Law Firm "Andriy Myahkyy and Partners"

Law Firm "Andriy Myahkyy and Partners" Юридичні послуги

Продовжуємо допомагати нашим Збройним силам України. Госпітальєри - це медичний батальйон, який шляхом надлюдських зусил...
14/12/2023

Продовжуємо допомагати нашим Збройним силам України.
Госпітальєри - це медичний батальйон, який шляхом надлюдських зусиль рятує життя військових на найгарячіших напрямках.
Підтримка медиків- це врятовані життя військових.
Маємо не зупинятись і давати приклад іншим. Будь-яка допомога сьогодні наближає нас до Перемоги.
Андрій Мягкий

Госпітальєри вдячні Андрію Мягкому за передані кошти на придбання автівки для нас!

https://www.facebook.com/profile.php?id=100008322520554

Разом до перемоги!

Увага. Не поширюйте неправду.Адвокатське об’єднання "Адвокатська компанія "Андрій Мягкий та Партнери" звертається до пре...
29/08/2023

Увага. Не поширюйте неправду.

Адвокатське об’єднання "Адвокатська компанія "Андрій Мягкий та Партнери" звертається до представників засобів масової інформації із спростуванням публічних заяв CEO Concorde Capital Ігоря Мазепи щодо нашої компанії та його інтерпретації конфлікту навколо Майницького родовища.

Виражаємо стурбованість, що професіонали в сфері інвестицій, які мають вплив на формування інвестиційного клімату в державі, вдаються до поширення неправдивої, навмисно перекрученої інформації.

Значуща частина інформації, яку повідомляє CEO Concorde Capital Ігор Мазепа на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook 28.08.2023 та подалі розповсюджуваної у ЗМІ, є відвертою неправдою і не відображає реальної ситуації. Це стосується як ступеня участі нашої компанії у ситуації, так і реального стану справ на Майницькому родовищі.

Заявляємо зацікавленим засобам масової інформації про готовність в будь-який момент прокоментувати дану ситуацію. Ми відкриті для спілкування, адреса для запитів [email protected].

На жаль, змушені констатувати той факт, що на даний момент жодне ЗМІ не звернулося до нас за коментарями, і всі опубліковані матеріали відображають виключно сторону Ігоря Мазепи.

Igor Mazepa
Игорь Мазепа
Concorde Capital
Офіс Президента України
David Braun
Василій Малюк
Андрій Костін
Ivan Vyhivskyi
Данило Гетманцев
Andriy Gerus
Федерація роботодавців України
Спілка українських підприємців - СУП
European Business Association
American Chamber of Commerce in Ukraine

Допомагаємо військовим на фронті.За ініціативи та сприяння ТУ ДСА України в Кіровоградській області, засновником адвокат...
01/07/2022

Допомагаємо військовим на фронті.
За ініціативи та сприяння ТУ ДСА України в Кіровоградській області, засновником адвокатської компанії Андрієм Мягким було придбано автомобіль та передано його бійцям Сил спеціальних операцій.
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!💛💙

На разі на опрацюванні в комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку знаходиться законопроект, який може повн...
27/01/2022

