23/02/2026
Впровадження міжнародного обміну інформацією про доходи через цифрові платформи (DAC7)
В Європейському Союзі та країнах Організації економічного співробітництва та розвитку давно діє механізм автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Запровадження цих правил, відомих як DAC7, тривалий час розглядалося як один із ключових етапів податкової реформи в Україні.
За своєю юридичною суттю DAC7 є поправкою до Директиви про адміністративне співробітництво у сфері оподаткування (Directive 2011/16/EU), яка встановлює обов’язки цифрових платформ щодо збору та подання інформації, а також визначає порядок автоматичного обміну цією інформацією між податковими органами різних країн. Основним нормативним актом, що закріплює правила DAC7, є Директива Європейського Союзу 2021/514 (Council Directive (EU) 2021/514). Фактично DAC7 покладає на операторів цифрових платформ обов’язок збирати, перевіряти та щорічно передавати податковим органам дані про продавців, їхні доходи та ідентифікаційні відомості. Отримана інформація автоматично передається між податковими органами держав-членів Європейського Союзу. При цьому DAC7 не запроваджує нових податків і не змінює податкові ставки, її мета — забезпечення прозорості, належної звітності та ефективного обміну інформацією.
У квітні 2025 року уряд України презентував законопроєкт № 13232, який мав на меті інтегрувати країну до глобальної системи автоматичного обміну інформацією. Цей документ передбачав запровадження обов’язків для операторів цифрових платформ щодо звітування про доходи користувачів, а також створення інфраструктури обміну даними між податковими органами України та податковими органами інших держав. Ми уважно стежили за розвитком цієї ініціативи, оскільки її реалізація могла істотно змінити правила оподаткування для більшості платників податків. Втім, подальші події виявилися несподіваними: 17 липня 2025 року законопроєкт було відкликано. Це фактично повернуло регуляторне поле до стану невизначеності, у якому країна ще не має законодавчо затвердженого механізму імплементації DAC7. Хоча офіційних пояснень відкликання оприлюднено не було, ми вважаємо, що це пов’язано з потребою доопрацювання технічних процедур, узгодження українських норм із підходами Європейського Союзу та Організації економічного співробітництва та розвитку, а також з об’єктивними складнощами адаптації до нових вимог.
Однак сам факт відкликання законопроєкту не означає відмову держави від курсу на міжнародну податкову прозорість. Навпаки, ми переконані, що правила, аналогічні DAC7, неминуче з’являться у найближчій перспективі, адже інтеграція з Європейським Союзом передбачає поступове розширення автоматичного обміну інформацією. Тому сама необхідність упровадження відповідних процедур не зникла.
У такій ситуації платники податків знову опиняються у зоні невизначеності. Оператори платформ, які працюють на українському ринку, вже сьогодні мають розуміти: довгостроковий розвиток цифрової економіки невіддільний від впровадження стандартів прозорості, що вимагають точного збору, зберігання та передачі інформації про доходи користувачів. Ті, хто завчасно адаптує свої системи до міжнародних вимог — зокрема до процедур верифікації, належної перевірки контрагентів, захисту даних та внутрішнього обліку — будуть у кращій позиції, коли нові норми набудуть чинності.
Для повноти розуміння слід уточнити, що під цифровою платформою слід розуміти професійного оператора, який надає онлайн-інструмент чи сервіс, через який користувачі (продавці, надавачі послуг, орендодавці) можуть отримувати дохід. Тобто платформа є посередником між користувачами та ринком і має технічні та організаційні можливості збирати дані про доходи та ідентифікаційні відомості користувачів. В юридичному розумінні DAC7 визначає платформу як будь-яку організацію чи компанію (юридичну особу), яка: дозволяє користувачам здійснювати продаж товарів чи надання послуг через цифровий інтерфейс; контролює, адмініструє або в іншій формі надає доступ до ринку цих користувачів; отримує плату або комісію за надання цієї послуги (часто, але не обов’язково). Натомість не є платформами: державні органи (DAC7 не регулює роботу податкових органів як «платформ»); звичайні фізичні особи або окремі продавці, вони є користувачами платформи, а не самою платформою; компанії, що не виконують функції посередника, а продають товар або послугу без створення ринку для інших користувачів.
Тому для продавців, постачальників послуг і орендодавців цифрових платформ перспектива впровадження DAC7 означає потребу у більш ретельному документуванні доходів, перегляді облікової політики та оцінці податкових наслідків своєї діяльності. Самозайнятим особам і малому бізнесу доведеться звикнути до більшої прозорості та необхідності подавати дані, які раніше могли залишатися поза увагою податкових органів. Зазвичай такі зміни є обтяжливими, однак у деяких випадках можливе застосування пільгових ставок, а перехід до системного обліку подекуди може навіть спростити роботу платникам податків.
