11/06/2020
КАРАНТИН ТА ОХОРОНА ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ.
ЧОГО ЧЕКАТИ РОБОТОДАВЦЮ ВІД ОРГАНІВ ДЕРЖПРАЦІ.
Більше корисної інформації – на нашому сайті: globus.ua
Впродовж останнього тижня на веб-сайті Держпраці все частіше зʼявляються повідомлення про проведення позапланових та навіть планових перевірок.
Раніше Держпраці повідомляло, що в період карантину активно вивчає усі повідомлення про порушення закону у сфері охорони праці та має намір відпрацювати їх, як тільки помʼякшення умов карантину надасть таку можливість.
До введення карантину роботодавцям було в цілому зрозуміло, що саме будуть перевіряти інспектори Держпраці, однак із введенням карантину перед власниками бізнесу постало багато запитань: чи зобовʼязаний роботодавець вживати якісь заходи із охорони праці на підприємстві у звʼязку із карантином? які саме? як має бути оформлене вжиття таких заходів? яка відповідальність, якщо ці заходи не будуть вжиті?
Спробуємо розібратися.
Чи зобовʼязаний роботодавець вживати якісь заходи із охорони праці на підприємстві у звʼязку із карантином?
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про охорону праці», умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля.
Обовʼязок щодо забезпечення належних умов праці Законом покладений на роботодавця.
Згідно ст. 30 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Кабінет Міністрів України відповідно до закону встановлює карантинно-обмежувальні заходи на території виникнення і поширення інфекційних хвороб та уражень людей.
Постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 р., якою встановлено карантин на території України, не визначено конкретних обовʼязків роботодавця у сфері охорони праці на період карантину. При цьому нею заборонено перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно; встановлено обовʼязок щодо самоізоляції осіб, які досягли 60-річного віку.
Крім того, правила роботи субʼєктів господарювання окремих сфер діяльності в умовах карантину визначаються розпорядженнями Головного санітарного лікаря України (посилання на інтернет-сторінку із усіма розпорядженнями: https://moz.gov.ua/golovnij-derzhavnij-sanitarnij-likar-ukraini).
Отже окремий закон або постанова КМУ чи іншого центрального органу влади, який визначав би конкретні обовʼязки роботодавця щодо забезпечення охорони праці на підприємстві під час карантину – відсутній.
Однак ЗУ «Про охорону праці» продовжує діяти і обовʼязок роботодавця щодо забезпечення охорони праці на підприємстві залишається, як і раніше.
Як же визначити обсяги такого обовʼязку в умовах карантину, щоб вжиті роботодавцем заходи відповідали вимогам законодавства, як передбачено ст. 6 ЗУ «Про охорону праці»?
Якщо ваше підприємство належить до категорії субʼєктів господарювання, щодо яких Головним санлікарем видано відповідне розпорядження (як офіси, магазини непродовольчих товарів, заклади громадського харчування, салони краси тощо), - можна сказати, що вам пощастило, бо для вас існує певна визначеність.
Адже вказаними розпорядженнями передбачений чіткий та зрозумілий перелік заходів, які мають вживатися роботодавцем впродовж карантину: температурний скрінінг працівників перед початком роботи, перебування працівників на роботі в засобах індивідуального захисту, відстань між відвідувачами, наявність санітайзерів і т.ін. Не будемо зупинятися на цих заходах детально, тому що кожний може ознайомитися із розпорядженнями Головного санлікаря за наведеним вище посиланням.
Що ж робити підприємствам, відносно діяльності яких розпорядження Головним санлікарем не видавалося?
Наприклад, існують багато промислових підприємств, які продовжують працювати під час карантину. Як бути їм, щоб уникнути штрафів Держпраці?
Наразі офіційні розʼяснення, у тому числі від Держпраці, з цього питання відсутні.
Однак, на наш погляд, це не означає, що промисловці та представники інших «Не врегульованих» сфер мають розслабитися та сподіватися на те, що не будуть притягнуті до відповідальності через відсутність нормативного регулювання.
Щоб уникнути штрафу, підприємство має вжити низку заходів, які допоможуть убезпечити його на майбутнє. Хоча, повторимося, ніяких гарантій навіть у разі їх вжиття немає, оскільки законом, а в багатьох випадках – навіть розпорядженням Головного санлікаря, питання охорони праці під час карантину не врегульовано, розʼяснення з цього питання з боку компетентних органів відсутні.
По-перше, підприємство має визначити форми (або підрозділи) своєї фактичної діяльності в період карантину. Наприклад, промисловці мають виходити із того, що на підприємстві є: 1) офіс; 2) приміщення або території, де безпосередньо здійснюється виробництво.
