Human Rights Bureau

04/01/2022

ВЛАСНІ ФОТОГРАФІЇ – ВАЖЛИВИЙ АТРИБУТ ОСОБИСТОСТІ, ЯКИЙ ЗНАХОДИТЬСЯ ПІД ЗАХИСТОМ ЕСПЛ

Зі стрімким розвитком сучасних технологій, поширенням Інтернету, зростанням популярності соціальних мереж, такий технологічний винахід, як фотографія займає одну з провідних позицій сучасного життя чи не кожної людини.

Відповідно, право на власне зображення і власні фото знімки, а також право оприлюднення цих фотографій має охоронятися та гарантуватися на міжнародному рівні.

Саме стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Європейський суд з прав людини захищає ці права. Яким чином – спробуємо розібратися.

У справі «Вон Ганновер проти Німеччини (№2)» Європейський суд визначив, що зображення особи становить один з важливих атрибутів особистості, оскільки розкриває її унікальні риси і відрізняє її від інших.

Право на захист свого зображення є, таким чином, однією із суттєвих складових особистого розвитку. Хоча свобода вираження поглядів включає оприлюднення фотографій, Суд, тим не менш, встановив, що захист прав і репутації інших осіб у цій сфері набуває особливої важливості, оскільки фотографії можуть містити дуже особисту і навіть інтимну інформацію про особу або її родину.

У згаданій справі ЄСПЛ навів наступні вирішальні чинники, які необхідно брати до уваги під час врівноваження права на репутацію за статтею 8 та свободи вираження поглядів за статтею 10: внесок до обговорення, що становить загальний інтерес; наскільки відомою є відповідна особа і яким є предмет повідомлення; попередня поведінка відповідної особи; зміст, форма і наслідки публікації; обставини, за яких була зроблена фотографія; і тяжкість накладеного покарання.

Тому кожен, включно з людьми, відомими широкому загалу, має законне очікування, що його чи її приватне життя буде захищене.

У справі «Пек проти Сполученого Королівства» (11800 євро – моральна шкода, 18075 євро – судові затрати) ЄСПЛ вирішив, що відеоспостереження у громадських місцях, коли візуальна інформація зберігається і є відкрита для громадськості, підпадає під дію статті 8 Конвенції.

Зокрема, надання засобу масової інформації для наступного оприлюднення в ефірі відеоматеріалів про заявника, чия спроба самогубства була зафіксована камерами відеоспостереження, було визнано таким, що становить серйозне втручання у приватне життя заявника, незважаючи на те, що на той час він був у громадському місці.

Неодноразово ми могли бути свідками того, як ЗМІ оприлюднюють зображення або відеоматеріали з особами, які перебували під слідством та підозрювалися у вчиненні тих, чи інших правопорушень.

З приводу цього, Європейський суд у багатьох справах, зокрема: «Хужин та інші проти Росії» (ЄСПЛ відхилив позов про справедливу сатисфакцію), «Скіачча проти Італії» (3500 євро – моральна шкода), «Хмель проти Росії» (5000 євро – моральна шкода, 450 євро – судові затрати), або «Тота проти Румунії» (Порушення ст.ст. 5 (3), 5 (4) та 8 Конвенції, загальна компенсація – 8000 євро – моральна шкода), постановляв, що відеозапис в рамках правоохоронної діяльності або надання працівниками поліції засобам масової інформації фотографій заявників становить втручання у їхнє право на повагу до приватного життя.

Суд встановлював порушення статті 8, коли поліція надавала пресі фотографії заявників, які зберігались у матеріалах кримінальної справи, без їхньої згоди.

Також порушення статті 8 Конвенції було встановлено ЄСПЛ у справі «Джорджі Ніколаішвілі проти Грузії» (Порушення ст.ст. 5 (1), 5 (1с), 5 (3), 5 (4) та 8 Конвенції, загальна компенсація – 8000 євро – моральна шкода), і коли розміщення фотографії заявника на дошці оголошень про розшук не було здійснене згідно із законом.

