Адвокатское Объединение "White Collars"

26/06/2024

⚠️ФРАУДАТОРНІСТЬ + ВІНДИКАЦІЯ = ЗАДОВОЛЕННЯ

⚖️ У постанові від 22.05.2024 у справі №924/408/21 (924/287/23) Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду звернув увагу на такі основні моменти:

✅ Фраудаторність правочину між пов’язаними особами, вчиненого поза межами підозрілого періоду, але з порушенням принципу добросовісності;

✅ Віндикація як ефективний спосіб захисту у разі подальшого відчуження майна, що вибуло за фраудаторним правочином;

✅ Віндикація крізь призму добросовісності набувача та ст. 1 Першого протоколу;

✅ Уточнено правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №906/1765/15, щодо витребування майна банкрута, яке було відчужено за оспорюваним правочином, яка полягає у тому, що з урахуванням приписів статей 216, 388 Цивільного кодексу України за умови, якщо відповідний договір купівлі-продажу було судовим рішенням визнано недійсним, зазначена обставина є свідченням того, що майно за такими договорами вибуло всупереч волі власника.

✍️☝️Подробиці як завжди тут: https://t.me/Smallof_bancruptcy

03/09/2023

15 років – і це найдовші мої стосунки. Сьогодні святкують день підприємця, і саме стільки років я відношу себе до цієї сфери.

Цей допис присвячую справі, яка створила мене теперішнього.

В 2007 я, як юрист, почав працювати на себе і отримав статус «ФОП».

В 2017 я створив разом з партнерами Адвокатское Объединение "White Collars", яке офіційно об’єднало тих людей, з якими я працював з 2006-го. І нескромно вважаю, що довгий час це була найталановитіша команда юристів у Дніпрі.

Є кілька речей, які я зрозумів за роки будування юридичного бізнесу.

«Найми правильних людей – і не заважай їм працювати». Правильні – це ті що підсилять вас, але не обов’язково будуть на вас схожі. Є активні керівники, які впевнені що тільки зміни рухатимуть компанію вперед. Але є ті, хто цінує стабільність. І вони не мають змінювати себе. Тому керівник має розширювати діапазон людей та вчитись працювати з ними.

«Головне виділити головне». Це про пріоритети. Куди направляєш свою увагу там і буде розвиток😉

«Як би я вчинив у минулому якщо б знав що це станеться?» Люди часто не можуть спрогнозувати кризу. Чому? Тому що не взяли відповідальність за область де сталася проблема. Якщо вчасно знайти слабке місце то можна передбачити і не допустити будь-якої кризової ситуації.

А тепер до суті.
Протягом усіх цих років я був адвокатом, та представляв інтереси багатьох бізнес-компаній у суді.

Війна внесла свої корективи. Можливості розвивати власну справу було менше, але зʼявилося бажання бути корисним.

За 15 років я отримав квоту довіри від клієнтів. І керівник однієї з таких ініціативних корпорацій, який хотів допомагати людям, довірив мені очолити Благодійний Фонд "Добро ТУТ". За що я висловлюю велику вдячність!

Хочу зафіналити цей допис так.
Часто бажають людям «знайти справу до душі» Чи підприємництво було для мене таким? Глобально – ні.

Але я пропоную, шукати не справу по душі, а людей з якими хотілося б працювати. Бо проблема не в справі, а в людях, для яких ви робите ці справи і яку користь приносите.

Тому я завдячую своїй минулій діяльності, бо саме вона дала змогу мені бути корисним для багатьох людей зараз.

24/08/2022

29/06/2022

‼️ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ РЕЄСТРАЦІЙНИХ ДІЙ ЗА ДОВІРЕНІСТЮ

постанова КМУ від 24.06.2022 року №719:

- продати по довіреності МОЖНА, але довіреність має бути посвідчена не раніше ніж за місяць до укладення договору (якщо консульська то за два місяці), а якщо укладена раніше, то теж можна, але за умови отримання нотаріусом заяви довірителя про підтвердження дії довіреності, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом або консульською установою.

Відповідно до статей 121 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, Указу Президента України від 24 лютого 2022 р

09/05/2022

На що звернути увагу плануючи угоду?

1. На особу нотаріуса 👇
Критерії, кому з нотаріусів може бути відмовлено в цьому праві, визначено Мінюстом, він має визначити та поширити відповідний перелік .

