Лабораторія банкрутства, вУлица Сім'ї Прахових, буд. 58/10, 2-й поверх, Kyiv (2026)

06/04/2022

17.03.2022 набрав чинності Закон про внесення змін до Податкового кодексу

20/03/2022

Кабінет Міністрів України на час воєнного стану спростив процедуру старту господарської діяльності та дозволив починати бізнес в більшості галузей без отримання дозвільних документів та продовжив на цей час термін дії ліцензій. Відповідне рішення закріплене постановою уряду №314
(посилання на повний текст у першому коментарі).

Згідно документу, у період воєнного стану підприємці зможуть офіційно займатися бізнесом у відповідній сфері на підставі подання до Міністерства економіки, а суб’єктами господарювання, що здійснюють охоронну діяльність, — до Міністерства внутрішніх справ, декларації про провадження господарської діяльності без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензій або інших результатів надання публічних послуг), крім видів господарської діяльності за переліком згідно з додатком 2. Зокрема і надалі дозвільні документи потрібні для здійснення зовнішньоекономічної діяльності аби започаткувати власне казино чи лотерею чи відкрити банк.

Також необхідно буде і в подальшому ліцензія для виробництва лікарських засобів. Залишили урядовці ліцензію і для будівельної галузі. Якщо компанія буде займатися повіркою лічильників, то для початку роботи буде потрібне свідоцтво.

Декларацію про початок своєї справи можна подавати, зокрема і через додаток Дія.

Після завершення воєнного стану підприємці, які почали працювати на підставі декларації без дозвільних документів невідкладно, але не пізніше одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану звертаються до відповідних органів ліцензування, дозвільних органів та суб’єктів надання публічних (електронних публічних) послуг і отримують відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством, без зупинення (припинення) їх діяльності.

Крім цього на період воєнного стану зупиняється перебіг строків звернення за отриманням публічних послуг, визначених законодавством. З дня припинення чи скасування воєнного стану перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням часу, що минув до їх зупинення.

Також передбачається, що строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану.

20/03/2022

В Україні офіційно продовжили воєнний стан до 25 квітня. Відповідний закон підписав Президент України Володимир Зеленський.

Цим законом продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

16/03/2022

Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (законопроєкт №7137-д).

На офіційному веб-порталі ВР роз'яснили, що Закон передбачає:
👉можливості фізичним особам-підприємцям та юридичним особам з оборотом до 10 млрд грн сплачувати єдиний податок з обороту в обсязі 2% за правилами, встановленими для 3-ї групи платників єдиного податку, тобто із звільненням від податку на прибуток, ПДВ та інших платежів;
👉для фізичних осіб-підприємців 1-ї та 2-ї груп сплата єдиного податку є добровільною;
👉 визначення особливостей нарахування окремих податків та зборів в умовах воєнного стану, зокрема ЄСВ, плати за землю, екологічного податку;
👉 зменшення ПДВ до 7% та звільнення від акцизу з пального;
👉 звільнення споживачів від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит;
👉 звільнення від оподаткування ПДФО допомоги постраждалим від військової агресії рф;
👉 зупинення дії норм, які надавали право іпотекодержателю виселяти з іпотечного житла його мешканців, набувати право власності на предмет іпотеки, або продавати його.

16/03/2022

На період до припинення або скасування воєнного стану на території України платників податків звільнено від передбаченої відповідальності за дотримання термінів сплати податків і зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних (п.69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Враховуючи те, що на сьогодні в умовах дії воєнного стану електронні сервіси ДПС працюють з певними обмеженнями та платники податку на додану вартість не мають можливості реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні та розрахунки коригування до них, у податковій звітності з податку на додану вартість:

👉 за звітний період лютий 2022 року – податкові зобов’язання та податковий кредит формуються на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних (що були зареєстровані в ЄРПН до 24.02.2022) та наявних у платника первинних документів бухгалтерського обліку, складенихвідповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансовузвітність в Україні»(по операціях, не підтверджених зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та розрахунками коригування до них);
👉 за наступні звітні періоди в період дії воєнного стану –податкові зобов’язання та податковий кредит мають формуватися на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів.

📌 Щодо відображення в податкових деклараціях з ПДВ сум податкових зобов’язань та податкового кредиту на підставі не зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних та первинних документів

За наявності можливості, платники податку можуть відображати в Таблиці 1.1 додатку 1 до податкової декларації з ПДВ відомості про суми ПДВ, включені до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий) період, по не зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних/розрахунках коригування та по первинних (розрахункових) документах, на дату подання податкової декларації з ПДВ.

Саме дані відображені в таблиці 1.1. (по не зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних/розрахунках коригування) будуть сприяти в подальшому реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування за рахунок показника ∑Перевищ («другого реєстраційного ліміту», обрахованого відповідно до пункту 2001.9 статті 2001 ПКУ).