І навпаки, Європейський суд вирішив, що фотографування особи, підозрюваної у тероризмі, і зберігання таких фотографій без її згоди не було непропорційним щодо законної мети демократичного суспільства, що полягала у запобіганні тероризму (справа «Мюррей проти Сполученого Королівства»).

Якщо Ви та ваші друзі цікавлені можливостями, які надає Європейський суд з прав людини, фахівці Human Rights Bureau безкоштовно вас проконсультують.

Photo by

#фото #зображення #ілюстрація #дизайн #право #безпека #ЄСПЛ #фотография #изображение #собственность #видео #съемка #заявление #иск #обращение #суд #юрист #права #человек #ЕСПЧ #компенсация #защита #достоинство #безопасность

28/12/2021

Громадяни України, зокрема бізнес недооцінюють Європейський суд з прав людини – провідну інституцію Ради Європи, яка функціонує вже понад 70 років.

«В Україні є певні стереотипи щодо ЕСПЛ, зокрема, що подання скарги це дорого і складно. Насправді, цей механізм є фінансово доступним і дієвим. Матеріальне та моральне відшкодування варті зусиль, які треба докласти заявнику», – впевнений Олександр Дементьєв.

Через панування міфів про ЄСПЛ багато потенційних заявників не використовують існуючі можливості, які б суттєво покращили ситуацію з правами людини в Україні.

«ЄСПЛ не вимагає виплати жодних судових зборів. Тобто розгляд вашої заяви, скарги є безкоштовним. Кожен має змогу звернутися державною мовою та підготувати заяви українською мовою.

Прикласти до заяви всі документи, які відповідно складені рідною мовою. Не потрібно витрачатися на перекладачів, – пояснює пан Дементьєв, – Розгляд прав ЄСПЛ є дистанційним, це означає, що уся комунікація між заявником і Європейським судом відбувається дистанційно, шляхом направлення листів через Укрпошту або кур’єрською службою і це мінімальні кошти. Оплачувати транспортні та інші відрядження представника не потрібно».

Основною статтею бюджету є лише безпосереднє представництво інтересів у ЄСПЛ, тобто залучення кваліфікованого фахівця, який підготує заяву до ЄСПЛ.

Перевагою є те, що Європейський суд з прав людини не вимагає, щоб на першому етапі одразу був представник. Вже на більш пізньому етапі – етапі комунікації, ЄСПЛ вимагає, щоб був представник, який зможе підготувати контраргументи на зауваження Уряду з приводу скарг заявника, а також документи, з приводу присудження справедливої сатисфакції.

«Звичайно, рекомендую звертатися до фахівців, щоб не допускати помилок. Щоб ЄСПЛ одразу не визнав заяву неприйнятною, через дрібну помилку, та заявник не втратив назавжди можливість звернення до ЄСПЛ з конкретною справою. Важливе знання нюансів, які відомі досвідченим фахівцям у сфері права ЄСПЛ. Позитивний ефект від заяви очевидний», – зазначив Олександр Дементьєв.

Європейський суд може констатувати факти порушень прав заявника, пославшись на конкретні положення Європейської конвенції з прав людини.

Відповідна констатація факту порушення права заявника, наприклад права на справедливий суд, може бути підставою для перегляду рішень національних судів.

Присудження компенсації заявнику за понесену моральну та матеріальну шкоду, а також понесені судові витрати, включаючи обґрунтовані витрати на юридичного представника.

Правники, що працюють у сфері ЄСПЛ акцентують, що потенційними заявниками є фізичні особи підприємці та юридичні особи, які зазнали чи зазнають втручання у їх майнові права, право на мирне володіння своїм майном та на підприємницьку діяльність через неправомірні та несправедливі дії та рішення представників органів державної влади, включаючи податкові, судові та правоохоронні органи України тощо.

