16/06/2019
Головне, що вас чекають вдома!...
Кінець робочого тижня, субота. Думки про вихідні-святкові дні. І про тих, у кого немає вихідних.
Нашому колезі довелося летіти наприкінці травня з аеропорту Київ-Жуляни до Неаполя, прямим рейсом. Компанія «Ернест» затримала літак на дві години. Всі були напружені, підходили до каси, до довідкової стійки.
Питали: що, де, чому та коли. І так мимоволі розговорилися вже з немолодою супружньою парою. Наш колега летів відпочити та засмагнути після роботи в офісі з ранку до ночі, його співрозмовники – поверталися на заробітки в Італію. У них тут, в Україні, була відпустка з дітьми-онуками, там у них робота – важка і щоденна.
З робочою візою, чи по "безвізу" (на заздрість країнам-сусідам ми маємо безвізовий режим на всі європейські напрямки). Українці їдуть працювати, та багато з них з метою потім спробувати там залишитись.
Так і співрозмовники нашого колеги, незважаючи на лиху долю "заробітчанина", повертаються лише двічі на рік в Україну "в гості"!
Згадала притчу, про п’ятьох мудреців, які загубилися в густому лісі. Четверо з них обрали по напрямку, і кожен вважав лише свій вірним. А п’ятий мудрець заліз на верхівку дерева і звідти побачив найкоротший і єдино правильний шлях.
Тільки якщо піднятись над проблемою, побачиш оптимальний варіант виходу з неї. І водночас треба дозволити іншим рухатися дорогою, яку вони самі для себе обрали, оскільки будь-яка дорога важлива. Пройти по ній — значить отримати безцінний досвід, перебороти всі труднощі.
Але це не крапка!
Завжди є хтось хто вас чекає вдома!...