Суми податкового кредиту з ПДВ сформовані на підставі даних первинних (розрахункових) документів, отриманих від постачальників товарів/послуг, повинні відображатися платниками ПДВ у таблиці 2.1. відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7% і 14%, додатку 1 до податкової декларації з ПДВ, та одночасно покупець, за наявності можливості, включає до заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування додатку 7 до податкової декларації з ПДВ (подання такої заяви не має наслідків притягнення до відповідальності).

При поданні податкової звітності з ПДВ, в якій відображаються податкові зобов’язання, сформовані на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, та по не зареєстрованим в ЄРПН податкових накладних та розрахунках коригування у платника податку буде формуватись в СЕА ПДВ показник ∑Перевищ та, відповідно, зменшуватись реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ.

Після завершення дії воєнного стану платники зобов’язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відтермінована на час дії військового стану.

З урахуванням положень пункту 200 1.9. ст. 200 1 ПКУ платники податку матимуть можливість реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН(навіть при від’ємному значенні реєстраційного ліміту визначеного відповідно до пункту 200 1.3 статті 2001 ПКУ), зокрема, за умови сплати нарахованих податкових зобов’язань по податковій декларації за лютий 2022 року та інших звітних періодах в період дії воєнного стану, за рахунок «другого реєстраційного ліміту», обрахованого відповідно до пункту 2001.9 статті 2001 ПКУ.

Всі податкові зобов’язання та податковий кредит, задекларовані платниками під час дії такого воєнного стану на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягають обов’язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН.

📌Щодо розрахунків з бюджетом по ПДВ

Сплата до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, що задекларовані платником в поданих податкових деклараціях з ПДВ, здійснюється платником шляхом поповнення електронного рахунку у СЕА ПДВ.

У подальшому, у терміни визначені ПКУ,ДПС на підставі поданих платниками податку податкових декларацій (уточнюючих розрахунків) будуть сформовані відповідні реєстри на перерахування сум податку до бюджету. Такі реєстри у визначені терміни будуть спрямовані до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (Держказначейство), для здійснення перерахування таких сум до бюджету.

Відповідно кошти, які платники податку зарахували на електронний рахунок у СЕА ПДВ, будуть враховані при обрахунку розміру реєстраційного ліміту, що обчислюється відповідно до пункту 2001.3 статті 2001ПКУ.

07/03/2022

На засіданні Парламенту від 24 лютого 2022 року в Україні введено військовий стан. Це означає не лише обмеження права і свободи громадян через бойові дії, а й деякі спрощення.

👉 Ощадбанк
У зв'язку з оголошенням воєнного стану на території України Ощадбанк запровадив кредитні канікули для представників мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСБ). Ця програма підтримки підприємців у важкі часи триватиме до 31.05.2022. На період кредитних канікул відтерміновуються виплати по тілу кредитів та відсотки.
У цей час 🚫 не будуть застосовуватись будь-які штрафні санкції за невиконання або неповне виконання діючих кредитних договорів. Кредитні канікули для всіх клієнтів розпочнуться автоматично, для їх запровадження не потрібно звертатися до банку.
З метою підтримки підприємств, які прямо або опосередковано підсилюють обороноздатність України, Ощадбанк продовжує виконувати обов'язки щодо поповнення обігових коштів таких підприємств у рамках діючих кредитних договорів у регіонах, де це можливо.

👉 Приватбанк
ПриватБанк оголосив кредитні канікули до 1 червня для всіх клієнтів, окрім тих, які мали прострочення зобов'язань більш ніж 90 днів. Для решти вносити платежі зараз не обов'язково, прострочення не формуватиметься.
Так, якщо до війни ви придбали щось в “Оплату частинами” чи “Миттєву розстрочку”, не варто перейматись про обов'язкові платежі.

👉 Райффайзен Банк
Райффайзен Банк ввів кредитні канікули для всіх фізичних осіб, приватних підприємців та корпоративних клієнтів до 31 березня 2022 року.
Усі необхідні налаштування банк робить автоматично, клієнтам НЕ потрібно звертатися у відділення чи до Інформаційного центру банку.

👉 Альфа-Банк
З першого березня Альфа-Банк Україна запустив кредитні канікули за всіма кредитними картками та кредитами, подавати заяву на оформлення не потрібно. Загальний термін дії кредиту для клієнтів подовжується на строк дії кредитних канікул - на 3 місяці.

👉 Monobank
Оскільки Monobank дозволили своїм клієнтам користуватися грошовими коштами з кредитних рахунків, керівництво банку також розширило часові рамки для боргу. Так звані кредитні канікули дозволять відстрочити оплату тіла боргового зобов'язання до 31 березня 2022 року за гроші, взяті до кінця січня та лютого, до 30 квітня за витрачені в березні. Ті клієнти, які до цієї дати внесуть обов'язковий платіж або повністю погасять борг, 🚫 не будуть оштрафовані санкціями з боку банку і не заплатять зайвих відсотків.

