06/08/2026
У своїй практиці я часто бачу одну й ту саму ситуацію: щойно кримінальне провадження стає резонансним, правоохоронці публікують ім’я та фото підозрюваного, демонструють відео затримання і розповідають про його роль у злочині так, ніби вину вже доведено.
Але підозра — це не вирок. До набрання законної сили обвинувальним вироком людина вважається невинуватою.
Нещодавно Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду чітко визначила межі такого інформування. Суд наголосив: ім’я та фотографію підозрюваної або обвинуваченої особи до вироку можна оприлюднювати лише у випадках, прямо передбачених законом. Сам обов’язок правоохоронців інформувати суспільство не дає їм права безконтрольно розголошувати персональні дані або подавати версію слідства як доведений факт.
Цей висновок зроблено у справі щодо резонансного брифінгу, під час якого державні посадовці оприлюднили імена та фотографії підозрюваних і фактично представили їх як виконавців злочину ще до розгляду справи судом.
Верховний Суд зазначив, що правоохоронці мають використовувати нейтральну процесуальну мову та не створювати в суспільства переконання про винуватість людини до ухвалення вироку.
Для сторони захисту це важливе рішення. Публічне звинувачення може зруйнувати репутацію, бізнес та особисте життя ще до того, як суд почне досліджувати докази. Навіть якщо провадження згодом закриють або людину виправдають, такі публікації роками залишаються в медіа та пошукових системах.
У подібних випадках адвокати «DSA GROUP» одразу фіксують заяви посадових осіб, пресрелізи, дописи та відео, перевіряють законність оприлюднення даних і вимагають реального поновлення прав: видалення інформації, припинення її поширення, спростування та відшкодування завданої шкоди.
Правоохоронці можуть інформувати про розслідування. Але вони не мають права підміняти суд і формувати суспільний вирок.