Щоб визначитися із переліком заходів в офісі, керуємося Розпорядженням Головного санлікаря про тимчасові рекомендації щодо роботи офісів:
https://moz.gov.ua/uploads/ckeditor/%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%2016.pdf
Залишається питання про те, які ж заходи мають бути забезпечені на «виробничій» території підприємства, яка не є офісом.
Нормативно це питання не врегульоване, але не виключено, що відповідне розпорядження зʼявиться найближчим часом.
Відповідаючи на це питання, роботодавцю слід орієнтуватися:
- на чинні нормативні акти для підприємств в інших, «врегульованих» сферах діяльності, перш за все на розпорядження Головного санлікаря;
- на інформацію Держпраці.
Так, підприємство може взяти за основу вищенаведене розпорядження Головного санлікаря щодо роботи офісів і пристосувати його, у тому числі локальним актом (про це детальніше – нижче), для виробничих приміщень, вживаючи там ті самі або схожі заходи, що і в офісних. Порушенням законодавства це не буде.
Щодо інформації, яку наразі дає Держпраці, зазначимо, що єдиного змістовного розʼяснення, що робити роботодавцю на час карантину – немає.
Основну інформаційну роботу Держпраці проводить через свій офіційний веб-сайт, на якому ще 20 березня зʼявилося загальне повідомлення про охорону праці в умовах карантину: http://dsp.gov.ua/zakhody-iaki-maiut-vzhyty-robotodavtsi-z-metoiu-nedopushchennia-rozpovsiudzhennia-koronavirusu/, а 28 квітня – повідомлення про охорону праці для робітників, які мають розʼїзний характер роботи: http://dsp.gov.ua/profilaktyka-koronavirusnoi-khvoroby-dlia-pratsivnykiv-iaki-maiut-roz-iznyi-kharakter-roboty/.
В основному в аналогічних повідомленнях йшлося про те, що робітники мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту, дотримуватися безпечної дистанції тощо.
Після 22 травня на сайті від територіальних органів Держпраці почали зʼявлятися дещо детальніші повідомлення щодо правил організації роботи підприємств.
Наприклад, на сторінці Харківського обласного управління Держпраці зʼявилося наступне оголошення: http://dsp.gov.ua/kharkivshchyna-pro-minimalni-vymohy-bezpeky-i-okhorony-zdorov-ia-pry-vykorystanni-pratsivnykamy-ziz-na-robochomu-mistsi/
У повідомленні зазначено, що роботодавець зобов’язаний:
• забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання (забезпечення працездатності та належного гігієнічного стану) ЗІЗ, які мають відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту щодо безпеки та стандартам стосовно конструкції і виготовлення;
• перед видачею ЗІЗ проінформувати працівника про ризики для його життя та здоров’я, від яких його захищатиме користування цим ЗІЗ;
• забезпечити регулярне навчання працівників правилам користування ЗІЗ;
• забезпечити демонстрацію правильного застосування ЗІЗ;
• організувати на підприємстві належний облік і контроль за видачею у встановлені строки ЗІЗ працівникам; при цьому видача працівникам і повернення ними ЗІЗ має обліковуватися в особистій картці обліку спеціального одягу, спеціального взуття та інших ЗІЗ;
• утримувати чергові ЗІЗ у призначеному для зберігання приміщенні в належному гігієнічному стані та видавати під відповідальність керівників робіт або керівників змін.
На сторінці Одеського облуправління Держпраці інша інформація http://dsp.gov.ua/odeshchyna-pro-bezpeku-pratsivnykiv-pid-chas-i-pislia-vykhodu-z-karantynu/ (далі - цитата):
«Щоб гарантувати безпечне відновлення роботи та уникнути її нових перебоїв, необхідно вжити заходів для запобігання ризиків, адаптованих до особливостей кожного сектора, кожного робочого місця і категорії працівників. Такі заходи можуть включати:
• скорочення фізичних контактів між працівниками, підрядниками, клієнтами та відвідувачами, а в разі, коли такі контакти все ж мають місце, дотримання необхідної дистанції;
• забезпечення більш ефективної вентиляції робочих приміщень;
• постійне чищення поверхонь, забезпечення чистоти і гігієни приміщень, організацію необхідних умов для миття рук і дезінфекції.
За потреби безкоштовно надавати працівникам засоби індивідуального захисту. Забезпечити навчання, підготовку і наявність інформаційних матеріалів з охорони праці, в тому числі, що стосуються дотримання особистої гігієни і використання на робочих місцях необхідних коштів, в тому числі засобів індивідуального захисту».
Слід зазначити, що подібні повідомлення носять інформативний характер, не мають сили нормативних актів.
