What are the opening hours?

Monday 14:00 - 17:00 Tuesday 14:00 - 17:00 Wednesday 14:00 - 17:00 Thursday 14:00 - 17:00 Friday 14:00 - 17:00

Юридична клініка Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, Skovoroda Street, 106, Kharkiv (2026)

24/08/2026

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД ВИЗНАВ НЕКОНСТИТУЦІЙНОЮ НОРМУ СТАТТІ 616 КПК УКРАЇНИ

📢Конституційний Суд України визнав неконституційним положення абз. 2 ч.1 ст. 616 Кримінального процесуального кодексу України, яке ставило можливість скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби в залежність від ініціативи прокурора.

📍Раніше підозрюваний або обвинувачений міг звернутися з клопотанням про скасування запобіжного заходу, однак суд розглядав це питання лише у разі, якщо прокурор сам звертався з відповідним клопотанням. Фактично саме прокурор вирішував, чи матиме особа доступ до судового розгляду.

⚖️Конституційний Суд дійшов висновку, що такий механізм істотно обмежує право на судовий захист і судовий контроль за позбавленням свободи ⚠️, а також суперечить принципам верховенства права, рівності сторін і змагальності судового процесу.

📌Суд наголосив, що доступ особи до суду не може залежати виключно від волевиявлення прокурора. Кожен, кого тримають під вартою, повинен мати реальну можливість ініціювати судову перевірку законності такого обмеження свободи 🏛

🛡Рішення КСУ спрямоване на посилення судового контролю за застосуванням запобіжних заходів та забезпечення ефективного захисту конституційних прав людини навіть в умовах воєнного стану. Водночас Суд відтермінував втрату чинності неконституційної норми на шість місяців, щоб законодавець мав час внести необхідні зміни 📅

✍🏻Автор: Берегова Даріна

24/08/2026

🇺🇦 З Днем Незалежності України!

Юридична клініка щиро вітає всіх українців із визначним державним святом — Днем Незалежності України!

Незалежність — це не просто дата в календарі. Це наша історія, наша свобода, наша гідність і право самостійно обирати власний шлях. Це можливість говорити рідною мовою, берегти свою культуру, традиції та пам’ять, будувати майбутнє своєї держави й залишатися вільними.

Сьогодні Україна проходить надзвичайно складний шлях. Та попри всі випробування ми продовжуємо триматися разом, підтримувати одне одного та щодня доводити, що український народ — сильний, незламний і вільний. 💙💛

У цей день особливо хочеться подякувати нашим захисникам і захисницям, які боронять незалежність, територіальну цілісність і майбутнє України. Завдяки їхній мужності, силі та самовідданості ми маємо можливість навчатися, працювати, допомагати іншим і продовжувати розвивати нашу державу. 🇺🇦

Нехай наша Незалежність буде міцною, як український характер, а наша єдність — непохитною. Бажаємо кожній родині миру, безпеки, добробуту та віри у краще майбутнє. Нехай у серці кожного українця завжди живе любов до Батьківщини, а над Україною якнайшвидше запанує мирне небо. 🕊️

Нехай Україна розвивається, зміцнюється та впевнено рухається вперед, а кожен із нас своїми знаннями, працею та добрими справами робить внесок у її майбутнє.

Пам’ятаймо, якою ціною виборюється наша свобода. Цінуймо нашу державу. Підтримуймо одне одного. І разом продовжуймо будувати сильну, справедливу та незалежну Україну.

💙💛 З Днем Незалежності, Україно!
🇺🇦 Слава Україні! Героям слава!

23/08/2026

З Днем Державного прапора України! 🇺🇦

23 серпня ми відзначаємо День Державного прапора України — свято одного з головних символів нашої держави.

Синьо-жовтий прапор є уособленням української свободи 🕊️, незалежності, єдності та національної гідності. Він супроводжує нашу державу в найважливіші моменти, нагадуючи про спільну історію, силу українського народу та його незламне прагнення до свободи.

Для кожного з нас Державний прапор — це символ рідної землі, дому та майбутнього, яке ми будуємо разом. Сьогодні синьо-жовтий стяг майорить не лише над українськими містами, а й став упізнаваним символом боротьби України за своє право на свободу та незалежність у всьому світі 🌍.

