18/03/2022
Наразі існує три способи легального перебування українців на території держав ЄС:
💁♀️ в статусі туриста;
💁♀️ шляхом отримання тимчасового захисту;
💁♀️ шляхом отримання статусу біженця.
Варіант з туристичним перебуванням протягом 90 днів без права працевлаштування в країнах ЄС не зазнав змін і є актуальним для тих, хто покинув Україну до 24.02.2022 та залишився в ЄС після вказаної дати. Особи, які виїхали до ЄС 24.02.2022 та пізніше також можуть перебувати на території ЄС в статусі туриста, але на власному забезпеченні, та не можуть розраховувати на підтримку, яку надає "тимчасовий захист".
Тимчасовий захист та статус біженця є різними правовими категоріями, які мають різні юридичні наслідки!!!
🟡Тимчасовий захист🟡
Головним документом, який регулює питання надання тимчасового захисту є Директива ЄС 2001/55/ЕС.
Проте вперше Директиву було активовано Рішенням Ради ЄС 2022/382 від 04.03.2022.
Мета Директиви полягає у послабленні тиску на національні системи надання прихистку та забезпечення переміщених осіб на території держав-членів ЄС такими гармонізованими правами як право на проживання, медичну допомогу та освіту, доступ до ринку праці та житла та ін.
❗Але надання тимчасового захисту не означає автоматичне отримання статусу біженця.
🔵Статус біженця 🔵
Біженцем є особа, яка через обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознакою расової належності, релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи чи політичних поглядів знаходиться за межами країни своєї національної належності й не в змозі користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися таким захистом внаслідок таких побоювань.
Головними міжнародними документами, які регулюють питання біженства є Женевська конвенція про статус біженців 1951 р., Нью - Йоркський протокол 1967 р. та Дублінська конвенція 1990 р..
Дублінська конвенція 1990 р. в свою чергу закріпила, що особа, може клопотати про отримання статусу біженця виключно в першій безпечній країні, кордони якої вона перетнула. Враховуючи, закрите авіасполучення на території України, просити притулку особа може виключно в тих державах, які межують з Україною. Якщо ж особа перетне кордони кількох країн і попросить притулку у країні, яка не межує з Україною, її буде депортовано до держави, кордони якої з Україною вона перетнула вперше.