Ustis-Consult - Law Consulting Company

22/12/2025

Revolut закриває рахунки користувачів з України через законодавчі зміни

Надається термін 60 днів. Через 60 днів всі транзакції, крім виведення коштів блокуються. В додатку зʼявилося оголошення наступного змісту:

«Ми більше не можемо надавати наші послуги клієнтам, які проживають в Україні. Це рішення було прийнято Revolut Bank UAB після розгляду кількох ризиків та регуляторних міркувань.

Це означає, що ваш рахунок буде закрито, і вам потрібно буде зняти залишок коштів до дати закриття. Після закінчення терміну попередження залишки коштів можна буде зняти лише на зовнішній банківський рахунок, а деякі функції будуть недоступні.

Ми залишаємо за собою право закрити рахунок у певних ситуаціях, як описано в розділі «Коли ви можете призупинити або закрити мій рахунок?» наших Особистих умов.

Дивіться наші Особисті умови за адресою https://www.revolut.com/en-UA/legal/terms/.

Ми прагнемо знову зробити наші послуги доступними в Україні в майбутньому та повідомимо вас, якщо це зміниться»

11/09/2025

Перебіг процесуальних строків в Електронному суді рахується з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету – роз’яснення ДСА

Державна судова адміністрація направила роз’яснення про початок перебігу процесуальних строків при отриманні процесуальних документів через Електронний суд. Документ скерований до судів першої і апеляційної інстанцій, міністерств і органів виконавчої влади, обласних держадміністрацій, а також до НААУ для поширення серед адвокатської спільноти.

У листі ідеться про те, що перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документу учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи". Час та дату доставки документів до Електронного кабінету можна переглянути в "картці руху документу", при відкритті цього документа в Електронному суді в розділі ''Мої справи”.

Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету. Проте, ДСА наголошує на тому, що норми Положення передбачають обов’язковість надсилання документів саме до Електронного кабінету, тоді як адреса електронної пошти розглядається лише як додаткова функція повідомлення про їх надходження до Електронного кабінету. Таке повідомлення, залежно від налаштування, може здійснюватися як з надсиланням самих документів, так і без нього.

Передбачена Положенням "адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів" на сьогодні ніяким нормативним документом ще не визначена. Обов’язковість її створення лише передбачається одним із зареєстрованих в парламенті законопроектів.

Отже, серед всіх передбачених Положенням про ЄСІТС сервісів офіційної 'електронної' адреси, нормативно перебачено обов’язковість надсилання процесуальних документів лише до Електронного кабінету.

При цьому, система Електронного суду також має ще інший допоміжний функціонал інформування користувача про надходження документа до Електронного кабінету (окрім адреси електронної пошти, як зазначалося раніше). Таке інформування (без надсилання самого документа) здійснюється в Електронному кабінеті у розділі "Повідомлення".

«Відлік процесуальних строків починається не з часу надходження інформативних повідомлень у розділ "Повідомлення" та на адресу електронної пошти, а з дати надходження самих процесуальних документів до Електронного кабінету у розділ "Мої справи". Надходження відомостей у розділ "Повідомлення" та на вказану користувачем адресу електронної пошти є додатковими допоміжними сервісами повідомлення про надходження документів до Електронного кабінету. Час надходження таких повідомлень може відрізнятися від часу доставки самих документів у розділі "Мої справи" та може залежати, наприклад, від налаштувань самої електронної скриньки чи інших технічних параметрів мережі та поштового сервісу, адреса якого використовується користувачем», - ідеться у листі.

Нагадаємо, офіційна електронна адреса відповідно до підпункту 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, це:

сервіс Електронного кабінету ЄСІТС,
адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або
адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

НААУ

10/06/2025

Алгоритм дій для звірки податкових даних платником податку на нерухоме майно

Платники податку на нерухоме майно мають можливість звернутися до податкових органів для звірки даних щодо своїх об’єктів нерухомості, ставки податку та інших важливих показників. Це допомагає уникнути помилок у нарахуванні податку та забезпечити правильність обліку

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

кількості та видів об’єктів житлової і/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності;
загальної площі таких об’єктів;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку (п.п. 266.7.3 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).

Алгоритм звірки

Платник звертається з письмовою заявою до ДПС.
Платник надає оригінали відповідних документів, зокрема, документів на право власності.
У разі виявлення розбіжностей ДПС за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку.
ДПС надсилає (вручає) платнику нове податкове повідомлення-рішення
Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Як звернутись?

