https://www.facebook.com/110875724009872/

Urister - юридична допомога онлайн, Kolomyia (2026)

30/09/2021

Поліція перевірятиме COVID-сертифікати по QR-коду

Нацполіція спільно з Мінцифрою розробили та розпочали інтеграцію відповідного програмного забезпечення на планшети поліцейських, щоб вони могли швидко та безперебійно перевірити сертифікат з "Дії" або сканувати паперовий його варіант.

"Приблизно так працює зараз перевірка водійських посвідчень. За декілька днів цей процес повністю налагодиться”, - про це розповів Голова Нацполіції України в своїй колонці для Інтерфаксу, повідомляє Департамент комунікації МВС України.

Також Клименко заявив, що у випадку якщо в Україні введуть повний локдаун, то обмежень для вакцинованих осіб буде менше. Щоб скористатись цими перевагами необхідно мати пр собі внутрішній сертифікат вакцинації. Він має містити QR-код, щоб правоохоронці могли пепревірити дійсність такого документа.

Нацполіція та Держпродспоживслужба є компетентними органами, які мають право перевіряти чинність таких сертифікатів.

21/09/2021

У яких випадках суд зможе проголошувати скорочене рішення: законопроєкт

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект щодо вдосконалення інституту проголошення судового рішення у окремих категоріях справ.

Обґрунтування необхідності прийняття акта

Завантаження суду в частині проголошення повного тексту судового рішення, яке часто може тривати декілька годин, створює додаткові перешкоди для виконання головної функції, яка покладається на суд при здійсненні судочинства, оскільки основне завдання держави – створити умови для швидкого та ефективного відновлення порушенного права особи.

Що пропонується?

Законопроєктом № 6065 від 16.09.2021 пропонується викласти статтю 271 КАС України в новій редакції, передбачивши, що за згодою учасників справи, які присутні у судовому засіданні, суд може проголосити у судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частину складеного судового рішення (скорочене рішення).

Водночас, копії судових рішень (повне рішення) у справах, визначених статтею 271 КАС України, невідкладно після проголошення повного чи скороченого варіанту судового рішення мають видаватись учасникам справи або надсилатись їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Категорії проваджень, на які поширюватиметься положення статті 271 КАС України:

- провадження у справах, пов’язаних із виборами;

- провадження у справах про затримання іноземців або осіб без громадянства, примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України;

- оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця;

- розгляд справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності;

- дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності;

- розгляд справ за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань;

- справи за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань та ін.

18/09/2021

Виконавчий напис нотаріуса: як відмінити стягнення коштів?

Про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, консультує Альона Волохова, головний спеціаліст Знам’янського бюро правової допомоги Олександрійського місцевого центру з надання БВПД.

З 6 липня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції, що дозволив банкам автоматично списувати з рахунків громадян борги на вимогу державних та приватних виконавців при наявності заборгованості
по: житлово-комунальним послугам, штрафам (щодо адміністративних правопорушень), аліментів, зарплат.

Одним з документів, на підставі яких здійснюється стягнення боргу – є виконавчий напис нотаріуса.

Виконавчий напис нотаріуса дозволяє в значно коротші проміжки часу розпочати процедуру стягнення заборгованості, ніж у судовому порядку, у зв’язку з цим, він став доволі поширеним у колекторів, фінансових компаній, ломбардів.

Що потрібно знати особі з якої стягують заборгованість?

Законодавством визначені чіткі вимоги як до змісту виконавчого напису, так і для документів, на підставі яких він може бути вчинений.

Важливим критерієм є строк, в межах якого напис може бути вчинено. Порушення вимог закону призводить до визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а виконавче провадження підлягає закриттю.

Документ, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, можна перевірити. Боржник має бути повідомлений якнайменш за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов’язань та ліквідувати порушення, які були допущені, оскаржити виставлену вимогу в судовому порядку або виставити заперечення кредитору. У випадку невиконання жодної з цих дій, заборгованість вважається безспірною та підлягає стягненню.

Документи, на підставі яких нотаріус може вчинити виконавчий напис:

Заява стягувача, яка містить всю передбачену законом інформацію;
Письмове повідомлення боржника про наявність у нього боргу, надіслане стягувачем за 30 днів, до вчинення виконавчого напису;
Наявність оригіналу боргового документа, засвідченого нотаріально, з якого чітко вбачається, що строк сплати боргу вже настав;
Виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості.
Що стосується строків:

Виконавчий напис може бути вчинено, якщо з моменту виникнення права вимоги за борговим документом минуло не більше трьох років для стягнення боргу з фізичних осіб. У відносинах між юридичними особами – не більше року;
Виконавчий напис може бути пред’явлено до виконання протягом одного року з моменту його вчинення.
Алгоритм дій боржника в разі, якщо відкрите провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса?

