04/04/2024
Поговоримо по справи, які не видно у звичайному житті пересічного громадянина
Цього року недержавне фінансування потреб ув'язнених помітно зменшилося, а в багатьох інших організацій навіть припинилося. Це відчулося через велику кількість запитів на гуманітарну допомогу від виправних колоній, спрямованих до нашої організації.
Один з багатьох напрямків моєї роботи є з'ясування потреб та відновлення паспортів ув'язнених громадян. Лише за березень, ми отримали такий запит від шести колоній.
Варто зазначити, що відсутність паспорта громадянина ніяк не впливає на процес засудження особи. І питання відновлення основного документа лягає тягарем саме на соціальних працівників Установи виконання покарань, відповідно до вимог ч.4, ст.153, Кримінально-виконавчого кодекса України. Виготовлення паспорта має відбуватися за рахунок засудженого, проте, враховуючи, що з початком повномасштабної війни, велика кількість засуджених опинилися взагалі без соціальної підтримки близьких, можливість одночасно сплатити мито та послуги щодо виготовлення документа, є далеко не у всіх. Крім того, відсутність паспорта означає відсутність можливості працювати, тобто заробляти, що ще більше підсилює проблему неспроможності людини утримувати себе в місцях позбавлення волі.
І ось тут згадується наявність визнаного державою сервіса ДІЯ та наявності в ній e-паспорта, який цілком може замінити пластик. Здавалося б, вирішення знайдене. Проте - ні.
Виявляється, що українська виправна система, яка підпорядкована Міністерству юстиції, працює з помітним запізненням і керується нормативами десятирічної давності.
Як зазначено у листі заступника начальника департаменту з питань виконання кримінальних покарань, полковника внутрішньої служби пані Наталії Рибалко, у своїй роботі Департамент керується Наказом Мінюста №847/5 від 08.06.2012 р "Про затвердження інструкції про роботу відділів ... контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів ", яким передбачено, що особова справа засудженого є основним обліковим документом і має містити в собі, зокрема, паспорт засудженого. Водночас, як зазначається в листі пані Наталії, використання e-паспорту не передбачено "у зв'язку з відсутністю можливості зберігання такої інформації в особовій справі засудженого, та необхідністю перевірки та підтвердження даних за допомогою електронних пристроїв".
Керівництву Департамента варто нагадати про існування Постанови Кабінету міністрів України №911 від 18.08.2021 року "Про затвердження Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій", яким передбачено, що особи, що досягли 14 років і на ім'я якої оформлено паспорт України у формі картки, може використовувати е-паспорт у передбачених законом випадках, і саме органи державної влади мають забезпечити підключення власних інформаційних систем до Дії для забезпечення можливості перевірки е-паспортів.
Хто, як не Департамент виконання покарань має ініціювати зміни до інструкцій більш ніж десятирічної давності, часів паперових документів та обов'язкових мокрих печаток.
Внесення змін у застарілі інструкції суттєво зменшить навантаження на соціально-виправні відділи Установ щодо пошуку фінансування відновлення паспортів в'язням, зменшить соціальне напруження та відправить у минуле тавро "людини без паспорта".
О. Ярославцев
