Law Net

Law Net Юридична компанія http://lawnet.ua/ua/artnet

🟡KINO NET - про кіно. LAW NET допомагає створювати та розповсюджувати інформацію правомірно.

🟡ART NET - для митців та про мистецтво. Юридична компанія структурує мистецьку діяльність до юридично бездоганної та економічно обгрунтованої, створює колаборації з художниками, дизайнерами, скульпторами, колекціонерами задля захисту та популяризації культури. LAW NET займається захистом аудіовізуальних творів та відслідковує правопорушення за новітніми технологіями. Вибудовуємо співпрацю правовол

одільців та креативників задля налагодження цивілізованих партнерств. http://lawnet.ua/ua/kinonet

🟡MEDIA NET - про засоби масової інформації. У сучасному світі ці слова поєднують у собі текст, фото, музику, відео - все те, що є об'єктами авторських прав.

Чи можна вкрасти сюжет?“У мене вкрали сюжет” – одна з найпоширеніших фраз у творчому середовищі. Її можна почути від пис...
23/08/2026

Чи можна вкрасти сюжет?

“У мене вкрали сюжет” – одна з найпоширеніших фраз у творчому середовищі. Її можна почути від письменників, сценаристів, журналістів, блогерів, авторів подкастів і навіть тих, хто просто комусь розповів ідею майбутньої історії.

З погляду авторського права сюжет сам по собі не є власністю автора. Захищається не задум, а його конкретне втілення: текст, сцени, діалоги, персонажі, композиція, атмосфера, деталі й авторська манера.

Ідею про заборонене кохання, родинну таємницю, журналістське розслідування, героя після повернення додому чи маленьке місто з великим секретом можуть використовувати різні автори. Унікальність починається там, де з’являються конкретні герої, їхні голоси, послідовність подій, конфлікти, сцени й рішення, які роблять історію впізнаваною.

Це важливо для всіх, хто працює з текстами й ідеями. Якщо ви маєте задум для книжки, сценарію, розслідування чи медіапроєкту, сама коротка ідея не дає повного захисту. Сильніше працює зафіксований матеріал: синопсис, структура, чернетка, сценарна заявка, презентація, листування з датами, файл із версіями.

Практичне правило просте: що конкретніше описана історія, то легше показати авторський внесок. Не лише “серіал про корупцію в місті”, а герої, середовище, головний конфлікт, повороти сюжету, сцени, тон і логіка розвитку подій.

У міжнародній практиці суди також дивляться не на схожість загальної ідеї, а на те, чи були запозичені охоронювані елементи. Наприклад, у спорах щодо історій про закоханих із ворогуючих родин або парку з динозаврами суди не визнавали порушення лише через подібний задум. Для авторського права важить не сама тема, а те, як саме автор перетворив її на твір.

Чи захищені дописи у Threads і X авторським правом?Інтернет давно живе у форматі підбірок: “найкращі твіти дня”, “смішні...
30/06/2026

Чи захищені дописи у Threads і X авторським правом?

Інтернет давно живе у форматі підбірок: “найкращі твіти дня”, “смішні тредси про роботу”, “10 дописів, у яких люди точно описали наше життя”. Хтось збирає чужі пости в Telegram-канал, хтось робить із них TikTok, хтось оформлює скриншоти в карусель для Instagram.

На перший погляд, усе виглядає безпечно: дописи були опубліковані відкрито, автора часто видно на скриншоті, а формат ніби просто підбірка. Але публікація в соцмережі не означає, що текст можна вільно копіювати й використовувати для власного контенту.

За українським законом короткий допис теж може бути об’єктом авторського права, якщо в ньому є оригінальна форма: стиль, гумор, особиста історія, добір слів, авторська інтонація чи власний аналіз. Закон захищає не саму ідею або факт, а те, як саме вони висловлені.

Тому дописи у Threads, X чи інших соцмережах можуть бути захищені авторським правом. Фраза на кшталт “сьогодні холодно” навряд чи буде твором. А от дотепний пост, мініесей, тред із власною думкою або впізнаваною подачею – цілком.

