Адвокат Сергій Ярошенко

27/01/2026

Офіс Військового омбудсмана офіційно розпочав роботу
Видання «Голос України» опублікувало повідомлення про початок діяльності Військового омбудсмана з 27 січня 2026 року.

Офіс Військового омбудсмана - постійно діючий допоміжний орган, утворений Президентом України для демократичного цивільного контролю за сектором безпеки та оборони.

Що зміниться?

🔹Скарги замість звернень
Відтепер Офіс Військового омбудсмана розглядатиме не звернення, а скарги від військовослужбовців. Процес триватиме не 30 днів, як раніше, а 10 днів. А у разі загрози життю та здоров’ю військовослужбовця на реагування є три дні.

🔹Перевірки
Команда Офісу має повноваження проводити повноцінні перевірки у військових формуваннях.

🔹Невідкладний прийом
Військовий омбудсман має право на невідкладний прийом з боку керівників органів державної влади, органів військового управління, командирів військових формувань.

Що було раніше?

Ще до офіційного початку роботи Офісу як інституції команда Військового омбудсмана робила все на той момент можливе для вирішення проблем військовослужбовців:
• опрацьовувала звернення;
• проводила виїзні моніторинги в підрозділах;
• надавала рекомендації органам військового управління щодо розв’язання виявлених у війську проблем.

До призначення Військовим омбудсманом Ольга Решетилова (Кобилинська) майже 10 місяців обіймала посаду Уповноваженої Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх родин, що передбачала дорадчу та координаційну ролі. Водночас разом із Офісом Президента та Головним управлінням захисту прав військовослужбовців МОУ Ольга Решетилова працювала над законопроєктом «Про Військового омбудсмана» (ухвалений 17 вересня 2025 року).

Куди звертатися?

📩 На електронну пошту [email protected]
📲Невдовзі запрацює гаряча лінія та можливість подати скаргу в застосунку Армія+.

«Наступний крок - ухвалення закону, який передбачатиме адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог Військового омбудсмана. Я і вся команда Офісу усвідомлюємо покладену на інституцію відповідальність, високі очікування та увагу до нашої роботи. Ми вдячні за підтримку, готові дослухатися до конструктивної критики й відкриті до співпраці», - прокоментувала #ВійськовийОмбудсман Ольга Решетилова.

05/12/2025

ХТО РОЗСЛІДУЄ КОРУПЦІЙНІ ЗЛОЧИНИ?
🕵️🚔👮
В Україні кримінальні корупційні правопорушення розслідують:
- Національна поліція
- Державне бюро розслідувань (ДБР)
- Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)
- Служба безпеки України (СБУ) - у виняткових випадках, до моменту визначення підслідності прокурором (на це передбачено до 10 днів).

Як визначити, до якого правоохоронного органу звернутися?

Звертайтеся до НАБУ, якщо корупційний злочин вчинено топпосадовцем, зокрема:
- депутатом,
- міністром,
- суддею,
- керівником держпідприємства,
або іншим високопосадовцем.

Умови підслідності НАБУ:
Розмір хабара перевищує 500 прожиткових мінімумів (1,514 млн грн станом на 2024 рік).
Державі завдано збитків понад 2000 прожиткових мінімумів (6,056 млн грн станом на 2024 рік).

Звертайтеся до ДБР, якщо корупційний злочин вчинено:
- високопосадовцями або правоохоронцями (які не є підслідними НАБУ),
- працівниками НАБУ або Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП),
військовослужбовцями.

Національна ПОЛІЦІЯ розслідує:
- корупційні злочини, які не належать до підслідності НАБУ або ДБР,
адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією.
Звертайтеся до поліції у випадках меншої шкоди або менш серйозних посадових порушень.

У деяких випадках підслідність може перетинатися. Якщо один підозрюваний одночасно підпадає під юрисдикцію кількох органів, вирішальним критерієм є розмір збитків або хабара.

Що після завершення досудового розслідування?
👨‍⚖️ Справи НАБУ передаються до Вищого антикорупційного суду (ВАКС).
👨‍⚖️ Справи, розслідувані ДБР або Нацполіцією, розглядаються судами загальної юрисдикції.

