KM Partners

KM Partners Tax Legal Consulting

Юридична фірма KM Partners – багатопрофільна українська консалтингова фірма, що спеціалізується на послугах з оподаткування, правових питаннях та консалтингу.Працює на ринку професійних та юридичних послуг України з 1999 року та має подвійну структуру: WTS Consulting LLC як консалтингову компанію та Адвокатське об'єднання «КМ Партнери».

Фірма є членом міжнародного об’єднання WTS Global – світово

ї мережі вибраних консалтингових фірм, представлених більш ніж в 100 країнах світу.

Наш досвід включає більше 20 років податкової, юридичної та консалтингової практики в Україні.

Клієнтами KM Partners є провідні міжнародні компанії та їхні дочірні підприємства в Україні, середній бізнес, а також українські компанії у різних галузях промисловості.

🚀 Нещодавно уряд вкотре спробував «перезапустити» підходи до визначення критично важливих підприємств. Подібний «перезап...
14/08/2026

🚀 Нещодавно уряд вкотре спробував «перезапустити» підходи до визначення критично важливих підприємств. Подібний «перезапуск» відбувається вже не вперше: у листопаді 2024 року бізнес мав справу з аналогічною ситуацією.

Однак цього разу процес виявився значно складнішим і, схоже, пішов зовсім не за тим сценарієм, на який розраховував уряд.

Запроваджений урядом «перезапуск» статусів критичності мав упорядкувати систему та усунути можливі зловживання, однак на практиці створив для бізнесу тривалий період невизначеності.

Нереалістичні строки, несвоєчасне оновлення критеріїв міністерствами та адміністраціями, подальше коригування вже запроваджених правил та різні підходи державних органів до їх застосування суттєво ускладнюють процес перепідтвердження статусів критичності.

📌 Однією з ключових проблем стало несвоєчасне затвердження міністерствами та адміністраціями оновлених критеріїв. Через це підприємства фактично втратили частину часу, відведеного на підготовку та подання документів для перепідтвердження статусу.

В окремих випадках бізнес був змушений вдаватися до додаткових і фактично вимушених дій – зокрема, подавати документи на перепідтвердження ще до набрання чинності новими критеріями через ризик втрати чинного статусу.

Як наслідок, підприємства вже майже три місяці працюють у режимі постійних змін та невизначеності, не завжди маючи можливість спрогнозувати результат перепідтвердження статусу і, відповідно, збереження бронювання працівників.

Хоча ситуація поступово стабілізується, залишається відкритим питання, чи встигнуть державні органи опрацювати всі звернення до 01.09.2026 та чи не призведе затягування цього процесу до втрати чинних бронювань.

🔗 Докладніше – за посиланням у першому коментарі.

📌 Нещодавно уряд суттєво оновив підходи до визначення критично важливих підприємств та бронювання військовозобов’язаних....
14/08/2026

📌 Нещодавно уряд суттєво оновив підходи до визначення критично важливих підприємств та бронювання військовозобов’язаних.

Детальний аналіз цих змін ми вже наводили у матеріалі «Статус критичності та бронювання: ризик втрати з 01.07.2026».

Втім, на змінах, запроваджених з 02.06.2026, реформа не завершилася. Уже через місяць Кабінет Міністрів України ухвалив ще одну постанову, якою скоригував частину нових правил. Тож наразі маємо дві ключові постанови, які необхідно враховувати:

▪️ Постанова № 692 набрала чинності 02.06.2026 (окремі положення стануть чинними з 01.09.2026) – вносить зміни до Постанови № 76, яка регулює порядок отримання статусів критичності та бронювання,
▪️ Постанова № 862 набрала чинності 03.07.2026 (окремі положення стануть чинними з 01.09.2026) – вносить зміни і до Постанови № 692, і до Постанови № 76.

У цьому матеріалі розглянемо, які саме нововведення запровадила Постанова № 862 та як вони впливають на порядок визначення критично важливих підприємств і бронювання військовозобов’язаних.

🔗 Читайте на КМ Порталі за посиланням у першому коментарі.

⏳ Внаслідок нещодавніх змін законодавства міністерства та адміністрації були зобов’язані оновити власні критерії важливо...
12/08/2026

⏳ Внаслідок нещодавніх змін законодавства міністерства та адміністрації були зобов’язані оновити власні критерії важливості до 10.06.2026. Ці критерії є необхідною передумовою для отримання підприємствами статусу критично важливих та подальшого бронювання військовозобов’язаних працівників.

Як і раніше, у цьому матеріалі наводимо актуалізований перелік критеріїв, який допоможе підприємствам визначити, які з них можуть бути застосовними саме у їхньому випадку.

🔍 Водночас звертаємо увагу, що, попри встановлений законодавством обов’язок оновити критерії до 10.06.2026, не всі уповноважені органи дотрималися цього строку.

Більшість із них затвердила нові критерії вже після спливу визначеного дедлайну, тоді як окремі органи й досі не переглянули власні критерії, що не відповідає вимогам законодавства.