На нашу думку, відкликання законопроєкту № 13232 стало радше тимчасовим технічним кроком, аніж політичним рішенням. Законотворці лишаються на шляху до запровадження міжнародних стандартів прозорості, проте шукають більш збалансоване рішення. Саме тому платформам, підприємцям та іншим платникам податків ми радимо вже сьогодні готуватися до нових вимог, проводити внутрішні аудити доходів, впорядковувати облік, переглядати договори із контрагентами, аналізувати моделі ведення діяльності та готуватися до майбутнього обміну інформацією.
Крім того, потенційні наслідки для платників податків можуть включати необхідність для платформ впроваджувати нові системи звітності, верифікації користувачів та передачі даних, що потребує істотних технічних і організаційних змін. Для продавців, підприємців і малого бізнесу це означатиме підвищення податкової прозорості, обов’язок ретельного обліку доходів та можливий перегляд бізнес-моделі та облікової політики, особливо якщо раніше такі доходи не декларувалися, що неодмінно призведе до додаткового податкового навантаження.
Отже, незважаючи на тимчасове гальмування, напрям розвитку української податкової системи залишається однозначним. Впровадження правил, подібних до DAC7, буде лише питанням часу. Тому саме зараз платники податків отримали можливість діяти на випередження і закласти основу для ефективної, прозорої та передбачуваної роботи у цифровій економіці, яка інтегрується до єдиного європейського простору.
________________________________________
Implementation of International Information Exchange on Income Generated via Digital Platforms (DAC7)
Within the European Union and the Organisation for Economic Co-operation and Development, a system of automatic information exchange regarding income generated through digital platforms has long been in place. The introduction of these rules, known as DAC7, has for several years been viewed as one of the key elements of tax reform in Ukraine.
In its legal essence, DAC7 is an amendment to the Directive on administrative cooperation in the field of taxation (Directive 2011/16/EU), which establishes obligations for digital platforms to collect and submit information, as well as defines the procedure for the automatic exchange of such information between tax authorities of different jurisdictions. The principal legislative act governing DAC7 is Council Directive (EU) 2021/514. In practice, DAC7 imposes obligations on operators of digital platforms to collect, verify and annually transmit to tax authorities data concerning sellers, their income and identifying information. The collected information is automatically exchanged between the tax authorities of the EU Member States. Importantly, DAC7 does not introduce new taxes or modify existing tax rates; its purpose is to enhance transparency, ensure proper reporting and facilitate effective information exchange.
In April 2025, the Government of Ukraine presented Draft Law No. 13232, aimed at integrating the country into the global system of automatic information exchange. The draft law introduced reporting obligations for operators of digital platforms regarding user income and envisaged the creation of an infrastructure for data exchange between Ukrainian tax authorities and the tax authorities of foreign jurisdictions. We closely monitored the development of this initiative, as its implementation could significantly affect the taxation framework for a broad range of taxpayers. However, subsequent developments were unexpected: on 17 July 2025, the draft law was withdrawn. This effectively returned the regulatory environment to a state of uncertainty, as the country still lacks a legislatively approved mechanism for implementing DAC7. Although no official explanation was provided for the withdrawal, we believe it was driven by the need to refine technical procedures, harmonise Ukrainian regulations with the approaches of the European Union and the Organisation for Economic Co-operation and Development, and address the practical challenges associated with adapting to the new requirements.
Nevertheless, the withdrawal of the draft law does not signify a departure from the state’s commitment to international tax transparency. On the contrary, we are convinced that rules analogous to DAC7 will inevitably be introduced in the near future, as Ukraine’s integration with the European Union requires a gradual expansion of automatic information exchange. Accordingly, the need to implement relevant procedures has not disappeared.
In this context, taxpayers once again find themselves in a zone of regulatory uncertainty. Platform operators active in the Ukrainian market should already recognise that the long-term development of the digital economy is inseparable from the implementation of transparency standards requiring accurate collection, retention and transmission of user income data. Those who proactively align their systems with international requirements — particularly with respect to verification procedures, due diligence, data protection and internal accounting — will be better positioned once the new rules come into force.
For a complete understanding, it should be clarified that a platform is to be understood as a professional operator providing an online tool or service through which users (sellers, service providers, lessors) can generate income. In other words, a platform acts as an intermediary between users and the market and has the technical and organizational capabilities to collect data on users’ income and identification information. In legal terms, DAC7 defines a platform as any organization or company (legal entity) that: allows users to sell goods or provide services through a digital interface; controls, administers, or otherwise provides access to the market for these users; and receives a fee or commission for providing this service (often, but not necessarily). Conversely, the following are not considered platforms: government authorities (DAC7 does not regulate the work of tax authorities as “platforms”); ordinary individuals or individual sellers, who are platform users, not the platform itself; companies that do not act as intermediaries but sell goods or services without creating a market for other users.