26/11/2025

Міністрерство юстиції України надало роз'яснення щодо порядку розірвання шлюбу з полоненим або безвісно відсутнім

Що потрібно знати:
Обставини, пов’язані із війною, що триває в Україні, не є перешкодою для визнання шлюбних відносин припиненими. Водночас, коли один з подружжя перебуває у полоні або є безвісно відсутнім, процедура розлучення має свої особливості.

Розірвати шлюб за таких обставин можливо двома шляхами:
- якщо людина перебуває у полоні - виключно через суд;
- якщо людина визнана безвісно відсутньою - через ДРАЦС, але за наявності рішення суду про визнання людини безвісно відсутньою.

У випадку, коли один із подружжя в полоні, позов подається до суду за місцем проживання відповідача або за місцем проживання позивача - якщо на утриманні є діти чи позивач не може приїхати за станом здоров’я.
До пакета документів додається копія свідоцтва про шлюб, довідка про перебування в полоні (за наявності), свідоцтва про народження дітей (за наявності), квитанція про сплату судового збору та інші необхідні документи.

Щоб розірвати шлюб із безвісно відсутньою особою, потрібно спершу подати заяву до поліції про її розшук. Потім - звернутися до суду з заявою про визнання людини безвісно відсутньою. Заява може подаватися за місцем проживання заявника, останнім відомим місцем проживання зниклої особи або за місцем знаходження її майна.

У заяві необхідно вказати:
- навіщо потрібне визнання людини безвісно відсутньою;
- обставини зникнення.

Суд може визнати людину безвісно відсутньою, якщо протягом 1 року за місцем її постійного проживання немає будь-якої інформації про її місцезнаходження. Якщо неможливо встановити точну дату останніх відомостей про людину, днем початку цього строку вважається 1 день місяця, що настає після того, в якому востаннє надходили такі відомості, а якщо неможливо встановити навіть місяць - з 1 січня наступного календарного року.

Після отримання рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою для розірвання шлюбу необхідно звернутися до органу ДРАЦС, подавши туди разом із цим рішенням копію свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження дітей (за наявності) та інші документи - за потреби.

У разі розірвання шлюбу через суд - підтвердженням цього є рішення суду, яке набирає законної сили через 30 днів з моменту ухвалення.
Якщо розлучення відбулося через орган ДРАЦС - видається свідоцтво про розірвання шлюбу.

Ці процедури дозволяють захистити права осіб, чиї чоловік або дружина перебувають у полоні або зникли безвісти, та забезпечити юридичну визначеність їхнього сімейного статусу.

https://minjust.gov.ua/news/ministry/rozirvannya-shlyubu-z-polonenim-abo-bezvisno-vidsutnim-scho-potribno-znati

09/09/2025

Уряд визначив порядок перетворення державних і комунальних підприємств на АТ, ТОВ, ДНП 🇺🇦
Кабінет Міністрів України ухвалив низку постанов, які визначають механіку перетворення державних і комунальних підприємств на сучасні, зрозумілі для бізнесу, і такі, які відповідають міжнародним практикам, організаційно-правові форми: акціонерні товариства (АТ), товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) або державні некомерційні товариства (ДНТ).

Ухвалення постанов відбулося в рамках реформи системи організаційно правових форм власності.
Законом України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 № 4196-IX Верховна Рада ухвалила важливі зміни, якими з 28 серпня 2025 року припинено дію Господарського кодексу України (ГКУ), а систему організаційно-правових форм діяльності юридичних осіб приведено у відповідність до європейських стандартів.
Серед ключових новацій цього закону - заміна такої організаційно-правової форми субʼєктів господарювання, як державні підприємства. Від моменту втрати чинності ГКУ, у державних підприємств є три роки, щоб пройти процес перетворення на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, або державні некомерційні товариства.

Ухвалені норми встановлюють уніфіковані правила перетворення державних і комунальних підприємств у АТ, ТОВ або ДНТ. Вони сприятимуть ефективній реалізації нового законодавства про особливості діяльності юридичних осіб у перехідний період.