Де межа? Послатися на допис, вбудувати його через інструменти платформи або процитувати короткий фрагмент для огляду, критики чи аналізу – це одна ситуація. Але системно брати чужі пости, озвучувати їх у TikTok, збирати в підбірки чи робити з них основу Telegram-каналу – вже інша.

Важливо: вказати автора правильно, але цього не завжди достатньо. Авторство не замінює дозвіл, якщо чужий текст фактично стає основою вашого контенту.
Тож просте правило таке: посилатися – безпечніше, ніж копіювати; цитувати з власним коментарем – безпечніше, ніж просто збирати чужі пости; питати дозволу – краще, ніж сподіватися, що “це ж було в інтернеті”.

Соцмережі створені для поширення, але поширення не дорівнює привласненню. Якщо чужий допис стає головною цінністю вашого матеріалу, варто зупинитися й подумати: ви його цитуєте, чи фактично використовуєте як власний контент?

Книжка вголос на YouTube: любов до читання чи порушення авторського права?На YouTube легко знайти відео, де люди читають...
22/06/2026

Книжка вголос на YouTube: любов до читання чи порушення авторського права?

На YouTube легко знайти відео, де люди читають книжки вголос. Не уривок для огляду і не кілька цитат для рецензії, а сторінку за сторінкою, розділ за розділом, іноді цілий роман або дитячу книжку від початку до кінця.

Часто це подається невинно: “ділюся улюбленою книжкою”, “канал без монетизації”, “автора ж зазначено”. Але якщо повний текст книжки з’являється у відкритому доступі в аудіоформаті, він фактично стає безкоштовною аудіокнигою.

Аудіокнига – це окремий спосіб використання твору. Для її створення потрібні права: від автора, перекладача, видавництва або іншого правовласника. Купівля паперового примірника не означає, що людина отримала право поширювати текст публічно.

За українським законом книжка є об’єктом авторського права, а купівля примірника не означає переходу прав на сам твір. Покупець володіє річчю, паперовою книжкою. Але не текстом як об’єктом права. Розміщення твору в інтернеті для необмеженої аудиторії належить до способів використання, які контролює правовласник.

Тому повне читання книжки вголос на YouTube без дозволу – це використання чужого твору для створення публічного контенту. І навіть якщо канал не монетизований, це не робить таке використання автоматично законним.

Звісно, про книжки можна й варто говорити онлайн: робити огляди, радити видання, аналізувати сюжет, читати короткі цитати для рецензії чи критики. Але цитата має допомагати висловити власну думку, а не замінювати собою всю книжку.

З днем народження, 🤍Ваш професійний шлях — яскравий приклад того як знання, стратегічне мислення та відданість своїй спр...
01/06/2026

З днем народження, 🤍

Ваш професійний шлях — яскравий приклад того як знання, стратегічне мислення та відданість своїй справі, здатні створити цілу культуру поваги до інтелектуальної власності та авторському праву.

Бажаємо вам міцного здоровʼя, внутрішньої гармонії та невичерпної енергії для реалізації найамбітніших проєктів.

А знаючи вас, все точно вийде! З днем народження🥳

У Великій Британії намагаються дати відповідь на запитання, яке ще недавно звучало як сюжет із фантастики, а тепер дедал...
31/05/2026

У Великій Британії намагаються дати відповідь на запитання, яке ще недавно звучало як сюжет із фантастики, а тепер дедалі більше схоже на щоденну реальність: як жити у світі, де текст, пісню, зображення або навіть голос може створити машина, і не завжди зрозуміло, де саме закінчується людська творчість і починається алгоритм.

Як повідомило Reuters, британський уряд розглядає можливість запровадити маркування контенту, створеного штучним інтелектом, а також готує ширший пакет рішень у сфері авторського права й AI. Ідеться не лише про боротьбу з дезінформацією чи deepfake-зображеннями. У центрі дискусії значно ширше питання: як захистити авторів, виконавців і правовласників у момент, коли їхні твори, голоси, стилі та цифрові образи можуть бути використані без згоди й без винагороди.