На разі на опрацюванні в комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку знаходиться законопроект, який може повністю змінити правову систему України. Мова йде про «Проект Закону про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» від 09.09.2021 № 6013.
Суть згаданого законопроекту зводиться до відміни Господарського кодексу та запровадження перехідного періоду, протягом якого Україна має перейти до новітнього правового регулювання у сфері господарювання.
Автори законопроекту – 135 народних депутатів на чолі із Головою Верховної Ради – вважають, що таким чином без зайвих втрат для державного бюджету вдасться удосконалити корпоративне управління в юридичних особах, заснованих на державній і комунальній власності, підвищити інвестиційну привабливість країни, запровадити ефективні механізми контролю за використанням об’єктів державної та комунальної власності, а також усунути суперечності між Цивільним кодексом та актами спеціального законодавства.
Водночас насправді не все так очевидно. До законопроекту висловило зауваження як Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (ГНЕУ), так і ціла низка центральних органів виконавчої влади, які рекомендували доопрацювати проект або ж взагалі відхилити. Отже, для початку розглянемо основні положення законопроекту.
У зв’язку з відміною Господарського кодексу автори законопроекту пропонують запровадити перехідний період, який почнеться з дня набрання законом чинності і триватиме 7 років. Правові відносини у сфері господарювання протягом перехідного періоду регулюватимуться Законом України «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період», який по суті буде міні-Господарським кодексом.
Разом із тим, ряд положень проекту регулюють суспільні відносини відмінно від Господарського кодексу. Так, зокрема, пропонується врегулювати питання управління підприємством. Ст. 4 проекту чітко визначено перелік органів управління підприємством, якими є керівник та наглядова рада (у разі її створення).
Передбачається, що члени наглядової ради обираються власником підприємства або суб’єктом, що виконує його функції, з дотриманням вимог, передбачених статутом, а припинення їх повноважень може бути здійснене тільки з одночасним обранням нових членів наглядової ради.
Що ж до керівника підприємства, то автори законопроекту пропонують встановити два способи його призначення: власником або наглядовою радою, при цьому керівники державних та комунальних підприємств призначаються наглядовою радою за пропозицією комітету наглядової ради з питань призначень та винагород посадовим особам за результатом конкурсного відбору.
Врегульовано також питання здійснення діяльності посадовими особами підприємства, яка має відбуватися в інтересах юридичної особи, добросовісно, розумно та у такий спосіб, який на їхнє добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності підприємства з розумним ступенем обачності, професійності і старанності. На посадових осіб проектом пропонується покласти обов’язок уникати конфлікту інтересів, а при призначенні на посаду – подавати перелік своїх афілійованих осіб.
Згідно з проектом зазнала змін і діяльність самого підприємства: покращилося правове регулювання укладення та виконання значних правочинів та правочинів із заінтересованістю, встановлено обов’язок підприємства мати власний веб-сайт та оприлюднювати на ньому (1) фінансову звітність і документи звітності, що подаються відповідним державним органам, (2) статут підприємства у чинній редакції, а також у редакціях, що діяли протягом останніх 5 років, (3) перелік афілійованих осіб, а (4) також всі рішення наглядової ради та власника (суб’єкта, що виконує функції власника підприємства) щодо підприємства за останні 5 років. Для державних та комунальних підприємств відповідний перелік відомостей, що підлягають опублікуванню, є ширшим.
Разом із тим, наведені вище зміни будуть діяти виключно протягом перехідного періоду, тривалістю в 7 років. При чому з моменту набрання чинності законом забороняється: (1) створення юридичних осіб в організаційно-правових формах, не передбачених Цивільним кодексом, зокрема державного, комунального чи приватного підприємства; а також (2) закріплення за юридичними особами майна на праві господарського відання та оперативного управління майна.
Більше того, уже через 4 роки після набрання чинності законом забороняється внесення змін до відомостей про державні підприємства, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, крім відомостей, що пов’язані з їх перетворенням, злиттям з господарським товариством, приєднанням до господарського товариства, ліквідацією або зміною суб’єкта, що виконує функції власника підприємства.
Протягом 5 років з дня набуття законом чинності власник підприємства (суб’єкт, що виконує функції власника підприємства) зобов’язаний прийняти рішення про реорганізацію підприємства (злиття з господарським товариством, приєднання до господарського товариства, перетворення в господарське товариство) або його ліквідацію.