Частина вимог, які викладені у них, не передбачені жодним чинним в Україні нормативним актом.
Повідомлення Харківського облуправління посилається на Директиву ЄС 89/656 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_b44, яка встановлює цілий перелік правил щодо забезпечення працівникам безпечних умов праці.
Вказана Директива не є частиною законодавства України. Згідно з Угодою про асоціацію між Україною і ЄС наша держава зобовʼязалася транспортувати норми Директиви до національного законодавства, однак ще цього не зробила.
Однак ми памʼятаємо, що відповідно до норм ЗУ «Про охорону праці», роботодавець все ж таки несе обовʼязок щодо забезпечення безпечних умов праці, тому зазначені повідомлення Держпраці хоча і не є обовʼязковими, але можуть бути використані як певні орієнтири для роботодавця, який бажає забезпечили належну охорону праці на підприємтсві в умовах карантину.
Крім того, вимоги Постанови КМУ № 211 поширюються на усю територію України, а отже мають виконуватися і підприємствами під час роботи.
Які саме заходи мають бути вжиті на підприємстві – вирішує сам роботодавець, однак, на нашу думку, вони мають обовʼязково включати:
- прийняття на підприємстві внутрішніх актів щодо правил дотримання карантину,
- частину або усі заходи, передбачені Розпорядженням Головного санлікаря від 09.05.2020 р., у тому числі – придбання, належне зберігання, видачу та облік використання засобів захисту,
- інструктаж та інформування працівників з питань дотримання правил карантину, у тому числі – встановлених внутрішніми актами,
- призначення відповідальних осіб та визначення їх обовʼязків.
Як має бути оформлене на підприємстві вжиття заходів із охорони праці з урахуванням вимог карантину?
Держпраці у повідомленні від 29.04.2020 р. зазначає, що у разі зміни умов праці, зокрема пов’язаними в тому числі із пандемією коронавірусної інфекції COVID-19 та необхідністю запровадження заходів щодо недопущення її поширення, керівник підприємства вносить відповідні зміни до нормативних актів з безпеки праці та здоров’я з урахуванням Порядку та інших нормативно-правових актів з охорони праці. http://dsp.gov.ua/orhanizatsiia-poriadku-vnesennia-zmin-do-aktiv-pidpryiemstv-u-sferi-bezpeky-ta-zdorov-ia-na-roboti-shchodo-nedopushchennia-poshyrennia-koronavirusnoi-khvoroby/
Рекомендуємо дослухатися зазначеної поради і оформити вжиття карантинних заходів наказом чи іншим локальним актом по підприємству.
У наказі мають бути визначені:
- конкретні правила, яких мають дотримуватися працівники на території підприємства (вимірювання температури, перебування у ЗІЗ, скорочення фізичних контактів, дотримання відстані, миття рук, тощо); орієнтир – Розпорядження Головного санлікаря, повідомлення на сайті Держпраці;
- заходи, які вживаються з метою виконання зазначених правил (закупівля ЗІЗ, організація їх зберігання, обліку видачі та придатності, дезінфекція поверхонь та її періодичність, вентиляція тощо);
- заходи, які спрямовані на інформування працівників про вказані правила (інструктажі відділом охорони праці, інформація у письмовому вигляді у загальнодоступних місцях про небезпеку для здоровʼя, способи та правила використання ЗІЗ тощо);
- особи, які відповідальні за виконання окремих частин наказу.
Із наказом усі працівники підприємства мають бути ознайомлені під розписку.
Якщо підприємство не бажає ознайомлювати усіх працівників із повним текстом наказу, можна затвердити цим же наказом окремі правила (або положення) з охорони праці в період карантину та ознайомити працівників лише з цим документом, а з повним текстом самого наказу – тільки відповідальних осіб.
Слід окремо зазначити, що питання про відповідальність підприємства за вжиття заходів із охорони праці з урахуванням вимог карантину є абсолютно новим, судова практика з нього відсутня і зʼявиться лише після оскарження відповідних рішень Держпраці про притягнення роботодавців до відповідальності за виявлені порушення.
Якою ця практика буде, передбачити неможливо.
У юридичних колах широко дискутується питання про законність карантинних обмежень, встановлених Постановою КМУ № 211. Як відомо, Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України із поданням щодо їх конституційності, однак рішення із цього питання ще немає.
На наш погляд, ймовірність того, що карантинні обмеження будуть визнані КСУ конституційними, досить висока, тому радимо роботодавцю не ризикувати і завчасно попіклуватися про вжиття на підприємстві усіх необхідних заходів.
#охоронапраці
#карантин
#роботодавець