Також це ФОПи та підприємства, які вичерпали усі ефективні засоби юридичного захисту на території України, зокрема пройшли усі судові інстанції, проте вважають, що їх порушені права досі не відновлені, їм не було забезпечено право на справедливий суд та не надано належну реституцію, або вони не позбулися статусу жертви.

Зважаючи на часті факти свавілля правоохоронних структур, про які зазначають і в Наглядовій Раді бізнес-омбудсмена та галузевих асоціаціях, фізичні особи підприємці, які протягом тривалого часу тримаються в СІЗО, та щодо яких продовжуються строки тримання під вартою на підставі клопотань слідчих органів та аналогічних повторюваних постанов слідчого судді, теж можуть звернутися до ЄСПЛ.

Принцип «Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих» актуальний і в сфері правозахисту. І поки держава діє інертно, Європейський Суд з прав людини може стати сходинкою для посилення підприємництва в Україні.

#ЄСПЛ #Страсбург #бізнес #підприємці #захист #допомога #компенсація #репутація #відшкодування #Дементьєв #юрист #защитабизнеса #предприниматели #ЕСПЧ #Европейскийсуд #суд

В Україні залишаються гострими питання захисту бізнесу і відстоювання прав підприємців у взаємовідносинах з державою....

16/12/2021

👩‍⚖ Створення Європейського суду з прав людини дозволило запустити механізм для громадян звернутися зі скаргою проти держави, коли їхні права та свободи порушено ❗

«Європейська конвенція про права людини була розроблена для того, щоб допомогти національній владі забезпечити дотримання основних прав людини звичайних людей за будь-яких обставин, не лише за благополучних часів. І Конвенції та системі, що стоїть за нею, це вдавалося – вони адаптувалися до мінливих обставин протягом більш ніж семи десятиліть» – позначила у своєму зверненні Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович Бурич.

🔈 Генеральний секретар акцентувала, що понад 20 000 постанов Європейського суду з прав людини та їх виконання 47 державами-членами принесли безліч реальних покращень у життя конкретних людей за різними показниками, включаючи рівність, недискримінацію, здоров’я та навколишнє середовище, а також принесли користь суспільствам загалом.

✅ Україна як член Ради Європи активно інтегрована у систему інституцій, відповідно громадяни України мають змогу звернутися до Європейського суду з прав людини. Так, за даними Міністерства юстиції України за 2020 рік, Україна посідала третє місце за кількістю справ, які розглядалися в ЄСПЛ. Наразі загальна кількість справ у Європейському суді близько 62 000 проти держав – сторін Конвенції, з них 10 400 справ – проти України, що становить 16,8% від загальної кількості справ 🤝

#права #людина #конвенція #захист #ЄСПЛ #скарга #компенсація #відшкодування #процес #суд #справедливість #юстиція #юрсит #Страсбург #Київ #право #допомога

День прав людини: чи можуть українці захистити свої права? - Популярне - Напередодні у світі відзначався День прав людини. Заснована 10 грудня 1948 року Генеральною Аса...

16/12/2021

🤷‍♀️ ЗБЕРІГАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ПРО ПРИВАТНЕ ЖИТТЯ – МОЖЕ СТАНОВИТИ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 8 ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ ❗❗❗

📢 У процесі переведення державою різноманітної приватної інформації щодо осіб у всіх її формах — текстовій, звуковій, графічній — у цифровий формат, чи не у кожного подумки виникають переживання, чи навіть тривога з приводу того, що певними зацікавленими державними структурами збирається приватна інформація, яка у подальшому може бути використана проти нього.

Оскільки право на захист даних підпадає під захист статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Європейський суд з прав людини у ряді своїх рішень висловився з приводу використання і захисту особами цього права 🙆‍♂️

Так, у справі «Ротару проти Румунії» (ЄСПЛ встановив порушення ст.ст. 6, 8 і 13 Конвенції і загалом присудив заявнику 50000 французьких франків в якості відшкодування моральної шкоди, 13450 французьких франків за судові витрати за вирахуванням 9759,72 франц.фр.) Європейський суд вирішив, що зберігання державним органом інформації про приватне життя особи становить втручання у розумінні статті 8 Конвенції, особливо якщо така інформація стосується давнього минулого особи.