Для Юридичної клініки ⚖️ український прапор також є символом правової держави, справедливості, дотримання прав і свобод людини та поваги до закону. Адже сильна Україна — це держава, у якій захищають гідність кожної людини та забезпечують верховенство права.

Висловлюємо вдячність усім, хто захищає нашу державу 🇺🇦, хто своєю працею, мужністю та відданістю наближає Перемогу. Окрема шана нашим захисникам і захисницям, завдяки яким синьо-жовтий прапор продовжує майоріти над українською землею.

Нехай Державний Прапор України завжди буде символом нашої єдності, сили та впевненості у майбутньому. Нехай він гордо майорить над вільною, незалежною та мирною Україною 💙💛.

З Днем Державного Прапора України!

Слава Україні! 🇺🇦

21/08/2026

ПЕРЕДАЧА ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗСУ В TELEGRAM: ВЕРХОВНИЙ СУД РОЗ'ЯСНИВ ПРАВИЛА ДОВЕДЕННЯ УМИСЛУ

📢Верховний Суд у своїй постанові у справі № 183/501/25 роз'яснив, які обставини можуть свідчити про наявність умислу у справах щодо незаконного поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України через Telegram під час воєнного стану.

📍У справі засуджена двічі передала через Telegram-чат-бот інформацію про переміщення військової техніки та місце розташування озброєння ЗСУ. Після кожного повідомлення вона отримувала відповідь від оператора чат-боту про важливість переданої інформації та подяку за її надсилання.

⚖️Верховний Суд зазначив, що про наявність прямого умислу можуть свідчити не лише самі повідомлення, а й сукупність обставин, зокрема:

🔹 неодноразове передання інформації;
🔸 використання спеціального Telegram-чат-боту, призначеного для збору таких відомостей;
🔹 усвідомлення особою факту дії воєнного стану;
🔸 отримання повідомлень про важливість переданої інформації та продовження її надсилання;
🔹 передача відомостей, які дозволяли ідентифікувати місце розташування або переміщення військової техніки й озброєння.

📌Суд підкреслив, що саме сукупність цих обставин підтверджує, що особа усвідомлювала характер своїх дій та бажала передати інформацію представникам держави-агресора.

🛡За результатами розгляду Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій та погодився з кваліфікацією дій засудженої за ч. 3 ст. 114-2 КК України.

✍🏻Автор: Берегова Даріна

20/08/2026

ЧОМУ ГРУБА НЕОБЕРЕЖНІСТЬ ПОТЕРПІЛОГО НЕ ЗВІЛЬНЯЄ УКРЗАЛІЗНИЦЮ ВІД КОМПЕНСАЦІЇ – ПРАКТИКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова КЦС ВС🏛 від 6 липня 2026 року у справі № 173/2934/25: Верховний Суд роз’яснив, що відсутність вини машиніста не звільняє залізницю від цивільної відповідальності за шкоду, завдану поїздом як джерелом підвищеної небезпеки. Груба необережність пішохода є підставою лише для зменшення розміру відшкодування, а не для повного звільнення від виплат.

Суть справи⬇️:

Пасажирський поїзд на смерть збив пішохода. Кримінальне провадження щодо машиніста закрили через відсутність його вини, констатувавши необережність самого пішохода. Матір, донька та дружина загиблого звернулися до суду з позовами про стягнення моральної шкоди по 300 000 грн та витрат на поховання.
Укрзалізниця просила повністю звільнити її від виплат. Компанія аргументувала це тим, що свідомий вихід особи на колії є непрямим умислом, що за законом звільняє володільця транспорту від відповідальності.

📍Верховний Суд визначив наступні положення:

🔸️Володілець джерела підвищеної небезпеки відповідає за завдану шкоду незалежно від своєї вини.

🔸️Цивільне законодавство розділяє умисел потерпілого та грубу необережність.

🔸️Обов’язок довести, що потерпілий діяв саме з умислом завдати собі шкоди, покладається виключно на підприємство.

🔸️Оскільки повернути життя людини неможливо, грошова компенсація родичам є справедливою сатисфакцією, яка переважає майнові інтереси великих корпорацій.

