01/05/2026
У лютому 2026 року Україна вперше за час повномасштабної війни видала дозволи на експорт озброєння та військової техніки.
РНБО України публічно заявляє про наявність «надлишкових» виробничих потужностей і перевищення обсягів наявного бюджетного фінансування над ними. Простими словами, держава констатує факт: на сьогодні виробники озброєння і військової техніки (далі - ОВТ) виробляють більше, ніж держава здатна закупити.
З одного боку це виглядає доволі логічно, але чи дійсно запит на розвиток оборонних технологій, збільшення виробничих потужностей і створення нових зразків озброєння стихає?
Реалізація продукції оборонно-промислового комплексу закордон зумовлена потребами держави у залученні валютної виручки до держбюджету, масштабуванні розробок та інвестицій у власний ОПК, а також розвитком оборонної кооперації з іншими державами.
Збройний конфлікт, що виник на Близькому Сході у 2026 році, вже охопив території дев’яти країн. Відповідно, їхній запит на технології сучасної війни додатково підсилив уже наявний у світі інтерес до українського ОВТ.
Президент України Володимир Зеленський публічно заявив, що Україна готова ділитися унікальними навичками у сфері ППО з тими народами, які підтримували нас протягом війни. Як наслідок, сьогодні Україна активно укладає двосторонні безпекові угоди та меморандуми про співпрацю (зокрема з країнами Близького Сходу, Іспанією, Великою Британією, Німеччиною, Францією), у тому числі з метою спільного виробництва зброї, постачання ОВТ, технологічної співпраці, протидії ракетам і БпЛА та обміну досвідом.
Вже зараз, супроводжуючи угоди з постачання ОВТ до війська, зокрема безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та технологій протидії БпЛА, можна побачити тенденцію до масштабування державних закупівель цих товарів.
Інтерес міжнародних партнерів до спільного з Україною виробництва озброєння, технологічної співпраці та закупівель у вітчизняних виробників уже випробуваних великою війною зразків ОВТ має сприяти залученню додаткових фінансових ресурсів до держбюджету.
Що це означає для приватного бізнесу, який працює на оборону?
Якщо ви вже залучені до постачання ОВТ до війська або виробляєте товари оборонного призначення, що так чи інакше використовуються Силами оборони України, є обґрунтовані підстави розраховувати на те, що цього року суттєво зросте запит держави на закупівлю ваших товарів.
Проблеми виробників ОВТ в Україні не обмежуються констатованими державою «надлишками» виробництва. Досить часто вітчизняні виробники стикаються з потребою значних фінансових вливань — зокрема на утримання і розвиток кадрів, інвестиції в R&D, модернізацію виробництва.
Окрему увагу варто звернути на те, що постачання таких товарів до війська здебільшого відбувається на умовах післяплати, а затримки фінансування є поширеною практикою. Водночас власники і посадові особи підприємств несуть підвищені ризики кримінального переслідування у сфері оборонних закупівель, оскільки законодавство в цій сфері є динамічним і змінюється майже щомісяця.
Зараз особливо важливо враховувати високі ризики кримінальної відповідальності для власників і топменеджменту оборонного бізнесу, оскільки поточні регуляторні тенденції не завжди сприяють стабільності роботи вітчизняних виробників.
У випадку, якщо ви стоїте на роздоріжжі - масштабування розробок, реінвестиції у власне виробництво чи релокація в інші країни - на тенденції ринку оборонних технологій в Україні та світі варто звертати особливу увагу.
Шанси держави підтримати вітчизняних виробників ОВТ шляхом залучення валютної виручки від міжнародних угод з експорту оборонних технологій та продукції є достатньо високими. І м’яч у цій грі буде на стороні українських розробників і виробників, питання лише в тому, чи готові ви до неї.