Розглядаючи кожну окрему справу з приводу зазначеного питання, та вирішуючи, чи особиста інформація, яку утримують державні органи, стосується будь-якого аспекту приватного життя, ЄСПЛ звертає належну увагу на особливі обставини, за яких дана інформація була зафіксована і збережена, характер записів, спосіб, у який вони використовуються і обробляються, а також на результати, які можуть бути отримані.

💲 В якості прикладів: у справі «С. та Марпер проти Сполученого Королівства» (ЄСПЛ вирішив, що констатація порушеного права є достатньою сатисфакцією у даній справі, однак додатково присудив 42000 євро за судові витрати за вирахуванням вже виплачених 2613,07 євро на юридичну допомогу) Європейський суд дійшов висновку, що профіль ДНК містить значний обсяг унікальних персональних даних.

Так у справі «Н. та М. та інші проти Сан-Марино» ЄСПЛ визнав, що банківські документи безсумнівно становлять персональні дані стосовно особи, незважаючи на те, містять вони чи ні конфіденційну інформацію.

Європейський суд встановив, що стаття 8 Конвенції може бути задіяна у справах, коли досьє або дані персонального або публічного характеру (наприклад, інформація про політичну діяльність особи) збираються і зберігаються службами безпеки або іншими державними органами. Теж саме у справах стосовно внесення до бази даних осіб, що скоїли статеві злочини (справа «Гардель проти Франції») і відсутності гарантій щодо збирання, збереження і знищення відбитків пальців осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів, але не визнаних винними (справа «М.К. проти Франції»).

Стосовно захисту персональних даних, що перебувають у публічному просторі, ЄСПЛ вирішив, що той факт, що інформація вже перебуває у публічному просторі, не обов’язково усуне захист відповідно до статті 8. Якщо мав місце збір даних щодо конкретної особи, обробка або використання персональних даних або оприлюднення відповідного матеріалу у спосіб чи у обсязі, вищому за той, який можна зазвичай передбачити, тоді постають проблеми стосовно приватного життя.

Так, у справі «Сатакуннан Марккінапоссі Оу та Сатамедіа Оу проти Фінляндії» (9500 євро – судові витрати) Європейський суд вирішив, що дані, зібрані, оброблені і оприлюднені газетами, котрі наводили подробиці щодо оподаткованого доходу і оподаткованих цінностей великої кількості осіб, вочевидь стосувались їхнього приватного життя, незважаючи на той факт, що відповідно до національного права громадськість мала можливість доступу до цих даних за дотримання певних правил.

⚠ Національне право має надати належні гарантії запобігання будь-якому подібному використанню персональних даних, яке може бути невідповідним до гарантій статті 8. Зокрема, Суд зазначив, що стаття 8 передбачає право на певне інформаційне самовизначення, котре дозволяє особам покладатись на своє право на приватність стосовно даних, хоча й нейтральних, проте зібраних, оброблених і поширених колективно і у такому вигляді чи у такий спосіб, що будуть задіяні гарантовані статтею 8 права відповідних осіб.

🙏 Якщо Ваші права порушено, юристи «Human Rights Bureau» проконсультують Вас безкоштовно і допоможуть знайти вихід із складної ситуації.