For sellers, service providers and landlords using digital platforms, the prospective introduction of DAC7 means a need for more meticulous income documentation, a review of accounting policies and a reassessment of the tax implications of their activities. Self-employed individuals and small businesses will need to adjust to increased transparency and the obligation to provide information that may previously have remained outside the scope of attention of the tax authorities. While such changes may be burdensome, some relief mechanisms may apply in specific cases, and the transition to systematic accounting may even simplify certain aspects of taxpayers’ operations.
In our view, the withdrawal of Draft Law No. 13232 is more likely a temporary technical step than a political decision. Legislators remain committed to introducing international transparency standards but appear to be seeking a more balanced and technically consistent solution. For this reason, we recommend that platforms, entrepreneurs and other taxpayers begin preparing for these requirements in advance — by conducting internal income audits, organising their accounting records, reviewing contracts with counterparties, analysing their business models and preparing for future information exchange obligations.
Potential implications for taxpayers may also include the necessity for platforms to implement new reporting systems, user verification procedures and data transmission processes, which will require substantial technical and organisational adjustments. For sellers, entrepreneurs and small businesses, this will entail increased tax transparency, the obligation to maintain accurate income records and a possible revision of business models and accounting policies, particularly where income has not been declared previously — which will inevitably result in additional tax exposure.
Therefore, despite the temporary slowdown, the direction of development of Ukraine’s tax system remains clear. The implementation of rules similar to DAC7 is only a matter of time. As such, taxpayers now have a unique opportunity to prepare in advance and establish the foundations for efficient, transparent and predictable operations within a digital economy that is increasingly integrated into the European regulatory space.
________________________________________
Mise en œuvre de l’échange international d’informations sur les revenus générés via les plateformes numériques (DAC7)
Dans l’Union européenne et dans les pays de l’Organisation de coopération et de développement économiques, le mécanisme d’échange automatique d’informations sur les revenus générés par l’intermédiaire des plateformes numériques fonctionne depuis longtemps. L’introduction de ces règles, connues sous le nom de DAC7, a longtemps été considérée comme l’une des étapes clés de la réforme fiscale en Ukraine.
Dans sa nature juridique, DAC7 constitue un amendement à la Directive relative à la coopération administrative en matière fiscale (Directive 2011/16/UE), qui impose aux plateformes numériques des obligations en matière de collecte et de transmission d’informations, et définit également les modalités d’échange automatique de ces informations entre les autorités fiscales des différents États. L’acte normatif principal qui consacre les règles du DAC7 est la Directive de l’Union européenne 2021/514 (Council Directive (EU) 2021/514). En pratique, DAC7 impose aux opérateurs de plateformes numériques l’obligation de collecter, vérifier et transmettre chaque année aux autorités fiscales des données sur les vendeurs, leurs revenus et leurs informations d’identification. Les informations reçues sont ensuite automatiquement échangées entre les administrations fiscales des États membres de l’Union européenne. DAC7 n’introduit pas de nouveaux impôts et ne modifie pas les taux d’imposition : son objectif est d’assurer la transparence, une information fiable et un échange de données efficace.
En avril 2025, le gouvernement ukrainien a présenté le projet de loi n° 13232, qui visait à intégrer le pays dans le système mondial d’échange automatique d’informations. Ce document prévoyait l’établissement d’obligations pour les opérateurs de plateformes numériques concernant le reporting des revenus des utilisateurs, ainsi que la création d’une infrastructure d’échange de données entre les autorités fiscales ukrainiennes et celles d’autres pays. Nous avons suivi de près l’évolution de cette initiative, car sa mise en œuvre pouvait modifier de manière significative les règles fiscales pour la majorité des contribuables. Toutefois, les événements ultérieurs se sont avérés inattendus : le 17 juillet 2025, le projet de loi a été retiré. Cela a effectivement replacé le cadre réglementaire dans un état d’incertitude, le pays ne disposant toujours pas d’un mécanisme légalement établi pour l’implémentation du DAC7. Bien qu’aucune explication officielle n’ait été publiée concernant ce retrait, nous considérons qu’il est lié à la nécessité d’améliorer les procédures techniques, d’harmoniser les normes ukrainiennes avec les approches de l’Union européenne et de l’Organisation de coopération et de développement économiques, ainsi qu’aux difficultés objectives liées à l’adaptation aux nouvelles exigences.
