22/09/2022
Позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки вважається таким, що погашає всі вимоги кредитора до боржника, незалежно від того, чи перевищує вартість предмета іпотеки розмір вимог кредитора.
У справі №761/36873/18 Велика плата ВС погодилася із позицією Касаційного цивільного суду, щодо застосування ч.4 ст.36 закону «Про іпотеку» (у редакції, чинній до введення в дію закону №2478-VIIІ), інформує «Закон і Бізнес».
Банк скористався правом позасудового врегулювання спору шляхом звернення стягнення на земельну ділянку як іпотечне майно. Своєю чергою, позивач просив суд визнати припиненим зобов’язання за кредитним договором.
ВП ВС зазначила, що відповідно до ч.4 ст.36 закону «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після
завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов’язання є недійсними.
Норма права, яка міститься в зазначеній частині закону, передбачає недійсність вимог іпотекодержателя, які можуть виникнути до боржника після будь-якого позасудового врегулювання, а отже, має обмежувальний характер регулювання, тому не може тлумачитися розширено.
Тож ВП уважає, що, допускаючи можливість задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, законодавець тим встановлює правило про те, що після завершення позасудового врегулювання, зокрема стягнення на предмет іпотеки, переданий боржником, будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов’язання є недійсними.