#захист #дані #базаданих #приватнежиття #ЄСПЛ #звернення #скарга #юрист #досвід #допомога #защита #данные #личное #перснальные #информация #переписка #право #гарантии #ЕСПЧ #Страсбург

15/12/2021

ПРОБЛЕМА ЕВТАНАЗІЇ ТА ПИТАННЯ,
ПОВ’ЯЗАНІ З ПОХОВАННЯМ ОСІБ В КОНТЕКСТІ РІШЕНЬ ЄСПЛ

У своїй практиці Європейський суд з прав людини визначив, що право особи вирішувати, у який спосіб і у який момент припинити життя, за умови, що він чи вона спроможні вільно ухвалити власне судження і відповідно діяти, є одним із аспектів права на повагу до приватного життя у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відтак, право особи право вирішувати, у який спосіб помирати, є складовою приватного життя за статтею 8. Суд вирішив, що держави-учасниці мають широку можливість розсуду у питаннях самогубства зі сторонньою допомогою, і на цей час поміж державами-учасницями Ради Європи не існує консенсусу на користь дозволу припинити лікування, що підтримує життя.

Так, у справі «Хаас проти Швейцарії» заявник стверджував не лише, що його життя було тяжким і болючим, але й що якби він не отримав даний препарат, то акт самогубства був би позбавлений гідності. У даній справі заявника загалом не можна було вважати безпомічним, оскільки він не перебував у завершальній стадії невиліковної дегенеративної хвороби, котра не дозволяла б йому позбавити себе життя.

У справі «Кох проти Німеччини» (2500 євро – моральна шкода, 26736,25 євро – судові витрати) заявник скаржився, що національні суди відмовились розглядати щодо суті його позов стосовно відмови Федерального інституту дозволити його дружині придбати смертельну дозу пентобарбіталу соди, що порушило його право на повагу до приватного і сімейного життя за статтею 8 Конвенції. Суд встановив порушення статті 8 через відмову національних судів розглянути даний позов щодо суті.

Цікава ситуація у цьому аспекті була розглянута Європейським судом у справі “Гард та інші проти Сполученого Королівства” (Заяви неприйнятні), де лікарі хотіли припинити лікування, що підтримувало життя маленької дитини, яка страждала на смертельну генетичну хворобу.

Це рішення, ухвалене проти волі батьків, Суд, на підставі ретельного вивчення провадження і мотивування, наведеного державними органами у своїх рішеннях, не визнав таким, що може вважатись свавільним чи непропорційним втручанням всупереч статті 8.

Європейський суд у своїх рішеннях також визнав, що захист статтею 8 приватного і сімейного життя поширюється на право поховати членів родини, та у низці різноманітних справ розглянув скарги осіб на неспроможність держави надати доступ до рештків померлого члена родини.

Так, наприклад, у справі «Лозовиє проти Росії» (539 євро загалом заявникам за понесену матеріальну шкоду, 10000 євро загалом – моральна шкода, 374 євро – судові витрати) жертву вбивства поховали до того, як батькам було повідомлено про її смерть.

У цій справі ЄСПЛ нагадав, що право особи бути присутньою на похороні члена своєї сім'ї підпадає під статтю 8. Якщо органам державної влади, але не членам сім’ї, відомо про смерть, то відповідні державні органи мають вжити принаймні розумних кроків для того, щоб повідомити членів родини.

Європейський суд дійшов висновку, що державні органи не діяли з належною сумлінністю, аби дотриматись згаданого позитивного зобов'язання, з огляду на інформацію, наявну у державних органів, аби ідентифікувати, знайти і повідомити батьків загиблого.

Члени сім’ї можуть оскаржувати також тривалість часу між смертю і похованням та обробкою тіла померлого перед поверненням його сім’ї.

Наприклад, у справі «Жирард проти Франції» ЄСПЛ встановив, що тривалий проміжок часу, протягом якого поліція не повертала зразки, взяті з тіла дочки заявників, через що вони не змогли її вчасно поховати, порушувало їхнє право на приватне і сімейне життя, захищене статтею 8.

Вилучення у лікарні органів померлого без повідомлення його матері і запиту про її згоду, не було вчинене згідно із законом і порушувало її право на приватне життя за статтею 8 (справа «Петрова проти Латвії» (10000 євро – моральна шкода, 500 євро – судові витрати). А у випадку взяття тканин від померлого без повідомлення і згоди його дружини через недостатню чіткість національного права і відсутність правових гарантій проти сваволі, також було виявлено порушення гарантій за статтею 8 Конвенції.