-Особисто до територіального органу ДПС;
-Через електронний кабінет платника;
-Поштою – на адресу контролюючого органу за місцем податкової адреси.

У випадках, коли в податковій базі відсутні дані про об’єкт нерухомості, але платник подав правовстановлюючі документи, податок нараховується за даними платника до отримання офіційної інформації від реєстраційних органів (абз. 2 п.п. 266.7.4 ПКУ).

Також громадяни можуть переглядати сформовані податкові повідомлення в Електронному кабінеті платника в розділі:

«ЕК для громадян» → «Загальна інформація про платника» → «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)».

Куди звертатись фізичним особам – власникам кількох об’єктів нерухомості в різних населених пунктах для звірки даних?

Фізична особа, яка володіє кількома об’єктами житлової чи нежитлової нерухомості, розташованими в різних населених пунктах, може звернутися до контролюючого органу за місцем податкової адреси (тобто за місцем проживання / реєстрації).

Платники податку на нерухоме майно мають можливість звернутися до податкових органів для звірки даних щодо своїх об’єктів нерухомості, ставки податку та інших ва...

15/04/2025

Три сервіси для перевірки заборгованості за виконавчими провадженнями

Громадяни мають доступ до низки електронних сервісів, завдяки яким забезпечується відкритість, прозорість і зручність отримання інформації щодо виконавчих проваджень.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Мін’юст.

Одним із ключових інструментів отримання інформації є Автоматизована система виконавчого провадження. Через спеціальний вебпортал у відкритому доступі можна перевірити наявність виконавчих проваджень стосовно фізичних або юридичних осіб, переглянути їхній статус, отримати інформацію про стягувача, боржника, орган або приватного виконавця, у якого перебуває справа. Крім того, сторони провадження мають можливість авторизуватися за ідентифікатором доступу та ознайомитися з матеріалами провадження або сплатити заборгованість онлайн.

Ще одним ефективним інструментом є Єдиний реєстр боржників — онлайн-база, що містить інформацію про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Кожен може швидко перевірити наявність боргів і за потреби сформувати довідку з реєстру.

Крім того, завдяки сервісу державних послуг «Дія», громадяни можуть отримати доступ до своїх виконавчих проваджень без необхідності мати постанову про їх відкриття або знати номер провадження. Авторизація здійснюється за допомогою КЕП на вебсайті або через мобільний застосунок. Через сервіс можна ознайомитися з деталями провадження, у якому особа є боржником, та одразу погасити заборгованість онлайн.

https://www.facebook.com/share/14ZitozKU3/?mibextid=wwXIfr

Громадяни мають доступ до низки електронних сервісів, завдяки яким забезпечується відкритість, прозорість і зручність отримання інформації щодо виконавчих прова...

02/04/2025

How Is Crypto Taxed in Different Countries?

Key Takeaways
Crypto taxes vary worldwide. Some countries treat crypto as property and charge capital gains tax, while others apply income tax. There are also countries that have no crypto taxes at all.

Taxable events include more than just selling. Trading, spending, or earning crypto through mining and staking can trigger taxes. Holding or transferring between personal wallets is usually tax-free.

Regulations are still evolving. Governments are introducing clearer tax rules and stricter reporting requirements, so it’s important for crypto traders and investors to stay updated.

Introduction
Cryptocurrency taxes work differently depending on where you live. While some countries charge high taxes on crypto, others don’t tax it at all. Each government has a different set of rules for classifying crypto, which affects how much tax you need to pay.

How Are Cryptocurrencies Taxed?
Most countries tax crypto based on how you use it. In many places, it’s treated like property or an investment asset, meaning capital gains tax applies when they are sold or traded (the same way as stocks). There are countries that also charge income tax if you earn crypto through mining, staking, or as payment for goods and services.

As mentioned, crypto taxation rules will vary from place to place. We will discuss some general rules before discussing different countries individually, but keep in mind that the information presented here is for educational purposes only. If you are unsure about your crypto tax situation, we recommend talking to a licensed tax advisor in your location.

When do you have to pay crypto taxes?
When trading or investing in crypto, common taxable events include:

Selling crypto for cash – If you sell Bitcoin or other crypto for cash, you might owe taxes on any profit you make.

Trading one crypto for another – Swapping one crypto for another is usually a taxable event (e.g., trading ETH for SOL).