🖇Що це означає для громадян та правників?

🔹️Родичі загиблих у трагедіях на транспорті мають право на компенсацію від підприємства-власника.

🔹️Повністю відмовити у виплатах суд може лише у разі доведеного самогубства потерпілого.

📌Серед основних орієнтирів для судової практики:

🔺️Порушення пішоходом правил безпеки є грубою необережністю, вона лише пропорційно зменшує розмір виплат.

🔺️Товарний чек є належним доказом витрат на поховання, якщо він підтверджує фактично понесені витрати.

✍️Автор: Кудла Діана

19/08/2026

⚖️ ВЕРХОВНИЙ СУД ВИЗНАЧИВ КРИТЕРІЇ, ЯКІ МОЖУТЬ ПІДТВЕРДЖУВАТИ АНТИКОНКУРЕНТНУ ЗМОВУ УЧАСНИКІВ ТЕНДЕРА

Верховний Суд у постанові від 25 червня 2026 року у справі № 910/7614/25 підтвердив правову позицію щодо того, як мають оцінюватися докази у справах про антиконкурентні узгоджені дії під час публічних закупівель.

📌 Ключовий висновок Суду
Для кваліфікації дій учасників торгів як антиконкурентних узгоджених дій не потрібно доводити, що їхні дії фактично призвели до обмеження конкуренції, завдали збитків іншим учасникам або спричинили будь-які інші негативні наслідки.
Достатньо встановити, що між учасниками існувало погодження або координація конкурентної поведінки, яка могла вплинути на результати закупівлі.

⚠️ Верховний Суд наголосив: навіть якщо учасники не досягли бажаного результату з причин, що не залежали від них, це не свідчить про відсутність порушення.

🔍 Які обставини можуть підтверджувати змову?
Під час розгляду справи Антимонопольний комітет врахував сукупність доказів, серед яких:
▪️ використання однакових IP-адрес;
▪️ наявність спільних працівників;
▪️ керування банківськими рахунками;
▪️ подання фінансової звітності з однаковими ознаками;
▪️ господарські взаємовідносини між учасниками;
▪️ використання документів з однаковими метаданими;
▪️ завантаження тендерних пропозицій у близький проміжок часу.
💬 Саме сукупність таких обставин, а не кожна окремо, може свідчити про погодженість дій учасників.

📖 Що зазначив Верховний Суд щодо доказування?
Суд звернув увагу, що домовленість між учасниками торгів майже ніколи не оформлюється письмово. Саме тому факт антиконкурентної змови може підтверджуватися непрямими доказами, якщо їх сукупність є логічною, взаємопов'язаною та виключає випадковий збіг обставин.
Тобто суди повинні оцінювати не окремі факти, а весь комплекс доказів у їх взаємозв'язку.

🏛 Щодо повноважень АМКУ
Верховний Суд також підтвердив, що Антимонопольний комітет України має право:
✅ збирати інформацію ще до відкриття справи;
✅ витребовувати необхідні відомості у суб'єктів господарювання, органів влади та інших осіб;
✅ використовувати зібрану інформацію як доказову базу при прийнятті рішення.
Водночас саме суд перевіряє, чи є такі докази належними, допустимими, достовірними та достатніми.

💡 Практичне значення постанови
Постанова ще раз підтверджує, що учасники публічних закупівель повинні діяти самостійно, незалежно та без будь-якого обміну інформацією щодо підготовки тендерних пропозицій.
Будь-які ознаки координації дій можуть бути розцінені як антиконкурентні узгоджені дії та стати підставою для накладення штрафів, навіть якщо фактична шкода конкуренції не була доведена.

📄 Постанова Верховного Суду від 25.06.2026 у справі № 910/7614/25 залишила без змін рішення судів попередніх інстанцій та підтвердила правомірність висновків Антимонопольного комітету України.

✍️ Автор: Уляна Киркач

18/08/2026

⚖️ ВЕРХОВНИЙ СУД: ЗАБОРОНА НА ВИЇЗД НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ ЗА КОРДОН ДЛЯ ОСОБИСТИХ ЦІЛЕЙ Є ПРАВОМІРНОЮ 🇺🇦

📌 3 липня 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 320/20473/24 (провадження № К/990/45290/25) підтвердив законність обмежень щодо виїзду народних депутатів України за кордон, якщо така поїздка не пов’язана з виконанням їхніх службових або представницьких повноважень.