Разом із тим, у зв’язку з очікуваною масовою реорганізацією підприємств постане питання щодо дійсності дозвільних документів, що були надані таким підприємствам. Так, ч. 7 ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено, що дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з підстави наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом
У зв’язку з вищевикладеним, автори проекту пропонують передбачити, що дозвільні документи, які були видані підприємствам, щодо яких було прийнято рішення про реорганізацію, є чинними для юридичних осіб – правонаступників на строк, на який вони були видані. Аналогічно пропонується врегулювати питання щодо приналежності права постійного користування земельними ділянками.
Законопроектом також пропонується вирішити питання правового режиму та юридичної долі майна, що наразі належить державним та комунальним підприємствам на праві оперативного управління чи господарського відання. Таке майно може бути передано правонаступнику у власність, оренду або в управління за відповідним договором. Якщо ж власник підприємства або суб’єкт, що виконує його функції не прийме жодне із пропонованих рішень, то відповідне майно вважатиметься переданим правонаступнику у власність, за винятком (1) прав інтелектуальної власності, (2) нерухомого майна, (3) цілісних і єдиних майнових комплексів, (4) цінних паперів, а також (5) повітряних і морських суден, (6) суден внутрішнього плавання та (7) рухомого складу залізничного транспорту та ( 8 ) майна, яке відповідно до закону не підлягає приватизації. Доля такого майна залишається невідомою.
Так чому ж законопроект був розкритикований цілою низкою організацій та установ? На це є низка причин. Так, наприклад, ГНЕУ не погоджується з проектом закону в концептуальному плані та не підтримує відмову держави від організаційно-правової форми державного/комунального підприємства, існування яких передбачене в Конституції України (ч. 3 ст. 37; ч. 2 ст. 142).
Законопроект також передбачає, що державне та комунальне майно, яке раніше було закріплене за органом державної влади, органом місцевого самоврядування, державною чи комунальною організацією (установою, закладом), може бути передано їм управління, оренду або на іншому речовому праві, зокрема, на праві узуфрукту.
ГНЕУ звертає увагу, що наявність у органів державної влади та місцевого самоврядування дискреційних повноважень щодо вибору правового титулу, на якому передається майно, створить зайві корупційні ризики, та і поняття узуфрукту наразі не відоме вітчизняному законодавству.
Критикують законопроект й органи виконавчої влади. Наприклад, Міністерство охорони здоров’я звертає увагу, що поняття підприємства залишається у цілій низці нормативно-правових актів, які потребуватимуть зміни у зв’язку з прийняття проекту. Так, авторами проекту не враховано, що відповідно до статті 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» за організаційно-правовою формою заклади охорони здоров’я державної власності можуть утворюватися та функціонувати як казенні підприємства або державні установи.
Також законопроект пропонує перенести низку норм до Цивільного кодексу, який визначатиме правовий статус об’єднання юридичних осіб, особливості укладення типових договорів, поняття корпоративних прав тощо.
Водночас норми Господарського кодексу щодо штрафних та оперативно-господарських санкцій, окремих видів господарських договорів перенесені не будуть і втратять чинність відразу після набрання чинності законом, тобто на наступний день після його опублікування. Надалі згадані відносини регулюватимуться виключно положеннями Цивільного кодексу України. Така швидка зміна в правовому регулюванні вочевидь негативно вплине на суб’єктів господарювання, які наразі користуються інструментарієм, передбаченим Господарським кодексом.
Містить законопроект і пропозиції, які не мають відношення до скасування Господарського кодексу. Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» обмежено розмір пені за порушення суб’єктами господарювання грошового зобов’язання подвійною обліковою ставкою Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 рекомендував парламенту законодавчо врегулювати питання щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання позичальниками – фізичними особами грошових зобов’язань у відносинах споживчого кредитування, однак це так і не було зроблено. Наразі автори проекту пропонують обмежити розмір пені будь-якого боржника, а не лише суб’єктів господарювання, що, безперечно, є позитивним.
Як бачимо, законопроект є надзвичайно амбіційним, однак містить низку недоліків, які потрібно виправити. Враховуючи значимість пропонованих змін, головне – це ретельно опрацювати всі пропозиції до проекту та врахувати можливі наслідки від його прийняття в тій чи іншій редакції.