Buying things with crypto – Paying for goods or services with crypto is like selling it, so you might owe taxes.

Getting paid in crypto – If you mine, stake, or get paid in crypto, it’s usually taxed as income.

When you don’t have to pay taxes on crypto
Buying and holding crypto – If you buy crypto and don’t sell it, there’s usually no tax involved.

Transferring between your wallets – Moving crypto between personal wallets is generally tax-free.

How Different Countries Tax Crypto

United States
The Internal Revenue Service (IRS) treats cryptocurrency as property. This means capital gains tax applies when crypto is sold, traded, or spent. The tax rate depends on how long the crypto is held:

Short-term gains (held under a year) – Taxed like regular income (10% to 37%).

Long-term gains (held over a year) – Taxed at 0%, 15%, or 20%, depending on your income.

If crypto is earned as income, such as through mining or staking, it is subject to income tax at the person’s regular tax rate. The IRS also requires crypto brokers to report transactions on Form 1099-DA starting in 2025.

Crypto losses can be used to offset gains, and investors can deduct up to $3,000 per year against ordinary income.

Canada
Canada treats crypto as a commodity, and taxes depend on how you use it:

Selling or trading crypto – Capital gains tax applies, but only 50% of the profit is taxable.

Earning crypto – Considered business income and taxed at rates up to 33% federally plus provincial taxes.

Losses from crypto trades can help reduce your taxable income in future years.

United Kingdom
The UK treats crypto as property. Capital gain tax applies and varies according to your income bracket:

Basic rate taxpayers – 10% tax on gains above the annual allowance (£3,000 from 2024 onward).

Higher rate taxpayers – 20% tax on gains.

If you earn crypto through mining, staking, or as payment, it’s taxed as income. You can also use losses to reduce your taxable gains.

Australia
In Australia, the Australian Taxation Office (ATO) considers crypto as property and applies capital gains tax when you sell or trade it:

Short-term gains (less than a year) – Taxed as regular income (up to 45%).

Long-term gains (over a year) – Get a 50% tax discount.

Earning crypto is treated as income, and tax rates depend on the individual’s earnings. Crypto losses can also be carried forward to offset future gains.

Japan
Japan has one of the highest crypto tax rates in the world. The government classifies crypto gains as miscellaneous income, meaning:

Tax rates range from 15% to 55%, depending on income.

Losses can’t be used to reduce other taxable income.

Japan’s tax structure makes it less attractive for crypto investors. However, some reforms are being discussed to make the system more favorable for long-term investors.

Countries That Don’t Tax Crypto
Some countries do not tax crypto at all, making them popular among investors. Examples include the United Arab Emirates, Malta, and the Cayman Islands.

United Arab Emirates (UAE)
The UAE doesn’t charge personal income tax or capital gains tax on crypto. However, businesses dealing with crypto may be subject to a 9% corporate tax.

The UAE has positioned itself as a crypto-friendly hub, attracting many blockchain enthusiasts and companies.

Malta
Malta offers a 0% tax rate on long-term crypto gains but applies income tax (15%-35%) on short-term trades. The country is known for its clear regulatory framework, which encourages crypto businesses to operate within its jurisdiction.

Cayman Islands
The Cayman Islands has no income, capital gains, or corporate taxes on crypto, making it a tax haven for investors. The region has become a popular location for crypto hedge funds and blockchain startups.

What’s Next for Crypto Taxes?
Crypto taxes are changing as governments try to catch up with the industry. Some key trends include:

Clearer regulations – More countries are setting clear tax rules for crypto investors.

Stronger reporting requirements – Many governments are requiring crypto exchanges to report user transactions to tax authorities.

Global tax standards – There may be international guidelines in the future to prevent tax evasion.

How do different countries tax cryptocurrency? Some have high taxes, while others have none. Understand crypto tax rules to stay compliant and avoid penalties.

01/04/2025

Коротко про крипторегулювання в Україні:

30/03/2025

12 ways to own your time

21/02/2025

https://youtu.be/y-DSl6_grdc?si=L8u82l2LpWy3km8V

Житловий сертифікат – це цифровий документ, що засвідчує та гарантує зобов'язання держави профінансувати придбання нового житла на заміну зруйнованому. За жи...

21/02/2025

Договір про неконкуренцію (Non-Compete Agreement - NCA) – це вид договору в трудовому праві, що укладається між двома сторонами, як правило, між працівником та роботодавцем, з метою недопущення конкурентних дій працівника відносно роботодавця після звільнення з місця роботи.

