27/08/2026
Належна правова процедура - межа між правосуддям і свавіллям
У теорії тримання під вартою винятковий запобіжний захід
На практиці інколи складається враження, що винятком стає саме свобода
Належна правова процедура починається не з посилання суду на статтю КПК, а там, де держава повинна довести необхідність конкретного обмеження прав конкретної людини
Особливо виразно це видно при обранні та продовженні тримання під вартою
«Тяжкість злочину», «може переховуватися», «впливати на свідків», «перешкоджати провадженню» всі ці формулювання добре знайомі кожному адвокату з кримінальної практики
Але перелічити ризики не означає їх довести
Якщо при черговому продовженні запобіжного заходу ризики фактично відтворюються з попередньої ухвали, не пояснюється, що саме змінилося або не змінилося, а можливість застосування менш суворого заходу відхиляється кількома стандартними фразами виникає питання: чи відбувся судовий контроль по суті, чи лише процесуальне оформлення вже очікуваного результату?
Це питання Україна неодноразово бачила вже не лише у власних судах, а й у рішеннях ЄСПЛ. Кількість справ, у яких Страсбург знову повертається до законності та обґрунтованості позбавлення свободи, сама по собі свідчить: проблема давно вийшла за межі окремих «процесуальних помилок»
І навіть сьогодні, в умовах воєнного стану, ЄСПЛ продовжує перевіряти українські справи саме через призму статті 5 Конвенції
Важливо інше: ЄСПЛ не виходить із презумпції, що будь-яке тримання під вартою є порушенням. Він вимагає того, чого вимагає і сама ідея належної процедури: конкретних підстав, індивідуальної оцінки та справжнього судового контролю
Бо належна процедура не про те, чи правильно оформлена ухвала
Питання в тому, чи в дійсності суд перевірив та переконався у викладеній на папері позиції сторони обвинувачення перед тим, як дозволити собі від імені держави позбавити людину свободи?
Розширений аналіз теми — у статті на сайті АО «Громов та Громова»:
https://g-g.ua/articles/nalezhna-pravova-protsedura
АО «Громов та Громова»
Чому належна процедура визначає межу правомірного державного примусу у кримінальному провадженні