2. На місце знаходження нотаріуса та майна👇
Заборонено вчиняти нотаріальні дії з майном, якщо нотаріус або майно, знаходиться на окупованої або території, де відбувається агресія рф. Перелік таких територій визначає Кабмін.
Вчинення нотаріальних дій можливо лише за місцем заходження майна.

3. На представника особи в правочині👇
По генеральній довіреності від фізичної особи не можна буде зробити відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, іпотеки, про задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно (у тому числі внесення змін або їх розірвання) , а також нотаріальне засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки у статутному капіталі юридичної особи.

4. На строк права власності на майно👇
Має бути не менше 1 місяця з дня державної реєстрації права власності відчужувача нерухомого майна, крім випадків успадкування або у результаті визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності.

5. На тип стягнення на майно👇
Протягом військового стану заборонено стягувати предмет іпотеки, що належить фізичній особі. Але якщо позичальник згодний на це добровільно, то можна.
Також заборонено вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, які не є нотаріально посвідченими.

6.Інше👇
- дозволено видавати довіреності на звичайному папері (як 10 років тому).
- на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після спливу строку для прийняття спадщини
- для військових та військовополонених, вчинення певних дій можливо через командирів відповідних підрозділів / таборів з затвердженням у вишестоячих підрозділах.

30/03/2022

Уряд спільно з Міністерством економіки України продовжує реалізацію програми з релокації українських підприємств, які знаходяться у зоні активних бойових дій. Бізнес може отримати допомогу в переміщенні свого обладнання на безпечні території, пошуку виробничих приміщень та розселенні працівників.

Наразі із зони бойових дій уже переміщено 108 підприємств. 48 компаній відновили свою роботу на новому місці, ще 50 знаходяться на етапі транспортування. Міністерство економіки продовжує прийом заявок від бізнесу, який має намір перевезти потужності.

Уряд спільно з Міністерством економіки України продовжує реалізацію програми з релокації українських підприємств, які знаходяться у зоні активних бойових дій

25/03/2022

Справи про банкрутство відповідно до ч.1 ст.8 КУзПБ належать до юрисдикції господарських судів. Зазначений припис КУзПБ кореспондує п.8 ч.1 ст. 20 ГПК України.

Частиною першою статті 8 КУзПБ також визначено виключну підсудність справ про банкрутство, які розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, фізичної особи або фізичної особи - підприємця. Аналогічні положення містяться в ч.13 ст.30 ГПК України.

Разом з тим, з кожного правила на практиці є виключення.

Так, на розгляд справ про банкрутство зазнали впливу геополітичні події у світі.

У зв'язку з широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 в Україні введено воєнний стан згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому затверджений законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, з із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб по всій території України.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який в подальшому затверджений законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Засади здійснення правосуддя в умовах воєнного стану також визначено статтями 12-2, 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 р. № 389-VIII.

Так, правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Крім того, з метою реалізації положень Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 р. № 389-VIII 24.02.2022 Рада Суддів України (далі - РСУ) прийняла рішення «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією з боку РФ».

Згідно з цим рішенням РСУ ухвалила:

✅ звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.

✅ у випадку загрози здоров'ю, життю та безпеці відвідувачів та працівників суду здійснення судочинства певним судом може бути припинено до усунення обставин, які зумовили небезпеку.

✅ розробити рекомендації судам щодо порядку здійснення евакуаційних заходів та передачі справ.

✅ для вирішення невідкладних питань створити оперативний штаб у складі членів Ради суддів, голови ВС, керівника ДСА, голови Служби судової охорони.

Також, 02.03.2022 РСУ опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з них основні:

☑️ Особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні.

☑️ При визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.

☑️ В кожному суді визначається відповідальна особа, яка має забезпечити актуальний облік працівників апарату та суддів, з урахуванням визначеної форми роботи суду (дистанційної тощо).

☑️ Усі доступні працівники суду, по можливості, переводяться на дистанційну роботу.

☑️ Визначається мінімальна кількість осіб, які повинні знаходитися у приміщенні суду упродовж робочого дня. Організується чергування суддів та працівників апаратів судів.

☑️ Громадянам роз'яснюється можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із воєнними діями та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції.

☑️ Обмежується допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань.

☑️ Розгляд справ по можливості відкладається (за винятком невідкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.

☑️ Справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.

☑️ Процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

☑️ Якщо за об'єктивних обставин учасник провадження не може прибути в судове засідання, суд може допустити участь такого учасника в режимі відеоконференції за допомогою будь-яких інших технічних засобів, в тому числі і власних.

