Слободяник Олег

16/11/2021

ЧОМУ ОБОВ’ЯЗКОВО ІНІЦІЮВАТИ КРИМІНАЛЬНІ ПРОВАДЖЕННЯ У ВИПАДКУ ВСТАНОВЛЕННЯ ОЗНАК ПРОВОКАЦІЇ ПІДКУПУ?

Загальновідомо, що вимоги кримінального процесу щодо обов’язкової перевірки повідомлень про провокацію підкупу під час досудового розслідування кримінальних проваджень правоохоронцями та суддями ігноруються.

З метою псевдо законних пояснень власної бездіяльності, Захисту роз’яснюється право самостійного збирання доказів.

Проте, необхідно враховувати фактори, які унеможливлюють встановлення Захистом всіх обставин провокації підкупу: відсутність достатніх процесуальних повноважень; ненадання, до закінчення досудового розслідування, необхідних матеріалів кримінального провадження; ігнорування клопотань про проведення слідчих дій; та не проведення службових розслідувань.

Наведене, як і саботаж розслідування кримінальних проваджень за фактами вчинення провокації підкупу, призвело до зневіри захисників у доцільності такої роботи, яка часто може затягуватися на місяці…

У той же час, саме подолання волі до опору – мета будь-якої репресивної системи.

Рекомендую за кожним фактом встановлення ознак провокації підкупу забезпечувати реєстрацію кримінального провадження у ЄРДР.

Уникайте надмірних очікувань від таких кримінальних проваджень… Мета їх реєстрації не лише збирання доказів провокації підкупу, а доведення умисного знищення та приховання правоохоронцями відповідних доказів.

ОСОБЛИВОСТІ ДОВЕДЕННЯ ПРОВОКАЦІЇ ПІДКУПУ ДЕТЕКТИВАМИ НАБУ:

1) Необхідно ініціювати розслідування кримінального провадження, згідно вимог абзацу четвертого пункту 3 частини п'ятої статті 216 КПК України, саме Національним бюро, що забезпечить доступ детективів до матеріалів «первинного» кримінального провадження.
2) Важливо довести протидію у з’ясуванні обставин провокації підкупу саме органом досудового розслідування у «первинному» провадженні.
3) Судовий контроль під час розслідування злочинів, передбачених ст. 370 КК України, здійснюється місцевим Солом’янським районного суду м. Києва, що дозволяє уникнути упередженого розгляду скарг суддями ВАКС.

До речі, строки давності у таких злочинів великі, як і терміни зберігання матеріалів кримінальних проваджень…

30/10/2021

ВІЗЬМІТЬ ЗА ПРАВИЛО ПИСАТИ ПРО СВОЇ ПРОГРАШІ – І ПРИЙДЕ ЧАС, КОЛИ ВАМ НЕ БУДЕ РІВНИХ…

Знову незаконне рішення суду першої інстанції стало тимчасовою перешкодою на шляху до перемоги…

Суд задовольнив позов страхової компанії до мого Клієнта про стягнення сплачених суми страхового відшкодування.

Безсторонній Суд не зупинили: відсутність доказів страхової події, недопустимість копій документів, якими підтверджувалися збитки страхувальника (оригінали документів так і не були надані), відсутність доказів вини Клієнта (всі акти виконаних робіт підписані без зауважень), ні встановлення під час судового розгляду факту не здійснення оплати страхових полісів…., як і багато іншого! Вказані докази просто не надав Позивач.

Подібне, очевидно незаконне рішення, мотивоване виключно встановленням факту сплати страхового відшкодування, стане лише витратами Опонентів! А для мене шансом і можливістю довести, що Знання - найкраща зброя!

13/10/2021

ЧОМУ ВАКС НЕ НАДАВ КОПІЮ ТЕХНІЧНОГО ЗАПИСУ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ?

З метою доведення, що під час розгляду скарги, поданої у порядку ст. 303 КПК України, Суд цілеспрямовано умисно перешкоджав Захисту у збиранні доказів провокації підкупу, подано заяву про отримання копії технічного запису судового засідання.

Попередні аналогічні зави задовольнялися протягом одного двох днів.

Цього разу розгляд Заяви тривав 10 днів. Під час телефонних дзвінків до канцелярії суду надавалися роз’яснення, що Заява на розгляді у керівництва Суду.