У разі виявлення особою списань коштів з рахунків або надходження повідомлення про наявність боргу та відкриття виконавчого провадження, особі необхідно звернутися до відповідного державного чи приватного виконавця з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Наступним етапом є визначення правомірності та відповідності вчинення виконавчого напису з вимогами чинного законодавства.

У разі, якщо виявлено порушення, скласти позовну заяву про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та подати її до суду за місцезнаходженням стягувача або за місцем вчинення виконавчих дій.

Доцільним також буде подання заяви про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі даного виконавчого напису нотаріуса.

Кінцевим етапом буде отримання рішення суду.

17/09/2021

Визнання шлюбу недійсним: підстави та порядок

Відповідно до Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Про це повідомляє пресслужба Мін’юсту.

Обов’язковою умовою реєстрації шлюбу є вільно і незалежно висловлене взаємне волевиявлення осіб, що одружуються, яке підтверджує їх намір створити сім’ю на підставі укладення шлюбу. Недотримання цієї умови передбачає недійсність шлюбу.

Згідно із ст. 39 Сімейного Кодексу України недійсним є шлюб, якщо він:

зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;
зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.
За заявою заінтересованої особи орган державної реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про шлюб, зареєстрований із зазначеними особами.

Якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу.

Актовий запис про шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб (ч.1-3 ст. 39 Кодексу), а також розірвання цього шлюбу.

Шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.

Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Фіктивним є шлюб, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя.

Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім’ю.

Відповідно до статті 41 Кодексу шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:

між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частини 5 статті 26 Кодексу;
між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;
з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;
з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.
Згідно з ч. 3 ст. 41 Сімейного кодексу шлюб не може бути визнаний недійсним у разі: вагітності дружини, народження дитини в усиновлювача та усиновленої ним дитини, двоюрідних брата та сестри, тітки, дядька та племінника, племінниці, в особи, яка не досягла шлюбного віку, якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб.

У випадках, передбачених ст. 39-41 Сімейного кодексу, шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації.

16/09/2021

В Дії можна буде розмитнити авто

Здійснити митне оформлення автомобілів можна буде в Дії: Уряд ухвалив постанову про експериментальний проєкт.

Про це повідомляє пресслужба Мінцифри.

Подати необхідні документи, сплатити митний збір і завершити митне оформлення транспортного засобу можна буде онлайн.

Для впровадження проєкту була вибрана одна з найпоширеніших категорій транспортних засобів, які найчастіше ввозяться на митну територію України, — 8703. Це легкові автомобілі, мотоцикли, скутери тощо.

Відповідно до постанови можна буде:

здійснити митне оформлення шляхом подання попередньої митної декларації, загальної декларації прибуття в усній формі;
подати документи в електронній формі в Дії;
сплатити митні платежі в Дії протягом 10 днів;
завершити митне оформлення автоматично.
Експериментальний проєкт внесе зміни в Митний та Податковий кодекси України, що дозволить розмитнювати через Дію й інші види транспорту.

15/09/2021

Спір про відшкодування шкоди держслужбовцем вирішується в порядку адмінсудочинства -, ХАС

Херсонський апеляційний суд нагадав, що при визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Спір про відшкодування шкоди/стягнення збитків з особи, що перебувала на посаді публічної служби, має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, навіть коли подання позову про стягнення такої шкоди/збитків відбулося після її звільнення з державної служби.

Керівник місцевої прокуратури в інтересах держави в особі райдержадміністрації звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівника, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що на підставі наказів відповідача, начальника управління районної державної адміністрації, було звільнено працівника, якого на виконання судових рішень було поновлено на роботі та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 91 361, 56 грн. Таким чином, прокурор послався на те, понесені витрати на виплату вказаних коштів обумовлені порушеннями, допущеними з вини відповідача.

Судом першої інстанції позов було задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач вказав, що даний спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, а також послався на помилковість висновків суду першої інстанції про наявність його вини у незаконному звільненні працівника.

Дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Херсонського апеляційного суду звернула увагу, що реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У цій справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий суд не звернув увагу на те, що позов заявлений прокурором в інтересах держави та стосується суб`єктів владних повноважень щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків з особи, що перебувала на посаді, що відноситься до публічної служби, та несе матеріальну відповідальність відповідно до п. 2 ч.2 ст.80 Закону України «Про державну службу».

У випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом постає питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.

Водночас встановлення правомірності дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця передбачене в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Тож цей спір підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства як такий, що пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Саме такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16 (провадження № 11-892апп18), від 12 грудня 2018 року у справі №734/3102/16-ц (провадження № 14-481цс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 636/93/14-ц (провадження № 14-524цс18), від05 лютого 2020 року у справі № 761/19799/17.

За результатами апеляційного перегляду оскаржуване рішення суду першої інстанції було скасовано, а провадження по справі закрито.

14/09/2021

Переривання перебігу позовної давності за основним зобов’язанням не перериває цей строк за іншим обов’язком – КЦС ВС

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до позичальника (іпотекодавця) про звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішенням місцевого суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову банку відмовлено.

Про це повідомляє пресслужба Верховного Суду.

Суди встановили, що позов про звернення стягнення на предмет іпотеки банком пред’явлено в листопаді 2016 року зі спливом позовної давності, оскільки внаслідок розірвання кредитного договору в односторонньому порядку з 1 липня 2010 року банк змінив строк виконання зобов’язання, тому право на позов щодо звернення стягнення на предмет іпотеки виникло в позивача в липні 2010 року. Підстав для переривання перебігу позовної давності суди не встановили, про поважність причин пропуску позовної давності позивач не заявляв.

Переглядаючи в касаційному порядку справу, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зробив такі правові висновки.

Іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч.5 ст.3 Закону України «Про іпотеку»).

Варто розмежовувати вимогу про стягнення боргу за основним зобов’язанням (actio in personam) та вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки (actio in rem). Вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки «піддається» впливу позовної давності. На неї поширюється загальна позовна давність тривалістю в три роки. На вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки поширюються всі правила щодо позовної давності (початок перебігу, зупинення, переривання, наслідки спливу тощо).

У ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Позовна давність переривається в разі пред’явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Тлумачення цієї статті дає підстави для висновку, що вона пов’язує переривання позовної давності з будь-якими активними діями іпотекодавця, внаслідок яких він визнає існування саме іпотеки. Тому переривання перебігу позовної давності за основним зобов’язанням не перериває перебігу позовної давності за іншим обов’язком, у тому числі забезпечувальним.

Отже, вчинення позичальником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу за основним зобов’язанням, не перериває позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки вимога про стягнення боргу за основним зобов’язанням і вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки є різними вимогами (основною та додатковою), застосування до додаткових вимог наслідків переривання перебігу позовної давності за основною вимогою законом не передбачено.

Постанова КЦС ВС від 18 серпня у справі № 201/15310/16 (провадження № 61-547св21).

09/09/2021

Рада попередньо підтримала примусове годування засуджених

Верховна Рада прийняла за основу проєкт Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування до засуджених та осіб, які тримаються під вартою, заходів примусового годування".

Згідно з документом, засудженого, який заявив про відмову від прийняття їжі, можуть годувати примусово на підставі ухвали суду.

Суд має керуватися висновком лікаря про те, що такому засудженому загрожує значне погіршення стану здоров’я та існує очевидна загроза його життю. Застосування примусового годування без ухвали суду забороняється.

Начальник установи виконання покарань після встановлення факту відмови від прийняття їжі засудженим повинен з’ясувати причини такого вчинку та протягом однієї доби письмово поінформувати прокурора, який здійснює на відповідній території нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах,

Засуджений, який відмовився від прийняття їжі, з моменту встановлення такого факту має перебувати під постійним наглядом лікаря.

Порядок та види примусового годування, а також умови тримання узятих під варту осіб, які відмовляються від прийняття їжі, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

08/09/2021

В Україні зареєстровано перші колекторські компанії

Перші юридичні особи пройшли процедуру реєстрації в Національному банку України та набули статусу колекторських компаній.

Про це повідомляє пресслужба НБУ.

Ідеться про компанії:

ТОВ "КОМПАНІЯ АКСІЛІУМ" (ЄДРПОУ 43227197);
ТОВ "ІНФІДІС" (ЄДРПОУ 41476560);
ТОВ "ФІНТЕХ-КОЛЕКТ" (ЄДРПОУ 44364802);
ТОВ "СЛУЖБА ВИКОНАННЯ СТЯГНЕННЯ" (ЄДРПОУ 44303859);
ТОВ "УКРАЇНСЬКА КОЛЕКТОРСЬКА АГЕНЦІЯ" (ЄДРПОУ 41501722).
Такі рішення Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив на засіданні 03 вересня 2021 року.

