Andrii Spektor: insolvency lawyer

Andrii Spektor:  insolvency lawyer Адвокат: банкротство и восстановление платежеспособн?

Чи можна списати податковий борг у процедурі банкрутства фізичної особи? Так, але вже не все так просто.У новій постанов...
17/06/2026

Чи можна списати податковий борг у процедурі банкрутства фізичної особи? Так, але вже не все так просто.

У новій постанові від 27 травня 2026 року у справі № 908/1194/24 Верховний Суд суттєво уточнив підхід до застосування ч. 2 ст. 125 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суд наголосив: списання податкового боргу не є автоматичним лише тому, що він формально підпадає під «трирічний» критерій.

Господарський суд має встановити цілий комплекс обставин, зокрема:
✔️ момент виникнення податкового боргу;
✔️ майновий стан боржника;
✔️ наявність реальної можливості погашення заборгованості;
✔️ належне проведення процедури реструктуризації;
✔️ добросовісність поведінки боржника та відсутність зловживання процедурою.

Фактично Верховний Суд ще раз підкреслив: інститут неплатоспроможності фізичних осіб покликаний відновлювати платоспроможність добросовісного боржника, а не створювати механізм формального уникнення податкових зобов'язань.

Детальніше про нову правову позицію Верховного Суду та її практичне значення для боржників, арбітражних керуючих і контролюючих органів читайте у моїй колонці:

🔗 https://spektor.legal/ua/news/spisannya-podatkovogo-borgu-v-bankrutstvi-fizichnoyi-osobi

#АндрійСпектор #банкрутство #неплатоспроможність #податковийборг #КУзПБ #ВерховнийСуд #банкрутствофізичнихосіб #податки #арбітражнийкеруючий

Верховний Суд фактично сформував своєрідний чек-лист для господарських судів

Поки всі говорять про швидке «списання боргів», судова практика у справах про неплатоспроможність фізичних осіб уже давн...
25/05/2026

Поки всі говорять про швидке «списання боргів», судова практика у справах про неплатоспроможність фізичних осіб уже давно пішла значно далі.

Суди аналізують не лише сам факт заборгованості, а й поведінку боржника, його декларації, рух активів, «дружніх кредиторів», переоформлення майна на родичів та навіть причини перебування за кордоном під час процедури.

У новому матеріалі — про те, як війна змінила підхід до банкрутства фізичних осіб, чому добросовісність стала ключовою категорією процедури та які правові позиції Верховного Суду зараз фактично визначають результат справи.

Як змінився підхід судів до добросовісності боржника

Дроблення бізнесу вже давно перестало бути «робочою схемою», яку можна не помічати.Податкова сьогодні бачить значно біль...
04/05/2026

Дроблення бізнесу вже давно перестало бути «робочою схемою», яку можна не помічати.

Податкова сьогодні бачить значно більше, ніж здається: від фінансових потоків до того, як виглядає ваш бізнес для клієнта. І якщо структура створена лише формально — це питання часу, коли до неї з’являться претензії.

У новому блозі розібрав, як саме податкова підходить до таких кейсів, на що звертає увагу під час перевірок і чому навіть «звичні» моделі роботи можуть створювати серйозні ризики.

Без страшилок — але з розумінням реальної практики.

👉 https://spektor.legal/ua/news/droblennya-biznesu--yak-podatkova-viyavlyaie-shemi-ta-yaki-riziki-dlya-pidpriiemciv

Якщо у вас є структура з кількох ФОП або компаній — краще перевірити її зараз, ніж пояснювати потім.

Чому «розподіл» компанії на ФОПів більше не працює і як бізнесу підготуватися до перевірки

Чи достатньо боргової розписки, щоб «зайти» у справу про банкрутство?Практика Верховного Суду дає доволі чітку відповідь...
27/04/2026

Чи достатньо боргової розписки, щоб «зайти» у справу про банкрутство?

Практика Верховного Суду дає доволі чітку відповідь — ні.

