Кредитний юрист

18/01/2021

☝🇺🇦 Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

📎 Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

☝🇺🇦 Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

📎 Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

☝🇺🇦 У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що ЕЛЕКТРОННИЙ ДОГОВІР 💻📜 - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

📎 Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

📎 Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

📎 Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

📎 Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

📎 Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
🔹 надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
🔹 заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
🔹вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

☝🇺🇦 Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

☝🇺🇦 Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
🔹 електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
🔹 електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
🔹 аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

📎 Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

📎 Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

📎 Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

📎 З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.

☝️❗️ Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

☝️❗️ Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

📎 У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

☝️❗️ Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

📎 Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

📎 Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

☝🇺🇦 Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання:
🔹 електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;
🔹 електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом;
🔹 аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

📎 Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

☝️❗️ Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

📎 Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

📎 При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

☝️🔥 КОРОТКИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ № 524/5556/19
(провадження № 61-16243 св 20):

📎 13 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» укладено договір про надання фінансового кредиту № 3518204404/306232, за умовами якого товариством надано позивачці фінансовий кредит у розмірі 6 700,00 грн (пункт 1.1.), строком на 15 днів, тобто до 27 травня 2019 року, але у будь-якому разі цей договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором (пункт 1.2.).

📎 У пункті 1.3. договору про надання фінансового кредиту визначено, що за користування кредитом клієнт сплачує товариству 693,5 % річних від суми кредиту у розрахунку 1,9 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована.

📎 Згідно з графіком розрахунків, який є додатком № 1 до кредитного договору, проценти за користування кредитом становлять 1 909,50 грн.

📎 Відповідно до інформаційної довідки товариства з обмеженою відповідальністю «Платежі онлайн» 13 травня 2019 року проведена успішна транзакція типу «виплата» на суму 6 700 грн на картку НОМЕР_1 , що відповідає номеру картки, який вказано ОСОБА_1 при заповненні заявки на кредит.

📎 У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» (далі - ТОВ «КУ «Європейська кредитна група»), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»), про визнання кредитного договору недійсним.

📎 Позовна заява мотивована тим, що у червні 2019 року їй почали надходити дзвінки від працівників відповідача, з яких вона довідалась про укладення начебто між нею та ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» договору про надання фінансового кредиту від 13 травня 2019 року № 3518204404/306232.

☝️ Просила суд визнати недійсним пункт 4.3. договору про надання фінансового кредиту від 13 травня 2019 року № 3518204404/306232 та визнати цей договір у цілому недійсним.

Коротний зміст обгрунтування позивачки:

🔹 Договір про надання фінансового кредиту нею не підписаний, сторони не погодили всі істотні його умови.
🔹 Оспорюваний договір містить несправедливі умови, суперечать принципу сумлінності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків, направлених на погіршення становища споживача, що є підставою для визнання такого договору недійсним.
🔹 Також відсутні докази передачі їй відповідачем кредитних коштів, тому договір не може вважатися укладеним.
🔹 Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування», оскільки у пункті 4.3 договору передбачена компенсація за порушення позичальником виконання зобов`язань щодо погашення суми кредиту та/або процентів у вигляді пені у розмірі 5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього договору, починаючи з першого дня прострочення. При цьому, пеня нараховується до дня повного погашення заборгованості за договором включно, але у будь-якому випадку не більше 100 календарних днів, що відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є НЕСПРАВЕДЛИВОЮ умовою, тому наявні підстави для визнання вказаного пункту недійсним.

👩‍⚖️🇺🇦 Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 липня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

📌 Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що договір про надання фінансового кредиту, укладений між сторонами 13 травня 2019 року в електронній формі, містить електронний підпис позивачки та представника ТОВ «КУ «Європейська кредитна група», тому має силу договору, який укладений в письмовій формі й підписаний сторонами, що відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію».