Урядовий звіт, оприлюднений у березні 2026 року, показує, що Лондон сприймає цю тему як цілком прикладну політику. У документі окремо винесені питання прозорості щодо того, які твори використовуються для навчання AI-систем, прозорості щодо AI-результатів, ліцензування, правозастосування, а також digital replicas, тобто цифрових копій голосу, зовнішності чи інших впізнаваних рис людини. Це важливо, адже йдеться про системну спробу вибудувати нові правила для ринку, де технології почали рухатися швидше за право.

Для України ця дискусія звучить напрочуд близько. Хто відповідає, якщо чийсь голос “оживили” без дозволу, якщо стиль ілюстратора перетворили на безкоштовний ресурс для генератора, якщо редакційний текст використали для машинного навчання, а сам автор про це навіть не дізнався?

Для медіа, музикантів, дизайнерів, перекладачів, письменників і всіх, хто працює з інтелектуальним продуктом це нова зона професійного ризику.

Britannica та Penguin Random House судяться з OpenAI: видавці звинувачують компанію у крадіжці контентуБерезень–квітень ...
05/05/2026

Britannica та Penguin Random House судяться з OpenAI: видавці звинувачують компанію у крадіжці контенту

Березень–квітень 2026 року ознаменували новий виток у глобальній суперечці між великими медіа та розробниками штучного інтелекту. Одразу кілька впливових видавництв (серед них Encyclopedia Britannica та Penguin Random House) подали позови проти компанії OpenAI, звинувачуючи її у масовому порушенні авторських прав під час навчання моделей штучного інтелекту.

Britannica стверджує, що ChatGPT незаконно відтворює фрагменти з її енциклопедичних статей і навіть приписує вигадані факти авторитетному джерелу. Позов також містить звинувачення у порушенні Закону Ленгема, про неправомірне використання торгових марок у США.

Речник OpenAI у коментарі Reuters відповів, що їхні моделі «ґрунтуються на принципах добросовісного використання» і сприяють науковим новаціям, навчаючись переважно на відкритих джерелах.

Паралельно про схожий позов повідомило видавництво Penguin Random House, яке звинувачує OpenAI у відтворенні текстів книжок без ліцензії.

Ці справи є частиною ширшої тенденції у світі: медіакомпанії, автори та освітні проєкти намагаються встановити чіткі правові межі між «навчанням ШІ» і комерційним використанням контенту. Схожі позови проти OpenAI, Google і стартапу Perplexity уже подали The New York Times та низка авторських спілок.

Експерти зазначають, що ці суди можуть визначити прецедент для всієї індустрії, зокрема, чи вважається машинне навчання на захищених текстах порушенням авторського права, якщо результат не є точним відтворенням, а «похідним знанням».

Європа проти тіньового навчання: нова директива може змінити правила для штучного інтелектуЄвропейський Союз виходить на...
10/04/2026

Європа проти тіньового навчання: нова директива може змінити правила для штучного інтелекту

Європейський Союз виходить на новий рівень боротьби за прозоре використання творчого контенту. У березні 2026 року Єврокомісія оприлюднила проект “Директиви про цифрову відповідальність видавців”, документа, який уже називають “новою конституцією авторського права в епоху ШІ”.

Більш детально читайте в каруселі ➡️

Верховний суд США фактично залишив без відповіді, а разом із тим і без “парасольки” авторського права, цілий клас робіт,...
22/03/2026

Верховний суд США фактично залишив без відповіді, а разом із тим і без “парасольки” авторського права, цілий клас робіт, які народжуються не в майстерні чи студії, а в обчислювальному середовищі. Суд відмовився втручатися у багаторічну суперечку між винахідником Стівеном Талером та US Copyright Office, який послідовно наполягає: твори, створені повністю штучним інтелектом, не підлягають охороні авторським правом за чинним американським законом.

Справу, що дійшла до найвищої судової інстанції, запустило зображення: A Recent Entrance to Paradise. Воно було згенероване моделлю DABUS, розробленою самим Талером. Ще у 2018 році він подав заявку на реєстрацію авторського права, проте Copyright Office відмовив. Після повторного відхилення у 2022-му Талер пішов у суди, і програв на кожному рівні.

Юристи Талера називають це питанням “першорядної важливості” для світу, де генеративні інструменти вже стали буденним способом виробництва контенту: від візуального мистецтва до музики. Їхній аргумент звучить як попередження: навіть якщо суд колись змінить підхід, індустрія може втратити “критично важливі роки”, упродовж яких регуляторна невизначеність стримуватиме розвиток і комерційне використання AI-контенту.