⚖️ Суд дійшов висновку, що під час дії воєнного стану держава має право встановлювати спеціальні правила перетину державного кордону для окремих категорій посадових осіб. Такі обмеження спрямовані на забезпечення належного функціонування органів державної влади, виконання конституційних обов’язків та захист національної безпеки.

📖 Верховний Суд наголосив, що:
✅ обмеження мають законну мету;
✅ вони відповідають вимогам воєнного стану;
✅ застосовуються в межах повноважень, визначених законодавством.

💬 Це рішення формує важливу судову практику щодо балансу між правами посадових осіб та інтересами держави в умовах воєнного стану. Воно ще раз підкреслює, що виконання народними депутатами своїх конституційних обов’язків має пріоритет над приватними поїздками за кордон.

Автор: Дарина Мовчан

12/08/2026

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ: КОЛИ СТАТУС «ЗНЯТИЙ» НАСПРАВДІ ОЗНАЧАЄ «ВИКЛЮЧЕНИЙ» З ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ

Позиція ВС у справі № 320/29761/25 (Постанова від 9 червня 2026 року)
У червні 2026 року Верховний Суд ухвалив зразкове рішення, яким захистив права тисяч українців, що опинилися у пастці статусу «військовозобов’язаний» у застосунку Резерв+ через старі помилки та неточності у паперових військових квитках.

📌 Фактичні обставини:
Громадянин звернувся до суду через те, що в електронному реєстрі «Оберіг» його відобразили як військовозобов'язаного, попри наявність паперового документа про непридатність до служби.

У 2001 році позивач отримав тимчасове посвідчення із записом: «Знятий з військового обліку згідно ст. 37 п. 6.3 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“».

Позиція ТЦК та судів перших інстанцій: Київський окружний та Шостий апеляційний адмінсуди відмовили позивачу. Вони застосували суто буквальне тлумачення: оскільки вжито слово «знятий» (що передбачає можливість повернення на облік), то підстав для визнання особи «виключеною» немає, попри посилання на статті закону.

🔍 Як Верховний Суд оцінює співвідношення змісту та форми?

Верховний Суд скасував рішення попередніх судів та направив справу на новий розгляд, сформулювавши чіткі правові стандарти:

1️⃣ Пріоритет суті над формою
Запис у документі містить внутрішню суперечність. ТЦК використав слово «знятий», але водночас прямо послався на п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону, який регулює саме виключення з обліку за станом здоров'я.

2️⃣ Обмеження свавілля влади
ТЦК та СП не мають права на власний розсуд визначати вид облікової дії. Якщо закон пов’язує конкретну правову підставу (непридатність) з конкретним наслідком (виключення), то саме цей наслідок і вважається законним.

3️⃣ Принцип правової визначеності
Зміст індивідуального акта ТЦК має суворо відповідати його правовій підставі. Суди зобов'язані досліджувати юридичну суть події, що відбулася у 2001–2005 роках, а не просто чіплятися за окреме невдале слово у бланку.

📍 Висновок Суду
Верховний Суд наголосив, що помилки, технічні неточності або канцеляризми в актах ТЦК та СП не можуть тягнути за собою негативні наслідки для громадян чи позбавляти їх реального правового статусу. Реєстр «Оберіг» має відображати реальну правову суть документів, а не їхню хибну паперову форму.

✍️ Автор: Глущенко Марк

11/08/2026

ЧИ ЗАКОННО ВИСЕЛЯТИ З ГУРТОЖИТКУ БЕЗ НАДАННЯ ІНШОГО ЖИТЛА? – РІШЕННЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

📢Верховний Суд роз'яснив, у яких випадках особу можуть виселити з гуртожитку без надання іншого житла. Відповідний висновок міститься у постанові від 27 травня 2026 року у справі № 686/10701/23.

📍Суд розглядав спір щодо виселення особи, яка проживала в гуртожитку на підставі цивільно-правового договору найму, строк дії якого закінчився.