📌 Позивачкою не надано доказів на підтвердження невідповідності умов договору про надання фінансового кредитувимогам Закону України «Про захист прав споживачів», так як посилання ОСОБА_1 про ненадання відповідачем повної інформації щодо умов та настання ризиків при укладенні оспорюваного договору і нечесну підприємницьку практику ґрунтуються виключно на її припущеннях та спростовуються самим змістом договору.

📌 Доводи позивачки про те, що пункт 4.3 договору про надання фінансового кредиту суперечить положенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними, оскільки цим пунктом встановлена відповідальність позичальника у разі порушення ним умов кредитного договору, а при належному виконанні договірних зобов`язань штрафна санкція у вигляді пені не застосовується, при цьому грошова сума нарахованої пені залежить і від періоду невиконання боржником взятих на себе зобов`язань.

📌 Кредит надавався позивачці на строк до п`ятнадцяти днів та відсоткова ставка за користування кредитними коштами була їй відома у момент укладення договору, тому посилання ОСОБА_1 на несправедливі умови договору на увагу не заслуговують.

📌 Саме позивачка ініціювала укладення оспорюваного договору, оформивши заявку на сайті відповідача, підписавши договір з використанням електронного підпису, оскільки паспортні дані клієнта, зазначені в договорі про надання фінансового кредиту, повністю відповідають паспортним даним позивачки.

👩‍⚖️🇺🇦 Постановою Полтавського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

📌 Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що спірний договір про надання фінансового кредитупідписаний позивачкою, як позичальником, за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який був надісланий відповідачем на номер телефону, зазначений позивачкою при реєстрації на сайті ТОВ «КУ «Європейська кредитна група». Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а позивачки у цій частині є безпідставними.

📌 Відповідно до інформаційної довідки товариства з обмеженою відповідальністю «Платежі онлайн» 13 травня 2019 року проведена успішна транзакція типу «виплата» на суму 6 700 грн на картку НОМЕР_1 , що відповідає номеру картки, який вказано ОСОБА_1 при заповненні заявки на кредит. Доказів на підтвердження того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок позичальника, ОСОБА_1 не надано.

☝️🔥 Позиція Верховного Суду У СПРАВІ № 524/5556/19
(провадження № 61-16243 св 20):

☝️❗️ Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту ПІДПИСАНИЙ позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.

☝️❗️ Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, позивачкою таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.

📎 До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20).
https://reyestr.court.gov.ua/Review/88401593
https://reyestr.court.gov.ua/Review/91519911

📎 Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

📎 Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що посилання ОСОБА_1 на ненадання відповідачем повної інформації щодо умов та настання ризиків при укладенні оспорюваного договору і нечесну підприємницьку практику є безпідставними і ґрунтуються виключно на припущеннях та спростовуються змістом договору про надання фінансового кредиту.

☝️❗️ Суди дійшли вірного висновку про безпідставність доводів позивачки про порушення положень статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» пунктом 4.3 договору про надання фінансового кредиту, так як максимальний розмір пені, нарахований кредитодавцем, не перевищує 50 відсотків від суми кредиту, що спростовує доводи касаційної скарги у відповідній частині. При належному виконанні договірних зобов`язань штрафна санкція у вигляді пені не застосовується, при цьому грошова сума нарахованої пені залежить і від періоду невиконання боржником взятих на себе зобов`язань.

☝️❗️ Кредит надавався позивачці на строк до п`ятнадцяти днів та ВІДСОТКОВА СТАВКА за користування кредитними коштами БУЛА ЇЙ ВІДОМА у момент укладення договору.

☝️❗️ Доводи касаційної скарги про те, що одноразовий ідентифікатор, яким був підписаний договір від 13 травня 2019 року, складається тільки з цифрової послідовності, що суперечить положенням Закону України «Про електронну комерцію», є безпідставними, так як одноразовим ідентифікатором є комбінація цифр і літер, чи тільки цифр/літер.

📎 Верховний Суд звертає увагу й на непослідовність позиції позивачки, яка одночасно заявляла, що договір нею не укладався, потім, що кошти їй не передавалися і одночасно просить визнати договір недійсним. Але недійсним можна визнати лише укладений договір.