Договір передбачає заборону працевлаштовуватися у прямих конкурентів минулого роботодавця або ж самостійно займатись аналогічною підприємницькою діяльністю. Відповідно до договору працівник зобов’язується не використовувати інформацію, отриману на місці роботи за певний проміжок часу.

Міжнародна практика застосування NCA

Більшість європейських країн та в США використання NCA є поширеною практикою. У США федеральне законодавство не визначало роль NCA, залишаючи на розсуд штатам. Рішення штатів, щодо застосування договору розділилися на позитивне та негативне ставлення. На даний момент, Федеральна торгова комісія (FTC) планує заборонити використання NCA. Посилаючись на те, що договір обмежує його суб’єктів, у співпраці з компаніями, які є конкуруючими. Також вагомим аргументом, на шляху до скасування NCA, є обмеження права людини у працевлаштуванні, а саме обмеженні вибору місця, сфери працевлаштування.

Цивільний кодекс Італії прямо передбачає застосування NCA, причому, прямо поділяючи NCA між підприємцями (ст. 2596 ЦК Італії) та NCA з найманими працівниками (ст. 2125 ЦК Італії). Окрім зазначених договорі ЦК Італії регулює NCA щодо агентських договорів (ст. 1751 ЦК Італії).

Проблематика застосування NCA

Ст. 42 та 43 Конституції України прямо передбачає право на вільний вибір праці та здійснення підприємницької діяльності. Тому здійснення NCA, може перешкоджати можливості людини реалізувати свої конституційні права.

Стаття 9 КЗпП України, згідно з якою умови трудових договорів про працю, що погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними;

ч.1 ст.27 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин, який обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

АЛЕ, думка про те, що NCA обмежує трудові, конституційні та цивільні права людини, як працівника, фахівця, підрядника, є невмотивованою, тому що завдання NCA – захистити від недобросовісної конкуренції та захистити конфіденційну інформацію, яка може бути втрачена через недобросовісного працівника, для подальшого неправомірного використання у власних цілях. Враховуючи те, що суд посилаючись на КЗпП, може розцінити включення умов про неконкуренцію до трудового договору, як обмеження трудових прав працівників та погіршення його становища. Звертаючи на це увагу роботодавці іноді укладають з працівниками окремий цивільний договір, який визначає працівнику винагороду за не працевлаштування у конкурентів.

Тобто, підписання NCA несе відповідні ризики, через які роботодавці змушені знаходити запасний варіант, щоб запобігти проблемі яка може виникнути в майбутньому.

Є декілька варіантів підписання NCA:

- окремий договір, не пов’язаний з цивільно-правовим. Наприклад, при попередньому тестуванні працівника, коли він лише частково залучений до роботи;

- невід’ємна (обов’язкова) частина договору. Застосовується, коли йде мова про довготривале співробітництво;

Які норми законодавства України регулюють підписання NCA?

Невизначеності стосовно використання NCA, стали врегульованими з моменту набрання чинності Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (Далі - Закон № 1667-IX). Після того як 15.07.2021 року був прийнятий Закон № 1667-IX, законодавство чітко закріпило можливість застосування NCA в IT-бізнесі.

Статтею 27 Закону №1667-IX перелічено такі істотні умови NCA, щодо резидента Дія Сіті:

1) строк зобов’язання, що припиняється не пізніше спливу 12 місяців з дня припинення трудових, цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між фахівцем та резидентом Дія Сіті;

2) територія, на яку поширюється дія зобов’язання;

3) вичерпний перелік видів діяльності, що вважаються конкуруючою діяльністю, та/або осіб, які здійснюють конкуруючу діяльність;

4) матеріальні блага, які фахівець отримує у відплату за зобов’язання утримуватися від вчинення конкурентних дій;

Відповідно, з моменту прийняття Закону № 1667-IX дозволяється укладати NCA з працівникам та гіг-спеціалістами резидента Дія Сіті. Відповідно до такого договору фахівець зобов’язаний утриматися від здійснення будь-яких конкурентних дій стосовно резидента Дія Сіті. Відповідно до частини 1 ст. 27 Закону № 1667-IX, NCA, є відплатним та вчиняється в письмовій формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону № 1667-IX договір про утримання фахівцем від вчинення конкурентних дій щодо резидента Дія Сіті може передбачати, що такий фахівець протягом строку, визначеного договором, зобов’язаний утримуватися від усіх або частини таких конкурентних дій:

1) підписання трудових договорів (контрактів), гіг-контрактів або інших цивільно-правових чи господарсько-правових договорів з іншими особами, які здійснюють діяльність, аналогічну діяльності такого резидента Дія Сіті (конкуруюча діяльність);

2) здійснення конкуруючої діяльності як фізичної особи - підприємця;

3) володіння прямо чи опосередковано часткою в іншій юридичній особі, яка здійснює конкуруючу діяльність;

4) обіймання посади члена органу управління іншої юридичної особи, яка здійснює конкуруючу діяльність;

5) вчинення інших конкурентних дій, передбачених договором.

Отже, відповідно до наведеної норми права, ми маємо перелік дій, які відносяться до конкурентних.

Судова практика

На сьогоднішній день судова практика не визнає NCA з працівниками, але це не зупиняє роботодавців на шляху до його підписання. Роботодавець бажає створити гарантії, для створення неконкурентного середовища. Але не дивлячись на відсутність законодавчого врегулювання NCA, судова практика доволі часто стикається з цим питанням.

Прикладом судової практики, щодо застосування NCA можна навести постанову Київського апеляційного суду від 17.08.2022 року у справі № 761/15245/18 в якій позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідачів солідарно на свою користь кошти в розмірі 16 971 євро, на підставі договору про неконкуренцію, що була укладена між ними.

Згідно цього договору позивач зобов’язувався: не провадити особисто, не організовувати, не засновувати особисто чи через родичів/знайомих бізнес, котрий полягає в оптових поставках світильників та/або меблів клієнтам з клієнтської бази компанії «Профімпорт» та подібним типам клієнтів на території України; не буде наймати для свого бізнесу або нового місця роботи працівників, котрі працюють у компанії «Профімпорт»; не буде працювати на будь-яку компанію-конкурента компанії «Профімпорт» як у вигляді працівника, так і у вигляді консультанта/радника; не буде розголошувати будь-яку інформацію про стан справ, комерційні умови та будь-яку іншу інформацію щодо компанії «Профімпорт», доступ до якої був отриманий за увесь час роботи в компанії на будь-якій посаді.

Рішенням Шевченківського районного суду в м. Києві від 03.02.2020 р. позов частково задоволено та призначено стягнення з відповідачів на користь позивача грошові кошти, розмір яких визначений за угодою про неконкуренцію.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що суд першої інстанції повинен був застосувати ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України. На його думку суд першої інстанції мав би встановити, що угода про неконкуренцію є нікчемною, так як обмежує право позивача на вільний вибір професії та роду трудової діяльності , а умови угоди є завідомо нездісненними.

Але позиція апеляційного суду була протилежною, посилаючись на те що спірна угода про неконкуренцію не породжує навіть негативного зобов`язання для позивача щодо невчинення ним перелічених в угоді дій, а відтак не може вважатися такою, що обмежує право позивача на працю, а також на будь-який інший вид чи рід занять, з характеру та змісту угоди для позивача не передбачається, що при невиконанні ним зазначених в угоді умов настануть будь-які негативні наслідки, що погіршували би його майновий чи інший стан порівняно з ним, який існував на момент укладення угоди чи під час її дії.

Тому, апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Посилаючись на наведену практику, можна зробити висновок, що позиція суду полягала в визнанні угоди про неконкуренцію чинною. Адже, на думку суду позивач виконав своє зобов’язання, шляхом утримання від певних дій, за що через певний проміжок часу мав отримати кошти, а відповідач в свою чергу зобов’язувався здійснити виплату коштів, в тому разі, якщо такі умови будуть виконані.

Висновок

На даний момент присутня проблематика законодавчого закріплення NCA, а саме відсутність такого поняття в Цивільному кодексі України та в Кодексі законів про працю. Та наявність лише поняття «утримання від будь-яких конкурентних дій» в Законі №1667-IX. Але, не дивлячись на це роботодавці підписують NCA з працівниками. Адже, мають бажання створити гарантії, безпечного для підприємства середовища, шляхом попередження створення конкуренції та прагнення забезпечити довірливі відносини між роботодавцем та працівником.

Отже, через відсутність чіткого правового регулювання NCA в українському законодавстві, як роботодавець, так і працівник несуть ризик підписання такого договору, через можливість не визнання договору в судовому порядку. Тому, NCA повинно мати законодавче закріплення в найближчому майбутньому та продовжувати перспективно розвиватися.