11 жовтня 2021 року Вищим антикорупційним судом надано роз’яснення, що «згідно з положеннями статті 107 КПК України учасники судового провадження мають право отримати копію запису судового засідання, зробленого за допомогою технічного засобу в рамках відповідного судового провадження.
Однак, заява стосується матеріалів судової справи, сформованої в рамках здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на етапі досудового розслідування, та судове провадження в якій не здійснювалось.
Таким чином, отримання копії технічного запису судового засідання у справі не може здійснюватись в порядку, визначеному статтею 107 КПК України, у зв’язку з чим правових підстав для задоволення заяви немає».

Рішення ВАКС, за підписом «керівника апарату», є очевидно незаконним, доводить незнання його авторами поняття «аналогії закону», порушує право на захист, вказує на спробу працівників Суду використати юридичні знання для пошуку можливостей порушити права Людини.

Відповіддю на порушення закону стане звернення із адвокатським запитом щодо витребування технічного запису судового засідання.

Зазначений запис буде отримано за будь-яких обставин, ЙОГО ЛЕГШЕ ЗНИЩИТИ, ЧИМ НЕ НАДАТИ!

08/09/2021

НАЛЕЖНОЮ РЕАКЦІЄЮ АДВОКАТІВ НА НЕЗАКОННІ РІШЕННЯ ВАКС ТА АП ВАКС МАЄ СТАТИ ЇХ НАКОПИЧЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА АНАЛІЗ!
Порушення Закону, яке носить системний характер, невідворотно отримає свою оцінку.
Суд, який безкарно порушує Закон, рано чи пізно допустить непоправну помилку.

07/09/2021

КОЛИ ПОЧИНАЮТЬСЯ СТРОКИ ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧОГО ЗГІДНО СТ. 303 КПК УКРЇНИ

Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Використовуючи нечіткість формулювань наведеної норми Судом повернуто без розгляду скаргу Захисту на бездіяльність Детектива щодо відмови у задоволенні клопотання про надання матеріалів кримінального провадження (листом, без винесення мотивованої постанови), оскільки згідно обрахунків Суду: Захист мав констатувати бездіяльність Детектива після закінчення триденного терміну необхідного для розгляду відповідного клопотання, а з того часу до подання скарги минуло більше десяти днів.

Згідно ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, у а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.

Тобто, Захист мав всі правові підстави очікувати від Детектива лист про задоволення заявленого клопотання із визначенням графіку ознайомлення, або надходження Постанови про відмову в задоволенні клопотання.

За вказаних обставин початок перебігу строку оскарження рішення Детектива та його бездіяльності щодо відмови у задоволенні клопотання без винесення постанови починається з дати отримання відповідного рішення (листа), за аналогією з нормою: «якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії».

Неприпустимо, коли наявність права на оскарження дій (бездіяльності) детектива/слідчого залежить від дотримання вимог КПК України суб’єктом оскарження: коли детектив/слідчий дотримується вимог КПК України та виносить постанову про відмову в задоволенні клопотання Захист має право на судове оскарження, а коли слідчий/детектив грубо порушує КПК України – Захист втрачає право на оскарження їх дій/бездіяльності.

Зважаючи на незаконне рішення Суду Захистом подано апеляцію (про результати розгляду поінформую), заявлено повторне клопотання, бездіяльність щодо розгляду якого буде оскаржена згідно запропонованої «методики».

Судова система в чергове перенавантажила себе даремною роботою…

Правоохоронні органи ніколи не поважатимуть Суд, який їм допомагає!

The HTML5 Herald

03/09/2021

БУДЬТЕ ГОТОВІ ДО ГІРШОГО – БОРІТЬСЯ ЗА КРАЩЕ)!!!
Все йде по плану...

28/08/2021

ЗАПОРУКА УСПІХУ АДВОКАТА - здатність не втрачати мотивацію в існуючій правовій системі.

Маємо усвідомити, що кожна правова система, яка діє через правозастосовну діяльність людей, тяжіє до збереження енергії.

Накладіть на це специфіку наших реалій…

Будь-яке підвищення активності роботи Захисника призводить до створення небажаних «навантажень» на слідчого, прокурора та суд, сприймається вороже та призводить до систематичних відмов у задоволенні клопотань про проведення слідчих дій, скарг…

Наприкінці робочого тижня, після численних «відписок», кількість нових ідей тільки множиться … шкода, що час не резиновий!

Змусьте опонентів працювати, писати…, і вони помиляться, бо найбільше бояться - не програшу, а роботи!

