Лабораторія діагностики моральної шкоди

11/07/2026

Верховний Суд вчергове розяснює, що МОРАЛЬНУ ШКОДУ ТРЕБА ДОКАЗУВАТИ.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2026 року м. Київ
справа № 461/1377/24 провадження № 61-1673св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

Правове регулювання та мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Позивач наполягав, що внаслідок необґрунтованої відмови КС «Либідь»
у поверненні грошових коштів у розмірі 294 078,51 грн згідно з рішенням Галицького районного суду м. Львова від 19 квітня 2019 року він не мав можливості розмістити вказану суму коштів на відкриті вкладні (депозитні) рахунки та одержати дохід за період з 06 червня 2019 року до 29 лютого 2024 року у розмірі 370 027,30 грн, тому зазнав збитків у виді упущеної вигоди у сумі 370 027,30 грн, які просив стягнути на свою користь із КС «Либідь». На підтвердження зазначеного надав суду копії підписаних договорів із кредитною спілкою та банками.
Також ОСОБА_1 просив стягнути на свою користь із КС «Либідь» 977 531,00 грн компенсації на відшкодування моральної шкоди за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, оскільки внаслідок неможливості користуватися, розпоряджатися, використати власні кошти на власний розсуд, в тому числі на оперативне лікування, харчування, покращення житлових умов, він щоденно зазнає фізичного болю та душевних страждань.
Окрім цього, йому 64 роки (на момент подання позову), він є інвалідом ІІ групи та потребує лікування.
Дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення наведених вимог ОСОБА_1 , оскільки вони не знайшли свого підтвердження через недоведеність.…

Також позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження завдання моральної шкоди, понесених моральних страждань, не довів наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням завдавання шкоди, наявність сильного хвилювання, страху, психічних труднощів і страждань внаслідок невиконання КС «Либідь» судового рішення у справі № 461/927/19. Позивач не довів, що у зв`язку з неповерненням коштів він був вимушений вживати додаткових зусиль для організації свого життя та побуту. Відсутні правові підстави для відшкодування моральної шкоди й на підставі того, що позивач є інвалідом II групи з дитинства, що підтверджується довідкою від 29 травня 2001 року № 094975, оскільки відсутній доведений зв`язок між невиплатою коштів та необхідністю лікування….
https://reyestr.court.gov.ua/Review/133475163

15/06/2026

Нові знання-нові перспективи!

14/03/2026

Вітаю всіх тих, з ким довелося стати пліч-о-пліч 25.02.2022 року!

20/02/2026

Актуально для визначення розміру моральної шкоди

📌 РОЗМЕЖУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО КАРАНОГО ХУЛІГАНСТВА (СТ. 296 КК) І ДРІБНОГО ХУЛІГАНСТВА ЗА СТ. 173 КУПАП

Якщо грубе порушення громадського порядку не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 КУпАП. За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла. Вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, слід враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров’я громадян.

📄 Постанова - https://reyestr.court.gov.ua/Review/104694947

🇺🇦 Правові позиції ВС:
Telegram - https://t.me/LegalPositionData
iPhone - https://apps.apple.com/ua/app/id6612031119?l=uk&platform=iphone
Android - https://play.google.com/store/apps/details?id=pro.sitebuy.ppvs&hl=uk

12/02/2026

Витрати на наші експертизи моральної шкоди зазвичай стягують пропорційно задоволеній сумі позову

Про болюче, але важливе.

Про гроші в чужому кармані - і про те, як суди визначають, скільки саме має бути компенсовано за судові витрати.

⚖️ Дві позиції Верховного Суду, які… суперечать одна одній

🟩 Позиція №1: суд не може зменшувати витрати без клопотання сторони
ВС прямо говорить:

«…зменшення суми судових витрат можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони… Суд не може зменшувати витрати з власної ініціативи».

Тобто: немає клопотання - немає зменшення.

🟥 Позиція №2: суд може зменшувати витрати навіть без заперечень
І тут же ВС наводить інший підхід:

«…суд (за клопотанням або з власної ініціативи) може не присуджувати всі витрати на правничу допомогу або присудити їх частково».

Тобто: може зменшувати сам, навіть якщо відповідач мовчить.

❗ Маємо класичне протиріччя

ВС сам визнає: «Неоднаковий підхід… не сприяє передбачуваності судових рішень».

Саме тому справа № 686/5757/23 передана до Великої Палати.

🎲 Ну що, колеги, робимо ставки!

Яким буде рішення Великої Палати: правовим, яке поставить крапку в хаосі,
чи канцелярсько-бюрократичним, яке залишить усе як є?

Я дуже хочу дожити до моменту, коли суди визнаватимуть не лише витрати на адвоката, а й витрати на експертне забезпечення правової позиції.

Бо в моїй практиці буває так: експертизу суд бере до уваги, рішення на неї спирається, але… витрати на її проведення “забувають” компенсувати.

📸 На фото — набережна Маямі.
Перефразовуючи Остапа Бендера, хоча це не Ріо-де-Жанейро, але ми й тут не чужі на цьому святі життя.

04/01/2026

Моральну шкоду також необхідно доказувати!

🔥Постанова КГС ВС від 06.12.2022 № 904/738/22:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/107921214
👨‍⚖️Суддя-доповідач: Губенко Н.М.
✅Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Отже, створення судом необґрунтованих переваг в поданні та оцінці доказів на етапі розгляду справи першою та апеляційною інстанціями може порушувати принцип рівності прав сторін у процесі. Вибіркова оцінка окремих доказів та залишення поза увагою інших доказів, які мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин справи, можуть мати наслідком порушення обох зазначених принципів.

✔️Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості визначені як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб`єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою. В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися таким чином, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).
✔️Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
✔️Отже, створення судом необґрунтованих переваг в поданні та оцінці доказів на етапі розгляду справи першою та апеляційною інстанціями може порушувати принцип рівності прав сторін у процесі. Вибіркова оцінка окремих доказів та залишення поза увагою інших доказів, які мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин справи, можуть мати наслідком порушення обох зазначених принципів.
Суд зазначає, що оскільки сторони, зокрема позивач, у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог (надання доказів неправомірних дій відповідача- ненадання для огляду транспортного засобу МАN ТGM 12.240, реєстраційний номер НОМЕР_1 ), і позивач у даній справі такого процесуального обов`язку не виконав, тому суд відхиляє аргументи скаржника щодо ненадання відповідачем доказів факту проведення огляду транспортного засобу. При цьому, як зазначалось вище, факт укладення Страховиком додатку № 5 до Договору в частині спірного транспортного засобу свідчить про виконання Страхувальником такого обов`язку.
Суд також зазначає, що позиція позивача є взаємосуперечлива. Так, у касаційній скарзі позивач зазначає, що у Страхувальника було зобов`язання надати транспортний засіб для огляду до укладення Договору в оспорюваній частині, а у Страховика права вимагати надання транспортного засобу для огляду до укладення Договору в оспорюваній частині не було, а виникло лише після укладення такого договору. Однак такі твердження не відповідають визначенню поняття зобов`язання, у розумінні цивільного законодавства. Так, у разі наявності у однієї особи обов`язку щодо вчинення певний дій перед іншою особою, відповідно у іншої особи наявне право вимагати виконання такого обов`язку.

🇺🇦 #судовапрактика #процесуальніпитання #рівність #змагальність #докази

🤗Канал ЦДСП у "Telegram": https://t.me/cdoslidzennasp