пояснює зміст презумпції невинуватості та її практичне значення у кримінальному провадженні.

19/07/2026

🎥 BARRISTERS WEEKLY з Shevchuk Oleksiy

📌 У фокусі цього тижня:

▪️ Новини Barristers
— Barristers увійшло до числа лідерів ювілейного рейтингу «Лідери ринку. Рейтинг юридичних компаній України
— 2026» від «Юридичної газети» одразу у семи ключових практиках.

▪️ Аналітика
— Кирил Іорданов проаналізував правові ризики використання смарт-окулярів із камерами та межі права на приватність.
— Олена Семенюта дослідила законопроєкт №15350 щодо права баби й діда звертатися до суду для стягнення аліментів на онуків.
— Тарас Онищенко проаналізував законопроєкт №15355, який пропонує нові правила дослідження оригіналів доказів під час дистанційних судових засідань.

▪️ Відео Barristers
— Катерина Данилова пояснила різницю між форс-мажором та істотною зміною обставин і їхній вплив на виконання договорів.

⚖️ Barristers — адвокати, які завжди поруч.

17/07/2026

📍 16 липня 2026 року партнер АО Barristers Юрий Радзиевский взяв участь у конференції «Північний Кавказ: ключ до розпаду рф?», що відбулася у Верховній Раді України.

Під час заходу спільно з народним депутатом України Юрієм Камельчуком було проведено робочу зустріч, присвячену питанням правового захисту громадян Кавказу, які сьогодні зі зброєю в руках захищають Україну від російської агресії.

🤝 Нагадаємо, що відповідно до укладеного меморандуму, АО Barristers здійснює правовий супровід представників Вільного Кавказу, що воюють на боці України, та продовжує їхній юридичний захист в Україні й на міжнародному рівні.

Ми вкотре наголошуємо: будь-які спроби незаконної екстрадиції громадян Кавказу, їх переслідування за політично мотивованими обвинуваченнями російської федерації, а також використання міжнародних механізмів, зокрема Інтерполу чи Європолу, як інструментів політичного тиску є неприпустимими.

Історія України та народів Кавказу — це історія спільного багатовікового спротиву російському імперіалізму. росія десятиліттями вела загарбницькі війни, здійснювала депортації, етнічні чистки та намагалася знищити національну ідентичність поневолених народів. Попри це, прагнення до свободи не було зламане.

Сьогодні кавказці разом з українцями боронять нашу державу. Водночас звільнення Кавказу є одним із ключових факторів майбутньої поразки російської федерації, адже деімперіалізація та деколонізація росії залишаються єдиною довгостроковою гарантією безпеки для України, Європи та самих поневолених народів.

АО Barristers і надалі забезпечуватиме правовий захист представників Вільного Кавказу та відстоюватиме їхні права як в Україні, так і на міжнародному рівні.

#ВільнийКавказ

17/07/2026

📌 Законопроєкт №15355: чи достатньо показати документ у камеру під час онлайн-засідання?

Верховна Рада зареєструвала законопроєкт №15355, який пропонує врегулювати порядок дослідження оригіналів доказів під час судових засідань у режимі відеоконференції. Попри технічний характер змін, вони безпосередньо стосуються одного з ключових принципів судочинства — безпосереднього дослідження доказів судом.

Адвокат Barristers Тарас Онищенко проаналізував для видання Юридична газета ключові положення законопроєкту та їх практичне значення для учасників судового процесу. 🔎

▪️ Суд зможе зобов'язати учасника надати оригінал документа під час дистанційного розгляду справи.
▪️ В ухвалі визначатимуться спосіб подання, строки та порядок повернення оригіналу.
▪️ Законопроєкт запроваджує єдиний підхід для цивільного, господарського та адміністративного судочинства.
▪️ Демонстрація документа через камеру більше не розглядатиметься як достатня альтернатива дослідженню оригіналу у спірних випадках.

📖 Читайте повний юридичний аналіз за посиланням у першому коментарі.