Джерела:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72707
https://www.kmu.gov.ua/bills/proekt-zakonu-pro-osoblivosti-regulyuvannya-pidpriemnitskoi-diyalnosti-okremikh-vidiv-yuridichnikh-osib-ta-ikh-obednan-u-perekhidniy-period
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-13

Advocate ua official web site

450 тисяч нових робочих місць, зростання ринку креативної індустрії практично удвічі – такими є цілі авторів Закону Укра...
25/10/2021

450 тисяч нових робочих місць, зростання ринку креативної індустрії практично удвічі – такими є цілі авторів Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (надалі – «Закон»), що був підписаний 11 серпня Президентом.
Разом із тим, Закон зазнав гучної критики від низки експертів та організацій, зокрема, Головного юридичного управління апарату Верховної Ради України, що у незвично гострій для себе манері розкритикувало проект майбутнього Закону, називавши його «юридичним Франкенштейном», який змішує предмети регулювання низки законодавчих актів, нівелюючи при цьому галузеву належність законодавства та створюючи колізійне регулювання однотипних правовідносин.
В основі Закону лежить ідея створення для IT індустрії спеціального правового режиму «Дія Сіті», який поширюватиме своє регулювання не на певну територію, а на певних осіб – резидентів «Дія Сіті».
Також для «Дія Сіті» буде характерною обмежена сфера суспільних відносин, що попаде під регулювання нового правового режиму: лише ті види діяльності, які пов’язані з ринком інформаційних технологій, наприклад, комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність з керування комп’ютерним устаткуванням, оброблення даних, робота веб-порталів та постачальників послуг, пов’язаних із віртуальними активами, а також освітня і рекламна діяльність у зазначеній сфері та кіберспорт.
Водночас закон надає право уряду визначати додаткові види діяльності, на які поширюватиметься дія пільгового режиму, що, на нашу думку, не кращим чином сприятиме стабільності правового регулювання.
З-поміж іншого, варто відзначити також те, що Закон не зобов’язує суб’єктів господарювання набувати резиденства в Дія Сіті, це відбуватиметься виключно за бажанням особи та за умови, що вона відповідає всім необхідним критеріям, яких є декілька.
Так, резидентом «Дія Сіті» зможе бути виключно юридична особа, не менше 90% доходу якої припадає на діяльність у сфері ІТ-індустрії, за умови, що розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам становить не менше 1200 євро, а кількість працівників – не менше дев’яти.
Однак, Законом передбачені певні винятки для юридичних осіб, створених у строк до двох років до дня подання заяви про набуття статусу резидента, – вони можуть тимчасово не відповідати критеріям щодо кількості працівників та розміру заробітних плат, але не довше ніж до 31 грудня року, наступного за роком, у якому така юридична особа набула статусу резидента «Дія Сіті».
У свою чергу, набуття статусу резидента надасть суб’єкту господарювання низку переваг, які діятимуть невизначений строк, але не менше ніж 25 років. Так, протягом вказаного строку з моменту фактичного початку діяльності правового режиму «Дія Сіті», держава гарантує незмінність умов його правового регулювання, а також поширення на всіх резидентів, їх акціонерів та учасників системи державних гарантій захисту інвестицій, передбачених законодавством про інвестиційну діяльність та режим іноземного інвестування.
Отже, по-перше, резидент «Дія Сіті» користуватиметься правом пільгового оподаткування: ставка податку на доходи фізичних осіб, яким буде оподатковуватися, зокрема, заробітна плата працівників резидента, становитиме 5% замість 18%. При цьому не підлягатимуть оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дохід від відчуження акцій (корпоративних прав) резидента «Дія Сіті», які перебували у власності понад 1 рік та дивіденди від резидента «Дія Сіті», якщо вони не виплачувались протягом 2 послідових календарних років.
У свою чергу, єдиний соціальний внесок для працівників резидента, не задіяних безпосередньо в ІТ-сфері, становитиме 22% від мінімальної заробітної плати, тобто буде дорівнювати розміру мінімального страхового внеску в Україні.
Резидент також матиме право обирати між сплатою податку на прибуток (18%) та податком на виведений капітал (9%), який ще не відомий податковому законодавству України.
В основі податку на виведений капітал лежить ідея оподаткування не прибутку підприємства, а коштів, які виводяться з нього, наприклад дивідендів, роялті тощо. Таким чином, держава, запроваджуючи податок на виведений капітал, заохочує бізнес реінвестувати в розвиток.
Щоправда, варто зазначити, що перелічені вище умови оподаткування резидентів «Дія Сіті» ще не є остаточними: законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України № 5376 наразі прийнятий лише в першому читанні.