⚖️Верховний Суд звернув увагу, що проживання у гуртожитку після закінчення строку договору саме по собі не створює безстрокового права користування житлом. Якщо новий договір не укладено, правові підстави для подальшого проживання відсутні.

📌При вирішенні спору Суд врахував сукупність обставин, зокрема:

🔹 особа ніколи не перебувала у трудових відносинах із закладом, на балансі якого перебував гуртожиток;
🔸 строк договору найму закінчився і не був продовжений;
🔹 мешканець мав у власності інше житло;
🔸 систематично порушував правила співжиття.

💭За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що виселення без надання іншого житлового приміщення є правомірним.

⚠️Водночас рішення не означає, що будь-якого мешканця гуртожитку можна виселити без альтернативного житла. У кожній справі суд оцінює конкретні обставини, правову підставу проживання та гарантії, передбачені житловим законодавством.

✍🏻Автор: Берегова Даріна

10/08/2026

⚖️ ВЕРХОВНИЙ СУД: ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ДО ДИСТАНЦІЙНОГО ДОПИТУ ЧЕРЕЗ НЕНАЛЕЖНУ ЯКІСТЬ ЗВ'ЯЗКУ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ СКАСУВАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ 🇺🇦

Верховний Суд сформував важливу правову позицію щодо проведення дистанційних судових засідань. Якщо через технічні проблеми сторона захисту не може повноцінно брати участь у допиті, це є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та може стати підставою для скасування судового рішення.

📅 Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 червня 2026 року у справі № 758/7387/22.

🔍 Суть справи
Під час апеляційного розгляду потерпілого повторно допитували у режимі відеоконференції. Однак через неналежну якість зв'язку: ▪️ захисник не чув показань потерпілого; ▪️ потерпілий не чув запитань сторони захисту; ▪️ головуючий суддя був змушений постійно дублювати запитання та переказувати відповіді.
Фактично повноцінний перехресний допит провести було неможливо.

📌 Що зазначив Верховний Суд?
🔹 Відповідно до ч. 4 ст. 336 КПК України технічні засоби дистанційного провадження повинні забезпечувати належну якість звуку та зображення.
🔹 Усі учасники процесу повинні мати можливість чути й бачити один одного, ставити запитання, отримувати відповіді та повною мірою реалізовувати свої процесуальні права.
🔹 Якщо технічні умови цього не забезпечують, суд не може ігнорувати такі недоліки та продовжувати розгляд справи.

🛡 Право на перехресний допит
Верховний Суд наголосив, що право сторони захисту на ефективний перехресний допит є однією з фундаментальних гарантій справедливого судового розгляду, передбачених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та КПК України.
Якщо через технічні проблеми це право фактично не реалізоване, таке порушення є істотним.

⚠️ Додаткове порушення
Верховний Суд також звернув увагу, що апеляційний суд залишив без виправлення суперечності у вироку щодо характеру тілесних ушкоджень потерпілого, хоча мав повноваження усунути ці недоліки.

📌 Результат розгляду
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу захисника, скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий апеляційний розгляд.

💬 Висновок
📍 Проведення судового засідання в режимі відеоконференції саме по собі не порушує права учасників процесу.
📍 Однак дистанційний допит повинен забезпечувати реальну можливість чути, ставити запитання та отримувати відповіді.
📍 Якщо через технічні проблеми сторона захисту позбавлена права на ефективний перехресний допит, це є істотним порушенням вимог КПК України та може призвести до скасування судового рішення.

⚖️ Справедливий судовий розгляд залежить не лише від закону, а й від реальної можливості кожного учасника процесу повноцінно реалізувати свої процесуальні права.

✍️ Автор: Антон Шиманський

Юридична клініка Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого

24/08/2026

24/08/2026

23/08/2026

21/08/2026

20/08/2026

19/08/2026

18/08/2026

12/08/2026

11/08/2026

10/08/2026

Address

Opening Hours

Telephone

Website

Alerts

Contact The Business

Shortcuts

Share

Category

Listing takedown request

Monday	14:00 - 17:00
Tuesday	14:00 - 17:00
Wednesday	14:00 - 17:00
Thursday	14:00 - 17:00
Friday	14:00 - 17:00