Фото Swissinfo.ch

#Європа #досвід #права #ЄСПЛ #позов #скарга #евтаназія #компенсація #захист #юрист #адвокат #ЕСПЧ #обращение #защита #человек #достоинство #справедливость #компенсация

14/12/2021

👩‍⚖ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ

📢 Європейський суд з прав людини, розглядаючи різноманітні справи, у яких порушувалось питання про якість довкілля, у якому перебувала особа, вирішував, що добробут особи може зазнати негативного впливу через небезпечні або руйнівні екологічні умови.

Якщо Ваші права або ваших рідних порушено, юристи «Human Rights Bureau» проконсультують Вас безкоштовно і допоможуть знайти вихід із складної ситуації.

⁉ Стаття 8 Конвенції може застосовуватись у справах стосовно довкілля, незалежно від того, чи забруднення безпосередньо спричинене державою, чи відповідальність держави настає через неспроможність належно врегулювати діяльність приватного сектору.

При цьому, розглядаючи подібні справи, Європейський суд оцінює забезпечення справедливої рівноваги між конкуруючими інтересами особи і громади в цілому.

Проте, в обох випадках держава має певну можливість розсуду у вирішенні того, які кроки мають бути вжиті для забезпечення відповідності до Конвенції.

🦹‍♂ Таким чином, у справі «Лопез Остра проти Іспанії» (4 000 000 песет (Ісп.) – моральна шкода, 1 500 000 песет, за вирахуванням 9700 французьких франків – судові витрати) заявник стверджував, що родинне житло зазнало серйозного забруднення від приватного заводу з переробки шкіри, збудованого за допомогою державних субсидій на муніципальній землі у 12 метрах від його житла.

ЄСПЛ у даній справі дійшов висновку, що тяжке екологічне забруднення могло втручатись у право на повагу до приватного і сімейного життя (і житла), потенційно впливаючи на добробут осіб і перешкоджаючи їм користуватись своїм житлом, тобто негативно впливаючи на їх приватне і сімейне життя.

У іншій справі «Джиакомеллі проти Італії» (12000 євро – моральна шкода, 8598 євро – судові витрати) забруднення від заводу з переробки токсичних відходів, що знаходився у 30 метрах від будинку заявника, було визнано ЄСПЛ порушенням статті 8.

Так само як у справі «Фадєєва проти Росії» (6000 євро – моральна шкода, 6500 євро – судові витрати на російських адвокатів, за вирахуванням вже виплачених адвокату 1732 євро, 5540 фунтів стерлінгів – відшкодування британським адвокатам), у якій державні органи порушили право на житло і на приватне життя жінки через те, що не надали їй жодної ефективної можливості отримати допомогу у переселенні із небезпечної «зони санітарної безпеки» довкола найбільшого у Росії металургійного комбінату, у якій був високий рівень забруднення і небезпечні хімічні викиди.

У справі «Татар проти Румунії» (6266 євро – судові витрати) державні органи не здійснили належну оцінку ризику екологічної катастрофи, спричиненої вугледобувною компанією, та були неспроможні надати заявнику інформацію про екологічні ризики або аварії.

Відповідно, у даній справі ЄСПЛ визнав наявність порушення статті 8 Конвенції. Аналогічно у справі «Гуерра та інші проти Італії» (10 000 000 італійських лір – моральна шкода) ситуація, за якої місцевому населенню не було надано важливу інформацію, яка допомогла б оцінити ризики для них і їхніх сімей, якби вони продовжували жити поблизу хімічного комбінату, становила порушення прав заявників, гарантованих їм статтею 8 Конвенції.

Не менш цікава ситуація була розглянута Європейським судом у справі «Брандусе проти Румунії» (Порушення ст.ст 3 та 8 Конвенції, загальна сума компенсації 8000 євро – моральна шкода), де до камер ув’язнених осіб потрапляли неприємні запахи зі сміттєзвалища біля тюрми.