Нагадаємо, що в Україні у 2021 році вперше з’явилося законодавче регулювання поведінки колекторських компаній та фінансових установ під час урегулювання простроченої заборгованості за споживчими кредитами. Щоб мати можливість надавати колекторські послуги, установа повинна пройти реєстрацію в НБУ.

Усі компанії, які на день уведення в дію відповідних законодавчих вимог здійснювали діяльність з урегулювання простроченої заборгованості й планували продовжувати її, мали місячний термін (із 14 липня до 13 серпня 2021 року), щоб подати до Національного банку необхідні документи для включення до реєстру колекторських компаній (далі – реєстр). Національний банк за результатами опрацювання поданих документів здійснює реєстрацію установ, які відповідають усім вимогам законодавства.

Інші юридичні особи, що планують набуття статусу колекторської компанії, мають необмежені строки звернення з цією метою до Національного банку.

Національний банк нагадує, що лише компанії, внесені до реєстру, матимуть право надавати послуги з урегулювання заборгованості за споживчими кредитами на користь інших осіб.

Звертаємо увагу, що після 14 жовтня 2021 року у разі відсутності компанії в реєстрі, кредитодавець чи новий кредитор будуть зобов’язані достроково розірвати договір із нею на надання послуг із урегулювання простроченої заборгованості.

07/09/2021

Правила добросусідства: що роботи, якщо сусід їх не дотримується?

Власник земельної ділянки вільно обирає, як її використовувати. Але трапляється, що його спосіб використання землі має негативний вплив на сусідні (суміжні) земельні ділянки. Тому у Земельному кодексі України чітко визначено обов’язок дотримання добросусідських відносин.

Про це повідомляє пресслужба Мін’юсту.

У чому ж полягає зміст добросусідства?

Зміст добросусідства розкривається у статті 103 Земельного кодексу України (і полягає у тому, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов’язані не використовувати земельні ділянки способами, які заважають сусідам використовувати їх земельні ділянки за цільовим призначенням. Це називається неприпустимим впливом.

Сусіди зобов’язані здійснювати будь-яку дозволену діяльність на своїх ділянках, не порушуючи права на землю один одного, та дотримуватись при цьому принципу співпраці в напрямку покращення загальних якісних характеристик землі. До прикладу, сусіди, використовуючи у своїй діяльності прогресивні технології вирощування сільськогосподарських культур, зобов’язані неухильно дотримуватись законодавства про охорону земель. Власникам ділянок, що межують між собою, слід співпрацювати у питаннях раціональної організації територій, дотримання сівозмін, встановлення та зберігання межових знаків.

Які найтиповіші випадки негативного впливу на сусідню земельну ділянку?

Зведення занадто високої споруди чи такої, що дуже близько розташована до межі із сусідньою земельною ділянкою, і перешкоджає доступу сонячного світла, внаслідок чого пригнічується ріст овочів, фруктів, ягід, що ростуть у сусідів; неприємні запахи, які поширюються на сусідні земельні ділянки в зв’язку з утриманням худоби чи птиці; спалювання листя, сміття, яке призводить до забруднення повітря на сусідній ділянці; використання технічних засобів (магнітофонів, пилорам, верстатів тощо), які через високу гучність спричиняють шумове забруднення – це типові приклади порушення правил добросусідства. Проте, варіантів таких порушень – безліч.

Часто трапляються ситуації, коли власники чи землекористувачі самовільно знищують зелені насадження (відрізають корені дерев, кущів), які проникають на їхню земельну ділянку із сусідньої, не думаючи про правомірність та законність таких дій. Тут варто зважати, що так чинити можна лише тоді, якщо таке «проникнення до вас рослинності» заважає використовувати вам свою земельну ділянку за цільовим призначенням. В усіх інших випадках – це незаконно! Порушнику доведеться понести цивільну та адміністративну відповідальність: відшкодувати в повному обсязі шкоду, завдану майну іншої особи, та ще й сплатити штраф.

Тому під час використання земельних ділянок, сусідам необхідно пам’ятати: в першу чергу – не посягати на чужу землю, по-друге – без дозволу не переходити межу між власною та сусідньою ділянками, а, по-третє – підтримувати в належному стані встановлені межові знаки.

Що робити, якщо правила добросусідства не дотримуються?

ЗК України встановлено, що спори щодо дотримання правил добросусідства вважаються земельними спорами. Так, відповідно до статті 158 ЗК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори, що стосуються додержання громадянами правил добросусідства.