По-друге, резиденту «Дія Сіті» практично не доведеться зустрічатися з адміністративними труднощами при веденні бізнесу. В основі взаємодії резидента та органів влади лежатиме декларативний принцип подання відомостей без необхідності подачі документів на їх підтвердження.
Закон пов’язує набуття відповідного правового статусу із поданням заяви до уповноваженого органу, при чому останньому забороняється вимагати від заявника подання документів, що підтверджують або спростовують інформацію, зазначену в заяві, які видаються державними органами та органами місцевого самоврядування.
Розгляд заяви відбуватиметься в короткі строки, і за умови відповідності переліченим вище критеріям компанія з’явиться в реєстрі «Дія Сіті», до якого також будуть внесені відомості про посадових осіб резидента, а саме керівника, членів виконавчого органу, членів інших органів, які утворені згідно із статутом, а також головного бухгалтера.
З-поміж іншого, у Реєстрі будуть розміщені відомості про всі рішення уповноваженого органу, прийняті стосовно резидента «Дія Сіті», а також інформація про відповідність юридичної особи критеріям резиденства. Передбачається, що доступ до Реєстру Дія Сіті буде відкритим та безкоштовним.
Ще однією перевагою для резидента «Дія Сіті» є ліберальне регулювання трудових правовідносин.
Так, при наймі працівника на роботу резидент «Дія Сіті» матиме право замість безстрокового трудового договору укласти з ним контракт. При чому строк дії контракту, права, обов’язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці, умови розірвання трудового контракту визначатиметься передусім угодою сторін.
З ІТ-спеціалістами резидент «Дія Сіті» матиме можливість укладати гіг-контракти – цивільно-правові договори про виконання робіт чи надання послуг. Строк дії гіг-контракту, права, обов’язки та відповідальність сторін гіг-контракту, винагорода працівника, валюта, у якій вона визначається, умови припинення гіг-контракту та інші умови визначатимуться у самому гіг-контракті за домовленістю сторін.
При чому за умовами гіг-контракту послуги (роботи), які надаються (виконуються) за гіг-контрактом, можуть полягати у виконанні функцій певної посади, що не вважатиметься вступом у трудові відносини. Разом із тим, закон регулює питання місця роботи працівника, відпустки, соціальних гарантій, часу виконання завдань та відпочинку. Таким чином, мова йде про повноцінний аналог трудового договору.
Законом передбачається також право односторонньої відмови від гіг-контракту, як з боку працівника, так і з боку резидента за умови повідомлення про це іншої сторони не пізніше як за 30 календарних днів до запланованої дати припинення правовідносин.
З-поміж іншого, Закон містить інші положення, спрямовані на обмеження прав працівника: зокрема роботодавцю надається право моніторингу використання інформаційно-комунікаційних систем та обладнання резидента Дія Сіті, яким користується працівник (фактично мова йде про контроль за тим, чим використовує працівник обладнання у своїх приватних інтересах); а також право розірвати договір з працівником в односторонньому порядку у випадку його тимчасової непрацездатності, що безперервно триває більше одного місяця.
Закон також регулює укладення та виконання договорів про нерозголошення та про утримання від вчинення конкурентних дій. Передбачається, що сторони мають право передбачити виплату компенсації у разі порушення умов зазначених договорів, при чому до такої компенсації не застосовуються положення Цивільного та Господарського кодексів України про неустойку, збитки чи санкції.
Відповідно до закону договір про утримання від вчинення конкурентних дій може передбачати зобов’язання працівника на строк до 12 місяців утримуватися від вчинення будь-яких конкурентних дій, передбачених договором, на певній території за умови отримання за це додаткових матеріальних благ.
Також Закон встановлює певні особливості змісту та виконання господарських зобов’язань.
Так, наприклад, договір, стороною якого є резидент Дія Сіті, чи договір щодо частки у статутному капіталі резидента Дія Сіті може передбачати перелік запевнень, що надаються стороною або сторонами, щодо обставин, які мають значення для укладення, виконання або припинення такого договору. У разі, якщо відповідні запевнення виявляться неправдивими, навіть без вини на те сторони, інша сторона матиме право вимагати сплати компенсації або неустойки.
Закон передбачає також рецепцію деяких інструментів корпоративного права Англії та Уельсу, зокрема договір позики з правом входження в статутний капітал юридичної особи-боржника у разі його невиконання та передачу повноважень виконавчого органу юридичної особи іншій юридичній особі (по суті – компанії з управління).
Закон був підписаний 11 серпня Президентом України та вже набрав чинності. Разом із тим, наразі очікується прийняття відповідного закону про внесення змін до Податкового кодексу України та прийняття підзаконних актів, спрямованих на виконання на виконання Закону, на що уряду відведено шість місяців.