Каріна Тупаленко

Договір про неконкуренцію (Non-Compete Agreement - NCA) – це вид договору в трудовому праві, що укладається між двома сторонами, як правило, між працівником та роботодавцем, з м....

18/02/2025

На які дані слід звернути увагу в квитанції про доставку документів в Електронному суді

Державне підприємство «Інформаційні судові системи» пояснює, які важливі дані для користувача Електронного суду містить квитанція про доставку документів.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Судову владу.

Квитанція про доставку документів містить наступні елементи:

Порядковий номер згенерований автоматично системою Електронний кабінет.

Дату та час доставки – зазначається час коли відправник (пункт 4) надіслав документи та вони стали доступні отримувачу (пункт 3) в кабінеті Електронний суд в розділі «Документи сторін».

Кому доставлено – вказано тип суб'єкта правових відносин його РНОКПП/ЄДРПОУ та П.І.Б. чи назву отримувача.

Від кого доставлено – вказано тип суб'єкта правових відносин РНОКПП та П.І.Б. відправника.

Перелік (опис) документів що надіслані – розміщено повний перелік документів приєднаних до заяви з вказанням назви файлів та їх ідентифікатора в системі і відповідними файлами підпису відправника (пункт 4). Для документів формату pdf додатково вказано кількість сторінок у файлі.

Чому ця інформація є важливою?

По-перше, квитанція є офіційним підтвердженням того, що користувач отримав документи, і може бути використана в суді.

По-друге, контроль строків дає можливість відстежити процесуальні строки та вчасно подати заяви, апеляції або інші документи.

По-третє, це унеможливлює заперечення факту отримання судових документів, що важливо у випадках процесуальних спорів.

https://zib.com.ua/ua/pda/165649.html?

15/02/2025

https://unba.org.ua/publications/9965-korporativni-spori-10-precedentiv-2024-roku-yaki-varto-znati-yuristu.html?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR27gLzFFBfDhu_m8uXGaxEKvg61tng3BAeC5Zo_wJPlbPgWm7dpD7yk0aQ_aem_rpDPP4rKVgVZ_3d7UZzH8w

У 2024 році Верховний Суд ухвалив низку рішень, що впливають на корпоративну практику: від розподілу часток і відповідальності керівників до фраудаторних правочині....

14/02/2025

Верховний Суд завжди звертає увагу на обґрунтування необхідності перегляду малозначної справи – Наталія Сакара

05 листопада 2021, 16:19

Передусім лекторка розповіла про поняття «малозначна справа», оскільки такі справи розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Вони поділяються на дві категорії. Перша – справи, що є малозначними в силу закону та не залежать від розсуду суду.

Наталія Сакара звернула увагу, що такі справи розглядаються в порядку спрощеного провадження незалежно від бажання сторін і без постановлення ухвали судом про визнання справи малозначною.
Наприклад, подаються касаційні скарги про стягнення аліментів у сумі понад 100 розмірів прожиткового мінімуму.

Однак, пояснила лекторка, в таких ситуаціях ціна позову не має значення, а визначальною є саме категорія справи. Спори про стягнення аліментів, збільшення їх розміру віднесені до малозначних нормою закону.

Водночас Наталія Сакара додала, що вимоги позовів про зменшення аліментів – не на користь дитини, тому прямої вказівки в законі про їх малозначність немає, і вони не є автоматично малозначними.

Також доповідачка звернула увагу на п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, який до малозначних відносить справи про захист прав споживачів та справи, ціна позову в яких не перевищує 250 прожиткових мінімумів. Але якщо в позові заявлено одночасно майнові та немайнові вимоги, наприклад про визнання недійсним кредитного договору та захист прав споживачів, і немає ціни позову, то справа не є малозначною в силу закону.

Друга категорія – справи, які можуть визнаватися малозначними судом (справи незначної складності, п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Наталія Сакара зауважила, що національне законодавство не визначає критеріїв незначної складності справи, але вони визначені в рішеннях Європейського суду з прав людини (див. слайд 3 презентації).

Крім того, лекторка зауважила, що не можна ототожнювати поняття «малозначна справа» і «спрощене провадження», та розповіла, як вони співвідносяться. По-перше, у спрощеному провадженні можуть розглядатися не тільки малозначні справи.