📎 Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства. Позивачка свої вимоги не довела.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 липня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року залишено без змін.

🕵️‍♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року в справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇

https://reyestr.court.gov.ua/Review/94102130 #

З повагою адвокат Кулик Ю.В.

16/12/2020

Міфи та реальність про кредитні відносини.

Кредитні відносини завжди викликали чимало питань та дискусій, а в період пандемії COVID-19 та карантину подібні суперечки обросли ще й новими міфами. Яка ж ситуація насправді та що мають знати внутрішньо переміщені особи про кредити, пропонуємо розібратися у сьогоднішній статті.

1⃣ На період карантину штрафи та пеня за споживчими кредитами скасовані – ✅ Правда
Подібні зміни для підтримки осіб, які мають непогашені кредити, було запроваджено на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

👉 Так, згідно з законом у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит (наприклад, сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, що може полягати у вигляді неустойки (штрафа, пені) тощо.
Відповідні положення поширюються також на:
🔸 договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця;
🔸 договори позики, що не передбачають сплати процентів чи будь-яких інших платежів за користування наданими за такими договорами грошовими коштами;
🔸 кредитні договори, метою яких є надання споживачу права вчиняти правочини з фінансовими інструментами, якщо такі правочини вчиняються за участю чи за посередництвом кредитодавця або іншого професійного учасника ринку цінних паперів;
🔸 кредити, що надаються за договорами, укладеними в результаті врегулювання спору шляхом укладання мирової угоди, затвердженої судом;
🔸 кредити, що надаються виключно в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування визначеному колу фізичних осіб і передбачають окремі, визначені такими програмами, умови кредитування, у тому числі виплату процентів за користування кредитом;
🔸 несанкціонований овердрафт, що є перевищенням суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, що обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення;
🔸 кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору;
🔸 кредити, що надаються ломбардами у разі передання предмета застави на збереження ломбарду, за умови що зобов’язання споживача обмежуються вартістю предмета застави.

‼ Звертаємо увагу, що звільнення від відповідальності у цьому випадку зовсім не означає, що закон звільняє клієнта від обов’язку сплати платежів за кредитом. Подібні «кредитні канікули» є лише відтермінуванням у розрахунках клієнта з банком на період карантину.

2⃣ Кредитні борги у спадок не передаються - ❌ Міф
Насправді статтею 1218 Цивільного кодексу України закріплено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті. Часткове прийняття спадщини при цьому, а саме – відмова від прийняття її боргової частини – не допускається.

Відповідно у спадкоємців, яким залишили у спадок борги, буде два варіанти дій:
1⃣ прийняти спадщину повністю включно з боргами;
2⃣ відмовитися від спадку шляхом написання нотаріусу відповідної заяви за місцем відкриття спадщини.

‼ Звертаємо увагу, що в разі прийняття спадщини борг, який залишився після смерті спадкодавця, погашається тільки в межах вартості успадкованого майна.

3⃣ Споживчий кредит завжди можна повернути достроково, дозвіл кредитора при цьому не потрібний – ✅ Правда
Дійсно, відповідно до ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. При цьому кредитодавець зобов’язаний здійснити коригування зобов’язань споживача в бік їх зменшення та на вимогу споживача надати йому новий графік платежів.

‼ Разом з тим наголошуємо про необхідність уважно читати кредитний договір до його підписання! Так, договором про споживчий кредит може бути передбачено особливий порядок дострокового повернення споживчого кредиту, зокрема, обов’язок завчасно повідомити кредитодавця про намір дострокового повернення споживчого кредиту.