✅ Європейський суд визнав у даній справі порушення права на приватне і сімейне життя за статтею 8 Конвенції, зокрема у світлі того, що камери ув’язнених були їхнім єдиним «життєвим простором» протягом кількох років.

Фото SRA.org

#екологія #безпека #довкілля #захист #экология #чистота #зеленыйкурс # #здоровье #справедливость #обвинение #адвокат #вердикт #дело #жалоба #помощь #права #людина #правозахист #адвокат #компенсація #ЄСПЛ #Страсбург #Європа #Україна #суд #арешт #майно #відшкодування #Конвенція #моральнашкода #обращение #консультация #ЕСПЧ #защита #право #компенсация #юрист

14/12/2021

ПИТАННЯ ПОВ’ЯЗАНІ ЗІ ЗДОРОВ’ЯМ ТА ЛІКУВАННЯМ РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ ОСІБ ЗНАХОДЯТЬСЯ ПІД ЗАХИСТОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ

Європейський суд з прав людини традиційно досліджує застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції»), коли має місце примусове лікування або медичне травмування.

У деяких випадках ЄСПЛ встановлював, що порівняно незначні медичні аналізи, котрі є обов’язковими, або дозволені за постановою суду можуть становити пропорційне втручання у статтю 8, навіть за відсутності згоди пацієнта.

Так, у справі «Гласс проти Сполученого Королівства» (10000 євро – моральна шкода, 15000 євро – судові витрати) Європейський суд постановив, що рішення лікаря лікувати дитину з тяжкою формою інвалідності всупереч висловленій волі батьків і без можливості оскаржити це рішення в судовому порядку, порушувало статтю 8.

Подібно Суд встановив, що випадки, коли лікарі робили без згоди батьків аналізи крові і фотографії дитини, у якої були наявні симптоми жорстокого поводження, порушували права дитини на фізичну недоторканність за статтею 8.

Стосовно позитивних зобов’язань, покладених на держави щодо уразливих осіб, які страждають на психічні хвороби, ЄСПЛ підтвердив, що психічне здоров’я також слід вважати вирішальною частиною приватного життя, що асоціюється із аспектом моральної недоторканості.

Європейський суд постановив, що право індивіда відмовитись від лікування підпадає під сферу дії статті 8. Це право включає право психічно хворих пацієнтів відмовитись від психіатричних препаратів.

Медичне втручання всупереч волі суб’єкта породжує втручання у повагу до приватного життя і, зокрема, у фізичну недоторканність. У справі «Сторк проти Німеччини» (ЄСПЛ визнав порушення ст. ст 6 та 8 Конвенції, та присудив загалом 75000 євро – моральної шкоди, 18315 євро – судових витрат).

Європейський суд вирішив, що за деяких обставини примусове введення препаратів пацієнтам, які страждають на психічну хворобу, може бути виправданим метою захистити пацієнта або інших осіб. Проте такі рішення мають ухвалюватися на підставі чітких правових норм і з можливість здійснення судового нагляду.

Також, Європейський суд постановив, що позбавлення дієздатності безсумнівно становить тяжке втручання у право на повагу до приватного життя особи, захищене статтею 8.

Так, рішення національного суду про позбавлення заявника здатності незалежно діяти майже в усіх сферах життя – у відповідний час він більше не міг самостійно продавати чи купляти будь-яку власність, працювати, обирати місце проживання, одружуватись або подавати позови до литовських судів – становило втручання у право на повагу до його приватного життя (справа «А.Н. проти Литви») (Визнання порушення є достатнім в рамках справедливої сатисфакції).