Утім, нинішня логіка американської системи проста: ключовою умовою авторського права є людське авторство. Саме на цій “фундаментальній вимозі” стоять рішення судів, які підтримали Copyright Office. У США це легко перевіряється на практиці завдяки реєстраційній процедурі: якщо твір повністю згенерований системою, а людина не виступає автором у творчому сенсі – тоді охорона не виникає.

Водночас межа між “людина створила” і “людина натиснула кнопку” стає головним нервом дискусії. У своєму нещодавньому звіті US Copyright Office визнав: якщо людина використовує AI як інструмент у творчому процесі, результат може охоронятися. Але “одних лише промптів” недостатньо, щоб автоматично перетворити згенероване на об’єкт авторського права.

Іноді шлях до Олімпіади проходить не лише через тренування, падіння й медалі, а й через… юридичні кабінети. Історія іспа...
08/03/2026

Іноді шлях до Олімпіади проходить не лише через тренування, падіння й медалі, а й через… юридичні кабінети. Історія іспанського фігуриста Томаса-Льоренса Гуаріно Сабате яскравий тому доказ. За кілька тижнів до зимових Ігор у Мілані–Кортіні він дізнався, що його коротка програма під музику з мультфільму «Міньйони», з якою він виступав увесь сезон, може бути заборонена через проблеми з авторськими правами. Під загрозою опинилася не просто композиція, під загрозою була вся олімпійська підготовка, відточена до автоматизму.

Парадокс у тому, що формально спортсмен зробив усе правильно: ще місяці тому подав музику через рекомендовану Міжнародним союзом ковзанярів процедуру погодження прав, виступав із нею на турнірах і навіть на чемпіонаті Європи. Але Олімпіада – особливий рівень, де питання авторського права стають жорсткішими, а будь-яка невизначеність може коштувати старту.

Лише після хвилі підтримки в соцмережах та публічного розголосу правовласник, студія Universal, дав «зелене світло» на використання саундтреку як виняток. «Міньйони знову виходять на олімпійський лід», – написав спортсмен, дякуючи фанатам.

У США набирає обертів кампанія «Stealing Isn’t Innovation» («Крадіжка – не інновація»), у межах якої сотні відомих митці...
19/02/2026

У США набирає обертів кампанія «Stealing Isn’t Innovation» («Крадіжка – не інновація»), у межах якої сотні відомих митців виступили проти використання їхніх творів для навчання систем штучного інтелекту без згоди та винагороди.

Ініціатива стартувала 24 січня 2026 року й об’єднала акторів, музикантів, письменників і художників, серед яких Скарлетт Йоганссон, Кейт Бланшетт, Джозеф Гордон-Левітт, Сінді Лопер та інші.
Учасники кампанії наголошують: технологічні компанії масово використовують захищені авторським правом тексти, музику, зображення та аудіовізуальні твори для тренування ШІ-моделей без дозволу правовласників. За їхніми словами, це не є «чесним використанням», а підриває економічні та культурні основи креативної індустрії.

На тлі кампанії в судах США вже розглядається близько 60 позовів проти компаній-розробників ШІ. Позивачі вимагають визнати незаконним навчання алгоритмів на авторському контенті без ліцензування та компенсації.

Водночас митці не закликають зупиняти розвиток штучного інтелекту. Їхня ключова вимога – запровадження прозорих ліцензійних угод і партнерств між AI-компаніями та авторами. «Інновації можливі без порушення прав», – йдеться в заяві кампанії.

Організатори наголошують: креативна індустрія США – це мільйони робочих місць і один з ключових елементів глобального культурного впливу країни. І розвиток нових технологій, на їхню думку, не повинен відбуватися ціною знецінення авторства.

Address

вУлица Почайнинська, 57/59A
Kyiv
04071

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 18:00
Wednesday 09:00 - 18:00
Thursday 09:00 - 18:00
Friday 09:00 - 18:00

Telephone

+380983311331

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Law Net posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Law Net:

Shortcuts

Share