22/10/2025
Спочатку вони розповідають, що словосполучення «єдине громадянство», застосоване у статті 4 Конституції України, означає єдність статусу резидента на усієї території України (тобто, єдине за змістом, як «спільне», немає громадянств Луганська, Львова і тд), а не неможливість мати й громадянство інших країн, а потім звільняють суддю саме за множинне громадянство. «Було встановлено, що суддя районного суду Закарпатської області, незважаючи на здійснення обов`язків судді, мав паспорт громадянина Румунії, а також ідентифікаційний код громадянина Румунії.
Водночас відповідно до ст. 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство.
З огляду на зазначене ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/131067562 від 02.10.2025 у справі № 990SCGC/18/25 погодилась з висновком Першої Дисциплінарної палати ВРП, що, склавши присягу судді, позивач був зобов`язаний усвідомлювати, що: виявлення фактів / обставин набуття суддею громадянства іншої держави може свідчити про безумовне порушення Конституції України та законів України; виявлення фактів / обставин набуття суддею громадянства іншої держави ставить під сумнів здатність судової влади в Україні забезпечити утвердження в державі принципу верховенства права і, зокрема, інтересів осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя; такі дії суперечать конституційному принципу незалежності судді; такі дії неминуче підривають авторитет правосуддя, що має наслідком зниження рівня довіри громадян до судової влади та безпосередньо впливає на публічний імідж системи правосуддя.
Було зауважено, що суддя не спростував відповідними доказами ствердження про наявність у нього громадянства іншої держави. Фактично процесуальна поведінка скаржника полягала в уникненні ствердної відповіді на всі питання, які мають істотне значення для з`ясування обставин справи.
Ураховуючи обставини справи, зокрема той факт, що джерело достовірної інформації перебуває в іноземній країні, на яку не поширюється юрисдикція будь-якого українського суду, такий стандарт доказування, як «встановлення об`єктивної істини», у цьому спорі застосовати не можна з незалежних від суду причин.
Отже, ВРП під час прийняття оскаржуваного рішення послуговувалася настільки вагомими доказами, що вони здатні підтримати умовивід щодо існування обставини набуття статусу громадянина іншої держави з надзвичайно високим ступенем переконливості. Такий ступінь переконливості за обставинами цієї справи дозволяє суду стверджувати, що скаржник набув та має громадянство іноземної держави.
Ані особа судді, ані відсутність дисциплінарних стягнень чи будь-які інші обставини не можуть вплинути на застосування до нього іншого стягнення, ніж подання про звільнення судді з посади, яке є пропорційним учиненому дисциплінарному проступку»
суддів Булейко О. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Дашутіна І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Пількова К. М., Погрібного С. ...