☑️ У разі, якщо провадження розглядається колегіально і колегія суддів не може зібратись в одному приміщенні, то допустимий розгляд справ з різних приміщень судів, в тому числі з використанням власних технічних засобів.

Разом з тим, 07.03.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо визначення територіальної підсудності судових справ» від 03.03.2022 № 2112-IX, яким було викладено в новій редакції ч.7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2112-20 )та визначено, що у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об’єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду.

У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Що стосується господарських судів, то Головою Верховного Суду на підставі ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" були прийняті наступні розпорядження щодо зміни територіальної підсудності судових справ, підвідомчих господарським судам, у тому числі справ про банкрутство:

📌 розпорядженням № 11/0/9-22 від 18.03.2022 підсудність справ Господарського суду Херсонської області змінено на Господарський суд Одеської області.

📌 розпорядженням № 12/0/9-22 від 22.03.2022 підсудність справ Господарського суду Миколаївської області змінено на Господарський суд Одеської області, а підсудність справ Господарського суду Сумської області та Господарського суду Чернігівської області змінено на Господарський суд Черкаської області.

Таким чином, заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а так само справи про банкрутство, відкриті до прийняття відповідних розпоряджень Голови ВС (18.03.22 і 22.03.2022), що перебували на розгляді
Господарського суду Миколаївської області та Господарського суду Херсонської області, мають бути передані до Господарського суду Одеської області, а справи Господарського суду Сумської області та Господарського суду Чернігівської області - до Господарського суду Черкаської області.

24/03/2022

‼️Відшкодування вартості знищеного/пошкодженого житла внаслідок воєнних дій.

Якщо ваше житло зруйновано/пошкоджено під час війни ви маєте повне право на його відновлення та/або отримання грошової компенсації.

Як саме буде працювати цей механізм наразі не деталізовано, оскільки воєнні дії на території України тривають.

Після 24 лютого 2022 року державою ще не прийняті відповідні законодавчі акти.

Між тим, є те, що ви маєте зробити задля отримання відповідної компенсації незалежно від вищевказаного – це зафіксувати факт пошкодження вашого майна.

❗️Перш за все, наголошуємо, що ви можете це зробити тільки якщо нічого не загрожує вашому життю.

Не робіть таке фіксування, якщо не закінчилася повітряна тривога, якщо існує пряма небезпека вашому життю та життю вашій сім´ї.

Також не перешкоджайте роботам ДСНС та іншим необхідним підрозділам для ліквідування наслідків руйнування.

Коротко про фіксування:

1️⃣ Зберігайте правовстановлюючі документи на ваше майно у паперовому та електронному вигляді (бажано на хмарних сервісах, щоб мати до них доступ навіть після втрати вашого мобільного/планшета/флешки).

2️⃣ Зробіть фото та відео пошкоджень. За можливості встановіть дату фіксування на пристрої.

3️⃣ За можливості отримайте акт ДСНС щодо руйнувань/ушкоджень, в ньому зазначається внаслідок чого було зруйноване житло (наприклад, ракетний удар).

4️⃣ Інші докази: покази свідків, акт районної адміністрації щодо обстеження вашого майна, тощо.

5️⃣ Додатково ви можете скласти акт знищення майна за підписами декількох свідків.

❗️Радимо також зберігати усі публікації у ЗМІ щодо руйнування вашого майна.

‼️Превентивно, якщо є можливість:

✅ зробіть професійну оцінку вашого майна;

✅ зберіть заздалегідь усі квитанції щодо придбаної техніки, меблів, обладнання, яке знаходиться у квартирі із зазначенням її вартості.

Також, ви можете долучати акти наданих послуг щодо здійснення покращення вашого майна (наприклад, здійснення ремонтних робіт).

Наразі, Мінцифри працює над впровадження в застосунку «ДІЯ» функції повідомлення про пошкодження нерухомості через військові дії. Це значно спростить подачу відповідних документів.

❗️Довідково повідомляємо, що 20.03.2022 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації».

👆У даній постанові окремо за напрямом визначається втрати житлового фонду і об’єктів житлово — комунального господарства.

При цьому, визначення шкоди та обсягу збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Мінрегіону, за погодженням з Мінреінтеграції. Наразі така методика розробляється.

Бережіть себе та своє життя🙏🇺🇦

Слідкуйте надалі за нашими публікаціями.