З огляду на це, наведений перелік не є вичерпним. Компетентні органи продовжують оновлювати критерії важливості, а ми й надалі стежитимемо за цими змінами.

🔗 Докладніше – за посиланням у першому коментарі.

📌 21 червня набрав чинності Закон України № 4795-IX, яким істотно оновлено Закон про меліорацію, а також Закон про орган...
12/08/2026

📌 21 червня набрав чинності Закон України № 4795-IX, яким істотно оновлено Закон про меліорацію, а також Закон про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель.

Приватні меліоративні мережі, можливість їх будівництва та окрема реєстрація прав існували і раніше. Водночас цей закон поширив єдині правила на ширше коло складових меліоративних систем, запровадив нову модель державних операторів, двоставковий тариф та правонаступництво нового власника приватної мережі за чинними договорами.

Нове законодавство розширює можливості бізнесу, але потребує ретельної юридичної та технічної перевірки кожного конкретного об’єкта і обраної моделі роботи з ним, адже деякі «небезпечні» нюанси законодавства щодо меліорації нікуди не зникли.

У цьому матеріалі розглядаємо ключові можливості та ризики для агробізнесу, інвесторів і власників земельних ділянок, які планують будувати, придбавати, приватизувати або використовувати меліоративну інфраструктуру.

🔗 Докладніше – за посиланням у першому коментарі.

⚖️ Верховний Суд у постанові від 30.06.2026 підтвердив свою раніше сформовану позицію: 🔸 якщо покупець замовив товар чер...
11/08/2026

⚖️ Верховний Суд у постанові від 30.06.2026 підтвердив свою раніше сформовану позицію:

🔸 якщо покупець замовив товар через мережу Інтернет на умовах післяплати, без здійснення передоплати, а кошти за товар надходять продавцю від небанківської фінансової установи у безготівковій формі, такі операції не є розрахунковими операціями у розумінні ст. 2 Закону № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,

🔸 відповідно, у продавця не виникає обов’язку застосовувати РРО та видавати фіскальний чек.

Особливо важливо, що це вже друга поспіль постанова Верховного Суду з аналогічними висновками, що свідчить про формування сталої та послідовної судової практики з цього питання.

Детальніше – у нашому матеріалі за посиланням у першому коментарі. 👇

🛡️ В умовах повномасштабної війни забезпечення Сил оборони України (СОУ) товарами, обладнанням та іншими засобами, необх...
07/08/2026

🛡️ В умовах повномасштабної війни забезпечення Сил оборони України (СОУ) товарами, обладнанням та іншими засобами, необхідними для виконання оборонних завдань, зокрема різними видами дронів та безпілотних літальних апаратів, потребує значних фінансових ресурсів.

Однак можливості державного бюджету не дозволяють повною мірою «закривати» всі потреби сектору оборони, у зв’язку з чим дедалі частіше фінансування відповідних постачань здійснюється за рахунок коштів іноземних донорів.

Тож все більшої актуальності набуває питання застосування перехідних положень Податкового кодексу України (ПКУ), які передбачають окремі пільги у сфері оподаткування ПДВ для операцій, пов’язаних із забезпеченням потреб СОУ.

Видається, що саме на тлі зростання обсягів іноземного фінансування таких операцій Міністерством фінансів України наказом від 12.06.2026 р. № 314 було затверджено Узагальнюючу податкову консультацію, спрямовану на роз’яснення порядку застосування податкових пільг з ПДВ у разі постачання товарів для потреб СОУ за рахунок коштів іноземних донорів.

🔍 Втім, чи справді УПК № 314 надає відповіді на практичні питання, з якими стикається бізнес, чи все ж її висновки залишають поза увагою найпоширеніші випадки застосування відповідних положень ПКУ?

🔗 Пропонуємо розглянути це у нашому матеріалі за посиланням у першому коментарі.

📌 Після припинення чи скасування воєнного стану бізнес може отримати не просто нові правила перевірок, а нову зону ризик...
06/08/2026

📌 Після припинення чи скасування воєнного стану бізнес може отримати не просто нові правила перевірок, а нову зону ризику – коли зупинити роботу буде простіше, ніж її відновити.

Закон № 4840-IX подається як модернізація державного контролю. Він передбачає цифрову систему планування, електронні кабінети, рейтинги ризику, нові строки перевірок, обов’язкову фіксацію, адміністративне оскарження та добровільні аудити.

🔍 Але за цією цифровізацією ховається значно серйозніша проблема. Новий закон залишається рамковим, а спеціальні закони можуть встановлювати інші правила для окремих сфер. Тому частина гарантій, які бізнес роками звик сприймати як базовий захист під час перевірок, може не спрацювати там, де профільне законодавство передбачатиме жорсткіший порядок.

Найбільш чутливий ризик – зупинення роботи бізнесу. Після усунення порушень для відновлення роботи бізнесу ще потрібно буде підтвердження органу контролю. На практиці це може перетворити «тимчасове» зупинення на довгу паузу, яка для підприємства буде критичною.