Cependant, le retrait du projet de loi n° 13232 ne signifie pas un abandon de la politique nationale en faveur de la transparence fiscale internationale. Au contraire, nous sommes convaincus que des règles analogues au DAC7 apparaîtront inévitablement dans un avenir proche, car l’intégration à l’Union européenne implique l’expansion progressive de l’échange automatique d’informations. Par conséquent, la nécessité d’introduire les procédures correspondantes demeure d’actualité.
Dans ce contexte, les contribuables se retrouvent à nouveau dans une zone d’incertitude. Les opérateurs de plateformes présents sur le marché ukrainien doivent comprendre dès aujourd’hui que le développement à long terme de l’économie numérique est indissociable de l’adoption de standards de transparence exigeant une collecte, un stockage et une transmission précis des informations relatives aux revenus des utilisateurs. Ceux qui adapteront leurs systèmes aux exigences internationales — notamment en matière de vérification, de diligence raisonnable vis-à-vis des contreparties, de protection des données et de tenue interne des registres — seront mieux positionnés lorsque les nouvelles règles entreront en vigueur.
Pour une compréhension complète de la situation, il convient de préciser qu’une plateforme doit être entendue comme un opérateur professionnel fournissant un outil ou un service en ligne par lequel les utilisateurs (vendeurs, prestataires de services, bailleurs) peuvent générer des revenus. Autrement dit, une plateforme agit en tant qu’intermédiaire entre les utilisateurs et le marché et dispose des capacités techniques et organisationnelles pour collecter des données sur les revenus et les informations d’identification des utilisateurs. En termes juridiques, la DAC7 définit une plateforme comme toute organisation ou société (personne morale) qui : permet aux utilisateurs de vendre des biens ou de fournir des services via une interface numérique ; contrôle, administre ou fournit autrement l’accès au marché pour ces utilisateurs ; et reçoit un paiement ou une commission pour la fourniture de ce service (souvent, mais pas nécessairement). À l’inverse, ne sont pas considérés comme des plateformes : les autorités publiques (la DAC7 ne régule pas le travail des administrations fiscales en tant que « plateformes ») ; les particuliers ou vendeurs individuels, qui sont des utilisateurs de la plateforme et non la plateforme elle-même ; les entreprises qui n’agissent pas en tant qu’intermédiaires mais vendent des biens ou services sans créer de marché pour d’autres utilisateurs.
Pour les vendeurs, prestataires de services et bailleurs utilisant des plateformes numériques, la perspective de la mise en œuvre du DAC7 implique la nécessité d’une documentation plus rigoureuse des revenus, d’un réexamen de la politique comptable et d’une analyse des conséquences fiscales de leur activité. Les travailleurs indépendants et les petites entreprises devront s’adapter à une transparence accrue et à l’obligation de transmettre des données qui, auparavant, pouvaient rester en dehors du champ de vision des autorités fiscales. Ces changements peuvent être contraignants ; toutefois, dans certains cas, l’application de taux préférentiels est possible, et la transition vers une comptabilité systématique peut même faciliter le travail de certains contribuables.
À notre avis, le retrait du projet de loi n° 13232 constitue davantage une étape technique temporaire qu’une décision politique. Les législateurs restent engagés dans l’introduction de standards internationaux de transparence, mais cherchent une solution plus équilibrée. C’est pourquoi nous recommandons aux plateformes, entrepreneurs et autres contribuables de se préparer dès aujourd’hui aux nouvelles exigences, d’effectuer des audits internes des revenus, de mettre de l’ordre dans leur comptabilité, de réexaminer leurs contrats avec les contreparties, d’analyser leurs modèles d’activité et de se préparer à l’échange futur d’informations.
En outre, les conséquences potentielles pour les contribuables peuvent inclure, pour les plateformes, la nécessité de mettre en œuvre de nouveaux systèmes de reporting, de vérification des utilisateurs et de transmission des données, ce qui nécessite des ajustements techniques et organisationnels substantiels. Pour les vendeurs, entrepreneurs et petites entreprises, cela se traduira par une transparence fiscale accrue, l’obligation d’un enregistrement plus rigoureux des revenus et un éventuel réexamen du modèle économique et de la politique comptable, notamment si ces revenus n’étaient pas déclarés auparavant, ce qui entraînera inévitablement un supplément de charge fiscale.
Ainsi, malgré un ralentissement temporaire, l’orientation du système fiscal ukrainien demeure claire. L’introduction de règles similaires au DAC7 n’est qu’une question de temps. C’est pourquoi les contribuables disposent aujourd’hui d’une occasion unique d’anticiper les changements et de poser les bases d’un fonctionnement efficace, transparent et prévisible au sein d’une économie numérique en voie d’intégration dans l’espace européen.