У справах про неплатоспроможність суд дивиться не на форму документа, а на реальність зобов’язання. І якщо виникають сумніви — кредитор має довести значно більше, ніж просто наявність розписки: походження коштів, свою фінансову спроможність та сам факт їх передачі.

Це принципово змінює підхід до роботи з такими справами. Розписка вже не «сильний доказ», а лише відправна точка.

Детально розібрав підхід Верховного Суду і практичні наслідки для кредиторів та адвокатів:

Розписка не гарантує визнання вимог у банкрутстві

Уявіть ситуацію: людина має борг — і раптом «переписує» майно на родичів, укладає дивні договори або терміново щось прод...
06/04/2026

Уявіть ситуацію: людина має борг — і раптом «переписує» майно на родичів, укладає дивні договори або терміново щось продає «за копійки».

Ще кілька років тому це часто спрацьовувало. Зараз — вже ні.

Суди все частіше дивляться не на те, як оформлений договір, а на те, навіщо він укладений насправді. Якщо мета — сховати майно від кредитора, такий договір можуть просто скасувати.

Причому це стосується не лише дарування. Під питання можуть потрапити:
— продажі
— шлюбні договори
— угоди з «своїми» людьми
— навіть формально нормальні бізнес-операції

Головна зміна проста: більше не працює схема «оформили красиво — значить законно».

Розібрали на прикладах Верховного Суду, як це працює на практиці 👇

Ключовим критерієм стає не форма правочину, а його економічний зміст і наслідки для кредитора

Валютний нагляд у 2026 році остаточно перестав бути формальністю.Сьогодні це не просто контроль строків 180 днів і автом...
25/02/2026

Валютний нагляд у 2026 році остаточно перестав бути формальністю.

Сьогодні це не просто контроль строків 180 днів і автоматичне нарахування 0,3% пені. Це інтелектуальна система ризик-аналізу кожної транзакції: перевірка економічної доцільності операції, реальності контрагента, структури бенефіціарів, наявності «сабстанції» у нерезидента.

Судова практика 2025–2026 років показує чіткий тренд:
▪ загальне посилання на війну не звільняє від відповідальності без сертифіката ТПП на конкретний контракт;
▪ банки мають право блокувати платежі та розривати відносини при «неприйнятно високому ризику»;
▪ ідеально оформлені документи не рятують, якщо відсутній реальний економічний зміст операції.

Цифровізація («Е-валюта»), блокчейн-аналітика, обмін даними з митницею та податковою в реальному часі — валютний комплаєнс став елементом економічної безпеки держави.

У новому блозі детально аналізую:
— 180 чи 365 днів: що говорить Верховний Суд;
— як правильно доводити форс-мажор;
— чому бізнесу потрібно готувати «досьє транзакції» ще до підписання контракту;
— як зміни НБУ впливають на зовнішнє фінансування.

Читайте повний матеріал:
https://spektor.legal/ua/news/valyutniy-naglyad-2026--vid-formalnogo-kontrolyu-do-intelektualnogo-komplaiensu

У 2026 році комплаєнс — це не витрати. Це доступ до міжнародних ринків.

Лібералізація валютного режиму триває, однак вона супроводжується жорсткою вимогою прозорості

У судах знову масово з’являються справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.Відновлено перебіг по...
18/02/2026

У судах знову масово з’являються справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Відновлено перебіг позовної давності, постачальники активно подають позови та заяви про видачу судових наказів, а до суми боргу часто додаються інфляційні втрати та 3% річних. Водночас у споживачів залишаються інструменти захисту — але вони працюють лише за умови активної позиції.

Що потрібно знати у 2026 році:
▪️ коли суд застосовує строк позовної давності;
▪️ чи звільняє воєнний стан від сплати боргу;
▪️ чому відсутність письмового договору не є аргументом;
▪️ як оскаржити завищені нарахування;
▪️ що робити у разі отримання судового наказу.