Тому, якщо ваші сусіди в добровільному порядку не дотримуються правил добросусідства, ви маєте право подати заяву до сільської, селищної або міської ради аби примусити їх виконувати зазначені вимоги. Така заява розглядається у тижневий строк з дня її подання за участю зацікавлених сторін. За наслідками розгляду заяви приймається рішення, де і зазначається порядок його виконання.

Якщо ж ви не згодні з рішенням органу місцевого самоврядування, то його можна оскаржити у судовому порядку.

Для того, щоб звернутися до суду, необхідно зафіксувати порушення вашого земельного права. Це здійснюється органами Державної екологічної інспекції України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, експертами. В свою чергу, залежно від видів порушення, доказами будуть акти перевірок, висновки експертів, показання свідків тощо. Ці та інші докази, а також документи, які посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, разом із позовною заявою подаються до суду за місцезнаходженням земельної ділянки.

06/09/2021

Податкова амністія: коли спадок/подарунок не потрібно вказувати у добровільній декларації?

У разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

Про це повідомляє пресслужба ДПС.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 ПКУ, відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок.

Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

05/09/2021

Працевлаштування неповнолітніх: що потрібно знати

Насамперед слід відзначити, що у трудових правовідносинах підлітків прирівнюють у правах до повнолітніх, і вони, так само як і повнолітні, зобов’язані чесно й сумлінно працювати, вчасно й точно виконувати розпорядження роботодавця, додержуватися трудової дисципліни. Разом з цим законодавство України визначає ряд особливостей працевлаштування неповнолітніх, зокрема щодо охорони праці, робочого часу, відпусток тощо.

Що потрібно знати про працевлаштування неповнолітніх повідомляє пресслужба Координаційного центру з надання правової допомоги.

Отже, Кодекс законів про працю України визначає, прийняття на роботу осіб молодше 16 років не допускається (стаття 188 КЗпП). Однак, як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, прийматись на роботу особи, які досягли 15 років.

Ще один виняток – це працевлаштування учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними 14 років за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Важливо! На кожному підприємстві, в установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.

Кажучи про прийняття на роботу неповнолітніх, то потрібно зважати на таке:

трудові договори з неповнолітніми працівниками обов’язково мають укладатися в письмовій формі;
прийняття на роботу неповнолітніх відбувається лише після попереднього медичного огляду, надалі вони обов’язково мають проходити медичний огляд щороку до досягнення ними 21 року;
при прийнятті на роботу особам, які не досягли 18 річного віку не встановлюється випробувальний термін;
неповнолітні користуються пільгами, встановленими законодавством України, щодо охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці.
Заборонено:

залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні;
застосовувати працю неповнолітніх осіб на важких роботах та на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах;
залучати неповнолітніх осіб до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Тривалість робочого часу

Відповідно до статті 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Однак для неповнолітніх ця цифра буде меншою і залежатиме вона від віку працівника. Так, у віці 16-18 років вона становитиме не більше 36 годин на тиждень, а у віці 15- 16 років – 24 години на тиждень (ст. 51 КЗпП). Що стосується учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, то вона не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку.

Право на відпустку

Щорічна відпустка для неповнолітніх встановлена тривалістю 31 календарний день та надається у зручний для них час (ч. 2 ст. 75, ст. 195 КЗпП).

Оплата праці

Слід відзначити, що при скороченій тривалості щоденної роботи заробітна плата неповнолітнім працівникам виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи (стаття 194 КЗпП).

Водночас оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Порядок звільнення неповнолітніх

Розірвання трудового договору з неповнолітнім працівником з ініціативи роботодавця можливе тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей. При цьому звільнення неповнолітніх з підстав визначених пунктами 1, 2, 6 статті 40 КЗпП, зокрема це скорочення або реорганізація, можливе лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.

Крім цього, допускається розірвання трудового договору з неповнолітнім, зокрема й строкового, на підставі вимоги батьків, усиновителів, піклувальників неповнолітнього, а також державних органів та службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю. Причиною вимоги про розірвання трудового договору з неповнолітнім може бути те, що подальше виконання трудових обов’язків неповнолітнім загрожує його здоров’ю або порушує його законні інтереси.

Urister - юридична допомога онлайн

30/09/2021

21/09/2021

18/09/2021

17/09/2021

16/09/2021

15/09/2021

14/09/2021

09/09/2021

08/09/2021

07/09/2021

06/09/2021

05/09/2021

Address

Website

Alerts

Contact The Business

Shortcuts

Share

Category

Listing takedown request