Зокрема, йдеться про наступні постанови:
- «Про затвердження Порядку перетворення державного підприємства в державне некомерційне товариство»
- «Про затвердження Порядку перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі»
- «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб»

Нагадуємо, відповідно до Закону № 4196-IX, після моменту втрати чинності Господарським кодексом, засновники державних підприємств мають 6 місяців, щоб прийняти рішення про перетворення ДП на будь-яку іншу, сучасну організаційно-правову форму: АТ, ТОВ або ДНТ. Весь процес реорганізації має завершитися протягом трьох років з моменту втрати чинності ГКУ.

Засновники комунальних підприємств (органи місцевого самоврядування) також можуть, але за власним бажанням, перетворити свої КП на АТ або ТОВ та ДНТ, задля підвищення ефективності управління майном.

09/07/2025

9 липня 2025 Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав порушення росією багатьох статей Європейської конвенції з прав людини у великій міждержавній справі стосовно об’єднаних скарг України 🇺🇦 та Нідерландів проти рф стосовно численних порушень прав людини під час війни до й після 24 лютого 2022 р. та щодо збиття рейсу MH17.

Український суддя ЄСПЛ Микола Гнатовський назвав рішення суду історичним та зазначив, що це, ймовірно, найбільша і найважливіша справа за всю історію Суду.

Ця справу об’єднала чотири міждержавних скарги проти росії до ЄСПЛ з боку України та Нідерландів:

Україна проти росії (№ 8019/16) - порушення під час збройного конфлікту на Донбасі, зокрема збиття MH17, тортури, примусову працю та інше;

Україна проти росії (№ 43800/14) - викрадення і незаконне переміщення українських дітей до РФ у 2014 році;

Нідерланди проти росії (№ 28525/20) - обставини та наслідки збиття рейсу MH17;

Україна проти росії (№ 11055/22) - грубі порушення прав людини під час повномасштабного вторгнення з 24 лютого 2022 року.

Суд одностайно визнав, що має юрисдикцію за даними скаргами щодо подій, що відбулися до 16 вересня 2022 року, коли членство росії у Раді Європи припинилося.
Суд відзначив, що події в Україні є безпрецедентними в історії Ради Європи.

"Характер і масштаби бойових дій та зловісні заяви (росії) стосовно української державності, незалежності та самого права на існування становлять загрозу мирному співіснуванню у Європі, яке тривалий час сприймали як належне", – згадують у висновках Суду, зауваживши також, що епізодично подібна риторика лунає також на адресу Польщі, Молдови, держав Балтії.

Суд зауважив, що не має завданням оцінювати легальність російського вторгнення та окупації, але має оцінити відповідність дій росії фундаментальним принципам, викладеним у Європейській конвенції з прав людини та її протоколах.
Суд визнав російську федерацію відповідальною за численні порушення прав людини, що відбувалися на окупованих територіях до та після 24 лютого 2022 року, і їхній масовий та системний характер.

Йдеться про свавільні вбивства цивільних і військовополонених, позбавлення волі, нелюдське поводження, застосування тортур, системну практику придушення української ідентичності, у тому числі через систему освіти, практику "фільтрації", вивезення українських дітей та дорослих цивільних громадян вглиб окупованих територій або на територію РФ тощо.

Суд визнав росію відповідальною за практики ведення бойових дій - починаючи з 11 травня 2014 року і до 16 вересня 2022 року, та визнав порушення статей 2 і 3 ЄКПЛ і ст. 1 з Протоколу 1, а після 24 лютого – також порушення ст. 8 ЄКПЛ.

Також суд встановив, що рейс MH17 над Донбасом збили з російського ЗРК "Бук" і росія несе відповідальність за те, що це стало можливим. У цьому контексті визнали порушення статей 2 і 3 ЄКПЛ.

