20/01/2022
21 вересня цього року Верховна Рада України у першому читанні проголосувала за прийняття за основу законопроекту № 5388, ініціатором якого виступив Кабінет Міністрів України. Даний законопроект стосується трудових відносин і пропонує модернізувати та лібералізувати трудове законодавство України. При цьому серед експертів існує думка, що запропоновані зміни нівелюють баланс прав та інтересів між працівниками та роботодавцями, обмежуючи права перших та надаючи переваг останнім.
Отже, що пропонує законопроект:
1. РОЗІРВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН БЕЗ ПРОФСПІЛКИ. Якщо законопроект буде прийнято в його поточній редакції, то буде скасовано обов’язок роботодавця розривати трудовий договір за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з попереднім погодженням з первинною профспілковою організацією. Відповідно, розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 Кодексу законів про працю України (далі – «КЗпП»), буде проходити без участі профспілки.
2. НОВИЙ ПІДХІД ДО ЗМІНИ ІСТОТНИХ УМОВ ПРАЦІ. Законопроект пропонує розподілити зміни істотних умов праці на дві групи: ті, що тягнуть за собою покращення умов праці, і, відповідно, ті, що тягнуть за собою їх погіршення – і повідомляти працівника за 2 місяці тільки про останні. Деякі істотні зміни визначені у запропонованій статті (власне, майже всі вони «перекочували» з чинної редакції КЗпП), однак перелік таких змін є відкритим, і не зовсім зрозумілі критерії та особа того, хто буде надавати оцінку вказаним змінам на предмет того, чи погіршують вони умови праці.
Також до переліку істотних змін пропонується включити укладення договору про повну матеріальну відповідальність. Тож, якщо будь-яка сторона (ймовірніше, роботодавець) забажає під час дії трудових відносин укласти договір про повну матеріальну відповідальність, – друга сторона повинна знати про це за 2 місяці.
3. ОБМЕЖЕННЯ ТРИВАЛОСТІ СТРОКОВОГО ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ. Автори законопроекту пропонують уточнити, що строкові трудові договори можуть укладатися не більше ніж на 5 років. При цьому законопроект пропонує 13 випадків, коли строковий трудовий договір може бути укладеним, а також пропонує закріпити, що письмовий строковий трудовий договір може передбачати додаткові підстави для його припинення.
4. ЗМЕНШЕННЯ РОЛІ ПРАВИЛ ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ. Урядовий законопроект в цілому позбавляє правила внутрішнього трудового розпорядку його поточної ролі. Так, чинна редакція законопроекту пропонує передбачити, що час початку та закінчення щоденної роботи (зміни) може встановлюватися не тільки правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіками змінності, як це передбачено поточним законодавством, а й письмовим трудовим договором.
Крім того, якщо зараз трудовий розпорядок на підприємстві визначається лише даними правилами, то, в разі прийняття законопроекту, правила можуть (але не обов’язково) визначати трудовий розпорядок. Крім того, із пропонованого формулювання ст. 29 КЗпП («власник або уповноважений ним орган зобов’язаний (…) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку (в разі їх наявності)») видно, що законодавець схильний вважати, що затвердження даних правил (так само, як і графіку відпусток) залишається на розсуд підприємства.
5. ВИЗНАЧЕННЯ ВИХІДНИХ У ТРУДОВОМУ ДОГОВОРІ. Законопроект, як і поточний КЗпП, передбачає, що загальним вихідним днем є неділя. Що стосується другого вихідного дня при п’ятиденному робочому тижні, то пропонується надати можливість встановлювати його письмовим трудовим договором.
6. ЗВУЖЕННЯ КОЛА ОСІБ, ЯКИМ МОЖУТЬ ВСТАНОВИТИ ВИПРОБУВАЛЬНИЙ СТРОК. Поточна редакція законопроекту пропонує кардинально скоротити коло осіб, яким не встановлюється випробувальний строк. Власне, скоротити його пропонується до 4 категорій, це: (а) особи до 18 років, (б) вагітні жінки, (в) у випадку укладення договору на строк до 12 місяців, (г) особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи. Плюс пропонується передбачити, шо випробування не встановлюється в інших випадках, передбачених законом, тобто, потенційно, до цих 4 категорій можуть бути додані ще декілька. Чинна на даний момент ст. 26 КЗпП передбачає значно більше категорій осіб, яким не може бути встановлене випробування.
7. РОЗШИРЕННЯ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ПОВНОЇ МАТЕРІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. Проект пропонує запровадити нові підстави для введення повної матеріальної відповідальності працівників. Так, зокрема, працівника можна буде притягнути до повної матеріальної відповідальності, якщо пряму дійсну майнову шкоду заподіяно внаслідок розголошення державної таємниці, комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації. При цьому законопроект пропонує видалити статті, які регулюють питання обмеженої матеріальної відповідальності та, відповідно, статтю, що обмежує матеріальну відповідальність працівника розміром його середнього місячного заробітку.
Урядовий законопроект в його поточному вигляді зазнає сильної критики з різних боків, в тому числі від Федерації профспілок України. Так, експерти вважають, що пропоновані зміни порушують баланс прав й інтересів між працівниками та роботодавцями, можуть призвести до порушення прав людини через індивідуалізацію трудових договорів, не відповідають Конституції України (зокрема, її статті 92, яка встановлює, що винятково законами України визначаються засади регулювання праці – а не індивідуальними трудовими договорами) та міжнародним документам (в тому числі певним Директивам ЄС та Конвенціям МОП). Також експерти вважають, що цей законопроект фактично зменшить шанси на реальний та ефективний державний нагляд за додержанням законодавства про працю.
Зважаючи на цю критику, а також на те, що запропоновані урядовим законопроектом зміни є дійсно досить радикальними, можна очікувати, що цей проект буде доопрацьовуватися. Крім того, у Верховній Ради були зареєстровані й альтернативні законопроекти, а саме законопроекти № 5388-1 та № 5371. Незважаючи на те, що на даний момент руху по цим законопроектам немає, цілком ймовірно, що їх зміст вплине на «основний» урядовий законопроект.
Посилання на згадані вище законопроекти будуть дані в коментарях.