А у випадках процедури позбавлення дієздатності, рішення про направлення до спеціалізованого закладу, рішення стосовно розпорядження власністю і проваджень стосовно дітей, ЄСПЛ постановив, що держави повинні надати належні гарантії того, щоб особи з психічною інвалідністю були спроможні брати участь у судовому розгляді і щоб цей розгляд був достатньо індивідуалізованим, аби задовольнити їхні особисті потреби (справа «Штукатуров проти Росії») (25000 євро – моральна шкода).

Якщо Ви та ваші рідні зазнали порушень своїх прав, юристи «Human Rights Bureau» проконсультують Вас безкоштовно і допоможуть знайти вихід із складної ситуації.

Фото worksafe.govt.nz

#медицина #здоровье #безпека #справедливость #обвинение #адвокат #вердикт #дело #жалоба #помощь #права #людина #правозахист #адвокат #компенсація #ЄСПЛ #Страсбург #Європа #Україна #суд #арешт #майно #відшкодування #Конвенція #моральнашкода #обращение #консультация #ЕСПЧ #защита #право #компенсация #юрист

10/12/2021

ДЕНЬ ПРАВ ЛЮДИНИ: Держави повинні застосовувати положення Європейської конвенції та виконувати ухвали Страсбурзького суду у повному обсязі

«Сьогодні, як ніколи раніше, ми маємо відстоювати права людини», – переконана Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович Бурич.

Незважаючи на всі виклики перед державами, потрібно дотримуватися унікальної системи цінностей, яка створювалася останні 70 років, наполягає пані Генсек.

«Безсумнівно, останнім часом Європа зіткнулася з низкою великих викликів, серед яких, не в останню чергу, пандемія COVID-19, що триває, нелегальна міграція, зміна клімату та суспільні проблеми, у тому числі зростаюча релігійна нетерпимість, расизм, дискримінація та насильство щодо жінок.

Європейська конвенція про права людини була розроблена для того, щоб допомогти національній владі забезпечити дотримання основних прав людини звичайних людей за будь-яких обставин, не тільки за благополучних часів. І Конвенції та системі, що стоїть за нею, це вдавалося – вони адаптувалися до мінливих обставин протягом більш ніж семи десятиліть.

Понад 20 000 постанов Європейського суду з прав людини та їх виконання нашими 47 державами-членами принесли безліч реальних покращень у життя конкретних людей за різними показниками, включаючи рівність, недискримінацію, здоров'я та навколишнє середовище, а також принесли користь нашим суспільствам загалом», – зазначила Марія Пейчинович Бурич.

Важливість Європейської конвенції полягає як в масштабі прав і свобод, які вона захищає, так і в системі, що встановлена нею шляхом створення Європейського суду з прав людини, з його завданням контролю за виконанням своїх зобов’язань; системі, що дозволяє приватним особам подавати скаргу проти держави, коли їх права і свободи були порушені.

Україна ратифікувала Конвенцію 11 вересня 1997 року.

ГАРАНТІЇ ТА ЗАБОРОНИ
Конвенція гарантує:
Право на життя;
Право на справедливий суд;
Право на повагу до приватного та сімейного життя;
Свободу вираження поглядів;
Свободу думки, совісті та релігії;
Захист власності.

Конвенція забороняє:
Тортури та нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;
Рабство та примусову працю;
Смертну кару;
Свавільне та незаконне ув’язнення;
Дискримінацію у здійсненні прав та використанні свобод, перелічених в Конвенції.

У разі необхідності захисту Ваших прав і свобод у Європейському суді з прав людини, юристи Human Rights Bureau безкоштовно проконсультують та допоможуть знайти вихід зі складної ситуації.

За матеріалами Ради Європи та ЄСПЛ «The European Convention on Human Rights – A living instrument», «The Court in brief».

#ЄСПЛ #конвенція #право #захист #адвокат #правозахисник #інструмент #справедливість #держава #суспільство #суд #Європейськийсуд #правосуддя #конституція #звернення #помощь #ЕСПЧ #право #человек #конвенция #достоинство #правозащита #справедливость #Европейскийсуд #бюро #правачеловека #обращения