Джерела:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70298
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1667-20

Продовжуючи тему Концепції оновлення Цивільного кодексу України (ЦКУ) на цей раз зосередимося на реформі інститутів зобо...
05/05/2021

Продовжуючи тему Концепції оновлення Цивільного кодексу України (ЦКУ) на цей раз зосередимося на реформі інститутів зобов’язального та спадкового права.
Значні зміни насамперед стосуватимуться основ зобов’язальних правовідносин. З’явиться ціла низка норм, орієнтованих на захист боржника. Так, передбачається поява обов’язку боржника та кредитора співпрацювати у випадках, коли цього можна розумно очікувати у зв’язку з виконанням боржником свого обов’язку.
Окрім того, з’явиться заборона дискримінаційної поведінки у зобов’язанні. Разом із тим, є певні побоювання, що у випадку закріплення відповідного принципу, указана норма може бути використана боржником з метою ухилення від виконання зобов’язання, наприклад, з посиланням на відмінне ставлення кредитора до інших боржників.
Знайдуть закріплення також нові інститути, які передбачатимуть виплату компенсацій у зв’язку з невиконанням судового рішення або договору. Так, згідно з пропонованими положеннями про астрент (судову неустойку), суд, у випадку невиконання відповідачем встановленого рішенням обов’язку виконати зобов’язання в натурі, матиме право на вимогу позивача присудити на його користь грошову компенсацію.
У свою чергу в підприємницькій сфері пропонується надати сторонам договору можливість обумовлювати право на відмову від виконання зобов’язання сплатою певної грошової суми іншій стороні зобов’язання.
Також зазнає змін чинна стаття 551 ЦКУ, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Автори Концепції зазначають про те, що норма сформована нечітко, а тому пропонують доповнити її положеннями про те, що суд має право зменшити розмір неустойки лише за наявності про це заяви боржника; зменшення неустойки, яка підлягає сплаті підприємцем на підставі договору, допускається у виключних випадках у разі доведеності того, що стягнення неустойки у визначеному договором розмірі може мати наслідком отримання кредитором необґрунтованої вигоди.
У світлі лібералізації положень ЦКУ автори також наполягають на відмові від конструкції штрафної неустойки, закріпленої в нинішній редакції ЦКУ, яка передбачає нарахування неустойки разом із збитками, на користь неустойки залікової, що передбачає стягнення збитків у частині, що не покрита неустойкою, як це зараз встановлено Господарським кодексом України.
Зазнають певних змін також й інші засоби забезпечення виконання зобов’язань. Варто звернути увагу на пропозицію, що стосується правил про заставу. Автори Концепції розмірковують над включенням до ЦКУ норми, спрямованої на захист прав третіх осіб, які є добросовісними набувачами заставленого майна (не знали і не могли знати на момент набуття у власність, що майно перебуває в заставі). Якщо добросовісність буде доведена, то в цьому випадку заставу необхідно буде вважати припиненою, а заставодержатель матиме право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, забезпеченого заставою, або заміни предмета застави. Однак, включення відповідного положення може суттєво полегшити «роботу» рейдерам, які будуть відчужувати майно на користь пов’язаних осіб, що у свою чергу будуть доводити добросовісність набуття предмету застави.
З’явиться у ЦКУ й інститут забезпечувального платежу, згідно з яким грошове зобов’язання, за угодою сторін може бути забезпечене шляхом внесення однією зі сторін на користь іншої певної грошової суми, що надасть кредитору можливість відшкодувати збитки та отримати неустойку без звернення до суду.
Автори Концепції також прагнуть переглянути концептуальні підходи до цивільно-правової відповідальності. Мають з’явитися оновлені умови звільнення від відповідальності: (1) непередбачуваність шкоди та (2) «перешкода поза контролем».
Відповідно до першої умови, боржник за зобов’язанням, яке виникає із договору чи іншого правочину, відповідає лише за ту шкоду, яку він передбачав або міг розумно передбачити, у момент виникнення зобов’язання, як вірогідного результату його невиконання, за винятком тих випадків, коли зобов’язання було порушене умисно, а також внаслідок недбалості або грубої недбалості боржника.
