15/04/2026
Про історію права. 5(16) квітня 1710 року на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер (османська назва — Бендери, нині це територія Молдови) було прийнято першу відому європейську конституцію - #Конституція Пилипа Орлика.
Повна назва: Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького між Ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорозького, і між генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами утверджені обома сторонами вільним голосуванням і Ясновельможного гетьмана урочистою присягою підтверджені року від Різдва Христового 1710, Квітня 5, в Бендерах."
Збережено документ староукраїнською мовою (у москві) та латиною - у Національному архіві Швеції. Конституція складалася з преамбули та 16 статей. Чинності Конституція не набула, оскільки укладалася в екзилі, так само, як у екзилі опинилася частина українського війська (близько 10000 осіб) на чолі з Іваном Мазепою, а тоді Пилипом Орликом. 9 квітня 2010 року в Бендерах було відкрито пам'ятник Конституції, встановлений на честь її 300-річчя, а в червні 2011 року з'явився пам'ятник та меморіальна дошка гетьману Пилипу Орлику у Швеції, м. Крістіанстад.
Основний зміст Конституції:
• Україна - суверенна держава під протекторатом Швеції;
• державною релігією є православ'я;
• територія Україна складається з Чернігівського, Київського та Брацлавського воєводств;
• влада поділяється на 3 гілки: законодавчу (Генеральна рада), виконавчу (гетьман і генеральна старшина) та судову (Генеральний суд);
• уряди полковників і сотників є виборними;
• передбачався соціальний захист козацьких удів та сиріт, які звільнялися від податків та повинностей.
Відтак, Конституція 1710 року змальовує парламентську республіку.
Цікава також постать і самого гетьмана Пилипа Орлика (1672-1742). Нащадок славного чеського роду, попри те, що традиційно його зображували в козацькому строї з козацькими вусами, пан Орлик був радше схожий на тогочасного придворного, бо змушений був в екзилі мандрувати по європейських дворах (Швеція, Німеччина, Англія, Франція, Польща), намагаючись знайти підтримку й допомогу у вирішенні українського питання, ба навіть створити антимосковську коаліцію.
Надзвичайно освічений випускник єзуїтського колегіума у Вільні та Києво-Могилянської Академії (вільно володів українською, польською, церковнослов'янською, болгарською, сербською, латинською, італійською, німецькою, шведською, давньо- і новогрецькою, ймовірно, турецькою мовами.), за свідченнями сучасників, він був дуже популярний й отримав загальну повагу... Але, на жаль, зусилля гетьмана не були успішні через зіткнення іноземних інтересів щодо нашої території.
#ПилипОрлик залишив після себе багато листів і великий рукописний «Діаріуш подорожній» («Щоденник», 1720-1733, частково його видали 1938 року та повністю у 2013 році («Темпора»)[10]). Орлик писав його польською мовою зі вставками окремих слів, виразів і речень латинською мовою.
Також залишилася поетична спадшина, а крім того, скоріше за все, він є автором «Виводу прав України» (маніфесту до європейських монархів 1712), написаного в рамках зусиль гетьмана стимулювати європейські монархії втрутитися у долю українського народу.