👉 ОТП Банк
ОТП Банк запровадив кредитні канікули до 31 березня для усіх, без виключення, кредитів великим корпоративним клієнтам, малому та середньому бізнесу та приватним особам. Строк погашення траншів та сплати відсотків переноситься на 31 березня 2022 р.
Рішення розповсюджується на діючі транші за усіма видами кредитів та кредитних ліній юридичних осіб та сплати щомісячних платежів за усiма видами кредитiв для фiзичних оciб, а також - для погашення вже наявної с 24.02.2022 р. прострочки.
Сплату відсотків також відтерміновано до 31 березня поточного року.

Водночас Нацбанк 📣звернув увагу на те, що:

❗️Про кредитні канікули потрібно домовитися безпосередньо з банком. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів аби продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто надалі сплачувати.

❗️ Кредитні канікули - це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Кредитні канікули - це тільки пауза, тобто відтермінування у розрахунках клієнта з банком під час воєнного стану в країні. Така "перерва" може стосуватися сплати основної суми кредиту ("тіла" кредиту) чи нарахованих відсотків.

Домовленість між банком і позичальником є добровільною. Багато банків вже самостійно ініціювали відтермінування сплати за позиками, ця інформація доступна на їхніх офіційних сайтах. Якщо клієнт відчуває, що через падіння доходів "не тягне" кредит, варто звертатися до банку.

❗️ Кредитні канікули не зменшують суму вашого боргу. Опція кредитних канікул не зменшує суму боргу. Можливість відстрочки сплати основної суми кредиту чи нарахованих відсотків за кредитом залежить від пропозицій конкретного банку.

07/03/2022

Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 Податкового кодексу України. Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 підтверджено, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).

Про це повідомила ДПС України у зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні.

Також Верховною Радою України 03.03.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» яким установлено, що тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. На сьогодні Закон готується на підпис Президенту України.

Враховуючи викладене, у період з 24.02.2022 до припинення або скасування воєнного стану на території України буде зупинено перебіг строків щодо оскарження рішень контролюючих органів, встановлених статтею 56 Кодексу, та/або щодо скарг платників податків, які не розглянуті станом на 24.02.2022. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 Кодексу.

03/03/2022

Ліквідатори "Богдан Моторс" передали автівки Збройним Силам України

03/03/2022

Таке рішення було прийнято внаслідок жорстокої та повномасштабної агресії проти нашої мирної держави

23/02/2022

Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів ❓ у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину – правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

Верховний Суд ⚖️ у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) визнав за необхідне розмежовувати кваліфікацію фіктивних та фраудаторних правочинів, зазначивши наступне:

✔️фіктивний правочин, на відміну від фраудаторного, виключає наявність наміру створити юридичні наслідки в момент його вчинення, що, в свою чергу, унеможливлює виникнення будь-яких майнових наслідків, оскільки такий правочин їх не породжує.

Оскільки на підставі фіктивного правочину відсутня можливість передачі майна, restitutio in integrum виключається юридичною конструкцією фіктивного правочину. Якщо ж буде встановлено, що така передача de facto відбулася, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний, і тому норма статті 234 ЦК України не підлягає застосуванню, адже фіктивний правочин de jure не породжує будь-яких правових наслідків. У свою чергу, правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами (частина третя статті 234 ЦК України).

Фіктивний правочин характеризується тим, що:
👉 сторони не бажають настання правових наслідків, обумовлених договором;
👉 усі сторони договору поінформовані про його фіктивність;
👉 письмовим текстом договору створюється лише видимість правовідносин між сторонами;
👉 мета вчинення фіктивного правочину не має значення.

Крім того, за висновками Верховного Суду ⚖️, якщо хоча б одна зі сторін оспорюваного договору намагалася досягти правового результату, то цей правочин не може ⛔ визнаватися фіктивним. Зокрема, як зазначено в постанові від 03.09.2019 у справі № 904/4567/18, Верховний Суд у застосуванні приписів статі 234 ЦК України у подібних правовідносинах виходив, зокрема, з того, що в разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Практичне правозастосування виходить з того, що «фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний.

При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети.

❗️ Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. Сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша – намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним» (постанова Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 924/1014/18). Що ж до фраудаторного правочину як зловживання правом, то намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним надійним критерієм шикани (зловживання правом).

Фраудаторні угоди 👉 це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що цілеспрямовано вчиняються боржником на ухилення від виконання обов’язку як до, так і після настання строку виконання зобов’язання.

Фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:
👉 момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж трьох років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови у забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі;
👉 контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов’язані або афілійовані юридичні особи);
👉 щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи – стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі ВС ⚖️від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися ⛔️від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається «про людське око», таким критеріям відповідати не може.

Фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що вчиняється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам. Тож такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину лише на підставі статті 234 ЦК України. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника. У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою статті 42 КУзПБ, кредитор зобов'язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі – відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу (частини третя, четверта статті 42 КУзПБ) (постанови Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 911/1041/19(911/2532/20), від 18.08.2021 у справі № 916/2561/17).

Водночас слід враховувати 👉 що в разі, коли сторона або інший учасник судового процесу, обґрунтовуючи свої вимоги або заперечення, послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для ухвалення рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. При цьому посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог (постанови ВС від 20.07.2021 у справі № 921/490/18, від 15.07.2021 у справі № 927/531/18, від 15.07.2021 у справі № 906/601/20, від 22.04.2021 у справі № 925/1214/18, від 05.08.2021 у справі № 904/5682/19).

#банкрутство

22/02/2022

Приймаючи до провадження справу за позовом кредитора з майновими (грошовими) вимогами до боржника, господарський суд ⚖️, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, з'ясовує питання щодо заявлення позивачем кредиторських вимог відповідно до частини першої статті 45 КУзПБ. Якщо таку заяву подано позивачем до завершення розгляду позовних вимог, господарський суд має ⛔️ зупинити провадження у справі за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України до набрання законної сили ухвалою суду, поставленою за результатами розгляду конкурсних вимог такого позивача в порядку КУзПБ.

Після постановлення господарським судом ухвали за результатами розгляду таких вимог позовне провадження у справі з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що розглядається в межах справи про банкрутство, 👉підлягає закриттю повністю або в частині на підставі пункту 2 частини першої статті 175, пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України у випадку тотожності суб'єктного складу, предмета і підстав позову. Неподання позивачем заяви про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство в порядку, передбаченому КУзПБ, не може вважатися відмовою від таких вимог у позовному провадженні або бути підставою для відмови у задоволенні позову з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що розглядається в межах справи про банкрутство відповідача в порядку статті 7 КУзПБ.

У разі незаявлення вимог до боржника у справі про банкрутство справа за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно до приписів статті 7 КУзПБ має бути розглянута господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача, по суті спору за правилами ГПК України у позовному провадженні в межах справи про банкрутство.

📌 КУзПБ не встановлює преклюзивного строку для заявлення кредиторами вимог, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, однак зволікання кредитора із заявленням конкурсних вимог до боржника у визначений частиною першою статті 45 КУзПБ тридцятиденний строк, зокрема через розгляд аналогічних вимог у позовному провадженні, відповідно до приписів частини четвертої цієї статті звужує обсяг правомочностей такого кредитора, в тому числі на заперечення вимог інших кредиторів чи оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а також може вплинути на повноту задоволення вимог, адже такі кредитори не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, а їх вступ у справу після розрахунків з іншими кредиторами не змінює здійсненого розподілу раніше сплачених коштів.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/102010186.

#банкрутство

20/02/2022

Норми статті 42 КУзПБ щодо визнання недійсними правочинів боржника застосовується до усіх заяв арбітражних керуючих та кредиторів, поданих після вступу в дію КУзПБ, а темпоральним критерієм її застосування є 🗓 дата відкриття провадження
у справі про банкрутство. Передбачений статтею 42 КУзПБ трирічний строк у будь-якому разі відраховується від дати відкриття провадження ❗️ у справі про банкрутство.

👉 Такий строк з огляду на вступ в дію КУзПБ 21.10.2019 може повноцінно діяти лише у разі відкриття відповідного провадження після 21.10.2022.

Приписи статті 42 КУзПБ у частині підстав для визнання недійсними правочинів боржника не підлягають застосуванню ⛔️ до правочинів, що були вчинені боржником до дати введення в дію КУзПБ, тобто до 21.10.2019. До правовідносин, що склалися до 21.10.2019 – підлягають застосуванню приписи статті 20 Закону про банкрутство.

Укладення договору боржника поза межами "підозрілого періоду" (одного року, що передував порушенню справи про банкрутство), визначеного статтею 20 Закону про банкрутство, та відсутність підстав для застосування статті 42 КУзПБ з огляду
на непоширення її дії на правовідносини, що склалися до вступу в дію КУзПБ, не виключає можливості визнання недійсним правочину боржника, спрямованого на уникнення звернення стягнення на його майно, на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом, а відповідний спосіб захисту гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав.

Детальніше з текстом постанови судової палати ⚖ КГС ВС http://reyestr.court.gov.ua/Review/97806436

Лабораторія банкрутства

06/04/2022

20/03/2022

20/03/2022

16/03/2022

16/03/2022

07/03/2022

07/03/2022

03/03/2022

03/03/2022

23/02/2022

22/02/2022

20/02/2022

Address

Telephone

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category