#ЮридичнаГазета #ТарасОнищенко #СудоваПрактика #Відеоконференція #ЦПК #ГПК #КАС #СудоваРеформа #ЮридичнийАналіз

16/07/2026

👓 Окуляри, які дивляться: де закінчується зручність і починається вторгнення в приватність?

Сучасні смарт-окуляри з камерами вже перестають бути футуристичною новинкою. Вони дозволяють знімати фото й відео майже непомітно для оточуючих. Але чи означає це, що приватність у публічному просторі стає умовністю?

⚖️ У новому блозі для Юридична практика адвокат АО Barristers Кирил Іорданов аналізує правові межі використання окулярів із камерами та пояснює:

🔹 Чи є світловий індикатор на окулярах достатнім попередженням про відеозйомку.
🔹 Коли зйомка людини в публічному місці є законною, а коли може порушувати право на приватність.
🔹 Де проходить межа між фіксацією події та незаконним втручанням у приватне життя.
🔹 Як закон оцінює використання відеозаписів, персональних даних і матеріалів, створених за допомогою «розумних» гаджетів.
🔹 Чому бізнесу вже сьогодні варто запроваджувати правила використання пристроїв із прихованими камерами.

📖 Детальніше — у статті за посиланням нижче.

#Приватність #ПерсональніДані #ЮридичнаПрактика

🕶️ Окуляри, які дивляться: де закінчується зручність і починається вторгнення в приватність — блог Кирила Іорданова, адвоката Адвокатське об’єднання «Barristers»

✍🏼 «Уявіть цілком звичайну ситуацію: ви сидите в кафе, говорите з другом про роботу, родину або якісь особисті справи, а поруч за сусіднім столиком сидить людина в модних окулярах, яка час від часу дивиться у ваш бік. Нічого незвичного, адже люди дивляться одне на одного в ресторанах, офісах, ліфтах, чергах і на вулиці, а публічний простір ніколи не був абсолютно приватним. Але сьогодні така ситуація вже не така проста, як десять років тому, бо ці окуляри можуть бути не просто окулярами — у них може бути камера.

У цьому випадку виникає дуже сучасне, але водночас цілком людське запитання: людина навпроти просто дивиться чи вже записує відео; робить коротке фото для себе, веде трансляцію, тестує нову функцію або, можливо, використовує штучний інтелект, який аналізує те, що бачить власник окулярів», — зауважує в блозі Кирил Іорданов.

https://pravo.ua/okuliary-iaki-dyvliatsia-de-zakinchuietsia-zruchnist-i-pochynaietsia-vtorhnennia-v-pryvatnist-bloh-kyryla-iordanova/

15/07/2026

Форс-мажор та істотна зміна обставин — різні правові конструкції, які на практиці часто плутають.

У новому бліц-відео адвокат Barristers Катерина Данилова пояснює, у чому полягає різниця між ними та чи надає істотна зміна обставин стороні право в односторонньому порядку достроково розірвати договір.

14/07/2026

26 червня 2026 року група народних депутатів внесла на розгляд до парламенту законопроект за № 15354, який стосується обчислення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у корупційних кримінальних провадженнях.

Автори законопроекту пропонують:

✅зупиняти перебіг давності у справах НАБУ та САП, якщо особа призвана як резервіст або уклала контракт, і суд зупинив провадження щодо неї;

✅зупиняти перебіг давності у справах НАБУ та САП щодо тяжких та особливо тяжких злочинів з моменту направлення обвинувального акту до суду.

Законопроект фактично скасувує строки давності притягнення до кримінальної відповідальності на стадії судового розгляду.

Метою кримінального покарання є виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Досягнення мети покарання стає неможливим після спливу тривалого часу з моменту вчинення злочину. Саме тому ст. 49 КК України і передбачає звільнення від кримінальної відповідальності в разі спливу строків давності.

В черговий раз нам пропонують знехтувати основами кримінального права і базовими гарантіями сторони захисту заради полегшення життя антикорупційним органам.

📺 Детальніше — у новому випуску «Адвокат онлайн» з партнером АО Barristers Юрий Радзиевский.