4⃣ Внутрішньо переміщені особи звільнені від нарахування пені та/або штрафів за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року – ✅ Правда, але частково
Дійсно, Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який є чинним і наразі, передбачено, що на час проведення АТО забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, де проводилася АТО. Однак відповідне звільнення від пені та/або штрафів згідно з цим же законом не поширюється на договори укладені після 1 січня 2018 року або до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

5⃣ Кредитний договір не може містити положення про збільшення процентної ставки – ❌ Міф
Відповідно до ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки (фіксована або змінювана), порядок їх сплати, а так саме розмір процентів визначаються у кредитному договорі.

‼ Звертаємо увагу, що якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати або зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. У цьому випадку йому достатньо буде повідомити письмово позичальника про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка. У разі незгоди зі збільшенням процентної ставки позичальник зобов’язаний буде погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. Якщо не розрахуватися з боргами протягом відповідного строку, після його завершення доведеться сплачувати вже процентну ставку у новому розмірі.

Враховуючи такі обставини ще раз наголошуємо, що вкрай важливо уважно читати кредитний договір до моменту його підписання!

09/12/2020

🔥 🏛Постанова ВС від 06.05.2020р. у справі №755/3653/17
🔎 https://reyestr.court.gov.ua/Review/89137108

‼️ Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
‼️ З огляду на визначення договору банківського вкладу, що закріплене в ЦК України та інших нормативно-правових актах, банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (стаття 2 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність»).
‼️ Згідно з частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
‼️ Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).
‼️ Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
‼️ Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
‼️ Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
‼️ Відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
‼️ Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.
‼️ Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме сплату пені у розмірі 3 % вартості послуги за кожний день прострочення.
‼️ Встановивши факт укладення між сторонами договору банківського вкладу і внесення позивачем грошових коштів у заявленому розмірі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення індексу інфляції у розмірі 3 362,29 грн та 3 % річних у сумі 218,17 грн, оскільки відповідачем банківський вклад за письмовою вимогою ОСОБА_1 від 19 листопада 2014 року повернутий лише 16 лютого 2015 року.
‼️ Разом з тим суд першої інстанції, стягуючи пеню у розмірі 884,81 грн не врахував, що зазначена пеня у розмірі 3 % нараховується за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про видачу коштів до дня фактичної видачі на всю суму утримуваних коштів, а саме: і суму вкладу, і суму процентів, які нараховані на підставі депозитного договору.
‼️ Апеляційний суд, розраховуючи розмір пені, яка підлягає стягненню, виходив із того, що вартість послуги за договором банківського вкладу, на яку необхідно нарахувати пеню, - це розмір процентів, які банк має сплатити за користування коштами вкладника, при цьому посилався на постанову Верховного Суду від 21 лютого
2018 року у справі № 759/13827/15-ц, з урахуванням ухвали Верховного Суду
від 31 липня 2018 року у справі № 759/13827/15-ц, у якій наведений принцип обчислення розміру пені.
‼️ Проте Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19) висловила з цього питання правову позицію та зазначила, що відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі 3 % вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.
‼️ Оскільки відповідно до статей 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг, а клієнтом банку є будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
‼️ Таким чином, відмова банку виконати розпорядження клієнта з видачі належних йому за договором банківського рахунку сум свідчить про невиконання банком своїх зобов`язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої законом у вигляді сплати пені у розмірі 3 % від суми утримуваних банком коштів за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про видачу коштів до дня фактичної видачі.
‼️ Отже, Велика Палата Верховного Суду у цій постанові дійшла висновків щодо стягнення з банку пені на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за прострочення зобов`язання з видачі клієнтові належних йому за договором банківського рахунку сум, яка обраховується від суми утримуваних банком коштів, тобто суми депозиту з нарахованими відсотками.
📌Якщо інформація була корисною ставте "➕" в коментарях та поширюйте її серед друзів.
Також, запрошую підписатися на мою сторінку у ↙️↙️↙️
Теlegram 📲 t.me/Lawyer_Igor_Lutsenko
Instagram 📲 https://www.instagram.com/lawyer_igor_lutsenko/
Facebook 📲 https://www.facebook.com/LawyerIgorLutsenko