17/08/2021

ЧОМУ НЕМОЖЛИВО РАХУВАТИ РОЗМІР ЗАПОДІЯНОЇ ШКОДИ ЗА ЦІНАМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ?

Згідно пункту 6 частини 2 статті 242 КПК України слідчий або прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо: визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди…

Цікаво, законодавчо поняття шкоди не визначено.

Можу погодитися із визначенням, наведеним у Вікіпедії: «Майнова́ шко́да — зменшення майнової сфери особи (учасника правовідносин, потерпілого) внаслідок пошкодження чи знищення її майна або внаслідок порушень її особистих немайнових прав».

Невизначеність із поняттями призвела до маніпуляцій під час їх застосування.

Пропоную розібрати питання: яким чином обраховувати шкоду у випадках розслідування фактів привласнення чи розтрати майна підприємств (стаття 191 КК України).

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 29.12.92 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам,організаціям їх працівниками»:
4. За правилами ст. 132 КЗпП за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків, працівники, з вини яких її заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей
заробіток, розмірі.

Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати. Згідно зі ст.130 КЗпП не одержані або списані в доход держави прибутки з підстав, пов'язаних з неналежним виконанням працівником трудових обов'язків (так само як і інші неодержані прибутки) не можуть включатися до шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

Очевидно, що в цінах реалізації продукції закладено прибуток (з якого формуються непряма шкода), а тому правильно рахувати збитки по собівартості продукції, підтвердженій калькуляцією та первинними документами (детальніше у згадуваній Постанові Пленуму).

Хоча, як показує практика, такі висновки очевидні не для всіх…)))

(За фото дякую Бойцовим Boitsovy Photo, талант яких став незамінним у нашій справі👍)

The HTML5 Herald

31/07/2021

Справа Франчука Д.І. (№517/639/17) – порушення №1: ФРАНЧУК Д.І. МАВ ПРАВО НА ОТРИМАННЯ НАДБАВОК – ЗАСУДЖЕНИЙ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ЇХ ОТРИМАННЯ.

Франчуку Д.І. інкриміновано здійснення незаконних виплат собі надбавок за виконану роботу, без отримання погодження Голови Одеської ОДА, за наявності погоджувальної візи Заступника голови ОДА.
Зазначені дії кваліфіковані як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Згідно ухвали Апеляційної палати ВАКС від 11.02.2020, якою кримінальне провадження щодо Франчука Д.І. було закрите у зв’язку із відсутністю складу злочину, ВСТАНОВЛЕНО НАЯВНІСТЬ ПРАВА У ФРАНЧУКА Д.І. НА ОТРИМАННЯ АБО НАРАХУВАННЯ НАДБАВОК.

У той же час, вказана Ухвала скасована Постановою Верховного Суду від 30.09.2020 із висновками, що «навіть за наявності у Франчука Д.І. права на отримання передбачених законом надбавок, його реалізація повинна здійснюватися в порядку і спосіб, визначений законодавством. Більш того, підвищена інтенсивність праці не є безумовною підставою для нарахування надбавок до заробітної плати, оскільки залежить і від інших критеріїв та показників, які враховуються керівництвом підприємства, установи, організації (у даному випадку - головою Одеської ОДА).

Із врахуванням наведеного, Апеляційна палата ВАКС в Ухвалі від 19.07.2021 вирішила обмежитися встановленням «не дотримання Франчуком Д.І. передбаченого законом порядку застосування стимулюючих виплат державним службовцям в частині погодження з головою Одеської ОДА…»
Будь-яких висновків щодо наявності чи відсутності права у Франчука Д.І. на виплату йому надбавок Апеляційна палата ВАКС, незважаючи на заперечення Захисту, не зробила.

Таким чином, Суд засудив Людину за ОТРИМАННЯ НАДБАВОК НА ЯКІ ВОНА МАЛА ПРАВО, за порушення порядку їх отримання.

Очевидні логічні висновки про неможливість заподіяння шкоди внаслідок отримання працівником зароблених додаткових надбавок – виявилися такими ж недосяжними як рівняння із вищої математики…

28/07/2021

НЕПРАВОСУДНЕ РІШЕННЯ НІКОЛИ НЕ ЗМІНИТЬ ОБ’ЄКТИВНУ РЕАЛЬНІСТЬ!
ВОНО ЛИШЕ ВИЗНАЧАЄ ВИПРОБУВАННЯ, ЯКІ МАЄ ПРОЙТИ ЛЮДИНА…

19.07.2021 Апеляційною палатою ВАКС залишено без задоволення апеляційну скаргу на вирок Суду першої інстанції, яким мого Клієнта визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, а саме, у здійсненні незаконних виплат собі надбавок за виконану роботу.

