18/12/2014
ВАЖЛИВІ АНТИКОРУПЦІЙНІ ЗМІНИ У КРИМІНАЛЬНОМУ КОДЕКСІ УКРАЇНИ, ЯКІ НАБУВАЮТЬ ЧИННОСТІ З 25.01.2015 РОКУ.
25.01.2015 року набуває чинності Закон України "Про Національне антикорупційне бюро України", Прикінцевими положенннями якого вносяться суттєві зміни до Кримінального кодексу України.
Відтак, згідно з приміткою до майбутньої редакції ст. 45 Кримінального кодексу України корупційними злочинами вважатимуться злочини, передбачені ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 262, ч. 2 ст. 308, ч. 2 ст. 312, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 320, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 410, - у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені ст.ст. 354, 364, 364-1, 365-2, 368 — 370 КК.
При вчиненні означених злочинів у період після 25.01.15 р. не буде допускатися звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з:
— дійовим каяттям;
— примиренням винного з потерпілим;
— передачею особи на поруки;
— зміною обстановки.
Також не буде допускатися призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, у порядку, визначеному ст. 69 КК.
Незалежно від тяжкості злочину особа, яка вчинила корупційний злочин, не буде звільнятися від покарання за «бездоганну поведінку і сумлінне ставлення до праці» у порядку, передбаченому ст. 74 КК.
Звільнення від відбування покарання з випробуванням, можливість застосування якого передбачена ст.ст. 75 і 79 КК, для осіб, які вчинили корупційні злочини, також стане неможливим.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання до осіб, які вчинили корупційні злочини, згідно з редакцією ч. 3 ст. 81 КК, яка почне діяти з 25.01.15 р., буде застосовуватись лише після фактич-
ного відбуття засудженим:
1. не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості,тяжкий корупційний злочин;
2. не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за особливо тяжкий корупційний злочин.
Посуровішають і умови, за яких буде можлива заміна невідбутої частини покарання більш м’яким. Для засуджених «корупціонерів» вона буде можлива після фактичного відбуття:
1. не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, тяжкий корупційний злочин;
2. не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.
Майже неможливо буде застосовувати до корупціонерів й акти помилування. Так, згідно з майбутньою редакцією ч. 4 ст. 86 КК особи, визнані винними у вчиненні корупційних злочинів, вироки стосовно яких не набрали законної сили, не можуть бути звільнені
від відбування покарання, а особи, вироки стосовно
яких набрали законної сили, — не можуть бути повністю звільнені законом про амністію від відбування покарання. Зазначені особи можуть бути звільнені від відбування покарання після фактичного відбуття ними строків, установлених ч. 3 ст. 81 КК. Тобто амністія до осіб, які вчинили корупційний злочин і вироки щодо яких набрали законної сили, може бути застосована тільки після відбуття 2/3 або ¾ строку покарання (залежно від тяжкості злочину).
Помилування у порядку ст. 87 КК може бути застосовано до таких осіб також не раніше відбуття 2/3 або ¾ строку покарання.
Зміняться і строки погашення судимості. Щоправда, у випадку з корупційними злочинами — у частині за-
стосування додаткової санкції у вигляді позбавлення права обіймати певні посади. Чинна наразі редакція п. 3 ч. 1 ст. 89 КК передбачає, що особи, засуджені до позбавлення права обій-
мати певні посади чи займатися певною діяльністю, визнаються такими, що не мають судимості, одразу
після виконання цього покарання. Нова редакція ст. 89 КК з 25 січня 2015 року передбачатиме, що для
осіб, позбавлених вказаних прав, судимість буде вважатися погашеною, тільки якщо вони протягом року
з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину. Ця новела, до речі, стосуватиметься усіх видів злочинів, які передбачають санкцію у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, а не лише корупційних (див. нову редакцію п. 4 ч. 1 ст. 89 КК).
Зняття судимості до закінчення строків, зазначених у ст. 89 КК, за вчинення корупційних злочинів, неза-
лежно від ступеня їхньої тяжкості допускатися не буде.
Змінений також суб’єктний склад осіб, які можуть притягатися до відповідальності за вчинення корупційних злочинів, передбачених ст. 368, 368-2, 369 та 382 КК: це особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 25 Закону України "Про державну службу" віднесені до третьої, четвертої, п'ятої та шостої категорій, судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у статтях 368, 368 2, 369 та 382 цього Кодексу, згідно п. 3 примітки до ст. 368 КК України, є:
1) Президент України, Прем'єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор Національного антикорупційного бюро України, Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, Голова Конституційного Суду України, його заступники та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, його перший заступник, заступники та судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх заступники та судді вищих спеціалізованих судів, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступники;
2) особи, посади яких згідно із статтею 25 Закону України "Про державну службу" віднесені до першої та другої категорій;
3) особи, посади яких згідно із статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до першої та другої категорій посад в органах місцевого самоврядування".
Стаття 368-2 КК України з 25.01.2015 року буде викладена у наступній редакції:
"1. Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність майна, вартість якого значно перевищує доходи особи, отримані із законних джерел, або передача нею такого майна близьким родичам -
караються позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі спеціальною конфіскацією та з конфіскацією майна.
2. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне становище, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі спеціальною конфіскацією та з конфіскацією майна.
3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі спеціальною конфіскацією та з конфіскацією майна.
Примітка. 1. Особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені в пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про запобігання корупції".
2. Значним перевищенням у цій статті є сума, що в два або більше рази перевищує розмір доходу, зазначеного в декларації про доходи, майно, витрати і зобов'язання фінансового характеру за відповідний період, поданій особою у порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції".