ЄСПЛ заявив, що росія має невідкладно звільнити і безпечно повернути усіх позбавлених волі на окупованих територіях, а також - що росія має погодитися на створення незалежного міжнародного механізму для ідентифікації дітей, яких вивезли до рф і на окуповані території, для їхнього об’єднання з родинами чи законними опікунами.

https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-244292&fbclid=IwQ0xDSwLbIQNjbGNrAtsg3GV4dG4DYWVtAjExAAEejA-UFtzlZTXC_KEgTG01xY8u0MR1Pz3GjMkT-QoC3NToJIka5cmLjp3kS60_aem_H7P31h3Tm9eqmunMOkesyQ&a={%22itemid%22:[%22001-244292%22]} #{%22itemid%22:[%22001-244292%22]}

The HUDOC database provides access to the case-law of the Court (Grand Chamber, Chamber and Committee judgments and decisions, communicated cases, advisory opinions and legal summaries from the Case-Law Information Note), the European Commission of Human Rights (decisions and reports) and the Commit...

26/05/2025

ЯК ОСКАРЖИТИ ВИСНОВОК ВЛК - роз’яснення для військовозобовʼязаних

5 червня 2025 спливає термін, відведений для повторного проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) військовозобов’язаними, які раніше були визнані обмежено придатними. Незабаром такі особи отримають новий статус, який визначатиме їхню придатність до військової служби.
Разом з цим зростає актуальність питання: як діяти у разі незгоди з висновком ВЛК?

У цьому матеріалі ми нагадуємо, як можна оскаржити висновок ВЛК - як у досудовому, так і в судовому порядку.

Досудовий порядок оскарження:
Перший крок - звернення до вищої за рівнем військово-лікарської комісії з письмовою заявою.
Залежно від рівня комісії, яка ухвалила висновок, оскаржити його можна у вищій за підпорядкуванням ВЛК:
- постанови ВЛК районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної (ТЦК та СП) оскаржуються в обласних ВЛК або ВЛК м. Києва;
- постанови обласних ВЛК (Київського міського) ТЦК та СП, оскаржуються в штатних ВЛК (Центральна ВЛК або ВЛК регіону);
- постанови ВЛК регіонів оскаржуються у ЦВЛК або у судовому порядку. Постанови ЦВЛК оскаржуються у судовому порядку.

За результатами розгляду вища інстанція ВЛК може залишити скаргу без задоволення або прийняти рішення про проведення повторного або контрольного медичного огляду з метою остаточного вирішення питання щодо придатності до військової служби.

Для оскарження постанови ВЛК у досудовому порядку необхідно підготувати:
- заяву про перегляд постанови з чітким викладенням підстав незгоди (наприклад, проігнороване захворювання, помилка в діагнозі тощо);
- додати всі необхідні документи, видані військово-лікарською комісією;
- за наявності — інші документи, які підтверджують вашу позицію (медичні довідки, висновки фахівців тощо).

Судовий порядок оскарження:
Ви також можете оскаржити висновок ВЛК в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

Відведені строки для подання позову:
- 3 місяці - якщо ви вже зверталися до вищої інстанції ВЛК: строк відліковується з дня вручення рішення.
- 6 місяців - якщо не зверталися в досудовому порядку: відлік ведеться з моменту, коли стало відомо про порушення ваших прав (тобто з дати висновку ВЛК).

Вимоги до позовної заяви та необхідні додатки подаються з урахуванням вимог статей 160 і 161 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ). Зокрема, позовна заява має містити:
- найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
- повне найменування сторін та їх місцезнаходження (місце проживання);
- зміст оспорюваного рішення (постанови ВЛК);
- виклад обставин, на яких ґрунтуються вимоги;
- вимоги позивача і їх обґрунтування;
- перелік документів, що додаються до заяви.
- До заяви мають бути додані копії оскаржуваної постанови ВЛК та документи, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги (наприклад, медичні висновки, довідки тощо).
Пам’ятайте: подання позову не зупиняє дію висновку ВЛК. Тому важливо не зволікати з процесом.

Проходження ВЛК - обов’язковий і надважливий етап для кожного військовозобовʼязаного. Якщо ви не згодні з ухваленим висновком, ви маєте повне право на його оскарження. Не відкладайте звернення - чим раніше подано заяву або позов, тим більше шансів на своєчасне та об’єктивне вирішення питання.