Незважаючи на те, що у справу я вступив на стадії апеляційного перегляду вироку, як професіонал, причини неприйнятного рішення шукаю виключно у проведеній мною роботі.

Вітаю рішення Дмитра Франчука продовжити публічну боротьбу за свої права.

Докладу максимум зусиль для висвітлення допущених Апеляційною палатою ВАКС порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, елементарних правил логіки та принципів справедливості.

Боротьба триває…!

І на останок: Скільки Держава не створюватиме Судів, якщо принципом їх діяльності буде ігнорування Закону, кожен такий Суд стане корумпованим!

«Це все для майбутнього нашої Країни, для того щоб право на справедливий Суд стало нормою для кожного!» Д.І. Франчук

20/07/2021

ВІДМОВА ВІД ДАЧІ ПОКАЗАНЬ – ПАНАЦЕЯ ЧИ ПАСТКА!?

З урахуванням обвинувального ухилу кримінального процесу стратегія захисту Клієнта шляхом відмови давати показання щодо себе – неприпустима.

Уявіть, що Ваша дитина відмовилася відповідати на запитання … Можете спрогнозувати результат? Свої висновки? А якщо, - відразу і впевнено розповість свою версію подій?

Людська логіка стереотипна, а її алгоритми закладені з дитинства: відмовляєшся давати пояснення – винуватий!

Захисник не має права розраховувати, що Суддя думатиме інакше.

На першому етапі досудового розслідування Захисник, після ознайомлення із повідомленням про підозру та матеріалами, якими вона обґрунтовується, має сприяти правильному формулюванню лаконічних показань, щоб не обмежити вибір стратегій захисту в майбутньому, та пояснити причини відмови від дачі детальних свідчень.

ВАЖЛИВО: підготовка до допиту підозрюваного потребує від Захисника значного досвіду з метою запобігання небажаному самовикриттю особи.

Під час допитів слідчому необхідно повідомити:
- Що Клієнт не вчиняв інкримінований злочин;
- Щодо відсутності умислу на вчинення злочину;
- Про обмову у вчиненні злочину, ведення замовного розслідування, та можливі мотиви таких дій;
- Про провокацію злочину;
- Про застосування співробітниками правоохоронних органів насилля та інші істотні порушення вимог КПК України.

Єдиною причиною відмови від дачі показань може бути лише неналежна підготовка до допиту!

ПАМ’ЯТАЙТЕ: ПОМИЛКИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ЗАВЖДИ НЕ ПОМІТНІ!

12/07/2021

ТЕЗИ дебатів на завтра...

Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду закінчено з’ясування обставин та перевірка їх доказами (стаття 363 КПК України) у справі…

16 березня 2021 року за результатами розгляду, заявленого в порядку частини 3 статті 404 КПК України, клопотання Захисту щодо повторного дослідження ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ, складом Суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ухвалено не передбачене КПК України рішення про ПОВТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПИСЬМОВИХ ДОКАЗІВ.

У той же час, саме за умови ПОВТОРНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ, забезпечується змагальність процесу, коли Прокурор доводить кожну із таких обставин доказами, а СУД здійснює їх перевірку із врахуванням доводів Захисту.

Формальне дослідження письмових доказів, БЕЗ ПРИВ’ЯЗКИ ДО ЇХ ОЦІНКИ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ОБСТАВИН, ЯКІ ВОНИ ДОВОДЯТЬ, порушує принцип змагальності сторін судового розгляду, створює передумови для самоусунення Прокурора від здійснення державного обвинувачення, призводить до фактичного виконання таких обов’язків Судом у нарадчій кімнаті, коли Суд оцінюватиме як доведені ті обставини, про які не висловлювався Прокурор, а відповідно – не мав можливості заперечувати Захист.

Найбільшим ризиком втягнення Суду у змагальний процес є – формування у складу Суду упередженого ставлення до доведеності вини Обвинуваченого в силу участі Суддів у дискусіях із Захистом, який вимушений протистояти не Обвинувачу, а Суду…