Детальний аналіз ситуації — у новому блозі:
👉 https://spektor.legal/ua/news/komunalni-borgi-u-2026-roci--mizh-pravom-postachalnika-i-zahistom-spozhivacha

Пасивність у таких спорах коштує дорого. Юридично грамотна позиція — дозволяє мінімізувати ризики.

Якщо споживач не заявить про сплив позовної давності, суд розглядатиме вимоги в повному обсязі, навіть якщо частина боргу є «старшою» за три роки

Спрощене банкрутство для малого бізнесу — це не просто чергова технічна правка до Кодексу. Законопроєкт №15024 пропонує ...
16/02/2026

Спрощене банкрутство для малого бізнесу — це не просто чергова технічна правка до Кодексу. Законопроєкт №15024 пропонує фактично нову архітектуру процедур неплатоспроможності для мікро- та малих підприємств.

180 днів на провадження. Обмежений розмір заборгованості. Фіксована винагорода арбітражного керуючого. Презумпція згоди кредиторів. Обмеження касаційного перегляду.

І водночас — принциповий крок: встановлення пріоритету приватизації над банкрутством щодо державних підприємств.

Чи стане це реальним механізмом «другого шансу» для малого бізнесу?

Чи перетвориться спрощена процедура на інструмент масового списання боргів?

І як це вплине на практику роботи кредиторів та арбітражних керуючих?

У блозі розібрав ключові положення законопроєкту та їхні потенційні наслідки для бізнесу й інвесторів.

🔎 Читати повний аналіз:

Нинішні процедури є занадто дорогими та тривалими, а їх ефективність — критично низькою

📌 Неявка, неповні документи, формальний план — що впливає на банкрутство фізосіб?Процедура банкрутства фізичних осіб — ц...
09/02/2026

📌 Неявка, неповні документи, формальний план — що впливає на банкрутство фізосіб?

Процедура банкрутства фізичних осіб — це не просто «подати заяву та списати борги». Сучасна судова практика показує, що для справжнього відновлення платоспроможності потрібно відповідати суворим критеріям добросовісності, подавати повний пакет доказів і реально мотивований план реструктуризації.

У новому блозі на spektor.legal — розбір ключових рішень Верховного Суду, які формують правову позицію щодо того, як саме суди реагують на неявки, неповні документи та формальні плани у справах про банкрутство фізичних осіб.

➡️ Читайте повний аналіз тут:
🔗

Проблемні аспекти застосування КУзПБ крізь призму актуальної судової практики

Виведення активів у банкрутстві: ризики для власників і директорівСудова практика 2024–2025 років показує: формальна «пр...
26/01/2026

Виведення активів у банкрутстві: ризики для власників і директорів

Судова практика 2024–2025 років показує: формальна «правильність» угод більше не гарантує безпеки. Дарування, безповоротна фінансова допомога, операції з афілійованими особами в період фінансових труднощів дедалі частіше стають підставою для визнання правочинів недійсними та притягнення власників і директорів до відповідальності.

У новому блозі — системний аналіз актуальної практики господарських судів:
• коли угоди визнаються фраудаторними
• як працює презумпція вини контролюючих осіб
• чому наявність інших активів не рятує
• які легальні альтернативи існують

🔗 Повний текст:
https://spektor.legal/ua/news/vivedennya-aktiviv-u-bankrutstvi--riziki-dlya-vlasnikiv-i-direktoriv

Матеріал буде корисним власникам бізнесу, директорам, фінансовим менеджерам та кредиторам.

Формальна правомірність правочину більше не гарантує його стійкості в суді

Address

Kyiv

Opening Hours

Monday 08:00 - 20:00
Tuesday 08:00 - 20:00
Wednesday 08:00 - 20:00
Thursday 08:00 - 20:00
Friday 08:00 - 20:00
Saturday 10:00 - 12:30

Telephone

+380976567135

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Andrii Spektor: insolvency lawyer posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Andrii Spektor: insolvency lawyer:

Shortcuts

Share