© Міністерство юстиції України
https://minjust.gov.ua/news/ministry/yak-oskarjiti-visnovok-vlk-rozyasnennya-dlya-viyskovozobov%CA%BCyazanih?fbclid=IwQ0xDSwKhfuJleHRuA2FlbQIxMAABHlSJVnjFvb0uHKRdandXc-QcD3zXV23zuNyNtTlLeD6azXkbV9YYKDqJQBwK_aem_olncuonrTYiOhOHd-Q4mpw

27/03/2025

Довідник номерів телефонів та email ТЦКтаСП України 🫡
Міністерство оборони України опублікувало довідник номерів телефонів та електронних адрес територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по кожній області 🇺🇦

Довідник ви можете знайти за посиланням -
https://mod.gov.ua/diyalnist/normativno-pravova-baza/dovidnik-nomeriv-telefoniv-ta-imejliv-t-cz-k-ta-sp?utm_source=brevo&utm_campaign=%20%20%2024032025%20&utm_medium=email

29/12/2024

З 1 січня 2025 року запроваджується новий військовий збір для платників єдиного податку - ФОПів та юридичних осіб

Для ФОПів першої, другої та четвертої груп cтавка збору становить 10% від мінімальної заробітної плати, встановленої на початок 2025 року - а це 8000 грн. Отже, військовий збір буде розраховуватися на основі цієї суми та становитиме 800 грн на місяць.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи та ФОПи) почнуть сплачувати військовий збір у розмірі 1% від свого обороту за підсумками першого кварталу 2025 року.

Окрім того, не сплачуватимуть військовий збір «заднім числом» фізичні особи. Задекларований фізичними особами загальний річний дохід за 2024 рік оподатковуватиметься військовим збором за ставкою 1,5% (крім доходу від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, які оподатковуються за ставкою 5% з 1 грудня 2024 року). Також інші доходи фізичних осіб (дохід від зарплати, оренди, виграшу, депозиту тощо) оподатковуються військовим збором у розмірі 5% з 1 грудня 2024 року.

Ставка військового збору збільшиться до 5% для доходів, що вказуються в річній декларації, починаючи з 1 січня 2025 року.
Водночас ОВДП, зокрема військові облігації, для фізичних осіб продовжують не оподатковуватися ні ПДФО, ні військовим збором.

Соціальні виплати, пенсії, стипендії та інші доходи, що не підпадають під оподаткування ПДФО, також не оподатковуються військовим збором.

Ставка військового збору для військовослужбовців та працівників силових структур, визначених у законі, залишається на рівні 1,5%

#військовийЗбір

29/04/2024

Верховний Суд опублікував огляд судової практики щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною

Розуміючи важливість формування єдності судової практики щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, #ВерховнийСуд систематизував висновки з цих питань та відобразив їх у тематичному огляді ­– https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_VS_war_2022_2024.pdf.

Зокрема, огляд містить ключові правові позиції щодо кримінально-правової кваліфікації:
- злочинів проти основ національної безпеки, вчинених як під час воєнного стану, так і до його введення;
- кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Приділено увагу й питанням караності за ці суспільно небезпечні діяння.

Також в огляді відображено окремі аспекти доказування, акцентовано на особливостях спеціального кримінального провадження (in absentia) зазначених кримінальних правопорушень.

Цей огляд не тільки не залишиться поза увагою фахівців у сфері кримінального права та процесу, а й матиме великий попит серед спеціалістів інших галузей права, міжнародних експертів і широкої спільноти.
Тож поширюйте, читайте, зберігайте, застосовуйте!

27/04/2024

Шановні військовослужбовці, якщо у постанові Військово-лікарської комісії (ВЛК) ступінь тяжкості поранення (травми), на вашу думку, зазначено неправильно - то оскаржити цей висновок можна за таким алгоритмом:

1. Написати письмове звернення до командира частини щодо розгляду питання про зміну ступеня тяжкості травми

2. Командир скеровує бійця на лікарсько-експертну комісію (ЛКК)

3. ЛКК ухвалює рішення

У разі втрати працездатності понад 60 днів - будь-яка травма вважається тяжкою.

Встановлення ступеня тяжкості травм не належить до повноважень штатних та позаштатних ВЛК