У свою чергу «перешкода поза контролем» матиме місце у випадку невиконання стороною зобов’язання, якщо вона доведе, що таке невиконання було викликане перешкодою поза її контролем і що від неї нерозумно було очікувати прийняття до уваги цієї перешкоди під час укладення договору або ж уникнення чи подолання цієї перешкоди чи її наслідків.
Концепція передбачає імплементацію до ЦКУ норм щодо відповідальності за порушення переддоговірних зобов’язань. Йдеться про відповідальність за недобросовісне ведення переговорів, забезпечення можливістю юрисдикційного захисту меморандумів, протоколів про наміри тощо. За своєю правовою природою переддоговірна відповідальність буде визначатися як відповідальність за зловживання правом.
Значних змін зазнають норми ЦКУ, які регулюють позадоговірні зобов’язання. Планується уточнити перелік доказів завдання шкоди, врегулювати питання причинно-наслідкового зв’язку тощо. З’являться також нові положення щодо відшкодування шкоди, завданої: (1) шкідливим програмним забезпеченням, (2) вірусами та іншими біологічними організмами, (3) робототехнікою та штучним інтелектом, (4) малолітніми особами, які перебували під наглядом закладу освіти, (5) руйнуванням будівлі або споруди, що перебувала в неналежному технічному стані, (6) інформацією чи порадою, (7) порушенням правил добросусідства, (8) навколишньому природному середовищу, (9) внаслідок зловживання правом.
Ще однією суттєвою новелою може стати запровадження інституту колективного позову за європейським зразком. За європейською моделлю колективних позовів зацікавлені в захисті своїх прав особи, які відповідають загальним умовам щодо особи позивача в певній справі, можуть подати заяву про приєднання до позову.
Змін очікують й інститути спадкового права. Так, розшириться перелік умов, за наявності яких право спадкувати матиме дитина, яка народжена після смерті спадкодавця. Наразі спадкоємцем визнається дитина, зачата за життя спадкодавця, водночас автори Концепції пропонують надати право спадкувати також дитині, зачатій за допомогою допоміжних репродуктивних технологій після смерті спадкодавця, якщо це було зроблено протягом встановленого строку та за умови відповідного волевиявлення останнього.
Водночас, найбільші зміни в спадковому праві стосуватимуться управління спадщиною. По-перше, з’являться підстави обов’язкового призначення управління спадщиною: автори Концепції пропонують віднести до них відкриття спадщини у вигляді частки в статутному капіталі господарських товариств. По-друге, передбачається, що управління спадщиною триватиме не до з’явлення спадкоємців чи прийняття ними спадщини, як це наразі передбачено, а до оформлення спадкоємцями прав на неї. По-третє, з’явиться можливість здійснювати управління грошовими коштами, які знаходяться на рахунках померлого. Окрім того, нарешті право обирати управителя спадщиною буде надано самому спадкодавцеві (наразі право визначати управителя має хто-завгодно, але не спадкодавець: спадкоємці, нотаріус, орган місцевого самоврядування, виконавець заповіту тощо).
Також, з-поміж іншого, з’явиться новий вид заповідального розпорядження, який стосуватиметься утримання та догляду належних спадкоємцеві домашніх тварин, буде врегульовано питання спадкування прав інтелектуальної власності тощо.
Хоча Концепція стосується реформи ЦКУ, йдеться про реформу всієї сфери приватного права України: зміни також стосуватимуться сімейного та міжнародного приватного права. У результаті реалізації Концепції зникнуть як окремі законодавчі акти Сімейний, Господарський кодекси, Закони України про міжнародне приватне право, господарські товариства, у свою чергі їх норми будуть інкорпоровані до ЦКУ.
Як бачимо, Концепція пропонує цілу низку кардинальних змін в національному праві. Водночас, чи залишиться Концепція науковою працею, чи стане дорожньою картою реалізації змін покаже час.

Джерело: https://yurincom.com/legal_news/new_legislation/kontseptsiia-onovlennia-tsyvilnoho-kodeksu-ukrainy

Address

Мечникова, 10/2
Kyiv
01133

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 18:00
Wednesday 09:00 - 18:00
Thursday 09:00 - 18:00
Friday 09:00 - 18:00

Telephone

+380442341480

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Law Firm "Andriy Myahkyy and Partners" posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Law Firm "Andriy Myahkyy and Partners":

Share