Lawyer Dmytro Rozhenko

Lawyer Dmytro Rozhenko Юридичний супровід господарської діяльності бізнесу, податковий юрист, сімейний юрист.

📌 ВІДСУТНІСТЬ ОБОВ'ЯЗКУ З'ЄДНАННЯ ПЛАТІЖНИХ ТЕРМІНАЛІВ З РРО.
25/02/2026

📌 ВІДСУТНІСТЬ ОБОВ'ЯЗКУ З'ЄДНАННЯ ПЛАТІЖНИХ ТЕРМІНАЛІВ З РРО.

📌 ВІДСУТНІСТЬ ОБОВ'ЯЗКУ З'ЄДНАННЯ ПЛАТІЖНИХ ТЕРМІНАЛІВ З РРО

Законодавством не встановлено обов’язку використовувати лише платіжні термінали, з'єднанні або поєднанні з РРО / ПРРО. Незазначення у фіскальному чеку реквізитів рядків 10–17 Положення № 13 під час приймання оплати платіжною карткою через платіжний термінал, що не з’єднаний з РРО / ПРРО, не є порушенням порядку проведення розрахунків та не тягне відповідальності згідно зі ст. 155¹ КУпАП або на підставі Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

📄 Постанова - https://reyestr.court.gov.ua/Review/114662606,
Постанова, 03/11/2023, 640/23582/21, за участю органів доходів і зборів, Касаційний адміністративний суд - https://reyestr.court.gov.ua/Review/131870568

🇺🇦 Правові позиції ВС:
Telegram - https://t.me/LegalPositionData
iPhone - https://apps.apple.com/ua/app/id6612031119?l=uk&platform=iphone
Android - https://play.google.com/store/apps/details?id=pro.sitebuy.ppvs&hl=uk

📌 ЩОДО ПРАВИХ НАСЛІДКІВ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ ПОЗИКИ МІЖ ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ ТА ЮРИДИЧНОЮ ОСОБОЮ, ДЕ ТА САМА ОСОБА Є ДИРЕКТОРОМ...
24/02/2026

📌 ЩОДО ПРАВИХ НАСЛІДКІВ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ ПОЗИКИ МІЖ ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ ТА ЮРИДИЧНОЮ ОСОБОЮ, ДЕ ТА САМА ОСОБА Є ДИРЕКТОРОМ.

📌 ЩОДО ПРАВИХ НАСЛІДКІВ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ ПОЗИКИ МІЖ ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ ТА ЮРИДИЧНОЮ ОСОБОЮ, ДЕ ТА САМА ОСОБА Є ДИРЕКТОРОМ

Директор юридичної особи при укладенні договору діє не як фізична особа, а як орган юридичної особи. Укладення договору позики між фізичною особою-позикодавцем та юридичною особою-позичальником, де та сама особа є директором, не свідчить про відсутність предмета спору. Органи юридичної особи не є самостійними учасниками цивільних відносин.

📄 Постанова - https://reyestr.court.gov.ua/Review/130138291

🇺🇦 Правові позиції ВС:
Telegram - https://t.me/LegalPositionData
iPhone - https://apps.apple.com/ua/app/id6612031119?l=uk&platform=iphone
Android - https://play.google.com/store/apps/details?id=pro.sitebuy.ppvs&hl=uk

📌 ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ДИТИНИ ЗА КОРДОНОМ: ВРАХУВАННЯ ДУМКИ ДИТИНИ ТА НЕОБОВ'ЯЗКОВІСТЬ ВИСНОВКУ ОРГАНУ ОПІКИ.
22/02/2026

📌 ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ДИТИНИ ЗА КОРДОНОМ: ВРАХУВАННЯ ДУМКИ ДИТИНИ ТА НЕОБОВ'ЯЗКОВІСТЬ ВИСНОВКУ ОРГАНУ ОПІКИ.

📌 ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ДИТИНИ ЗА КОРДОНОМ: ВРАХУВАННЯ ДУМКИ ДИТИНИ ТА НЕОБОВ'ЯЗКОВІСТЬ ВИСНОВКУ ОРГАНУ ОПІКИ

Проживання дитини за кордоном не є підставою для відмови у визначенні місця проживання з одним із батьків. Відсутність висновку органу опіки не перешкоджає розгляду справи. Суд має заслухати думку дитини, зокрема через відеоконференцію, без обов'язкової участі психолога. Пред'явлення позову та його оскарження підтверджує наявність спору між батьками. Вирішення питання має ґрунтуватися на найкращих інтересах дитини.