По-друге, малозначна справа не обов’язково має розглядатися в порядку спрощеного провадження. «Якщо суд дійде висновку, що справа хоча й малозначна в силу закону, але складна, він може її розглянути в порядку загального позовного провадження», – сказала Наталія Сакара.
Важливим є питання, в якій інстанції суд може визнавати справу малозначною через її незначну складність. Доповідачка звернула увагу, що ЦПК України безпосередньо не встановлює стадії розгляду справи, на яких суд може визнати її малозначною через незначну складність.

Лише зі змісту підпункту «г» п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України випливає, що це має робити суд першої інстанції (касаційне оскарження можливе, якщо суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково). Наталія Сакара зазначила також, що про це говорить і практика ЄСПЛ. Зокрема, він указав, що з метою уникнення «непередбачуваності обмеження права на доступ до суду» справа повинна визнаватися малозначною судом першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження.

Суддя КЦС ВС зауважила, що іноді лунає критика на адресу суду, коли він відмовляє у відкритті касаційного провадження через малозначність справи. Але в таких випадках ідеться про застосування касаційних фільтрів, запроваджених законодавцем. Це і обмеження за ціною позову, і категорії справ, віднесені до малозначних прямою вказівною закону. Тут у суду першої інстанції немає дискреції, він зобов’язаний визнати справу малозначною, але цього не зробив.

«У нас є пряма вказівка в законі. Якщо особа вважає, що її справа має виняткове, фундаментальне значення або наявні інші обставини для її касаційного перегляду, то Верховний Суд завжди звертає увагу, яким чином особа обґрунтувала необхідність відкриття касаційного провадження», – сказала Наталія Сакара.

Вона навела приклад нещодавно розглянутої справи про розірвання шлюбу, яка є малозначною в силу прямої вказівки закону. Після того, як вступило в силу заочне рішення суду першої інстанції, яким розірвано шлюб, чоловік одружився з іншою жінкою, у них народилася дитина.

Через три роки після ухвалення заочного рішення його скасував апеляційний суд з підстав порушення норм процесуального права і прийняв тотожне рішення. До касаційного суду звернулася нова дружина чоловіка, оскільки рішення апеляційного суду поставило під сумнів законність їхнього шлюбу, впливало на права дитини.
Незважаючи на те, що справа малозначна, касаційний суд відкрив провадження у справі. «Якщо подається касаційна скарга у малозначній справі, то просто потрібно обґрунтовувати наявність підстав для відкриття провадження у справі», – резюмувала лекторка.

Також вона навела судову практику розгляду справ, які не є малозначними, в порядку спрощеного позовного провадження (див. презентацію).

В одній зі справ суд першої інстанції розглянув справу у спрощеному провадженні, оскільки йшлося про розірвання шлюбу і поділ майна подружжя. Однак він не звернув уваги, що вартість майна, яке ділилося, перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму. «Якщо у справі поєднуються вимоги як про розірвання шлюбу, так і поділ майна подружжя, такі справи не є малозначними в силу прямої вказівки закону», – сказала Наталія Сакара.

Інша справа, про яку говорила суддя, хоч і стосувалася аліментів, але в ній порушувалося питання про визначення місця проживання дитини, тож КЦС ВС визнав, що справа не є малозначною. Не є малозначними і справи, які стосуються спадкування: зокрема, вона навела як приклад справу про стягнення боргу зі спадкоємця боржника.

Крім того, лекторка на прикладах судових рішень розповіла про строки подання клопотання щодо розгляду справи у спрощеному провадженні та заперечення проти цього і коли можна перейти зі спрощеного у загальне провадження, коли справа може розглядатися без повідомлення сторін (акцентувала, що малозначність справи не пов’язана з викликом сторін) тощо.

Після лекції Наталія Сакара відповіла на запитання слухачів. Зокрема, запитали, чи тільки адвокат може бути представником сторони, якщо малозначна справа розглядається в загальному позовному провадженні.

Суддя звернула увагу на п. 2 ст. 60 ЦПК України, який визначає, що, в тому числі, у малозначних справах представником може бути особа, яка досягла 18 років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст. 61 цього Кодексу. «У цій нормі не сказано про те, чи в загальному, чи у спрощеному провадженні розглядається малозначна справа. Тому в разі малозначності справи представником може бути не тільки адвокат», – відповіла лекторка

Верховний Суд завжди звертає увагу на обґрунтування необхідності перегляду малозначної справи – Наталія Сакара