08/09/2026
Звертаємось до Володимир Зеленський, Ruslan Stefanchuk та Сергій Корецький і просимо про підтримку депутатів Верховна Рада України, ветеранів російсько-української війни Рада ветеранів війни за Незалежність України . Нам потрібна Ваша допомога і Ваше мужнє плече.
Також звертаємось до родин полеглих захисників після повномасштабного вторгнення, нас обʼєднало горе і втрата, когось раніше, а когось пізніше, ідтримайте звернення Рада родин загиблих Захисників та Захисниць України при Мінветеранів перепостом та вподобайкою.
Шановний пане Президенте!
Шановний пане голово Верховної Ради!
Шановний пане Прем’єр-міністре!
Рада родин загиблих Захисників та Захисниць України при Мінветеранів публічно звертається до найвищого керівництва держави через проблему, яка роками залишається болючою для тисяч українських родин.
Йдеться про соціальну нерівність між родинами Захисників і Захисниць України, які загинули, захищаючи державу у 2014–2021 роках, та родинами Захисників і Захисниць, які загинули після 24 лютого 2022 року.
21 серпня 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон України №4579-IX «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу». Цим Законом держава закріпила принципово важливу історичну та правову істину:
Війна за Незалежність України розпочалася не 24.02.2022 року, а у лютому 2014 року.
Більше того, Закон прямо визначає Війну за Незалежність України як боротьбу проти агресії рф, яка розпочалася 19 лютого 2014 року, і включає до неї тимчасову окупацію Криму, проведення АТО, ООС та відсіч подальшій збройній агресії росіі.
Отже, сама держава законодавчо сказала, що це одна війна, один ворог, одна боротьба України за свою незалежність.
Але чи стала після цього єдиною державна політика щодо родин тих, хто віддав за цю незалежність своє життя?
На жаль, ні.
І сьогодні ми змушені поставити державі надзвичайно болючі питання:
ОДНОРАЗОВА ГРОШОВА ДОПОМОГА
Родини захисників, які загинули, захищаючи Україну до 24 лютого 2022 року, отримували ОГД відповідно до законодавства та розмірів мирного часу, хоч в той час вже йшла війна. Після повномасштабного вторгнення держава встановила принципово інший рівень матеріальної підтримки - 15 мільйонів гривень у визначених законодавством випадках.
Це рішення держави було правильним.
Ми не ставимо під сумнів і не просимо зменшувати жодної гарантії, встановленої для родин полеглих після 24 лютого 2022 року. Ми ставимо інше питання:
чому аналогічний принцип справедливості не застосований до родин тих, хто загинув від рук того самого агресора, захищаючи ту саму державу у 2014, 2018, чи 2021 роках?
Адже сьогодні Україна сама на рівні Закону визнала: вони загинули у Війні за Незалежність України.
ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Ми вважаємо, що після законодавчого визнання єдиної Війни за Незалежність України держава повинна провести комплексний аудит пенсійного забезпечення родин загиблих з 2014 року, усунути необґрунтовані відмінності та забезпечити єдиний справедливий підхід.
Родина не повинна отримувати меншу повагу держави лише тому, що її Захисник загинув раніше.
МІЖНАРОДНИЙ РЕЄСТР ЗБИТКІВ: ЩЕ ОДНА МЕЖА 24 ЛЮТОГО 2022 РОКУ
Особливо болючою є ситуація з Реєстром збитків, завданих агресією рф проти України.
Сьогодні у категорії А2.1 «Смерть близького члена сім’ї» передбачено можливість подання заяви щодо моральних страждань, спричинених смертю близької людини, якщо ця смерть стала наслідком повномасштабного вторгнення Росії, починаючи з 24 лютого 2022 року.
Таким чином, родини захисників, які загинули від російської агресії у 2014–2021 роках, опинилися поза цим механізмом у відповідній категорії. Для нас це питання визнання відповідальності рф за всю агресію проти України, а не лише за її повномасштабний етап. Вважаємо, що Україна має послідовно відстоювати цю позицію і на міжнародному рівні.
ДЕРЖАВА НЕ МОЖЕ ВИЗНАВАТИ ЄДНІСТЬ ВІЙНИ В ІСТОРИЧНІЙ ПАМ’ЯТІ, АЛЕ ЗБЕРІГАТИ ЇЇ ПОДІЛ У СОЦІАЛЬНІЙ ПОЛІТИЦІ
Саме тут, на нашу думку, знаходиться головна суперечність. Не може бути так, що для національної пам’яті війна починається у 2014 році, а коли йдеться про соціальні гарантії, з’являється межа 24.02.2022.
Держава вже зробила надзвичайно важливий крок і назвала речі своїми іменами. Тепер за цим визнанням мають іти правові рішення.
Ми категорично проти поділу на «тих, хто загинув до» і «тих, хто загинув після».
Бо Іловайськ, Дебальцеве, Донецький аеропорт, Світлодарська дуга були цією війною. І повномасштабне вторгнення рф- це не початок іншої війни, а новий, найбільш масштабний її етап.
РАДА РОДИН ЗАГИБЛИХ ЗАХИСНИКІВ І ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ ЗВЕРТАЄТЬСЯ:
до Президента України, як гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини;
до Верховної Ради України, як єдиного органу законодавчої влади;
до Кабінету Міністрів України, як вищого органу у системі органів виконавчої влади
із клопотанням забезпечити системне вирішення питання соціальної справедливості щодо родин Захисників і Захисниць України, які загинули у Війні за Незалежність України з 2014 року.
Ми просимо невідкладно:
1. Провести комплексний перегляд законодавства щодо соціального захисту родин загиблих Захисників і Захисниць з урахуванням положень Закону України №4579-IX.
2. Законодавчо врегулювати питання належного рівня одноразової грошової допомоги родинам Захисників і Захисниць, які загинули внаслідок російської агресії у 2014–2021 роках, із урахуванням уже отриманих ними виплат та принципу соціальної справедливості.
3. Усунути необґрунтовані відмінності у пенсійному та іншому соціальному забезпеченні родин полеглих, які виникають залежно від періоду загибелі Захисника чи Захисниці.
4. На державному та дипломатичному рівнях ініціювати питання щодо забезпечення можливості звернення до міжнародного компенсаційного механізму родин осіб, які загинули внаслідок російської агресії проти України починаючи з 2014 року.
5. Забезпечити участь представників Ради родин загиблих Захисників і Захисниць у підготовці відповідних законодавчих та урядових рішень.
Володимир Зеленський, Ruslan Stefanchuk, Сергій Корецький, наші рідні не обирали, у якому році захищати Україну. Вони стали на її захист тоді, коли Україна їх потребувала. Тому ми просимо державу нарешті зробити те, що давно мало бути зроблено: прибрати дату 24 лютого 2022 року як межу між родинами полеглих там, де така межа породжує соціальну несправедливість.
З повагою
Рада родин загиблих Захисників і Захисниць України
#радародинзагиблих