📄 Постанова - https://reyestr.court.gov.ua/Review/131196202

🇺🇦 Правові позиції ВС:
Telegram - https://t.me/LegalPositionData
iPhone - https://apps.apple.com/ua/app/id6612031119?l=uk&platform=iphone
Android - https://play.google.com/store/apps/details?id=pro.sitebuy.ppvs&hl=uk

📌 ОБЧИСЛЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ ЗА ЧАС ВИМУШЕНОГО ПРОГУЛУ НЕЗАКОННО ЗВІЛЬНЕНОГО ПРАЦІВНИКА.
21/02/2026

📌 ОБЧИСЛЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ ЗА ЧАС ВИМУШЕНОГО ПРОГУЛУ НЕЗАКОННО ЗВІЛЬНЕНОГО ПРАЦІВНИКА.

📌 ОБЧИСЛЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ ЗА ЧАС ВИМУШЕНОГО ПРОГУЛУ НЕЗАКОННО ЗВІЛЬНЕНОГО ПРАЦІВНИКА

Середній заробіток за час вимушеного прогулу незаконно звільненого працівника обчислюється за весь період вимушеного прогулу без обмеження шістьма місяцями, якщо розгляд справи тривав понад рік не з вини працівника. Обмеження шістьма місяцями застосовується лише до затримки розрахунку при звільненні. Правова природа середнього заробітку за вимушений прогул відрізняється від компенсації за затримку розрахунку при звільненні.

📄 Постанова - https://reyestr.court.gov.ua/Review/129244759

🇺🇦 Правові позиції ВС:
Telegram - https://t.me/LegalPositionData
iPhone - https://apps.apple.com/ua/app/id6612031119?l=uk&platform=iphone
Android - https://play.google.com/store/apps/details?id=pro.sitebuy.ppvs&hl=uk

⚠️Щодо перевірки судом цілісності й незмінюваності електронного документа.
21/02/2026

⚠️Щодо перевірки судом цілісності й незмінюваності електронного документа.

Можливість перевірки судом достовірності, цілісності й незмінюваності електронного документа залежить насамперед від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Достовірність, цілісність і незмінність електронного документа з електронним або удосконаленим електронним підписом суд перевіряє через спеціальні програмні засоби чи онлайн-сервіси. Документи з іншим електронним підписом потребують додаткових процесуальних дій для підтвердження цілісності, зокрема, з’ясування способу надсилання, формату зберігання та можливості односторонніх змін. Паперова копія електронного доказу приймається судом, якщо не виникає сумнівів щодо її відповідності оригіналу.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

У справі, що переглядалася, товариство-кредитор звернулося до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між ними укладено кредитний договір, на виконання якого позивач надав відповідачці грошові кошти. Позивач стверджував, що у зв’язку з неналежним виконанням відповідачкою взятих на себе зобов’язань за кредитним договором утворилася заборгованість за тілом кредиту та нарахованими відсотками.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково, стягнувши з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитом, посилаючись на те, що факт отримання кредитних коштів відповідачкою не спростований, а укладений в електронній формі кредитний договір є дійсним.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог товариства-кредитора, посилаючись на доведення факту укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі. Водночас апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про стягнення відсотків за користування кредитними коштами та задовольнив цю вимогу позивача, посилаючись на непросування відповідачкою розрахунку заборгованості та ненадання нею доказів виконання умов договору.

Скасовуючи ухвалені судові рішення та направляючи справу на новий розгляд за касаційною скаргою відповідачки, КЦС ВС зробив такі правові висновки.

Верховний Суд зазначив, що на відносини, які виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів, поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Верховний Суд вказав, що використання підпису одноразовим ідентифікатором передбачене Законом України «Про електронну комерцію», де міститься також і його визначення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Фактично, оскільки законодавство не вимагає, щоб електронні договори підписувалися тими видами підпису, які забезпечують незмінюваність їхнього змісту (КЕП або УЕП), питання щодо дотримання письмової форми при їх вчиненні зводиться до того, чи можна вважати зміст цих договорів зафіксованим (вимога ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Однак відсутність матеріально-правових вимог до фіксації змісту електронного договору не означає, що це питання може ігноруватися в ході судового розгляду.

Суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке впливає на правильність вирішення спору, оскільки всі висновки у справі ґрунтуються на підставі дослідження копій доказів, які, на думку позивача-кредитора, доводять факт укладення електронного кредитного договору між сторонами та фактичного перерахування коштів відповідачці, яка ставила під сумнів надані позивачем докази як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді. Жоден із судів не виконав вимог ст. 95 ЦПК України та не витребував у заявника оригіналів електронних доказів, незважаючи на клопотання відповідача, не обґрунтувавши вказане. Це, на думку КЦС ВС, є порушенням принципу змагальності сторін.

КЦС ВС наголосив, що можливість перевірки судом достовірності, цілісності й незмінюваності електронного документа, залежить насамперед від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП чи УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Які саме це мають бути дії, залежить від способу надання відповідного процесуального документа до суду (паперова копія, електронний примірник тощо), формату, в якому цей документ зберігається, особливостей електронного підпису, за допомогою якого він підписаний, тощо. При цьому характер цих процесуальних дій визначається особливостями дослідження електронних доказів, що передбачені процесуальним законодавством.

За відсутності примірників електронного кредитного договору з підписом за допомогою КЕП чи УЕП (електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису), суд має перевірити цілісність і незмінюваність документа, з’ясувавши, чи надсилався договір відповідачу, в якій формі (файл чи посилання), а також чи існувала технічна можливість його одностороннього редагування. Саме на це вказувала відповідачка.

Суд касаційної інстанції зазначив, що розміщення договору за посиланням у простому PDF-форматі не є підтвердженням цілісності й незмінюваності тексту цього договору, оскільки цей формат дає можливість власнику вебсторінки (сайту) вносити зміни в односторонньому порядку. Якщо ж договір був направлений відповідачу у вигляді прикріпленого PDF-файлу, з електронної адреси позивача, яка чітко дає зрозуміти, що це саме його адреса, і сам текст листа та додатки до нього технічно неможливо змінити, то це є належним підтвердженням цілісності й незмінюваності електронного документа.

Постанова КЦС ВС від 4 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23 (провадження 61-4523св25) за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/133947146.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua

💼Реалізація права на пільги ветеранам військової служби та деяким іншим особам щодо оплати житлово-комунальних послуг пі...
19/02/2026

💼Реалізація права на пільги ветеранам військової служби та деяким іншим особам щодо оплати житлово-комунальних послуг підлягає здійсненню на підставі спеціального Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», який має пріоритет над Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї», якими запроваджено додаткову умову надання таких пільг.

Реалізація права на пільги ветеранам військової служби та деяким іншим особам щодо оплати житлово-комунальних послуг підлягає здійсненню на підставі спеціального Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», який має пріоритет над Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї», якими запроваджено додаткову умову надання таких пільг.

Такий висновок зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у зразковій справі, задовольняючи позов ветерана органів внутрішніх справ до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною відмови в поновленні виплати пенсійним органом соціальних пільг у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг з 1 травня 2025 року на підставі Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 року № 1553 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389».

Суд констатував, що пільги у грошовій формі ветеранам військової служби та деяким іншим особам на оплату житлово-комунальних послуг встановлені п. 6 ч. 1 ст. 6 спеціального Закону України від 24 березня 1998 року № 203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист». Водночас ухвалення Закону № 4059-IX та постанови Кабінету Міністрів України № 1553 в частині запровадження додаткових умов надання таких пільг, зокрема залежності їх отримання від рівня доходу сім’ї, створило правову колізію між нормативно-правовими актами.

Колегія суддів урахувала юридичну позицію Конституційного Суду України про те, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Тобто Закон № 4059-IX як бюджетний закон не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

При конкуренції норм однакової юридичної сили необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону № 203/98-ВР, а положення Закону № 4059-IX вважати загальними нормами (lex generalis).

Рішення в цій зразковій справі набере законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги на це рішення та після апеляційного перегляду остаточна позиція у зразковій справі буде викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду.

Рішення КАС ВС від 11 лютого 2026 року у справі № 440/11441/25 (провадження № Пз/990/15/25) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/134000869.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.

Address

проспект Героїв Харкова, будинок 144, офіс 809
Kharkiv
61061

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 18:00
Wednesday 09:00 - 18:00
Thursday 09:00 - 18:00
Friday 09:00 - 17:00

Telephone

+380958029615

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Lawyer Dmytro Rozhenko posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Lawyer Dmytro Rozhenko:

Shortcuts

Share