Тому готуватися варто вже зараз. Бізнесу потрібно перевірити документи, дозволи, дані в реєстрах, внутрішні процедури та заздалегідь визначити, хто і як діятиме у разі приходу контролюючого органу.

🔗 Докладніше – в нашому ексклюзиві за посиланням у першому коментарі.

📌 Раніше ми вже писали про кримінальні ризики при звільненні від штрафних санкцій і пені у разі сплати донарахованого по...
29/07/2026

📌 Раніше ми вже писали про кримінальні ризики при звільненні від штрафних санкцій і пені у разі сплати донарахованого податкового зобов’язання у межах 30 днів після отримання податкового повідомлення-рішення без оскарження, тобто за спеціальною нормою п. 69.37 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Звертаємо увагу, що правоохоронні органи дійсно відстоюють позицію, що в разі сплати лише податкового зобов’язання підстави для звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 212 Кримінального кодексу України за ухилення від сплати податків відсутні.

⚖️ Підтвердженням цього є текст нещодавнього рішення Верховного Суду. З нього чітко простежується намагання прокурора перешкодити застосуванню звільнення від кримінальної відповідальності через посилання на те, що штрафні санкції не були сплачені, а погашене тільки податкове зобов’язання до офіційного обвинувачення.

У цій справі особі певною мірою «пощастило», оскільки докази нарахування штрафних санкцій були подані лише на стадії касаційного перегляду. З огляду на процесуальні обмеження Верховний Суд не прийняв такі докази та наголосив, що не може оцінювати матеріали, які не були предметом дослідження судами попередніх інстанцій.

А як склалося б, якби прокуратура спрацювала вчасно?

Наведене ще раз підтверджує, що при самостійній сплаті донарахувань за результатами перевірки, якщо ці суми перевищують поріг кримінальної відповідальності, є таки ризик кримінального провадження.

🔗 Докладніше читайте на КМ Порталі за посиланням у першому коментарі.

🛒 Електронна комерція є одним із найпоширеніших способів торгівлі в Україні. Зокрема, типовою є модель продажу товарів ч...
17/07/2026

🛒 Електронна комерція є одним із найпоширеніших способів торгівлі в Україні. Зокрема, типовою є модель продажу товарів через інтернет-магазин із доставкою через службу доставки (наприклад, ТОВ «Нова пошта») та післяплатою через небанківську фінансову установу (наприклад, ТОВ «НоваПей»).

Протягом багатьох років така модель продажу не викликала суттєвих спорів із контролюючими органами.

До 2023 року позиція контролюючих органів щодо застосування РРО під час дистанційного продажу товарів із післяплатою через небанківську фінансову установу була послідовною та, відповідно, прогнозованою:

📌 у випадку, коли покупець не здійснює передоплату, товар доставляється службою доставки, а оплата відбувається у відділенні перевізника через ТОВ «НоваПей», продавець не здійснює розрахункової операції в розумінні Закону про РРО.

Водночас у 2023 році ДПС України кардинально змінила підхід до питання застосування РРО під час дистанційного продажу товарів із післяплатою.

📄 Контролюючі органи почали виходити з того, що продавець був зобов’язаний сформувати фіскальний чек ще на етапі передачі товару службі доставки.

Відповідно, до платників податків почали застосовувати штрафні (фінансові) санкції за невикористання РРО.

Така зміна підходу спричинила численні спори, насамперед тому, що не була зумовлена змінами в законодавстві. Ні визначення поняття «розрахункова операція», ні положення Закону про РРО, ні норми, які регулюють порядок дистанційної торгівлі, не зазнали змін.

Тобто фактично змінилося лише тлумачення контролюючим органом тих самих правовідносин.

🔍 У результаті виникла ситуація, коли суб’єкти господарювання, які добросовісно організували свою діяльність відповідно до офіційних роз’яснень державного органу, фактично почали притягуватися до відповідальності через необґрунтовану зміну позиції контролюючого органу.

Зазначена проблема швидко вийшла за межі окремих податкових спорів і стала питанням правової визначеності для всього ринку електронної комерції.

🔗 Детальніше про цю проблему та про те, на чий бік став Верховний Суд, читайте на КМ Порталі за посиланням у першому коментарі.

✨ Щиро вітаємо бухгалтерів із професійним святом!Дякуємо за вашу невтомну працю, відповідальність та уважність.Бажаємо т...
16/07/2026

✨ Щиро вітаємо бухгалтерів із професійним святом!

Дякуємо за вашу невтомну працю, відповідальність та уважність.

Бажаємо точних розрахунків, злагодженої співпраці та нових професійних звершень!

Address

5, Pankivska Street
Kyiv
01033

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 18:00
Wednesday 09:00 - 18:00
Thursday 09:00 - 18:00
Friday 09:00 - 18:00

Telephone

+38 (044) 490 71 97

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when KM Partners posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to KM Partners:

Shortcuts

Share